Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 456/6884/25
№ провадження 2/453/646/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
03 червня 2026 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Ясінського Ю.Є.
секретаря судового засідання Гринюк Л.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе Львівської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
02 квітня 2026 року до Сколівського районного суду Львівської області надійшла справа (№456/6884/25) із Стрийського міськрайонного суду Львівської області відповідно до Ухвали про передачу справи за підсудністю від 06 березня 2026 року.
Справу передано судді Ясінському Ю.Є. для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
08 грудня 2025 року представник позивача Шкапенко О.В. звернувся у суд з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованістьза договором позики у розмірі 12449,96 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 15 квітня 2025 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. На підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів у розмірі 85 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки, визначені договором. Однак відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконала, своєчасно не надавала АТ «А-Банк» грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором станом на 15 квітня 2025року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 12449,96 грн., яка складається з: 9396,17 грн. - заборгованість за кредитом; 2917,05 грн. - заборгованість по відсотках; 136,74 грн. - пеня.
У судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Також зазначив, у разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.
Ухвалою суду від 06 квітня 2026 року відкрито провадження в справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву та подання клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи в порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи.
Судом вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження та забезпечення його процесуальних прав, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подання відзиву на позовну заяву, а також заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного провадження, доказів на підтвердження своїх заперечень, та, за відсутності доказів поважності причин неподання відповідачем заяв по суті справи, заперечень учасників справи проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
До матеріалів позову представник позивача надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, щодо винесення заочного рішення не заперечив.
Відповідач, належно повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, відзив на позовну заяву не подала.
За клопотанням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Між позивачем АТ «А-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 15 квітня 2025 року було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», за якою відповідач погодилась отримувати послуги позивача АТ «А-Банк».
Також із дослідженого у судовому засіданні Паспорту споживчого кредиту за програмою «Швидка готівка» суд встановив, що 15 квітня 2025 року АТ «Акцент-Банк» надав відповідачу інформацію, що зберігає чинність та є актуальною до 14 квітня 2028 року, відповідно до якої: сума/ліміт кредиту 10000 грн, строк кредитування 36 місяців, процентна ставка за користування кредитними коштами - 85% річних, загальні витрати за кредитом 18198,75 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 28198,75 грн, реальна річна процентна ставка 129,84 % річних, розмір щомісячного платежу 783,31 грн, кількість щомісячних платежів 36, штраф та інші платежі відсутні та не передбачені; наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит: у разі наявності заборгованості у клієнта із сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів, банк має право достроково розірвати кредитний договір та здійснити дії, направлені на погашення залишку заборгованості, що виникла при користуванні клієнтом послугою "Швидка готівка"; пеня: у розмірі 0,07% (не менше ніж 1 грн) від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожен день прострочки, але пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу; штраф: відсутній.
Крім того із означеного засобу доказування суд встановив, що Паспорт споживчого кредиту за програмою «Швидка готівка» складений в електронній формі та підписаний ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою відкритого ключа 023268саа93с3а1010681bb4357212eaba02401f0f332524122cfb991ef045fb98.
Також у судовому засіданні була досліджена Заява про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101744737880879 від 15 квітня 2025 року, зі змісту якої суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 звернулася до АТ «Акцент-Банк» із означеною заявою з метою отримання кредиту за послугою «Швидка готівка» на таких умовах: вид кредиту: кредит на споживчі потреби; тип кредиту: кредит строковий; мета отримання кредиту: придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг; сума кредиту: 10000 грн; строк кредиту: 36 місяців з 15 квітня 2025 року до 14 квітня 2028 року включно; процентна ставка (фіксована): 85% на рік; розмір щомісячного платежу: 783,31 грн; платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту 5169155125294288; загальна сума до повернення: 28198,75 грн; пеня у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.
Із таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит суд встановив, що датою видачі позивачем відповідачу кредиту в розмірі 10000 грн. є 15 квітня 2025 року; строк кредитування: 36 місяців; останній платіж: 14 квітня 2028 року;
Згідно меморіального ордеру №TR.45666725.70744.65455 від 15.04.2025 вбачається факт видачі позивачем відповідачу 10000 грн. на виконання умов кредитного договору №ABH0CT155101744737880879 від 15 квітня 2025 року.
Згідно дослідженого судом розрахунку заборгованості за договором №ABH0CT155101744737880879 від 15 квітня 2025 року, станом на 26 грудня 2025 року, встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 12449,96 грн.
Інформація, викладена у розрахунку заборгованості за договором №ABH0CT155101744737880879 від 15.04.2025 , підтверджується також і випискою по кредиту, що підготовлена АТ «Акцент-Банк» за період з 15 квітня 2025 року до 16 листопада 2025 року.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до положень ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно диспозиції ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.ч.1,3,4,7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIIIвід 03.09.2015 (далі Закон№675), пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 Закону №675).
Статтею 12 Закону №675 визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону №675).
Частинами 1,2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положенняпараграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч.1 ст. 1056-1 ЦК України).
Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Таким чином, з досліджених безпосередньо в судовому засіданні Заяви про надання послуги «Швидка готівка» №ABH0CT155101744737880879 від 15 квітня 2025 року та таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит від 15 квітня 2025 року, що складають кредитний договір, суд встановив, що їх сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови його надання, а також розмір річної процентної ставки за користування кредитом, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого правочину на зазначених у ньому умовах шляхом його підписання накладенням електронного підпису за допомогою відкритого ключа, який є аналогічним тому, що міститься заяві про погодження використання удосконаленого електронного підпису, а саме: 023268саа93с3а1010681bb4357212eaba02401f0f332524122cfb991ef045fb98.
Згідно ч.ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, зважаючи на те, що відповідач не виконала грошове зобов`язання щодо повернення суми кредиту та відсотків за його нею користування згідно умов кредитного договору №№ABH0CT155101744737880879 від 15 квітня 2025 року, суд дійшов висновку, що позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 12313,22 грн., з яких: 9396,17 грн. заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), та 2917,05 грн. - заборгованість за процентами, підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за пенею суд зазначає таке.
Положеннями п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України передбачено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та в тридцятиденний строк після його припинення або скасування в разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання.
Тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості в регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають у тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст. 625 ЦПК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. В разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, вони підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Судом встановлено, що кредитний договір відповідачем укладено в 2025 році, відповідно пеня (неустойка) за порушення грошового зобов`язання за даним договором нарахована після 24 лютого 2022 року. Отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
За викладених обставин у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 136,74 грн. слід відмовити.
За таких обставин, дослідивши наявні в справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, з урахуванням засад розумності та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача заборгованості за вищевказаним кредитним договором на загальну суму 12 313,22 грн.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позивачем при зверненні до суду сплачено 2422,40 грн. судового збору в розмірі і суд задовольнив 98 % заявлених позивачем позовних вимог, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору пропорційна розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2 373 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 12, 13, 23, 76-82, 89, 95, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 272-282, 284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість в розмірі 12313 (дванадцять тисяч триста тринадцять) грн. 22 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» 2 373(дві тисячі триста сімдесят три) грн. судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги на таке рішення, якщо заяву про перегляд заочного рішення чи апеляційну скаргу не було подано.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається безпосередньо до Сколівського районного суду Львівської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування сторін у справі:
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент -Банк» (код ЄДРПОУ 14360080; вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро).
Відповідач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) .
Суддя Ю.Є. ЯСІНСЬКИЙ
Судове рішення № 137212977, Сколівський районний суд Львівської області було прийнято 03.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 456/6884/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: