Рішення № 137214063, 02.06.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" червня 2026 р. Справа № 924/300/26

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., за участю секретаря судового засідання Люкової Л.С., розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Славутської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут"

Славутського управління водопровідно-каналізаційного господарства

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення коштів у розмірі 219535,95 грн

за участю:

прокурора Грамчук Т.А.

представника позивача Сукова Т.В.

представника відповідача 1 Кукуріка Н.М.

представника відповідача 2 Крушевська В.О.

Рішення ухвалюється 02.06.2026, оскільки у судовому засіданні 19.05.2026 оголошувалася перерва.

В засіданні оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

встановив: керівник Шепетівської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Славутської міської ради з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", Славутського управління водопровідно-каналізаційного господарства, в якому просить: визнати недійсними додаткові угоди №5 від 05.09.2023, №7 від 30.11.2023 до договору №21100023 від 29.12.2022, укладені між Славутським управлінням водопровідно-каналізаційного господарства та товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут"; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" грошові кошти у розмірі 219535,95 грн, перераховані за товар, який не отримано відповідно до умов договору №21100023 від 29.12.2022.

Ухвалою суду від 25.03.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 20.04.2026, яке відкладалося на 29.04.2026.

Ухвалою суду від 29.04.2026 підготовче провадження у справі №924/300/26 закрито, призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 19.05.2026, у якому оголошувалася перерва до 02.06.2026.

Прокурор в обґрунтування позову зазначив, що додаткові угоди №5 від 05.09.2023 та №7 від 30.11.2023 до договору № 21100023 від 29.12.2022 про постачання електричної енергії споживачу укладені з порушенням п. п. 5.5, 5.6, 13.6 договору, п. 2 ч. 5 т. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", п. п. 2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі Особливості), оскільки сторонами збільшено ціну за одиницю товару без наявності і підтвердження факту коливання ціни на ринку за одиницю товару в сторону збільшення з моменту укладення договору/внесення змін до нього. Також звертає увагу, що оспорювані додаткові угоди суперечать сталим позиціям Великої Палати Верховного Суду у частині обов`язковості документального підтвердження коливання ціни товару на ринку та неприпустимості підняття ціни більше чим на 10 % від першочергово визначеної у договорі. Зазначає, що за результатами укладення додаткових угод ціну за одиницю товару збільшено, з урахуванням первинної, загалом на 28,48 % При цьому стверджує, що отримана відповідачем (ТОВ "Хмельницькенергозбут") за наслідками безпідставного збільшення ціни товару оплата у сумі 219535,95 грн за товар, який не був поставлений, підлягає стягненню на підставі ст. 1212 ЦК України. Як на правову підставу позову прокурор посилається на положення ст. 131-1 Конституції України, ст. ст. 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", ст. ст. 16, 203, 215, 216, 626, 628 Цивільного кодексу України, ст. ст. 179, 180, 207, 231 Господарського кодексу України (діючого на момент виникнення правовідносин), ст. ст. 1, 2, 5, 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідач 1 товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" у відзиві на позовну заяву (від 10.04.2026) заявлені позовні вимоги не визнає та просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що уклавши із Славутським управлінням водопровідно-каналізаційного господарства договір про постачання електричної енергії споживачу №21100023 від 29.12.2022, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 "Про затвердження Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", п. 2.1 якого, зокрема, передбачено, що постачальник продає споживачу із 01.01.2023 до 31.12.2023 (включно) товар "код ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія" (Електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок споживача, сторони погодили істотні умови предмет, кількість, ціну, строк виконання зобов`язань.

Аналізуючи положення Особливостей, вважає, що відсоток, на який можливо підняти ціну за одиницю товару, не обмежений, замовник може підняти ціну пропорційно тому, як вона змінилася на відповідному ринку, водночас при єдиній умові таке підвищення має бути пропорційним коливанню цін на ринку; зміна ціни за одиницю товару може відбуватися відповідно до фактичних коливань на ринку, періодичність їх не обмежена. Коливання ціни визначаються порівняно з датою укладення договору/(підготовки пропозиції) або ж з датою внесення попередніх змін щодо ціни за одиницю товару. Таким чином, висновує, що Постановою № 1178 на час дії воєнного стану знято обмеження на допустимий відсоток підвищення ціни та на періодичність такого підвищення.

Стверджує, що під час укладення спірних додаткових угод №5 та №7 не виходив за рамки пропорційного коливання ціни такого товару на ринку, при цьому загальна сума договору не збільшувалась, а зменшувався обсяг закупівлі.

Оскільки коливання ціни підтверджено ціновими довідками №22-05/895 від 30.08.2023 року та №22-05/1280 від 29.11.2023 року Хмельницької торгово-промислової палати, вважає докази на підтвердження коливання ціни є належними та допустимими в розумінні господарського процесуального законодавства.

Зауважує, що додаткові угоди №5 та №7 укладені не за усною домовленістю, а на підставі звернення відповідача, як постачальника, до споживача, з відповідним обґрунтуванням та наданням доказів наявності підстав для зміни істотних умов договору.

Також зазначає, що оскільки відсутні підстави для визнання угод недійсними, тому відсутні і підстави для стягнення 219535,95 грн коштів.

Прокурор у відповіді на відзив (від 15.04.2026) заперечив твердження відповідача 1, зазначивши, що відповідачами порушено імперативні вимоги щодо неприпустимості підняття ціни більше, чим на 10%, оскільки за результатами укладення додаткових угод до спірного договору ціну за одиницю товару збільшено, з урахуванням первинної, загалом на 28,48 %. При цьому звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24, згідно з якими внесені зміни і доповнення до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" стосуються лише встановлення альтернативного варіанту визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару та не скасовують встановлену первісною редакцією цього Закону заборону на збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %.

Вважає, що довідки Хмельницької торгово-промислової палати, надані для обґрунтування підвищення цін на електроенергію, містять маніпулятивні відомості з періодами для порівняння за незрозумілим принципом.

Відповідач 1 ТОВ "Хмельницькенергозбут" у додаткових поясненнях (від 27.04.2026) зауважує, що додаткові угоди №1 від 30.03.2023, №2 від 01.06.2023, №3 від 30.06.2023, №4 від 04.08.2023, №6 від 22.11.2023 року, якими змінено істотні умови договору та збільшено ціну за одиницю товару, позивачем не оспорюються, проте підставами для внесення змін до договору за додатковими угодами №1 від 30.03.2023, №2 від 01.06.2023, №3 від 30.06.2023 є пп. 1 та пп. 7 п. 19 Особливостей, тобто зміна тарифу на розподіл та передачу електричної енергії, які затверджені постановами НКРЕКП.

Щодо посилання позивача на положення ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" наголошує, що Славутським управлінням водопровідно-каналізаційного господарства було лише опубліковано звіт про закупівлю, укладену без використання електронної системи закупівель UA-2023-01-02-000353-a, тобто без проведення процедури закупівлі (відкриті торги чи прозоро маркет).

Зазначає що підставою для підписання додаткової угоди №5 було збільшення середньозваженої ціни купівлі продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) для Об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) на 13,42% у серпні 2023 року (з 01.08.2023 по 31.08.2023) в порівнянні з липнем 2023 року (01.07.2023 по 31.07.2023), що підтверджено довідкою №22-05/895 від 30.08.2023 Хмельницької торгово-промислової палати, відсоток збільшення ціни за одиницю товару згідно з укладеною додатковою угодою №5 становив 2,4%. Вважає, що товариство не порушило п. 5.5.1 договору і уклало додаткову угоду у визначений у договорі термін, оскільки довідка №22-05/895 від 30.08.2023 Хмельницької торгово-промислової палати видана станом на 31.08.2023, отримана 31.08.2023, тому додаткова угода була укладена 05.09.2023 року.

Підставою для підписання додаткової угоди №7 вказує коливання ціни на ринку "на добу наперед" (РДН), що відбулося з моменту останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару (05.09.2023) та ціною на момент звернення постачальника листопад (станом на 30.11.2023) та збільшено ціну за одиницю товару пропорційно збільшенню ціни на ринку на 7,55%, що підтверджено інформаційно-ціновою довідкою Хмельницької торгово-промислової палати від 29.11.2023№22-05/1280, відсоток збільшення ціни за одиницю товару згідно укладеної додаткової угоди №7 становив 4,68%.

У спростування тверджень про необхідність отримання довідки з Хмельницької ТПП на момент укладення договору, посилається на п. 5.5.1 договору відповідно до якого документ, що підтверджує коливання ціни товару на ринку повинен бути виданим не більше 5 календарних днів відносно дати укладення додаткової угоди.

Щодо довідки Хмельницької торгово-промислової палати №22-05/51 від 28.01.2026, отриманої на запит Шепетівської окружної прокуратури, звертає увагу, що така видана на незрозумілі дати 01.08.2023, 04.08.2023, 30.08.2023, 01.09.2023, 29.11.2023 та 30.11.2023, які не стосуються періоду, у якому відбулось коливання ціни на товар та внесення змін до умов договору №21100023 від 29.12.2023, а саме: укладення додаткових угод №5 від 05.09.2023 та №7 від 30.11.2023.

Вважає, що укладаючи додаткові угоди №5 та №7, товариство не виходило за рамки пропорційного коливання ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку), при цьому, загальна сума договору не збільшувалась, а зменшувався обсяг закупівлі, що було погоджено з Славутськимуправлінням водопровідно-каналізаційного господарства.

Славутська міська рада у письмовому клопотанні від 16.04.2026, письмових поясненнях від 27.04.2026 підтримала в повному обсязі заявлені позовні вимоги та аналізуючи положення ст. ст. 10, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", положення Статуту Славутського управління водопровідно - каналізаційного господарства (п. п. 1.1.2, 4.2, 4.3 ) зазначає, що Славутське УВКГ лише оперує коштами, тоді як кінцевим власником і бенефіціаром цих активів залишається територіальна громада в особі міської ради.

Враховуючи положення п. 2 ч. 3 ст. 1212 ЦК України, оскільки додаткові угоди, на підставі яких відбулося збільшення ціни за одиницю товару, оскаржуються як такі, що суперечать закону, стверджує, що кошти в сумі 219535,95 грн були набуті ТОВ "Хмельницькенергозбут" без належної правової підстави.

Вважає, так як єдиним власником активів (включаючи грошові кошти, за рахунок яких здійснювалася закупівля) залишається територіальна громада в особі Славутської міської ради, то заявлений позов є формою захисту прав власника шляхом витребування належного йому майна із чужого незаконного володіння згідно п. 2 ч. 3 ст. 1212 ЦК України. Відповідно, стягнення суми необґрунтованого збільшення вартості електроенергії за договірними правовідносинами комунального підприємства, як безпідставно збережених відповідачем коштів, саме до бюджету Славутської міської територіальної громади є обґрунтованим та належним способом захисту права територіальної громади в особі її представницького органу Славутської міської ради, спрямованим на недопущення неефективного використання комунального майна та захист прав мешканців міста на отримання доступних комунальних послуг.

Прокурор у поясненнях (від 28.04.2026), посилаючись, зокрема, на положення ст. ст. 2, 4, 10, 16, 18-1, 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 5, 7, 26 Бюджетного кодексу України, правові позиції, викладені Верховним Судом у постановах від 14.03.2018 у справі №815/1216/16, від 05.11.2024 у справі №918/22/24 та Великою Палатою Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, положення Статуту Славутського управління водопровідно-каналізаційного господарства стверджує, що оскільки Славутська міська рада наділена повноваженнями щодо затвердження та виконання місцевого бюджету, контролю за його виконанням, здійснює правомочності з володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності (зокрема, коштами місцевого бюджету), грошові кошти в сумі 219935,95 грн підлягають стягненню саме на користь Славутської міської ради.

З приводу відсоткового збільшення ціни за одиницю товару ще раз наголошує, що в результаті укладення спірних додаткових угод №5 від 05.09.2023 та №7 від 30.11.2023 було перевищено первісну ціну відповідно на 24,84 % (7,74 х 100 : 6,2 - 100) та 30,98 % (8,12070 х 100 : 6,2 100). При цьому посилається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, відповідно до яких у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору, а також правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 11.04.2024 у справі №922/433/22,від 01.10.2024 у справі №918/779/23, від 06.02.2025 у справі №910/5182/24, від 18.02.2025 у справі №925/889/23, згідно яких положення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" застосовується як імперативна норма, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.

Прокурор у судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав викладених у позові, відповіді на відзив, поясненнях.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у письмових поясненнях

Представник відповідача 1 товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" заперечила щодо заявлених позовних вимог, підтримавши аргументи викладені у відзиві на позов, додаткових поясненнях.

Відповідач 2 - Славутське управління водопровідно-каналізаційного господарства письмового відзиву на позов не подало, проте представник в засіданні суду заперечила щодо заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач 2 не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

29.12.2022 Славутське управління водопровідного-каналізаційного господарства (споживач) та товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (постачальник), керуючись нормами Цивільного та Господарського кодексів України, постановою КМУ від 12.10.2022 №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", на підставі листа Міністерства розвитку громад та територій України Департаменту комунальних послуг та комунального обслуговування №8/11/3043-22 від 08.09.2022 про включення Славутського УВКГ до об`єктів критичної інфраструктури уклали договір №21100023 про постачання електричної енергії споживачу (далі Договір).

У п. 1.2. Договору зазначено, що його умови розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ).

За цим Договором постачальник продає споживачу з 01.01.2023року до 31.12.2023 року товар "Електрична енергія (код за ДК 021:2015: 09310000-5) Електрична енергія" для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору постачання електричної енергії споживачу здійснюється постачальником на підставі поданої споживачем заявки, примірна форма якої є додатком №2 до цього Договору та яка має містити: інформацію щодо об`єкта (об`єктів) постачання електричної енергії, в тому числі найменування об`єкта (за наявності), адреса тощо, їх ЕІС коди, відомості щодо строку (періоду) постачання електричної енергії (в тому числі дату початку постачання) за кожним об`єктом споживача, відомості щодо споживання електричної енергії об`єктами споживача (за наявності).

Згідно з п. п. 5.1, 5.2, 5.3 Договору ціна цього Договору становить 19840000,00 грн в т. ч. ПДВ 3306666,67 грн. Ціна за одиницю товару визначається у додатку №1 до Договору "Комерційна пропозиція постачальника". Ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього Договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з передачі електричної енергії визначено а додатку № 1 до Договору.

У пункті 5.4 Договору передбачено, що ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи щодо надання послуг з розподілу електричної енергії, які необхідні для виконання цього Договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з розподілу електричної енергії визначено в додатку №1 до Договору. Вказані послуги оплачуються споживачем через постачальника. Споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії через постачальника. При цьому, постачальник зобов`язаний при виставленні рахунка за електричну енергію споживачу окремо вказувати оплату за послугу з розподілу електричної енергії та оплату вартості електричної енергії.

На виконання пп. 2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 (далі Особливості) сторони домовилися, що зміна ціни за одиницю товару здійснюється виходячи з коливання ціни на ринку товару, а саме, зміни середньозваженої ціни на ринку на добу на перед (РДН) (п. 5.5 Договору).

Відповідно до п. 5.5.1 Договору погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціна такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Внесення таких змін можливе за наявності пред`явленого учасником обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, отриманого від уповноваженого органу. Документ, що надається учасником повинен містити інформацію про на ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом дату або місяць укладання договору (попередньої додаткової угоди). Коливання ціни на ринку має бути обґрунтовано та підтверджено посиланням на дані ДП "Оператор ринку", зокрема офіційного сайту https://www.oree.com.ua/. Зміна ціни за одиницю непоставленого товару здійснюється шляхом множення ціни за одиницю товару станом на дату укладання договору (попередньої додаткової угоди) на індекс (коефіцієнт) зростання вартості товару.

Застосування зміненої ціни за одиницю електричної енергії для виставлення рахунку за спожиту електричну енергію здійснюється з зазначеної дати в підписаній сторонами додатковій угоді.

Згідно з п. 5.7 Договору на виконання п. п. 7 п. 19 Особливостей сторони домовились, що зміна умов цього Договору допускається у випадку зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме, у випадку зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару за цим Договором. Зміна середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед" відбувається в порядку передбаченому п. п. 5.5.1 цього Договору.

У пп. 5.7.1 Договору узгоджено, що у випадку зміни тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії постановою НКРЕКП або рішенням іншого уповноваженого органу влади, сторони вносять відповідні зміни в додаток №1 до договору шляхом укладення додаткової угоди до договору та викладенням додатку №1 до договору в новій редакції.

Додаткова угода про внесення змін до Договору в частині зміни тарифу має містити інформацію про зміну базової ціни товару (стовпчик 7 таблиці Додатку №1), що сталась у зв`язку зі зміною тарифу на передачу електричної енергії та/або розподілу електричної енергії. Базова ціна товару в такій додатковій угоді визначається як сума стовпчиків 4, 5 та / або 6 таблиці Додатку №1. Ціна товару без ПДВ та без тарифів (стовп. 4 таблиці Додатку №1) в такій додатковій угоді визначається згідно підписаного сторонами договору або згідно даних, вказаних в подальших додаткових угодах до Договору (пп. 5.7.2 Договору).

Відповідно до пп. 5.7.3 Договору додаткова угода про внесення змін до Договору має містити посилання на дату та номер документу, яким змінено тариф на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії, дату (період), з якої такий тариф починає діяти, а також розмір встановленого тарифу у стовпчиках 5 та/або 6 таблиці Додатку № 1 до Договору.

Зміна ціни за одиницю товару, згідно п. п. 5.5-5.7 Договору здійснюється в письмовій формі, шляхом підписання сторонами додаткової угоди до договору (п. 5.8 Договору).

У п. 5.11 Договору визначено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць, протягом якого споживачу здійснювалось постачання електричної енергії згідно поданих заявок. Заявки споживача можуть передбачати замовлення на постачання електричної енергії лише в межах одного календарного місяця.

Згідно з п. 5.12 Договору по закінченні розрахункового періоду постачальник надає для підписання споживачу акт приймання-передачі електричної енергії. Акт приймання-передачі електричної енергії має містити інформацію про розрахунок ціни за одиницю товару згідно умов цього Договору та іншу інформацію згідно з вимогами Договору.

Оплата за електричну енергію здійснюється в наступному порядку: споживач здійснює оплату згідно виставленого постачальником рахунку на оплату, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі електричної енергії протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту його підписання, але не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим, шляхом оплати повної вартості спожитої електричної енергії. Ціна за одиницю товару в рахунку виставленому за цим пунктом та в акті приймання-передачі товару у відповідному розрахунковому періоді, визначається згідно ціни визначеної в договорі або в додатковій угоді (п. 5.13 Договору).

Відповідно до п. 5.14 Договору датою виконання зобов`язань споживача щодо оплати за спожиту електричну енергію вважається дата зарахування на банківський рахунок постачальника грошових коштів.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє з 01.01.2023 року до 31.12.2023 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків (п. 13.1 Договору).

У п. 13.4 Договору сторони домовились, які умови договору є істотними, серед яких, зокрема, ціна електричної енергії та послуг, що надаються (пп. 3 п. 13.4 Договору).

Як визначено у п. 13.5 Договору, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктом 19 Особливостей, а саме, зокрема, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Внесення таких змін здійснюється згідно п. п. 5.5.1 Договору (пп. 2 п. 13.5 Договору); зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGU регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Внесення таких змін здійснюється згідно п. 5.7 Договору (пп. 7 п. 13.5 Договору).

Відповідно до п. 15.1 Договору невід`ємною його частиною є: Додаток №1 "Комерційна пропозиція постачальника"; Додаток №2 "Примірна форма заявки на постачання електричної енергії споживачу"; Додаток №3 "Примірна форма акту приймання-передачі електричної енергії".

У додатку №1 до договору "Комерційна пропозиція постачальника" сторони погодили: кількість електричної енергії 3200000 кВт/год, ціна товару без ПДВ без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 3,43636 грн за кВт/год, тариф на передачу без ПДВ 0,38028 грн, тариф на розподіл без ПДВ 1,35006 грн, базову ціну товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії 5,1667 грн, всього з ПДВ 6,20 грн.

У додатку зазначено, що у відповідності до п. 5.3. Договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату укладення договору, затверджено постановою НКРЕКП №1788 від 21.12.2022, та становить 38,028 коп/кВт/год без ПДВ; у відповідності до п. 5.4. Договору тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату укладення договору, затверджено постановою НКРЕКП №1811 від 21.12.2022, та становить 135,006 коп/кВт/год без ПДВ.

Відповідно до заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток №4 до договору про постачання електричної енергії споживачу) від 29.12.2022 Славутське управління водопровідного-каналізаційного господарства приєдналося до умов цього договору на умовах комерційної пропозиції постачальника.

Листом від 29.03.2023 №984 ТОВ "Хмельницькенергозбут" повідомило Славутське управління водопровідного-каналізаційного господарства, що у зв`язку з набуттям із 01.01.2023 чинності постанови НКРЕКП №1788 від 21.12.2022 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2023 рік" та зростанням тарифу на послуги з передачі електричної енергії із 0,38028 грн/кВт/год без ПДВ до 0,43025 грн/кВт/год без ПДВ, тариф з 01.04.2023 становитиме 6,26 грн грн/кВт/год з ПДВ, зазначивши про викладення додатків №№ 1, 2 до договору у новій редакції та долучивши відповідно додаткову угоду, Постанову НКРЕКП №1788 від 21.12.2022.

30.03.2023 сторони договору, керуючись, зокрема, пп. 1, 7 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, уклали додаткову угоду №1 до договору №21100023 про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2022, в якій у зв`язку з набуттям із 01.01.2023 чинності постанови НКРЕКП №1788 від 21.12.2022 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2023 рік", та зростанням тарифу на послуги з передачі електричної енергії із 0,38028 грн/кВт*год без ПДВ до 0,43025 грн/кВт*год без ПДВ на період з 01 квітня 2023 року по 30 червня 2023 року (включно), вирішили додаток №№ 1, 2 до Договору №211100023 від 29.12.2022 викласти в новій редакції.

Так, у додатку №1 до додаткової угоди №1 договору про постачання електричної енергії споживачу №21100023 від 29.12.2023 (комерційна пропозиція постачальника) сторони погодили:

1) кількість електричної енергії 3200000 кВт/год; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 3,43636 грн кВт/год; тариф на передачу без ПДВ 0,38028 грн кВт/год; тариф на розподіл без ПДВ 1,35006 кВт/год; базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії 5,1667грн кВт/год, всього сума з ПДВ 6,20 грн кВт/год;

2) кількість електричної енергії 3169329 кВт/год; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 3,43636 грн кВт/год; тариф на передачу без ПДВ 0,43025 грн кВт/год; тариф на розподіл без ПДВ 1,35006 грн кВт/год; базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії 5,1667 грн кВт/год, всього сума з ПДВ 6,26 грн кВт/год.

У п. 1.1 додатку №1 (комерційна пропозиція постачальника) зазначено, що у відповідності до п. 5.3 договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, на період з 01.04.2023 по 30.06.2023, який затверджено постановою НКРЕКП №1788 від 21.12.2022, становить 43,025 коп/кВт*год без ПДВ, у п. 1.2 у відповідності до п. 5.4 договору тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату укладення договору, затверджено постановою НКРЕКП №1811 від 21.12.2022, та становить 135,006 коп/кВТ*год без ПДВ.

Також зазначено, що загальний обсяг постачання електричної енергії склав 3169329 кВт/год, загальна вартість договору 19840000,00 грн (з ПДВ).

У подальшому, листом від 01.06.2023 №1221 ТОВ "Хмельницькенергозбут", повідомивши Славутське управління водопровідного-каналізаційного господарства, що постановою НКРЕКП №930 від 23.05.2023 внесено зміни до постанови НКРЕКП №1811 від 21.12.2022 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання" тариф на послуги з розподілу електричної енергії для І класу напруги збільшився з 0,26292 грн/кВт/год без ПДВ до 0,31202 грн/кВт/год без ПДВ та для ІІ класу напруги з 1,35006 грн/кВт/год без ПДВ до 1,51521 грн/кВт/год без ПДВ на період з 01 червня 2023 року по 30 червня 2023 року (включно), надіслало для підписання відповідну додаткову угоду до договору, Постанову НКРЕКП №930 від 23.05.2023.

01.06.2023 сторони договору уклали додаткову угоду №2, у якій у зв`язку з внесенням постановою НКРЕКП №930 від 23.05.2023 змін до постанови НКРЕКП № 1811 від 21.12.2022 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницьодленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання" та зростанням тарифу на послуги з розподілу електричної енергії із 1,35006 грн/кВт*год без ПДВ до 1,51521 грн/кВт/год на період з 01 червня 2023 року по 30 червня 2023 року (включно), вирішили додаток №1 до Договору №211100023 від 29.12.2022 викласти в новій редакції.

Так, у додатку №1 до додаткової угоди №2 договору про постачання електричної енергії споживачу №21100023 від 29.12.2023 (комерційна пропозиція постачальника) сторони погодили:

1) кількість електричної енергії 3200000 кВт/год; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 3,43636 грн/кВт/год; тариф на передачу без ПДВ 0,38028грн/кВт/год; тариф на розподіл без ПДВ 1,35006 грн/кВт/год; базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії 5,1667грн/кВт*год, всього сума з ПДВ 6,20 грн/кВт/год;

2) кількість електричної енергії 3169329 кВт/год; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 3,43636 грн/кВт/год; тариф на передачу без ПДВ 0,43025грн/кВт/год; тариф на розподіл без ПДВ 1,35006 грн/кВт/год; базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії 5,1667грн/кВт*год, всього сума з ПДВ 6,26 грн/кВт/год;

3) кількість електричної енергії 3169329 кВт/год; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 3,27121грн/кВт/год; тариф на передачу без ПДВ 0,43025грн/кВт/год; тариф на розподіл без ПДВ 1,51521 грн/кВт/год; базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії 5,21667грн/кВт*год, всього сума з ПДВ 6,26 грн/кВт/год;

У п. 1.1 додатку №1 (комерційна пропозиція постачальника) зазначено, що у відповідності до п. 5.3 договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, на період з 01.04.2023 по 30.06.2023, який затверджено постановою НКРЕКП №1788 від 21.12.2022, становить 43,025 коп/кВт*год грн без ПДВ, у п. 1.2 у відповідності до п. 5.4 договору тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, на період з 01.06.2023 по 30.06.2023, який затверджено постановою НКРЕКП №930 від 23.05.2023 про внесення змін до постанови НКРЕКП №1811 від 21.12.2022, становить 151,521коп/кВТ*год без ПДВ.

Також зазначено, що загальний обсяг постачання електричної енергії склав 3169329 кВт/год, загальна вартість договору 19840000,00 грн (з ПДВ).

ТОВ "Хмельницькенергозбут" звернулось до Славутського управління водопровідного-каналізаційного господарства з листом від 28.06.2023 №1306, у якому повідомило, що постановою НКРЕКП №930 від 23.05.2023 року внесено зміни до постанови НКРЕКП №1811 від 21.12.2022 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання" тариф на послуги з розподілу електричної енергії збільшився з 1,51521 грн/кВт/год без ПДВ до 1,76294 грн/кВт/год без ПДВ на період з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року (включно), та постановою №1788 від 21.12.2022 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2023 рік", тариф на послуги з передачі електричної енергії збільшився з 0,43025 грн/кВт/год без ПДВ до 0,48510 грн/кВт/год без ПДВ на період з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року (включно), у зв`язку із чим просило підписати додаткову угоду.

30.06.2023 сторони договору, уклали додаткову угоду №3, у якій відповідно до постанови НКРЕКП №930 від 23.05.2023 року, якою внесено зміни до постанови НКРЕКП №1811 від 21.12.2022 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання" тариф на послуги з розподілу електричної енергії збільшився з 1,51521 грн/кВт/год без ПДВ до 1,76294 грн/кВт/год без ПДВ на період з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року (включно), та згідно постанови НКРЕКП №1788 від 21.12.2022 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2023 рік", тариф на послуги з передачі електричної енергії збільшився з 0,43025 грн/кВт/год без ПДВ до 0,48510 грн/кВт/год без ПДВ на період з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року (включно), вирішили додаток №№ 1, 2 до Договору №211100023 від 29.12.2022 викласти в новій редакції.

Так, у додатку №1 до додаткової угоди №3 договору про постачання електричної енергії споживачу №21100023 від 29.12.2023 (комерційна пропозиція постачальника) сторони погодили:

1) кількість електричної енергії 3200000 кВт/год; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 3,43636грн/кВт/год; тариф на передачу без ПДВ 0,38028; тариф на розподіл без ПДВ 1,35006грн/кВт*год; базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії 5,1667грн/кВт/год, всього сума з ПДВ 6,20грн/кВт*год;

2) кількість електричної енергії 3169329 кВт/год; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 3,43636 грн/кВт/год; тариф на передачу без ПДВ 0,43025 грн/кВт/год; тариф на розподіл без ПДВ 1,35006 грн/кВт/год; базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії 5,1667 грн/кВт/год, всього сума з ПДВ 6,26 грн/кВт/год;

3) кількість електричної енергії 3169329 кВт/год; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 3,27121 грн/кВт/год; тариф на передачу без ПДВ 0,43025грн/кВт/год; тариф на розподіл без ПДВ 1,51521 грн/кВт/год; базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії 5,21667 грн/кВт*год, всього сума з ПДВ 6,26 грн/кВт/год;

4) кількість електричної енергії 2995576 кВт/год; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 3,27121 грн/кВт/год; тариф на передачу без ПДВ 0,48510 грн/кВт/год; тариф на розподіл без ПДВ 1,76294 грн/кВт/год; базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії 5,51925 грн/кВт*год, всього сума з ПДВ 6,62 грн/кВт/год.

У п. 1.1 додатку №1 (комерційна пропозиція постачальника) зазначено, що у відповідності до п. 5.3 договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, на період з 01.07.2023 по 31.12.2023, який затверджено постановою НКРЕКП №1788 від 21.12.2022, становить 48,510коп/кВт*год грн без ПДВ, у п. 1.2 у відповідності до п. 5.4 договору тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, на період з 01.07.2023 по 31.12.2023, який затверджено постановою НКРЕКП №930 від 23.05.2023 про внесення змін до постанови НКРЕКП №1811 від 21.12.2022, становить 176,294коп/кВТ*год без ПДВ; загальний обсяг постачання електричної енергії склав 2995576 кВт/год, загальна вартість договору 19840000,00 грн (з ПДВ).

Листом від 03.08.2023 ТОВ "Хмельницькенергозбут", посилаючись на інформаційну довідку Хмельницької торгово-промислової палати від 01.08.2023 №22-05/765, повідомило Славутське управління водопровідного-каналізаційного господарства, що середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "На добу наперед" (РДН) для Об`єднаної енергосистеми України (ОЕС) у липні 2023 року збільшилась та становить 3669,87 грн.Мвт.год без ПДВ в порівняні з червнем 2023 року (2971,47 грн.Мвт.год без ПДВ), тариф на серпень 2023 року згідно договору №21100023 від 29.12.2022 року становитиме 7,54558 грн/кВт/год з ПДВ, у зв`язку із чим просило підписати додаткову угоду. В листі зазначено про долучення до нього копії інформаційної довідки Хмельницької торгово-промислової палати від 01.08.2023 №22-05/765, додаткової угоди та комерційної пропозиції.

Відповідно до інформаційної довідки №22-05/765 від 01.08.2023 Хмельницької торгово-промислової палати середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) для Об`єднаної енергосистеми України становила: за червень 2023 року (з 01.06.2023 по 30.06.2023) 2971,47 грн/Мвт.год, за липень 2023 року (з 01.07.2023 по 31.07.2023) 3669,87 грн/Мвт/год, коливання ціни: +23,50%.

09.08.2023 сторони договору, уклали додаткову угоду №4, у якій у зв`язку із збільшенням середньозваженої ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) для Об`єднаної енергосистеми України (ОЕС) у липні 2023 року, яка становить 3669,87 грн/Мвт.год без ПДВ в порівнянні з червнем 2023 року (2971,47 грн/Мвт.год без ПДВ), інформація про що підтверджена довідкою Хмельницької торгово-промислової палати №22-05/765 від 01.08.2023, за взаємною згодою вирішили: вартість електричної енергії у серпні 2023 року, з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії встановити на рівні 7,54558 грн/кВт/год з ПДВ (п. 1.1 додаткової угоди); додаток "Комерційна пропозиція постачальника" до договору №21100023 від 29.12.2022 викласти у новій редакції (п. 1.2 додаткової угоди).

У додатку №1 до додаткової угоди №4 "Комерційна пропозиція постачальника" сторони погодили:

1) кількість електричної енергії 3200000 кВт/год; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 3,43636 грн/кВт/год; тариф на передачу без ПДВ 0,38028 грн/кВт/год; тариф на розподіл без ПДВ 1,35006 грн/кВт/год; базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії 5,1667 грн/кВт/год;

2) кількість електричної енергії 3169329 кВт/год; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 3,43636 грн/кВт/год; тариф на передачу без ПДВ 0,43025 грн/кВт/год; тариф на розподіл без ПДВ 1,35006 грн/кВт/год; базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії 5,1667 грн/кВт/год;

3) кількість електричної енергії 3169329 кВт/год; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 3,27121 грн/кВт/год; тариф на передачу без ПДВ 0,43025грн/кВт/год; тариф на розподіл без ПДВ 1,51521 грн/кВт/год; базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії 5,21667 грн/кВт/год;

4) кількість електричної енергії 2995576 кВт/год; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 3,27121 грн/кВт/год; тариф на передачу без ПДВ 0,48510 грн/кВт/год; тариф на розподіл без ПДВ 1,76294 грн/кВт/год; базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії 5,51925 грн/кВт/год, всього сума з ПДВ 6,6231 грн/кВт/год;

5) кількість електричної енергії 2859389 кВт/год; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 4,03994 грн/кВт/год; тариф на передачу без ПДВ 0,48510 грн/кВт/год; тариф на розподіл без ПДВ 1,76294 грн/кВт/год; базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії 6,28798 грн/кВт/год, всього сума з ПДВ 7,54558 грн/кВт/год

У додатку №1 "Комерційна пропозиція постачальника" зазначено, що загальний обсяг постачання електричної енергії склав 2859389 кВт/год, загальна вартість договору 19840000,00 грн (з ПДВ).

ТОВ "Хмельницькенергозбут" листом від 05.09.2023 повідомило Славутське управління водопровідного-каналізаційного господарства, що середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "На добу наперед" (РДН) для Об`єднаної енергосистеми України (ОЕС) у серпні 2023 року збільшилась та становить 4162,23 грн.Мвт.год без ПДВ в порівняні з липнем 2023 року (3669,87 грн.Мвт.год без ПДВ), інформація про що підтверджена довідкою Хмельницької торгово-промислової палати №22-05/895 від 30.08.2023, тариф на вересень 2023 року згідно договору №21100023 від 29.12.2022 року становитиме 7,74 грн/кВт/год з ПДВ, у зв`язку із чим просило підписати додаткову угоду. В листі зазначено про долучення до нього копії інформаційної довідки Хмельницької торгово-промислової палати від 30.08.2023 №22-05/895, додаткової угоди та комерційної пропозиції.

Відповідно до інформаційної довідки №22-05/895 від 30.08.2023 Хмельницької торгово-промислової палати середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) для Об`єднаної енергосистеми України становила: за липень 2023 року (з 01.07.2023 по 31.07.2023) 3669,87 грн/Мвт.год, за серпень 2023 року (з 01.08.2023 по 31.08.2023) 4162,23 грн/Мвт.год, коливання ціни: +3,42%.

05.09.2023 сторони договору, керуючись пп. 1 та пп. 2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, уклали додаткову угоду №5, у якій у зв`язку із збільшенням середньозваженої ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) для Об`єднаної енергосистеми України (ОЕС) у серпні 2023 року, яка становить 4162,23,23 грн/Мвт.год без ПДВ в порівнянні з липнем 2023 року (3669,87 грн/Мвт.год без ПДВ), інформація про що підтверджена довідкою Хмельницької торгово-промислової палати №22-05/895 від 30.08.2023, за взаємною згодою вирішили: вартість електричної енергії у вересні 2023 року, з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії встановити на рівні 7,74 грн/кВт/год з ПДВ (п. 1.1 додаткової угоди); додаток №1, 2 до договору №21100023 від 29.12.2022 викласти у новій редакції (п. 1.2. додаткової угоди).

У додатку №1 "Комерційна пропозиція постачальника " до додаткової угоди №5 сторони погодили:

1) кількість електричної енергії 3200000 кВт/год; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 3,43636 грн/кВт/год; тариф на передачу без ПДВ 0,38028 грн/кВт/год; тариф на розподіл без ПДВ 1,35006 грн/кВт/год; базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії 5,1667 грн/кВт/год;

2) кількість електричної енергії 3169329 кВт/год; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 3,43636 грн/кВт/год; тариф на передачу без ПДВ 0,43025 грн/кВт/год; тариф на розподіл без ПДВ 1,35006 грн/кВт/год; базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії 5,1667 грн/кВт/год;

3) кількість електричної енергії 3169329 кВт/год; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 3,27121 грн/кВт/год; тариф на передачу без ПДВ 0,43025грн/кВт/год; тариф на розподіл без ПДВ 1,51521 грн/кВт/год; базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії 5,21667 грн/кВт/год;

4) кількість електричної енергії 2995576 кВт/год; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 3,27121 грн/кВт/год; тариф на передачу без ПДВ 0,48510 грн/кВт/год; тариф на розподіл без ПДВ 1,76294 грн/кВт/год; базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії 5,51925 грн/кВт/год, всього сума з ПДВ 6,6231 грн/кВт/год;

5) кількість електричної енергії 2859389 кВт/год; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 4,03994 грн/кВт/год; тариф на передачу без ПДВ 0,48510 грн/кВт/год; тариф на розподіл без ПДВ 1,76294 грн/кВт/год; базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії 6,28798 грн/кВт/год, всього сума з ПДВ 7,54558 грн/кВт/год

6) кількість електричної енергії 2827684 кВт/год; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 4,20196 грн/кВт/год; тариф на передачу без ПДВ 0,48510 грн/кВт*год; тариф на розподіл без ПДВ 1,76294 грн/кВт/год; базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії 6,4500 грн/кВт/год, всього сума з ПДВ 7,74 грн/кВт/год.

Також зазначено, що загальний обсяг постачання електричної енергії склав 2827684 кВт/год, загальна вартість договору 19840000,00 грн (з ПДВ).

У листі від 30.11.2023 №1807 ТОВ "Хмельницькенергозбут" повідомило Славутське управління водопровідного-каналізаційного господарства, що середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "На добу наперед" (РДН) для Об`єднаної енергосистеми України (ОЕС) у листопаді 2023 року збільшилась та становить 4357,80 грн.Мвт.год без ПДВ в порівняні з вереснем 2023 року (4051,96 грн.Мвт.год без ПДВ), інформація про що підтверджена довідкою Хмельницької торгово-промислової палати №22-05/1280 від 29.11.2023, тариф на грудень 2023 року згідно договору №21100023 від 29.12.2022 року становитиме 8,12070 грн/кВт/год з ПДВ, у зв`язку із чим просило підписати додаткову угоду. В листі зазначено про долучення до нього копії інформаційної довідки Хмельницької торгово-промислової палати від 29.11.2023 №22-05/1280, додаткової угоди та комерційної пропозиції.

Відповідно до інформаційної довідки №22-05/1280 від 29.11.2023 Хмельницької торгово-промислової палати середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) для Об`єднаної енергосистеми України становила: 05.09.2023 4051,96 грн/Мвт.год, за листопад (станом на 30.11.2023) 4357,80 грн/Мвт.год, коливання ціни: +7,55%.

30.11.2023 сторони договору, керуючись пп. 1 та пп. 2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, уклали додаткову угоду №7, у якій у зв`язку із коливанням ціни на ринку "на добу наперед" (РДН), що відбулося з моменту останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару (05.09.2023) та ціною на момент звернення постачальника листопад (станом на 30.11.2023) збільшити ціну за одиницю товару пропорційно збільшенню ціни на ринку на 7,55%, що підтверджено інформаційно-ціновою довідкою Хмельницької торгово-промислової палати від 29.11.2023 №22-05/1280, за взаємною згодою вирішили додаток №1, 2 до договору №21100023 від 29.12.2022 викласти у новій редакції (п. 1 додаткової угоди). Ця додаткова угода набирає чинності з 01.12.2023 і є невід`ємною частиною вищевказаного договору (п. 3 додаткової угоди).

У додатку № 1 "Комерційна пропозиція постачальника" до додаткової угоди №7 сторони погодили:

1) кількість електричної енергії 3200000 кВт/год; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 3,43636 грн/кВт/год; тариф на передачу без ПДВ 0,38028 грн/кВт/год; тариф на розподіл без ПДВ 1,35006 грн/кВт/год; базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії 5,1667 грн/кВт/год;

2) кількість електричної енергії 3169329 кВт/год; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 3,43636 грн/кВт/год; тариф на передачу без ПДВ 0,43025 грн/кВт/год; тариф на розподіл без ПДВ 1,35006 грн/кВт/год; базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії 5,1667 грн/кВт/год;

3) кількість електричної енергії 3169329 кВт/год; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 3,27121 грн/кВт/год; тариф на передачу без ПДВ 0,43025грн/кВт/год; тариф на розподіл без ПДВ 1,51521 грн/кВт/год; базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії 5,21667 грн/кВт/год;

4) кількість електричної енергії 2995576 кВт/год; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 3,27121 грн/кВт/год; тариф на передачу без ПДВ 0,48510 грн/кВт/год; тариф на розподіл без ПДВ 1,76294 грн/кВт/год; базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії 5,51925 грн/кВт/год, всього сума з ПДВ 6,6231 грн/кВт/год;

5) кількість електричної енергії 2859389 кВт/год; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 4,03994 грн/кВт/год; тариф на передачу без ПДВ 0,48510 грн/кВт/год; тариф на розподіл без ПДВ 1,76294 грн/кВт/год; базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії 6,28798 грн/кВт/год, всього сума з ПДВ 7,54558 грн/кВт/год;

6) кількість електричної енергії 2827684 кВт/год; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 4,20196 грн/кВт/год; тариф на передачу без ПДВ 0,48510 грн/кВт/год; тариф на розподіл без ПДВ 1,76294 грн/кВт/год; базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії 6,4500 грн/кВт/год, всього сума з ПДВ 7,74 грн/кВт/год;

7) кількість електричної енергії 2443139 кВт/год; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 4,51921 грн/кВт/год; тариф на передачу без ПДВ 0,48510 грн/кВт/год; тариф на розподіл без ПДВ 1,76294 грн/кВт/год; базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії 6,76725 грн/кВт/год, всього сума з ПДВ 8,12070 грн/кВт/год.

У додатку №1 зазначено, що загальний обсяг постачання електричної енергії склав 2443139 кВт/год, загальна вартість договору 19840000,00 грн (з ПДВ).

Сторонами відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу №21100023 від 29.12.2022 складено, підписано та скріплено відтисками печаток акти приймання-передачі електроенергії, а саме: №1 від 08.02.2023 на суму 1208914,80 грн (з ПДВ) за 194985 кВт/год, ціна за одиницю товару - 6,20 грн, №2 від 07.03.2023 на суму 1119634,22 грн (з ПДВ) за 180585 кВт/год ціна за одиницю товару - 6,20 грн, №3 від 05.04.2023 на суму 1220868,48 грн (з ПДВ) за 196913 кВт/год, ціна за одиницю товару - 6,20 грн, №4 від 05.05.2023 на суму 1229427,23 грн (з ПДВ) за 196394 кВт/год, ціна за одиницю товару - 6,26 грн, №5 від 06.06.2023 на суму 1300465,75 грн (з ПДВ) за 207742 кВт/год, ціна за одиницю товару - 6,26 грн, №6 від 06.07.2023 на суму 1264502,03 грн (з ПДВ) за 201997 кВт/год, ціна за одиницю товару - 6,26 грн, №7 від 05.08.2023 на суму 1336945,58 грн (з ПДВ) за 201861 кВт/год, ціна за одиницю товару - 6,6231 грн, №8 від 06.09.2023 на суму 1635496,06 грн (з ПДВ) за 216749 кВт/год, ціна за одиницю товару - 7,54558 грн, №9 від 06.10.2023 на суму 1472186,70 грн (з ПДВ) за 190205 кВт/год, ціна за одиницю товару - 7,74 грн, №10 від 06.11.2023 на суму 1501567,74 грн (з ПДВ) за 194001 кВт/год, ціна за одиницю товару - 7,74 грн, №11 від 06.12.2023 на суму 1430599,68 грн (з ПДВ) за 184832 кВт/год, ціна за одиницю товару - 7,74 грн, №12 від 05.01.2024 на суму 1537719,52 грн (з ПДВ) за 189358 кВт/год, ціна за одиницю товару - 8,1207 грн, із зазначенням вартості та кількості електроенергії, послуг з розподілу та передачі електроенергії.

Славутське управління водопровідного-каналізаційного господарства здійснило оплату за поставлену електроенергію ТОВ "Хмельницькенергозбут" відповідно до платіжних інструкцій: №225 від 28.02.2023 на суму 808914,80 грн, №238 від 28.02.2023 на суму 100000,00 грн, №240 від 01.03.2023 на суму 200000,00 грн, №256 від 06.03.2023 на суму 100000,00 грн, №341 від 27.03.2023 на суму 569634,22 грн, №371 від 31.03.2023 на суму 100000,00 грн, №383 від 04.04.2023 на суму 149999,99 грн, №390 від 07.04.2023 на суму 190000,00 грн, №394 від 10.04.2023 на суму 110000,00 грн, №450 від 21.04.2023 на суму 200000,00 грн, №495 від 28.04.2023 на суму 350000,00 грн, №505 від 01.05.2023 на суму 200000,00 грн, №524 від 05.05.2023 на суму 100000,00 грн, №528 від 08.05.2023 на суму 185000,00 грн, №593 від 22.05.2023 на суму 185868,48 грн, №636 від 31.05.2023 на суму 300000,00 грн, №649 від 05.06.2023 на суму 129427,23 грн, №655 від 06.06.2023 на суму 100000,00 грн, №657 від 07.06.2023 на суму 100000,00 грн, №664 від 08.06.2023 на суму 100000,00 грн, №754 від 28.06.2023 на суму 400000,00 грн, №768 від 30.06.2023 на суму 200000,00 грн, №772 від 03.07.2023 на суму 200000,00 грн, №804 від 14.07.2023 на суму 498000,00 грн, №857 від 28.07.2023 на суму 450000,00 грн, №874 від 31.07.2023 на суму 130000,00 грн, №904 від 02.08.2023 на суму 250000,00 грн, №979 від 25.08.2023 на суму 350000,00 грн, №984 від 28.08.2023 на суму 220000,00 грн, №990 від 31.08.2023 на суму 600000,00 грн, №1090 від 22.09.2023 на суму 300000,00 грн, №1125 від 29.09.2023 на суму 800000,00 грн, №1135 від 03.10.2023 на суму 200000,00 грн, №1183 від 16.10.2023 на суму 400000,00 грн, №1235 від 27.10.2023 на суму 500000,00 грн, №1244 від 30.10.2023 на суму 40000,00 грн, №1239 від 30.10.2023 на суму 500000,00 грн №1359 від 27.11.2023 на суму 700000,00 грн, №4 від 27.11.2023 на суму 1424200,00 грн, №1464 від 26.12.2023 на суму 1000000,00 грн, №1473 від 27.12.2023 на суму 600000,00 грн, №91 від 26.01.2024 на суму 679563,54 грн, №105 від 31.01.2024 на суму 187719,52 грн, №211 від 23.02.2024 на суму 450000,00 грн, №1324 від 27.03.2024 на суму 450000,00 грн, №456 від 25.04.2024 на суму 441677,61 грн, №467 від 26.04.2024 на суму 8322,39 грн.

У матеріалах справи наявні: протокол затвердження річного плану закупівель UA-P-2022-12-30-000805-b, у якому вказано, очікувана вартість предмета закупівлі (ДК021-2015:09310000-5 Електрична енергія) КП Славутське управління водопровідного-каналізаційного господарства 19840000,00 грн, орієнтовний початок проведення закупівлі грудень 2022; оголошення щодо звіту про укладений договір UA-2023-01-02-000353-а, відповідно до якого предметом закупівлі КП Славутське управління водопровідного-каналізаційного господарства є ДК021-2015:09310000-5 Електрична енергія, 3200000 кіловат-година, строк поставки: від 01 січня 2023 до 31 грудня 2023, очікувана вартість предмета закупівлі 19840000,00 грн.

Відповідачем в матеріали справи надано звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель UA-2023-01-02-000353-а, згідно з яким між замовником КП Славутське управління водопровідного-каналізаційного господарства та постачальником послуги ТОВ "Хмельницькенергозбут" укладено договір про закупівлю електричної енергії кількістю 3200000 кіловат-година зі строком поставки: з 01 січня 2023 по 31 грудня 2023, ціна договору 19840000,00 грн з ПДВ, строк виконання договору до 31 грудня 2023.

Матеріали справи містять Статут Славутського управління водопровідно - каналізаційного господарства, затвердженого рішенням Славутської міської ради від 26.06.2025 №16-48/2025 (далі Статут), відповідно до п. 1.1 якого Славутське управління водопровідно - каналізаційного господарства (далі підприємство) є суб`єктом господарювання, утвореним у формі комунального підприємства. Підприємство є комунальною власністю Славутської міської територіальної громади. Підприємство підконтрольне та підзвітне Славутській міській раді. Власником, засновником підприємства є Славутська міська рада.

Згідно з п. 2.1 Статуту підприємство є юридичною особою з дня його державної реєстрації. Підприємство має самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки у банківських установах, печатку зі своєю назвою, штампи, бланки зі своїм найменуванням, інші реквізити.

Майно підприємства складають основні фонди та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства (п. 4.2 Статуту).

У п. 4.3 Статуту зазначено, що майно підприємства перебуває у комунальній власності Славутської міської територіальної громади і закріплюється за підприємством на праві повного господарського відання. Реалізуючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується і розпоряджається майном за погодженням із власником, при цьому вчиняє дії, які не суперечать вимогам чинного законодавства України, даного статуту.

За змістом п. 4.6 Статуту джерелами формування майна підприємства є: майно, передане йому власником; доходи, одержані від виробничої та інших видів статутної діяльності; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення та дотації з бюджету; безоплатні або благодійні внески, пожертвування підприємств, організацій та громадян; майно набуте в результаті придбання майна іншого підприємства, організації; інші надходження, джерела формування яких не суперечить законодавству України.

Відносини Славутської міської ради, виконавчого комітету Славутської міської ради та міського голови з підприємством будуються на засадах його підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органу місцевого самоврядування (п. 6.2 Статуту).

Згідно п. 6. 2 Статуту вищим органом управління є власник (Славутська міська територіальна громада в особі Славутської міської ради).

Прокурором до матеріалів позову додано лист Хмельницької торгово-промислової палати від 28.01.2026 наданий за звернення Шепетівської окружної прокуратури від 27.01.2026 щодо середньозважених електричної енергії, в якому зазначено інформацію про середньозважені ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) Об`єднаної енергосистеми України (ОЕС) із зазначенням дати та ціни: 01.08.2023 4136,27 грн за Мвт.год. без ПДВ, 04.08.2023 4188,13 грн за Мвт.год. без ПДВ, 30.08.2023 4342,48 грн за Мвт.год. без ПДВ, 01.09.2023 3753,44 грн за Мвт.год. без ПДВ, 05.09.2023 4051,96 грн за Мвт.год. без ПДВ, 29.11.2023 4777,11 грн за Мвт.год. без ПДВ, 30.11.2023 3961,56 грн за Мвт.год. без ПДВ.

Окрім того, Хмельницька торгово-промислова палата листом від 24.02.2026 на запит Шепетівської окружної прокуратури від 20.02.2026, надала заявки до ХТПП замовника - ТОВ "Хмельницькенергозбут", дублікати довідок №22-05/895 від 30.08.2023, №22-05/1280 від 29.11.2023 та скріншоти моніторингу сайту ОРЕЕ.

В матеріалах справи наявний лист від 23.02.2026 заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури адресований Славутському міському голові, у якому, проаналізувавши умови договору про постачання електричної енергії споживачу №21100023 від 29.12.2022, укладеного між Славутським управлінням водопровідно-каналізаційного господарства та ТОВ "Хмельницькенергозбут", додаткових угод №№ 1-7 до нього, повідомив, що додаткові угоди №№5,7 укладено безпідставно з порушенням вимог п. п. 5.5, 13.5 договору №21100023 від 29.12.2022, положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", п. п. 2. п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, оскільки сторонами збільшено ціну за одиницю товару без наявності підтвердження факту коливання ціни на ринку за одиницю товару з моменту укладення договору/внесення змін до нього. В зв`язку з наведеним зазначив, що ТОВ "Хмельницькенергозбут" безпідставно отримало грошові кошти за поставлену для КП "Славутське управління водопровідно-каналізаційного господарства" електричну енергію на загальну суму 182949,14542 грн та просив надати інформацію чи вживатимуться Славутською міською радою заходи представницького характеру з метою захисту інтересів держави, якщо ні повідомити про причини.

У відповідь Славутська міська рада листом від 27.02.2026 №04-29/366 повідомила заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури, що міська рада не зверталася до суду щодо визнання недійсними додаткових угод до договору №21100023 від 29.12.2022, укладеного між Славутським УВКГ і ТОВ "Хмельницькенергозбут", та стягнення як безпідставно отриманих грошових коштів 182949,14 грн, просила забезпечити дотримання інтересів держави в особі Славутської міської ради щодо стягнення безпідставно набутих грошових коштів у встановленому законодавством порядку.

Заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури також звернувся до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області із листом від 23.02.2026, зміст якого аналогічний змісту листа адресованому Славутській міській раді.

У відповідь Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області у повідомило Шепетівську окружну прокуратуру, що відповідну інформацію, в межах компетенції, буде враховано в разі проведення заходів державного фінансового контролю (лист від 02.03.2026).

Керівник Шепетівської окружної прокуратури звернувся до Славутського міського голови із повідомленням від 09.03.2026 №54-1845вих-26 про встановлення підстав та намір відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" здійснювати представництво інтересів держави в особі Славутської міської ради в суді шляхом подання позову.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частинами 4, 5 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Отже, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Системне тлумачення положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) №3-рп/99 від 08.04.1999 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (пункти 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах. Також звертала увагу, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц (пункти 26, 27), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункти 80, 81), від 05.10.2022 у справах №923/199/21 (підпункти 8.16, 8.17) і №922/1830/19 (підпункти 7.1, 7.2)).

У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі №2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.06.2024 у справі №925/1133/18, прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо: орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси; - орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави.

У даній справі керівник Шепетівської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, Славутьскої міської ради із вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", Славутського управління водопровідно-каналізаційного господарства про визнання недійсними додаткових угод №5 від 05.09.2023, №7 від 30.11.2023 до договору №21100023 від 29.12.2022 про постачання електроенергії споживачу та стягнення 219535,95 грн коштів за непоставлений товар за цим договором.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор вказує, що внаслідок укладення оспорюваних додаткових угод з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", Цивільного кодексу України, була збільшена ціна за одиницю товару та зменшено обсяги поставки товару, визначені у договорі №21100023 від 29.12.2022, що призвело до зайвих витрат бюджетних коштів, які належить територіальній громаді, чим завдало шкоди громаді, а отже й інтересам держави.

Вказане порушує економічні інтереси держави, територіальної громади у сфері контролю за ефективним, раціональним використанням бюджетних коштів внаслідок завдання шкоди у вигляді незаконних витрат. Дотримання вимог законодавства у цій сфері становить суспільний інтерес, оскільки використання коштів з порушенням встановлених норм підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що, у свою чергу, завдає шкоди інтересам держави.

Отже, звернення прокурора до суду у цій справі спрямоване на дотримання та забезпечення правопорядку у сфері публічних закупівель, та дотримання всіма учасниками цих правовідносин принципу законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час витрачання бюджетних коштів.

Суд зазначає, що відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", замовниками є суб`єкти, визначені згідно із статтею цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.

Частиною першою ст. 2 цього Закону обумовлено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, зокрема юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні") місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

За положеннями ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі №904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території.

Так, положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Схожі положення містяться і в ч. 3 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідно до якої територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти.

У статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що до повноважень міської ради належить, зокрема, розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету; прийняття рішень щодо здійснення місцевих запозичень, щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.

Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 17 вищевказаного Закону).

Статтею 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Таким чином, рада, як орган місцевого самоврядування, наділена обов`язком забезпечувати ефективне та раціональне використання бюджетних коштів, а також вживати заходів для запобігання порушенням інтересів держави у бюджетній сфері та сфері публічних закупівель. Відповідно, на неї покладено відповідальність за здійснення контролю за правомірністю укладених правочинів, їх відповідністю вимогам законодавства та принципам публічних закупівель. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №924/524/24 від 12.03.2025.

Тобто з огляду на вищезазначене Славутська міська рада є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету. Правомірне та раціональне використання бюджетних коштів становить інтерес територіальної громади в особі Славутської міської ради.

Так, на підставі договору №21100023 від 29.12.2022 та додаткових угод до нього здійснювалося постачання електричної енергії Славутському управлінню водопровідно-каналізаційного господарства.

Відповідно до п. 1.1, 4.3 Статуту Славутського управління водопровідно-каналізаційного господарства, затвердженого рішенням Славутської міської ради від 26.06.2025 №16-48/2025, Славутське управління водопровідно-каналізаційного господарства є суб`єктом господарювання утвореним у формі комунального підприємства. Підприємство є комунальною власністю Славутської міської територіальної громади. Підприємство підконтрольне та підзвітне Славутській міській раді. Власником, засновником підприємства є Славутська міська рада. Майно підприємства перебуває у комунальній власності Славутської міської територіальної громади і закріплюється за підприємством на праві повного господарського відання. Реалізуючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається майном за погодженням із власником, при цьому вчиняє дії, які не суперечать вимогам чинного законодавства України, даного статуту.

Згідно з п. п. 6.1, 6.2 Статуту відносини Славутської міської ради з Підприємством будуються на засадах його підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органу місцевого самоврядування; вищим органом управління є власник (Славутська міська територіальна громада в особі Славутської міської ради).

Отже, Славутське управління водопровідно-каналізаційного господарства підпорядковане, підзвітне та підконтрольне своєму засновнику, що зумовлює необхідність здійснення ефективного контролю за його фінансово-господарською діяльністю з боку Славутської міської ради.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, власність зобов`язує. Це положення відображає соціальну функцію власності, підкреслюючи, що право власності передбачає не лише можливість володіння, користування та розпорядження майном, але й відповідальність власника перед суспільством.

Тому, оскільки Славутська міська рада є власником Славутського управління водопровідно-каналізаційного господарства, яке виступає стороною оспорюваних додаткових угод, то вона наділена визначеними законодавством повноваженнями щодо здійснення контролю за належним функціонуванням підпорядкованого комунального підприємства, дотриманням останнім вимог законодавства у сфері фінансово-господарської діяльності, а також забезпеченням ефективного та правомірного витрачання ним коштів відповідно до встановлених процедур.

Відтак, контрольні функції Славутської міської ради поширюються на правомірність укладених правочинів та їх відповідність принципам ефективного використання бюджетних ресурсів, що зумовлює її правову зацікавленість у вирішенні спору. Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду у справі №924/524/24 від 12.03.2025.

Також Верховний Суд у наведеній постанові зазначив, що у категорії спорів щодо визнання недійсними положень договорів, укладених у межах публічних закупівель, звернення прокурора в інтересах осіб, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, має ґрунтуватися на визначенні того, яка саме особа є суб`єктом, що має безпосередній інтерес у захисті державних фінансових ресурсів та належного виконання договірних зобов`язань відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі".

З огляду на це, представництво прокурором інтересів держави може бути обґрунтовано внаслідок звернення:

- в інтересах власника юридичної особи, яка є стороною оспорюваного договору (зокрема, в статусі замовника, покупця), за рахунок якої здійснюється оплата такого договору. Такий суб`єкт наділений визначеними законодавством повноваженнями щодо здійснення контролю за належним функціонуванням підпорядкованого підприємства чи установи, забезпеченням ефективного та правомірного витрачання коштів відповідно до визначених процедур. При цьому джерело походження таких коштів (державний або місцевий бюджет, власні надходження підприємства чи інші фінансові ресурси) не є визначальним, оскільки обов`язок нагляду (контролю) за фінансово-господарською діяльністю юридичної особи покладено на її власника незалежно від джерел фінансування. Відтак, у разі виявлення порушень під час укладення чи виконання договору, які можуть вплинути на дотримання законодавства у сфері фінансово-господарської діяльності, саме власник такої юридичної особи, як суб`єкт, наділений повноваженнями щодо контролю за її діяльністю (забезпечення законності фінансових операцій і цільового використання коштів), має правові підстави для звернення до суду в статусі належного позивача;

- в інтересах розпорядника бюджетних коштів, за рахунок яких здійснювалася оплата за оспорюваними правочинами;

- в інтересах органу державного фінансового контролю.

Таким чином, у кожному конкретному випадку визначення належного суб`єкта представництва інтересів держави здійснюється з урахуванням специфіки спірних правовідносин, характеру позовних вимог та правового статусу відповідних суб`єктів у сфері публічних закупівель. При цьому таке обґрунтування може засновуватися одночасно на сукупності повноважень відповідного суб`єкта, зокрема його статусу як власника юридичної особи, що є стороною договору, та розпорядника коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування відповідних правочинів.

Так як засновником Славутського управління водопровідно-каналізаційного господарства та власником її майна є територіальна громада в особі Славутської міської ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального підприємства, а також зобов`язана контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема законність та ефективність використання підприємством коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то Славутська міська рада як орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету (подібні висновки викладені у постановах ВС від 22.12.2022 у справі №904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21, постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21).

Зважаючи на вищевикладене, звернення прокурора в інтересах держави в особі Славутської міської ради як власника Славутського управління водопровідно-каналізаційного господарства, а відтак суб`єкта, на якого покладено обов`язок нагляду (контролю) за фінансово-господарською діяльністю цієї юридичної особи, узгоджується з приписами ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Крім того, судом враховується, що закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них (такий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі №923/449/18).

Судом зважається на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень (органи державної влади, органи місцевого самоврядування або інші суб`єкти владних повноважень, до компетенції яких віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах), а не прокурор, між тим для того щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор листом від 23.02.2026 повідомив Славутську міську раду про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема Закону України "Про публічні закупівлі" при укладенні оспорюваних додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу №21100023 від 29.12.2022 та просив надати інформацію чи вживалися та вживатимуться заходи представницького характеру з метою захисту інтересів держави, якщо ні просив повідомити про причини.

У відповідь Славутська міська рада листом від 27.02.2026 №04-29/366 повідомила заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури, що міська рада не зверталася до суду щодо визнання недійсними додаткових угод до договору №21100023 від 29.12.2022, укладеного між Славутським УВКГ і ТОВ "Хмельницькенергозбут", та стягнення як безпідставно отриманих грошових коштів 182949,14 грн, просила забезпечити дотримання інтересів держави в особі Славутської міської ради щодо стягнення безпідставно набутих грошових коштів у встановленому законодавством порядку.

З наведеного слідує, що позивач з урахуванням обізнаності про порушення інтересів держави, територіальної громади, на які вказує прокурор, на такі порушення не відреагував, заходів захисту вказаних інтересів, зокрема у судовому порядку, не вжив. Невжиття таких заходів за умови обізнаності про наявність відповідного порушення, про що свідчить вищенаведене листування прокурора з позивачем, стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача до суду з цим позовом.

При цьому, наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді позивачем не заперечено.

Така бездіяльність позивача як компетентного органу, який здійснює відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин, є самостійною юридичною особою, однак який незалежно від причини не здійснює захисту інтересів держави в судовому порядку, виключає можливість трактування прокурора як альтернативного суб`єкта звернення до суду, що замінює компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. У цьому випадку прокурор виконує саме субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні позивача, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту інтересів держави.

Наведені вище обставини щодо обізнаності позивача з порушенням інтересів держави, територіальної громади, зважаючи на характер наданих ним відповідей на лист прокурора, свідчать про встановлення обставин, за яких порушення відповідачами інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій з їх захисту, що призводить до виникнення у прокурора не лише права, а й обов`язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.

Вказане відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для захисту інтересів держави в особі позивача шляхом пред`явлення цього позову. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18.

При цьому у підтвердження дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" для звернення до суду з відповідним позовом, у матеріали справи надано повідомлення від 09.03.2026 №54-1845вих-26, адресоване позивачу, про намір здійснювати представництво в суді законних інтересів держави в особі позивача шляхом пред`явлення відповідного позову до суду.

Щодо суті позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод № 5 від 05.09.2023, № 7 від 30.11.2023 до договору про постачання електричної енергії споживачу №21100023 від 29.12.2022

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України ( далі ЦК України).

Одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до статті 16 ЦК України, є визнання правочину недійсним, а загальні вимоги щодо недійсності правочину визначено статтею 215 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Аналогічна позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 по справі №905/1227/17.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 ст. 179 ГК України ( чинного на час укладення оспорюваних угод) передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".

Метою вказаного закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).

З матеріалів справи слідує, що 29.12.2022 між Славутським управлінням водопровідно-каналізаційного господарства, як споживачем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", як постачальником, укладено договір №21100023 про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до якого постачальник продає споживачу з 01.01.2023 року до 31.12.2023 року товар "Електрична енергія (код за ДК 021:2015: 09310000-5) Електрична енергія" для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1. Договору).

Згідно з п. п. 5.1, 5.2, 5.3 договору ціна цього договору становить 19840000,00 грн в т. ч. ПДВ 3306666,67 грн. Ціна за одиницю товару визначається у додатку №1 до Договору "Комерційна пропозиція постачальника". Ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього Договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з передачі електричної енергії визначено а додатку № 1 до Договору.

У додатку №1 до договору "Комерційна пропозиція постачальника" сторони погодили: кількість електричної енергії 3200000 кВт/год, ціна товару без ПДВ без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 3,43636 грн за кВт/год, тариф на передачу без ПДВ 0,38028 грн, тариф на розподіл без ПДВ 1,35006 грн, базову ціну товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії 5,1667 грн, всього з ПДВ 6,20 грн.

В подальшому між сторонами укладено до договору про постачання електричної енергії споживачу №21100023 від 29.12.2022 ряд додаткових угод, якими вносились зміни щодо ціни товару (в зв`язку із змінами тарифів на передачу та розподіл електроенергії - додаткові угоди №№1, 2, 3 та коливанням ціни електроенергії - додаткова угода №4 ), зменшення обсягу поставленої електроенергії.

Прокурор, просить визнати недійсними додаткові угоди до договору №5 від 05.09.2023, №7 від 30.11.2023 так як вважає, що останні не відповідають вимогам законодавства, зокрема п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Як вбачається із змісту додаткової угоди №5 від 05.09.2023, остання була укладена у зв`язку із збільшенням середньозваженої ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) для Об`єднаної енергосистеми України (ОЕС) у серпні 2023 року, яка становить 4162,23 грн/Мвт.год без ПДВ в порівнянні з липнем 2023 року (3669,87 грн/Мвт.год без ПДВ), відповідно до пп. 1 та пп. 2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, на підставі довідки Хмельницької торгово-промислової палати №22-05/895 від 30.08.2023.

У вказаній додатковій угоді сторони дійшли згоди, що вартість електричної енергії у вересні 2023 року, з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії встановити на рівні 7,74 грн/кВт/год з ПДВ (п. 1.1 додаткової угоди); додаток №1, 2 до договору №21100023 від 29.12.2022 викласти у новій редакції (п. 1.2. додаткової угоди).

У додатку №1 "Комерційна пропозиція постачальника" до додаткової угоди №5 сторони погодили, зокрема, кількість електричної енергії 2827684 кВт/год; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 4,20196 грн за кВт/год; тариф на передачу без ПДВ 0,48510 грн за кВт/год; тариф на розподіл без ПДВ 1,76294 грн за кВт/год; базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії 6,4500 грн за кВт/год; всього сума з ПДВ 7,74 грн за кВт/год.

У додатковій угоді №7 від 30.11.2023 сторони договору, керуючись пп. 1 та пп. 2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, у зв`язку із коливанням ціни на ринку "на добу наперед" (РДН), що відбулося з моменту останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару (05.09.2023) та ціною на момент звернення постачальника листопад (станом на 30.11.2023) погодили збільшити ціну за одиницю товару пропорційно збільшенню ціни на ринку на 7,55%, що підтверджено інформаційно-ціновою довідкою Хмельницької торгово-промислової палати від 29.11.2023 №22-05/1280 та відповідно викласти у новій редакції додаток №1, 2 до договору №21100023 від 29.12.2022 (п. 1 додаткової угоди).

У додатку №1 "Комерційна пропозиція постачальника" до додаткової угоди №7 сторони погодили, зокрема, кількість електричної енергії 2443139 кВт/год; ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл 4,51921 грн/кВт/год; тариф на передачу без ПДВ 0,48510 грн за кВт/год; тариф на розподіл без ПДВ 1,76294 грн/кВт/год; базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії 6,76725 грн/кВт/год, всього сума з ПДВ 8,12070 грн/кВт/год.

Отже, додатковими угодами було, зокрема, зменшено кількість електричної енергії, що постачається постачальником, відповідно до 2827684 кВт/год (додаткова угода №5) та 2443139 кВт/год (додаткова угода №7) та збільшено ціну електричної енергії за договором відповідно до 4,20196 грн за кВт/год без ПДВ (без тарифів) та 7,74 грн кВт/год з ПДВ (з тарифами) (додаткова угода№5) та 4,51921 грн/кВт/год без ПДВ ( без тарифів) та 8,12070 грн/кВт/год з ПДВ (з тарифами) (додаткова угода №7).

Судом враховується, що відповідно до положень частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Суд зазначає, що за умовами п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Системний аналіз положень ст. ст. 651, 652 Цивільного кодексу України та положень п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором; підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (такий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №927/636/21, від 07.12.2022 у справі №927/189/22, від 16.02.2023 у справі №903/383/22).

Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 висловив правову позицію, що закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобіганням ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

При цьому у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. В іншому випадку не досягається мета вищевказаного Закону, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, постановах Верховного Суду від 06.02.2025 №916/747/24, від 13.04.2023 у справі 3916/2536/22, від 07.12.2022 у справі №927/189/22, від 22.06.2022 у справі 3917/491/21, від 07.09.2022 у справі 3927/1058/21 від 18.06.2021 у справі 3927/491/19).

Такий правовий висновок викладений також у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24, в якій Велика Палата Верховного Суду зазначила, що визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.

Інший підхід до розуміння положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону №922-VIII, який передбачає щоразу з кожним внесенням змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10% ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.

Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону №922-VIII.

Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.

До того ж застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.

Велика Палата Верховного Суду, беручи до уваги усталену та послідовну судову практику, зауважила, що зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10% при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності.

Також, дотримуючись наведених висновків, Верховний Суд у постанові від 03.02.2026 у справі №906/607/24 зазначив, що у ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі передбачена можливість внесення змін до договору про закупівлю у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми.

Інший підхід до розуміння положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, який передбачає щоразу з кожним внесенням змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.

Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та 5 Закону України "Про публічні закупівлі". Крім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі. Застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.

Отже, зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10% не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Щодо аргументів відповідача 1 про застосування при укладенні договору та спірних додаткових угод Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі Особливості) суд зазначає наступне.

Так відповідно до пп. 2 п. 19 Особливостей (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваних угод), істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Норми укладеного між відповідачами договору щодо погодження зміни ціни узгоджуються з вищенаведеними приписами Особливостей (п. п. 5.5, 13.5 договору).

Отже, положеннями п. 19 Особливостей, визначено, що сторони мають право змінити умови укладеного договору про закупівлю, у зв`язку із зміною ціни за одиницю товару пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, за умови документального підтвердження такого коливання, та головне така зміна не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Разом з тим суд зазначає, що Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, яка встановлює певні особливості здійснення закупівель товарів замовниками, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", під час дії воєнного стану, основна мета яких є вжиття заходів щодо забезпечення захищеності саме замовників від воєнних загроз, не скасовує та не передбачає внесення будь-яких змін до Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, до норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 вказаного Закону (схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах 06.02.2025 у справі №916/747/24, від 18.06.2024 у справі №922/2595/23, від 01.10.2024 у справі №918/779/23 тощо).

Відповідно, як на момент виникнення спірних правовідносин (укладення основного договору та спірних додаткових угод до нього), так і на момент розгляду справи в суді норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" була чинною та незміною за своїм буквальним змістом. Дія такої норми на час дії воєнного стану не скасовувалась та не призупинялась.

Ураховуючи наведене вище у своїй сукупності, суд відзначає, що затвердження Кабінетом Міністрів України, у межах визначених законом повноваженнях, Особливостей здійснення публічних закупівель (Постанови №1178), не свідчить про зміну законодавства у відповідній категорії спірних правовідносин, які унормовані Законом України "Про публічні закупівлі", зокрема, пунктом 2 п`ятої статті 41, оскільки: 1) постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом; 2) її зміст лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.

Таких висновків щодо правозастосування Постанови №11778 дійшов Верховний Суд у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23.

Отже, вищенаведеним спростовуються доводи відповідача про необхідність дотримання у спірних правовідносинах положень Особливостей, якими не встановлено можливий відсоток коливання ціни.

З врахуванням наведеного є й безпідставними твердження відповідача 1 щодо незастосування до спірних правовідносинах Закону України "Про публічні закупівлі", так як сторони укладаючи договір, оспорювані додаткові угоди керувались лише положеннями Особливостей. При цьому також звертається увага, що Особливості затвердженні відповідно до п. 3-7 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" та розроблені з метою встановлення порядку та умов здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі".

Відтак, укладаючи спірні додаткові угоди № 5, № 7 та змінюючи ціну на одиницю товару, сторони договору мали керуватись імперативними приписами положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178.

Натомість як вбачається з матеріалів справи, сторони у договорі №21100023 про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2022, погодили ціну 1 кВт/год електричної енергії без тарифів -3,43636 грн (без ПДВ) та загальну вартість 1 кВт/год електричної енергії в розмірі 6,20 грн (з ПДВ). Додатковою угодою №5 від 05.09.2023 було збільшено ціну за 1 кВт/год електричної енергії без тарифів до 4,20196 грн (без ПДВ) тобто на 22,28 % та відповідно загальну вартість 1 кВт/год електричної енергії до 7,74 грн (з ПДВ), тобто на 24,84% від ціни, зазначеної у договорі , враховуючи додаткову угоду №4 , яка не оскаржується. Додатковою угодою №7 від 05.09.2023 було збільшено ціну за 1 кВт/год електричної енергії без тарифів до 4,51921 грн (без ПДВ) тобто на 31,51% та відповідно загальну вартість 1 кВт/год електричної енергії до 8,12070 грн (з ПДВ), тобто на 30,98 % від ціни, зазначеної у договорі.

