Рішення № 137212200, 21.05.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року Справа № 915/14/26

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

за участю сторін:

від позивачів (представник позивача) - в судове засідання не з`явився,

від відповідача (представник відповідача) - в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Акціонерного товариства "Укрсиббанк", вул.Андріївська, буд.2/12, м.Київ, 04070

електронна пошта: office@ukrsibbank.com

представник позивача: Гладиш Я.М.

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Територіальної громади в особі Березанської селищної ради, вул.Центральна, буд.33, селище Березанка, Миколаївська область, 57401

електронна пошта: radabrz2017@ukr.net

про: звернення стягнення на предмет іпотеки

Акціонерне товариство "Укрсиббанк" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №6 від 07.01.2026 (вх.№339/26 від 07.01.2026) до територіальної громади в особі Березанської селищної ради в якій просить суд:

в рахунок погашення на користь Акціонерного товариства "Укрсиббанк" заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №11178596000 від 04.07.2007року в розмірі 39 528,98 дол.США (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот двадцять вісім) доларів США 98 цент. та непогашений судовий збір 3 159,55 грн. (три тисяч сто п`ятдесят дев`ять) гривень 55 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме:

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий №4820981201:06:012:0005 площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 14.10.2025 року (справа №Початок форми469/807/25Кінець форми) визнана відумерлою спадщиною після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та передана у власність територіальної громади Березанської селищної ради

шляхом проведення електронного аукціону у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В обґрунтування позову посилається на укладення з позичальником ОСОБА_1 Договору про надання споживчого кредиту №1117859600 від 04.07.2007, отримання позичальником кредитних коштів у розмірі 26 400,00 дол. США, підписання з позичальником Договору іпотеки від 31.08.2007 на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором шляхом передання в іпотеку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає що у зв`язку з порушенням позичальником зобов`язань за кредитним договором, позивач звернувся до Южного міського суду Одеської області з позовом про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 39 528,98 дол. США. Рішенням Южного міського суду Одеської області від 27.03.2013 року у справі №1533/1710/2012 задоволено позов Банку та вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 39 528,98 дол. США та судовий збір у розмірі 3 159,55 грн. Вказує про встановлення факту смерті ОСОБА_1 20.04.2024 та включення переданого в іпотеку будинку та земельної ділянки до складу спадщини, яка рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 14.10.2025 у справі №469/807/25, визнано відумерлою та передана у власність територіальної громади Березанської селищної ради. Посилаючись на ст.23 Закону України "Про іпотеку" позивач стверджує, що відповідач набув статусу іпотекодавця, має всі його права і обов`язки за іпотечним договором, у зв`язку з чим АТ "УКРСИББАНК" і звернулося до господарського суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.01.2026 позовну заяву №6 від 07.01.2026 (вх.№339/26 від 07.01.2026) Акціонерного товариства "Укрсиббанк" залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивач через систему "Електронний суд" подав заяву про усунення недоліків (вх.№679/26 від 16.01.2026) згідно якої надав інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Ухвалою суду від 26.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.02.2026. Встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи. Встановлено позивачу строк для подання до суду письмових пояснень в яких зазначити обставини та докази щодо державної реєстрації права власності за Березанською селищною радою на: - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; - земельну ділянку, кадастровий №4820981201:06:012:0005 площею 0.25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач через систему «Електронний суд» подав додаткові пояснення по справі №53/26 від 06.02.2026 (вх.№1748/26 від 09.02.2026).

У зв`язку із тим, що головуючий у даній справі суддя Семенчук Н.О. у період з 23 лютого 2026 по 27 лютого 2026 брала участь у підготовці суддів господарських судів, підготовче засідання у справі №915/14/26 призначене на 24.02.2026 о 10:00- не відбулось.

Ухвалою суду від 02.03.2026 у відповідності до ст.177 ГПК України продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та призначено підготовче засідання на 31.03.2026.

