Ухвала суду № 137213756, 01.06.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"01" червня 2026 р. Справа № 918/105/25

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" від 15.05.2026 року про грошові вимоги кредитора до боржника у справі № 918/105/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ),

у судове засідання учасники справи та заявник кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Рівненської області знаходиться справа № 918/105/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

Ухвалою суду від 26 травня 2025 року клопотання керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Яковенка Дмитра Едуардовича від 20.05.2025 року про затвердження плану реструктуризації боргів боржника задоволено. Затверджено План реструктуризації боргів ОСОБА_1 у справі № 918/105/25 про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в редакції, поданій керуючим реструктуризацією Яковенком Дмитром Едуардовичем, який був погоджений боржником та схвалений конкурсними кредиторами. Припинено повноваження керуючого реструктуризацією фізичної особи - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Яковенка Дмитра Едуардовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 24.05.2025 року № 2133). Зобов`язано боржника не пізніше п`яти днів після закінчення строку виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури реструктуризації боргів надати суду та кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів, звіт про виконання плану реструктуризації боргів.

15 травня 2026 року до Господарського суду Рівненської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" через систему "Електронний суд" надійшла заява від 15.05.2026 року про грошові вимоги кредитора до боржника, відповідно до якої просить суд визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" до боржника ОСОБА_1 в розмірі 27 600 грн 00 коп. - заборгованості, 5 324 грн 80 коп. - судового збору та 7 000 грн 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу. Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" просить грошові вимоги включити до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою суду від 18 травня 2026 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" від 15.05.2026 року про грошові вимоги кредитора до боржника у справі № 918/105/25 прийнято до розгляду, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 1 червня 2026 року на 09:20 год. Зобов`язано ОСОБА_1 розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" від 15.05.2026 року про грошові вимоги кредитора до боржника та до 28 травня 2026 року надати кредитору і суду нормативно-документальне обґрунтування щодо визнання або відхилення кредиторських вимог. Докази повідомлення кредитора про результати розгляду грошових вимог надати суду.

21 травня 2026 року від боржника через систему "Електронний суд" надійшла заява щодо кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп", в якій просить включити подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" кредиторські вимоги у розмірі 4 000,00 грн. до реєстру вимог кредиторів у даній справі та відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" у включенні таких вимог до затвердженого ухвалою від 26.05.2026 року плану реструктуризації боргів боржника.

29 травня 2026 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" через систему "Електронний суд" надійшло клопотання від 28.05.2026 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому просив надати можливість участі у судовому засіданні у даній справі, призначеному на 01.06.2026 року, та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 29 травня 2026 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" від 28.05.2026 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 918/105/25 задоволено частково та постановлено судові засідання у справі № 918/105/25, які будуть призначені після 01.06.2026 року, провести в режимі відеоконференції за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп".

Учасники справи та заявник кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" у судове засідання 1 червня 2026 року не з`явилися, про дату, час і місце даного засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 18.05.2026 року, до електронного кабінету учасників справи та заявника кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" (т. 3 а.с. 147-149). В той час про причини неявки суд не повідомили.

Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно з абз. 1 та абз. 3 ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 було здійснено 03.03.2025 року на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/og_pov/, тобто, строк на пред`явлення грошових вимог, з урахуванням приписів абз. 1 та абз. 3 ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, тривав до 02.04.2025 року включно.

На даний час справа про неплатоспроможність ОСОБА_1 перебуває на стадії виконання плану реструктуризації затвердженого судом.

Статтею 127 Кодексу України з процедур банкрутства визначено наслідки затвердження плану реструктуризації боргів боржника: план реструктуризації боргів боржника набирає чинності з дня його затвердження господарським судом і є обов`язковим для боржника та кредиторів; з дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в плані реструктуризації боргів боржника.

Суд зауважує, що Кодекс України з процедур банкрутства не передбачає окремої спеціальної процедури чи регулювання випадків пред`явлення кредиторами конкурсних чи поточних вимог після затвердження судом плану реструктуризації боржника.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" надійшла до Господарського суду Рівненської області 15 травня 2026 року, тобто з порушенням 30 денного строку їх заявлення та після розгляду всіх вимог кредиторів, внесення їх до реєстру вимог та до плану реструктуризації боргів, що затверджений судом.

Суд зазначає, що у разі пропуску 30 денного строку заявлення кредитором вимог, застосовуються наслідки, вказані в ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, такий пропуск строку не є підставою для відхилення заявлених кредиторських вимог. Кредитор може заявити свої конкурсні грошові вимоги до фізичної особи - боржника протягом всього часу процедури реструктуризації у справі про неплатоспроможність, зокрема, і після затвердження господарським судом плану реструктуризації боргів.

Такі вимоги кредитора навіть можуть бути включені боржником до реєстру вимог кредиторів, який згідно приписів ч. 4 ст. 127 Кодексу України з процедур банкрутства протягом дії плану реструктуризації боргів, після припинення повноважень керуючого реструктуризацією у справі, зобов`язаний вести реєстр вимог кредиторів та надавати кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів боржника, інформації про стан виконання зазначеного плану покладається на боржника.

Але суд зауважує, що факт внесення визнаних судом вимог кредитора, які подані після затвердження плану реструктуризації, не породжує обов`язку боржника виконувати такі зобов`язання, що подані з порушенням строків їх заявлення. Такий висновок ґрунтується на приписах ч. 2 ст. 127 Кодексу України з процедур банкрутства, яка містить особливий імперативний припис, що "З дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в плані реструктуризації боргів боржника." Окрім того, підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність із застосуванням таких наслідків закриття справи, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню, є приписи пункту 5 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно якого справа закривається у разі відновлення платоспроможності боржника або погашення всіх вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.

Згідно ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Абзацом 3 ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів (абз. 4 ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства).

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів (абз. 5 ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. ст. 77-79 ГПК України).

Відповідно до норм визначених Кодексом України з процедур банкрутства за результатами попереднього засідання господарський суд визнає розмір вимог кредиторів, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, порядок погашення (задоволення) яких відбувається відповідно до черговості, яка встановлена ч. 4 ст. 133 даного Кодексу.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, суд зазначає наступне.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" мотивована тим, що 16.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" (нова назва ТОВ "Іннова-Нова", відповідно до повідомлення від 10.09.2025 за вих. № 251009-1) (код ЄДРПОУ 44127243) (далі - Товариство та/або Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - Боржник та/або Позичальник) укладено Договір надання грошових коштів у позику № 3986440524 (далі - Кредитний договір) підписаний у порядку визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію".

Відповідно до умов Кредитного договору (розділ 2):

2.2. Товариство надає Позичальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

2.3. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 4 000 грн 00 коп.

Тип кредиту - кредит.

2.4. Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів.

Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 дні(в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

2.6. Тип процентної ставки - фіксована.

За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:

2.6.1. Стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. Договору.

2.6.2. Знижена процентна ставка 1,35% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Позичальник 15.06.2024 року, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Позичальник, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Позичальник за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Також відповідно до п. 7.3 Кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов`язань згідно Договору, уключаючи прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, визначених Графіком платежів, з наступного календарного дня Позичальник повинен виплатити Товариству штраф у розмірі 28% від суми простроченого платежу (частини суми кредиту, визначеної Графіком платежів, та нарахованих процентів), за кожен факт такого прострочення.

Відповідно до п. 7.4. Кредитного договору за порушення Позичальником строків повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені Договором, Позикодавець має право стягнути з Позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу.

Нарахування неустойки здійснюється Товариством з урахуванням обмежень встановлених Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про захист прав споживачів". Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення Позичальником зобов`язань за цим Договором, не може перевищувати половину суми кредиту, одержаної Позичальником за цим Договором.

Згідно з п. 3.1. Кредитного договору, Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_2 .

Згідно з п. 3.2. Кредитного договору сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 16.05.2024 року або наступний за ним календарний день.

Отже, Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором виконав та надав Боржнику грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн., що були перераховані на платіжну картку Боржника як позичальника за Кредитним договором.

На підтвердження перерахування кредитних коштів Кредитор до заяви про грошові вимоги надав Підтвердження від ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КОНТРАКТОВИЙ ДІМ" щодо здійснення переказу грошових коштів на підставі Договору про надання фінансових платіжних послуг №160523/1 від 16.05.2023, відповідно до якого 16.05.2024 на платіжну картку НОМЕР_2 здійснено перерахування коштів в розмірі 4000грн.

Таким чином, враховуючи що грошові кошти за укладеним Кредитним договором були видані на платіжну картку Боржника, всі правовідносини між Боржником, Кредитором та банком-еквайром та/або платіжною організацією, регулюються Законом України "Про платіжні послуги", Постановою НБУ № 164 від 29.07.2022 "Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів" та Постановою Правління НБУ "Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)" від 03.11.2021 № 113, відповідно до положень яких вбачається, що документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час у регулювання спірних питань.

Станом на дату подання заяви Боржник свої зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим, відповідно до розрахунку заборгованості (додається) за Боржником обліковується заборгованість в загальному розмірі 27 600,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - заборгованість за тілом, 2 000,00 грн. - пеня, 21 600,00 грн. - заборгованість по процентам.

06.03.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" (надалі - Фактор ) та ТОВ "Іннова-Нова" (надалі - Клієнт) укладено Договір факторингу № 06032026 (далі - Договір факторингу), відповідно до якого ТОВ "Іннова-Нова" відступило своє право вимоги за Кредитним договором Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп".

Відповідно до п.1.1. Договору факторингу Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та сплатити Клієнту Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

За умовами п.2.1.3. Договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається в день підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги.

Відповідно до п. 2.3. Договору Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання Прав вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання Боржника. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов`язки Клієнта за договором з Боржником. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним Додатком, та не замінює попередній.

У зв`язку з тим, що Реєстр прав вимоги до Договору факторингу містить інформацію по кредитах інших боржників, Витяг з реєстру боржників формується окремо з метою виконання вимог Закону України "Про захист персональних даних".

З метою дотримання вимог Закону України "Про захист персональних даних" до матеріалів справи додано копію Витягу з Реєстру прав вимог № 1 від 06.03.2026 за Договором факторингу № 06032026 від 06.03.2026.

З дати відступлення Прав Вимоги Клієнт перестає бути стороною за укладеними Кредитними договорами, а Фактор стає виключним та єдиним кредитором за укладеними кредитними договорами, згідно реєстру та набуває всіх прав за ним.

Таким чином, на підставі Витягу з Реєстру прав вимог Кредитор набув право грошової вимоги до Боржника в загальній сумі 27 600,00 грн.

За змістом ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства для задоволення вимог кредиторів кошти від продажу майна боржника вносяться на окремий банківський рахунок, відкритий керуючим реалізацією.

Відповідно до ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються за рахунок коштів від продажу майна боржника після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 127 Кодексу України з процедур банкрутства план реструктуризації боргів боржника набирає чинності з дня його затвердження господарським судом і є обов`язковим для боржника та кредиторів. З дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в плані реструктуризації боргів боржника.

Відповідно до ч. 4 ст. 127 Кодексу України з процедур банкрутства протягом дії плану реструктуризації боргів боржник зобов`язаний повідомляти кредиторів, включених до плану реструктуризації боргів, про істотні зміни у своєму майновому стані, а також про отримання позик і кредитів, у тому числі про придбання товарів у кредит, повідомляти інші сторони перед укладенням таких договорів про введення щодо нього процедури реструктуризації боргів. Після припинення повноважень керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність боржника обов`язок щодо ведення реєстру вимог кредиторів та надання кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів боржника, інформації про стан виконання зазначеного плану покладається на боржника. Боржник зобов`язаний надавати відомості про стан виконання плану реструктуризації боргів боржника на вимогу господарського суду та щокварталу подавати такі відомості до державного органу з питань банкрутства.

Як встановлено судом, після затвердження ухвалою суду від 26.05.2025 року плану реструктуризації боргів боржника та припинення повноважень керуючого реструктуризацією фізичної особи - ОСОБА_1 арбітражного керуючого Яковенка Дмитра Едуардовича до Господарського суду Рівненської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" через систему "Електронний суд" надійшла заява про грошові вимоги кредитора до боржника, відповідно до якої просить суд визнати грошові вимоги в розмірі 27 600 грн 00 коп., з яких: 4 000,00 грн. - заборгованість за тілом, 2 000,00 грн. - пеня та 21 600,00 грн. - заборгованість по процентам, а також 5 324 грн 80 коп. - судового збору та 7 000 грн 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу. Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" просить грошові вимоги включити до реєстру вимог кредиторів.

Надаючи правову кваліфікацію доводам заявника, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 510 ЦК України встановлено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Крім того, статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з визначенням ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України встановлено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

За змістом статті 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно з нормами статті 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

З урахуванням вищенаведеного, суд констатує, що матеріалами справи підтверджено набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" права вимоги до ОСОБА_1 за договором надання грошових коштів у позику від 16.05.2024 року № 3986440524.