З огляду на наведене, суд погоджується з доводами прокурора, що сторонами в результаті укладення додаткових угод №5 від 05.09.2023 та №7 від 30.11.2023 було збільшено ціну товару від первісної вартості визначеної в договорі понад встановлений законодавством граничний 10% рівень, що призвело до порушень імперативних вимог спеціального законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а саме п. 2 ч. 5 т. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та відповідно є підставою для визнання таких додаткових угод недійсними відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Разом з тим, суд враховує позицію Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду викладену у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Також суд зазначає, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Обов`язковість документального підтвердження зміни ціни за одиницю товару визначена сторонами у п. п. 5.5.1, 13.5 договору №21100023 про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2022. При цьому сторони узгодили, що зміна ціни за одиницю товару здійснюється виходячи з коливання ціни на ринку товару, а саме, зміни середньозваженої ціни на ринку на добу на перед (РДН) (п. 5.5 договору).

Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (постанови Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №912/1580/18, від 02.12.2020 у справі №913/368/19, від 11.05.2023 у справі №910/17520/21). Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Водночас на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 06.02.2025 року у справі №916/747/24).

Крім того, спеціальним законодавством у сфері публічних закупівель не визначено певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.

Однак, під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб`єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб`єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові / товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.

Наведене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24.

Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку ст. 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.09.2023 у справі №926/3244/22).

На підтвердження обґрунтованості внесення змін до істотних умов договору ТОВ "Хмельницькенергозбут" разом із листами від 05.09.2023, від 30.11.2023 адресованими Славутському управлінню водопровідного-каналізаційного господарства щодо укладення додаткових угод №5 та №7, надано довідки Хмельницької торгово-промислової палати від 30.08.2023 №22-05/895, від 29.11.2023 №22-05/1280

Зі змісту довідок Хмельницької торгово-промислової палати від 30.08.2023 №22-05/895, від 29.11.2023 №22-05/1280 вбачається, що вони містять вибіркові дані щодо середньозважених цін електричної енергії на ринку "на добу наперед" для ОЕС України за окремі, довільно визначені проміжки часу, а саме: порівняння показників за липень 2023 (з 01.07.2023 по 31.07.2023) та серпень 2023 (з 01.08.2023 по 31.08.2023) із заявленим зростанням на 13,42 % (довідка від 30.08.2023); порівняння значень 05.09.2023 та листопад (станом на 30.11.2023) із заявленим зростанням на 7,55 %. Наведені у довідках розрахунки не мають належного методологічного та правового обґрунтування, є фрагментарними та не утворюють цілісної картини динаміки ринкової ціни. У довідках відсутні обґрунтування критеріїв відбору саме зазначених дат і періодів для проведення порівняльного аналізу, що свідчить про довільність формування вихідних даних. Застосування різних за своєю природою часових інтервалів (добових та місячних) без пояснення методики їх зіставлення виключає можливість вважати такі показники взаємопов`язаними та такими, що відображають єдину тенденцію ринку. Відсутність розкриття методики розрахунку середньозважених значень та порядку визначення відсотка коливання унеможливлює перевірку правильності та об`єктивності зроблених висновків, а дослідження таких періодів та відповідних цін не відображає їх реальної динаміки, а відтак не може бути належним обґрунтуванням висновку про коливання цін у бік збільшення.

При цьому слушними є доводи прокурора, що довідка від 30.08.2023 №22-05/895, яка слугувала для укладення додаткової угоди №5 від 05.09.2023, містить порівняння даних за липень, серпень 2023, в той час як сторонами було укладено 04.08.2023 додаткову угоду № 4, якою було збільшено ціну електроенергії в зв`язку із коливанням цін на ринку та не відображає коливання цін у серпні, які б підтверджували збільшення ціни на ринку у цей період. Довідка від 29.11.2023 №22-05/1280 із наведеними в ній показниками не містить даних щодо коливання ціни за період впродовж вересня, жовтня, листопада. Включення до довідок відомостей за 31.08.2023 (довідка від 30.08.2023 №22-05/895) та за 30.11.2023 (довідка від 29.11.2023 №22-05/1280), які є датами після складання самих довідок, додатково ставить під сумнів достовірність джерел та спосіб формування наведених показників.

Таким чином, довідки Хмельницької торгово-промислової палати від 30.08.2023 №22-05/895, від 29.11.2023 №22-05/1280 не відповідають вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та не можуть вважатися належним і достатнім доказом коливання ціни електричної енергії, що виключає можливість їх використання як правової підстави для внесення змін до істотних умов договору.

Суд також звертає увагу, що згідно умов додаткової угоди № 5, яка укладена 05.09.2023 збільшено ціну електроенергії та встановлено, що вартість електричної енергії у вересні 2023 року, з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії становить 7,74 грн/кВт/год з ПДВ.

З огляду на вказане доречними є доводи прокурора, що додаткова угода №5 фактично розповсюджує свою дію на правовідносини, які виникли між сторонами з 01.09.2023, хоча укладена 05.09.2023, що свідчить про врахування сторонами ч. 3 ст. 631 ЦК України.

У контексті зазначеного суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12.10.2018 у справі №910/12671/17, від 26.11.2018 у справі №910/22172/17 про неможливість та протиправність застосування ч. 3 ст. 631 ЦК України щодо зворотної дії додаткових угод, а саме: згідно з частиною третьою ст. 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Водночас вказаною нормою закону не надається право сторонам застосовувати зворотну дію в часі пунктів додаткової угоди або договору, які змінюють врегульовані договірні відносин.

Окрім того, відповідно до правової позиції викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22, оскільки ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю, тому зміна ціни товару (у даному випадку електроенергії) в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України.

З урахуванням викладеного у сукупності, суд констатує, що додаткові угоди №5 від 05.09.2023 та № 7 від 30.11.2023 до договору №21100023 від 29.12.2022 про постачання електричної енергії споживачу суперечать п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та доходить до висновку про наявність підстав для визнання їх недійсними відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 1 коштів в сумі 219535,95 грн, перерахованих за товар, який не отримано відповідно до умов договору №21100023 від 29.12.2022, суд зазначає наступне

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Із наявних у матеріалах справи актів приймання-передачі, платіжних інструкцій, вбачається, що відповідачем передано, а позивачем прийнято упродовж строку дії спірних додаткових угод електричну енергію загальним обсягом 758396кВт/год, за яку сплачено 5942073,64 грн.

Оскільки оспорювані додаткові угоди №5 від 05.09.2023 та № 7 від 30.11.2023 є недійсними та не породжують правових наслідків, підстава для оплати поставленої електричної енергії за ціною, встановленою у них, фактично відпала.

Так недійсність додаткових угод №5 від 05.08.2023 та № 7 від 30.11.2023 означає, що зобов`язання сторін регулюються умовами додаткової угоди №4 від 09.08.2023, відповідно до якої ціна за одиницю товару з ПДВ з тарифом на передачу та з тарифом на розподіл дорівнює 7,54558 грн.

У період дії додаткової угоди №5 від 05.08.2023 замовником придбано 569038 кВт/год електричної енергії, за яку слід було сплатити 4293721,752 грн, натомість замовником сплачено 4404354,12 грн, що на 110632,368 грн більше.

У період дії додаткової угоди №7 від 30.08.2023 замовником придбано 189358 кВт/год електричної енергії, за яку слід було сплатити 1428815,9376 грн, натомість замовником сплачено 1537719,52 грн, що на 108903,5824 грн більше.

Отже, враховуючи вищенаведене, умови договору, додаткових угод до нього щодо ціни товару, докази щодо поставки електроенергії, її оплати, визнання недійсними додаткових угод №5 від 05.09.2023 та № 7 від 30.11.2023, якими збільшено загальну вартість за електричну енергію, замовником надмірно сплачено, а відповідачем 1 безпідставно отримано кошти на загальну суму 219535,95 грн, які останній зобов`язаний повернути позивачу в силу приписів ст. ст. 216, 1212 ЦК України, так як підстава їх набуття відпала.

Аналогічний підхід щодо правозастосування ст. ст. 216, 1212 ЦК України викладений у постановах Верховного Суду від 05.03.2024 у справі №927/68/23, від 26.03.2024 у справі №927/373/22, від 03.07.2024 у справі №910/13579/23, від 12.03.2025 у справі № 924/524/24.

Водночас суд, враховуючи ст. 142 Конституції України, ч. 3 ст. 16 , ч. 5 ст. 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 5, 22 Бюджетного кодексу України, звертає увагу, що порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні підконтрольним органу місцевого самоврядування органом додаткової угоди про збільшення ціни товару після укладення договору про закупівлю, не сприяє раціональному та ефективному використанню коштів місцевого бюджету, що становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб та може порушувати економічні інтереси територіальної громади.

Отже, безпідставно збережені кошти, які переплачено на підставі спірних додаткових угод, укладених з порушенням вимог закону, є коштами територіальної громади, тобто коштами місцевого бюджету та їх неефективне витрачання порушує права мешканців громади і саме Славутська міська рада як представник територіальної громади є уповноваженим органом на забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності, а тому кошти, сплачені на виконання недійсного правочину, підлягають стягненню саме до місцевого бюджету м. Славути, тобто на користь позивача (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.08.2023 у справі №924/1283/21).

Відповідно до ст. ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, з врахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

Судом зважається на те, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в частині вимог про визнання недійсними додаткових угод покладаються на відповідачів у рівних частинах, у сумі 2662,40 грн (з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", так як позов подано в електронній формі) на кожного, оскільки вказані угоди укладені внаслідок неправомірних дій обох сторін в однаковій мірі. Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в частині стягнення 219535,95 грн покладаються на відповідача 1.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Славутської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", Славутського управління водопровідно-каналізаційного господарства про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 219535,95 грн задовольнити.

Визнати недійсними додаткову угоду №5 від 05.09.2023 та додаткову угоду №7 від 30.11.2023 до договору №21100023 від 29.12.2022, укладені між Славутським управлінням водопровідно-каналізаційного господарства та товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут".

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (29019, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Бандери Степана, буд. 1/1, код 42035266) на користь Славутської міської ради (30000, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, м. Славута, вул. Соборності, буд. 7, код 34270865) 219535,95 грн (двісті дев`ятнадцять тисяч п`ятсот тридцять п`ять гривень 95 коп.), коштів за неотриманий товар.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (29019, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Бандери Степана, буд. 1/1, код 42035266) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код 02911102) 5324,80 грн (п`ять тисяч триста двадцять чотири гривні 80 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Славутського управління водопровідно-каналізаційного господарства (30000, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, м. Славута, вул. Мудрого Ярослава, буд. 52, код 02092710) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код 02911102) 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено 08.06.2026.

Суддя В.В. Виноградова