Представник позивача через систему «Електронний суд» подала клопотання №126/26 від 31.03.2026 (вх.№4461/26 від 31.03.2026) в якому просила суд розглянути справу за відсутності представника позивача, закрити підготовче засідання та призначити справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 31.03.2026, яку занесено до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.05.2026 та ухвалено здійснювати розгляд справи у розумний строк.

Представник позивача через систему «Електронний суд» подала заяву №б/н від 05.05.2026 (вх.№6522/26 від 05.05.2026) в якій просила суд розглянути справу за відсутності представника позивача.

Ухвалою суду від 05.05.2026, яку занесено до протоколу судового засідання, розгляд справи відкладено на 21.05.2026.

Представник позивача через систему «Електронний суд» подала заяву №180/26 від 14.05.2026 (вх.№7219/26 від 15.05.2026) в якій просила суд розглянути справу за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання 21.05.2026 не з`явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином ухвалою суду від 05.05.2026, яка була направлена в електронний кабінет відповідача системи «Електронний суд» та отримана останнім 08.05.2026, про що свідчить довідка про доставку документа в кабінет електронного суду.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача не скористався.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

04.07.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (в подальшому реорганізований у Акціонерне товариство «Укрсиббанк», далі - позивач, банк) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) було укладено Договір про надання споживчого кредиту №11178596000 (далі - Договір) (арк.19-23), відповідно до умов якого банк зобов`язується надати позичальнику однією сумою, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 26 400,00 та сплатити проценти за його користування шляхом внесення ануїтетних платежів в порядку і на умовах, визначених цим Договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 133 320,00 грн. за курсом Національного банку України на день укладення цього Договору (п.1.1 Договору).

Згідно п.1.2.1 Договору, надання кредиту (грошових коштів) здійснюється у наступний термін: 04 липня 2007 року.

У відповідності до п.1.2.2 Договору, позичальник у будь-якому випадку зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 04 липня 2022 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного банком терміну (достроково) відповідно до умов розділу 2 цього договору на підставі будь-якого з пунктів 2.3., 4.9., 5.3., 5.5., 5.6, 5.8, 5.10.,8.4, 10.2., 10.14 договору.

Позичальник зобов`язується повернути суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 330,00 доларів США у день сплати ануїтетних платежів. Розмір ануїтетного платежу може змінитися у випадку зміни процентної ставки згідно із п.п.1.3.1, 10.2 цього Договору.

Відповідно до п.1.3.1 Договору, за використання кредитних коштів у межах установленого строку кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 12,5% річних. По закінченню 30 (тридцяти) календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту та кожного наступного місяця кредитування, процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов пункту 10.2. даного договору.

Пунктом 1.3.2 Договору визначено, що умовами договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених пунктом 10.2. договору.

Відповідно до п.1.3.3 Договору, нарахування процентів за цим договором здійснюється щомісяця у два етапи за методом « 30/360» відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України (НБУ) та чинного законодавства України. Етапи нарахування процентів визначаються як: - в останній робочий день поточного місяця; - за період з дня фактичного надання кредиту по останній календарний день місяця включно (в місяць фактичного надання кредиту); - з дня сплати ануїтетного платежу у поточному місяці по останній календарний день місяця включно (в наступні місяці); - в день сплати ануїтетного платежу - з першого календарного дня поточного місяця по день, що передує дню сплаті ануїтетного платежу (день сплати ануїтетного платежу в розрахунок не включається).

Проценти нараховуються на суму кредиту, що надана банком позичальнику і ще не повернута останнім у власність банку відповідно до умов договору.

У відповідності до п.1.4 Договору, кредит надається позичальнику для його особистих потреб (безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника), а саме: прибдання дома та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.2.1 Договору, у забезпечення виконання зобов`язань позичальника за даним Договором банком приймається: - застава дома та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ; - порука ОСОБА_2 .

Згідно п.5.7 Договору, у випадку невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо своєчасної сплати ануїтетного платежу, банк має право стягнути з позичальника суму боргу, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення, зазначений в пункті 2.1. договору та інше майно позичальника.

