Ухвала суду № 137212978, 04.06.2026, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 456/6440/25

№ провадження 2-п/453/5/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року Сколівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Ясінського Ю.Є.,

секретаря судових засідань Гринюк Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе Львівської області заяву представника відповідача адвоката Опришко Олега Зіновійовича про перегляд заочного рішення у цивільній справі №456/6440/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДИТ -КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

26 грудня 2025 року позивач - ТзОВ ««Фінансова Компанія «КРЕДИТ -КАПІТАЛ» в особі представника Усенко М.І. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №17.02.2024 1311964 від 17 лютого 2024 року у розмірі 63224 грн. 99 коп, та 2 422 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Ухвалою судді від 07 січня 2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі на підставі ч.5 ст. 279 ЦПК України.

Заочним рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 25 лютого 2026 року, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДИТ -КАПІТАЛ» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №1311964 від 17 лютого 2024 року у розмірі 63224 (шістдесят три тисячі двісті двадцять чотири) грн. 99 коп.

01 квітня 2026 року представник відповідача звернулась до суду із заявою про перегляд вказаного заочного рішення суду від 25 лютого 2026 року.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області від 07 квітня 2026 року прийнято заяву про перегляд заочного рішення суду до свого провадження з визначенням дати судового засідання.

В обгрунтування заяви про перегляд заочного рішення представник відповідача зазначає про те, що відповідач ОСОБА_1 проживає та працює у місті Львів, та не за місцем прописки, не була обізнана про судовий розгляд справи а тому не могла надати свої пояснення чи заперечення. Зазначив, що згідно умов кредитного договору про надання кредиту №1311964 від 17 лютого 2024 року, стандартна процентна ставка за кредитом становить 2,5 % в день. Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у ч.3 ст.509 та ч.1,2 ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно. Встановлення сторонами договору розміру відсотків, що становить 49 725,00грн., є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 49 725,00грн. не є співрозмірною сумі кредиту у 8999,99грн., суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, адже тіло кредиту становить лише 8999,00 гривень, тому просить скасувати заочне рішення.

03 червня 2026 року представник позивача ОСОБА_2 надіслав (Електронний суд) заперечення щодо заяви про перегляд заочного рішення в якій зазначив, що твердження представника відповідача про неправомірне нарахування відсотків є помилковим, оскільки Відповідач, підписавши кредитний договір № 1311964 від 17.02.2024 року, повністю погодився з умовами нарахування процентів за користування кредитом і зобов`язався сплатити відсотки визначені цим Договором. Аргументи Відповідача щодо не співмірності нарахованих відсотків зводяться до помилкового ототожнення процентів за користування кредитом (ст. 1048 ЦК України) із неустойкою/штрафом (ст. 549 ЦК України). Позивачем було нараховано саме стандартні проценти за правомірне користування грошовими коштами відповідно до погодженої сторонами ставки (п.п. 1.5.1 та 1.5.2 Договору). Обмеження, передбачені Законом України «Про споживче кредитування» (ст. 21),, стосуються виключно сукупної суми неустойки (штрафу, пені), а не відсотків за користування кредитом. Крім того, Денна процентна ставка була прямо передбачена у Паспорті споживчого кредиту, з яким Відповідач був ознайомлений до укладення правочину. В додатках до позовної заяви Позивачем було додано Розрахунок заборгованості, де чітко зазначалася сума основного боргу, проценти (знижені та стандартні), штраф, пеня, сума загальної заборгованості і тд., тому аргумент представника Відповідача вважаємо необґрунтованим. Як вже зазначалось ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору мала можливість ознайомитися з його умовами, а, отже, підписавши його за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора Відповідачка погодилася з усіма

його положеннями, в тому числі й з процентною ставкою яка застосовувалась та періодом за який відсотки нараховувались.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання усіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу під час розгляду даної справи за заявою про перегляд заочного рішення не здійснювався.

Розглянувши заяву про перегляд заочного рішення, вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи та докази, надані учасниками справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Крім того, за змістом ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Використання законодавцем в конструкції ст. 288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Так, ухвалою судді від 07 січня 2026 року прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДИТ -КАПІТАЛ» до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання на 25 лютого 2026 року о 11 годині.

З матеріалів справи вбачається, що судом на адресу реєстрації місця проживання відповідачки ОСОБА_1 надсилався конверт з копією ухвали про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, який така особисто отримала 26 січня 2026 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, про розгляд справи, призначений на 25 лютого 2026 року о 11 годині відповідачка була належним чином повідомлена.

25 лютого 2026 року у даній цивільній справі Сколівським районним судом Львівської області було ухвалено заочне рішення, яким позовну заяву задоволено стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №1311964 від 17 лютого 2024 року у розмірі 63224 (шістдесят три тисячі двісті двадцять чотири) грн. 99 коп.

Як вбачається з заяви представника відповідача про перегляд заочного рішення, такій про розгляд справи не було відомо і вона не згідна з заочним рішенням. Однак, як вже встановлено судом, відповідачка про розгляд справи, який був призначений на 25 лютого 2026 року о 11 годині , належним чином була повідомлена.

З врахуванням того, що відповідачка, будучи належним чином повідомлена про розгляд справи, не скористалась своїми процесуальними правами щодо надання суду письмових заперечень (відзив на позовну заяву) у строки, визначені законодавством, суд під час заочного розгляду справи, обмежився доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.4 ст. 223 ЦПК України. На підставі наведеного Сколівським районним судом Львівської області було ухвалено заочне рішення від 25 лютого 2026 року.

Відповідно до статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню лише у разі встановлення судом сукупності таких обставин: відповідач не з`явився у судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки з поважних причин, не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, а докази, на які він посилається у своїй заяві, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, для скасування заочного рішення недостатньо самого лише подання відповідної заяви або незгоди відповідача з ухваленим рішенням. Закон пов`язує можливість скасування заочного рішення з наявністю поважних причин неявки до суду та неподання відзиву, а також з наданням доказів, які можуть вплинути на висновки суду щодо вирішення спору по суті.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що відповідач фактично не погоджується з розміром процентів, нарахованих позивачем та стягнутих заочним рішенням суду. При цьому заявник не навів обставин, які б свідчили про наявність поважних причин його неявки у судові засідання під час розгляду справи, не надав доказів неможливості подання відзиву на позовну заяву у встановлені законом строки.

Крім того, доводи заяви зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду щодо застосування норм матеріального права при визначенні розміру заборгованості та процентів. Такі доводи фактично стосуються законності й обґрунтованості судового рішення та можуть бути предметом перевірки судом апеляційної інстанції, однак самі по собі не утворюють передбачених статтею 288 ЦПК України підстав для скасування заочного рішення.

Також відповідач не надав суду жодних нових доказів, які не були предметом дослідження під час ухвалення заочного рішення та які могли б істотно вплинути на висновки суду щодо прав та обов`язків сторін. Посилання заявника виключно на неправильність, на його думку, розрахунку процентів не може бути визнано таким доказом, оскільки є лише висловленням незгоди з ухваленим рішенням.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що заявником не доведено наявності передбачених законом умов для скасування заочного рішення, а тому підстави для задоволення заяви про його перегляд відсутні.

Керуючись ст.ст. 223, 247, 284, 285, 287, 288 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

Заяву представника відповідача адвоката Опришко Олега Зіновійовича про перегляд заочного рішення у цивільній справі №456/6440/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДИТ -КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Відповідно до ч.4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.Є. ЯСІНСЬКИЙ