В силу до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1, ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) є порушенням зобов`язання.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріалами справи підтверджено, що у боржника станом на день розгляду заяви існує заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" у розмірі 25 600 грн 00 коп.

Що стосується пені у розмірі 2 000 грн 00 коп. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-IX від 15.03.2022 року розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пункт 18.

Пунктом 18 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З аналізу вказаних норм вбачається, що позичальник звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Таким чином, нарахування заявником пені за кредитним договором є неправомірним.

Відтак, нарахована сума пені підлягає списанню.

За результатами з`ясування обставин, на які кредитор посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд вважає за можливе визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" у розмірі 25 600 грн 00 коп., які підлягають включенню до другої черги задоволення вимог кредитор.

Суд констатує, що належними та допустимими засобами доказування боржником не спростовано вимог кредиторів.

Крім того, з огляду на приписи частини 4 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, даний кредитор є конкурсним, однак не має права вирішального голосу на зборах кредиторів.

Враховуючи положення ст. 127 Кодексу України з процедур банкрутства, а також відсутність у даній справі керуючого реструктуризацією, повноваження якого були припинені судом разом із затвердженням плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 ухвалою суду від 26.05.2025 року, суд зазначає, що обов`язок з ведення реєстру вимог кредиторів, а також звітування перед кредиторами стосовно виконання плану реструктуризації боргів боржника у даній справі покладено саме на ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства, витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до господарського суду із заявою про грошові вимоги до божника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" сплатило судовий збір в розмірі 5 324 грн 80 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 15 травня 2026 року № 1570.

Враховуючи те, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" визнані судом, то витрати на оплату судового збору Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" в розмірі 5 324 грн 80 коп. підлягають включенню до витрат пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність.

Крім того Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" заявлено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн 00 коп.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Факт надання кредитору послуг професійної правничої допомоги підтверджується договором про надання правової допомоги від 15 квітня 2026 року № 15042026, укладеним між Адвокатським об`єднанням "Квадра право" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП"; Актом прийому-передачі наданих послуг від 12.05.2026 року до договору про надання правової допомоги від 15 квітня 2026 року № 15042026 та детальним описом виконаних робіт (наданих послуг) на виконання умов договору про надання правової допомоги від 15 квітня 2026 року № 15042026.

Суд враховує, що процесуальним законом від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, навіть без обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2019 року у справі № 823/2638/18 та від 09.07.2019 року у справі № 923/726/18).

Згідно з Актом прийому-передачі наданих послуг від 12.05.2026 року до договору про надання правової допомоги від 15 квітня 2026 року № 15042026 Адвокатським об`єднанням "Квадра право" надано послуги на загальну суму 7 000 грн 00 коп.

Сторони не мають претензій одна до одної.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дану позицію підтримує Верховний Суд відповідно до постанови Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі № 922/445/19 від 03.10.2019 року.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Боржник клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу не заявляв.

Оцінюючи подані докази щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що:

- надані послуги безпосередньо пов`язані із підготовкою та поданням заяви про грошові вимоги кредитора у межах цієї справи про неплатоспроможність;

- факт укладення договору, обсяг виконаних робіт та розмір гонорару підтверджені належними доказами;

- зазначена сума не є явно завищеною та відповідає складності виконаних робіт.

Статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Із урахуванням викладеного у сукупності, суд дійшов висновку про включення до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" по оплаті правничої допомоги Адвокатського об`єднання "Квадра право" у розмірі 7 000 грн 00 коп.

Керуючись ст. ст. 45, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати конкурсним кредитором ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ):

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" (код ЄДРПОУ 41240530) на загальну суму 25 600 грн 00 коп. - друга черга (без права вирішального голосу на зборах кредиторів).

2. Включити до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, витрати на оплату судового збору Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" в розмірі 5 324 грн 80 коп. та витрати на професійну правничу допомогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" в розмірі 7 000 грн 00 коп.

3. Зобов`язати боржника включити вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" до реєстру вимог кредиторів.

4. Вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" в розмірі 2 000 грн 00 коп. відхилити.

Ухвала згідно частини 2 статті 235 ГПК України підписана та набрала законної сили 8 червня 2026 року та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Політика Н.А.