У відповідності до п.10.1 Договору, у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором, відшкодування заборгованості перед банком за цим договором проводиться шляхом стягнення з поручителя/гаранта (у разі їх наявності), чи шляхом звернення стягнення на заставлене майно, що є забезпеченням за даним договором та/або активи (кошти і майно) позичальника на вибір банку.

Пунктом 10.5 Договору визначено, що строк дії даного договору встановлюється з дня укладання цього договору і до повного погашення суми кредиту, сплати нарахованих процентів та/або пені у разі її нарахування.

Договір містить підписи представників сторін та відбиток печатки банку.

31.08.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (в подальшому реорганізований у Акціонерне товариство «Укрсиббанк») та ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено договір іпотеки (арк..24-26), відповідно до умов якого, іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно:

- житловий будинок АДРЕСА_1 .

Житловий будинок, що передається в іпотеку за даним договором, зазначений за літ.А камінь ракушняк, має житлову площу, 45,4 кв.м., загальною площею 74,0 кв.м. Разом з житловим будинком передаються також належні до нього господарські та побутові будівлі та споруди: кухня за літ.Б., сарай літ.В, вбиральня літ.Г, сарай літ.Д, сарай літ.Ж, ворота №1, огорожа №2, басейн №3, замощення №1.

Житловий будинок, що є предметом цього договору, належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Барсковим А.В., приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області від 04 липня 2007 року за реєстровим №447, право власності зареєстровано Березанською філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації 23.08.2007, запис №105, в книзі №11, витяг №15694863, реєстраційний №18633258.

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Березанською філією Миколаївського міжміського БТІ за №15694913 від 23.08.2007, загальна вартість житлового будинку складає - 74 952,00 грн.

- Земельна ділянка, площею 0,25 гектарів, розташована в АДРЕСА_1 .

Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Земельна ділянка, що передається в іпотеку, належить іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на землю серії ЯГ №612915, виданого Дмитрівською сільською радою, Березанського району Миколаївської області від 17 серпня 2007 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №010700700394, кадастровий №4820981201:06:012:0005.

Згідно довідки Березанського районного відділу земельних ресурсів №01-6-1563 від 27.08.2007 обмеження та обтяження на використання земельної ділянки існують - правові, екологічні, сервітуту відсутні.

Експертна грошова оцінка земельної ділянки, згідно висновку експерта Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьприватзем» від 21.08.2007, становить - 19 158,00 грн.

Заставна вартість предмета іпотеки визначається сторонами у сумі 178 134,00 грн. (п.1.1 Іпотечного договору).

У відповідності до п.1.2 Іпотечного договору, іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобов`язань ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту №11178596000 від 04 липня 2007 року, а саме, але не обмежуючись наступними зобов`язаннями:

1.2.1. Зобов`язання по поверненню в повному обсязі отриманих, в порядку та на умовах відповідно до Кредитного договору, кредитні кошти у сумі 26 400 доларів США, що дорівнює еквіваленту 133 320,00 грн. за курсом Національного Банку України на день укладення цього договору.

1.2.2. Зобов`язання по поверненню отриманого кредиту за кредитним договором в термін до 04 липня 2022 року (щомісячно починаючи з серпня 2007 року), якщо інший термін повернення кредиту не встановлено згідно до умов Кредитного договору.

1.2.3. Зобов`язання по поверненню отриманого по кредитному договору кредиту на рахунок, відкритий в АКІБ «УкрСиббанк».

1.2.4. Зобов`язання по сплаті за кредит (проценти та комісія) в розмірі процентів 12,5% річних.

1.2.5. Зобов`язання по сплаті неустойки (штрафи, пені) у порядку та строки, зазначені в Кредитному договорі.

1.2.6. Іпотекою також забезпечується в повному обсязі вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: - витрат, понесених іпотекодержателем і пов`язаних з пред`явленням вимоги по зобов`язанням за кредитним договором і зверненням стягнення на предмет іпотеки; - витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; - збитків, завданих порушенням зобов`язань за Кредитним договором чи за цим договором іпотеки; - витрат на страхування предмету іпотеки у випадку, якщо страхування здійснюється за рахунок іпотекодержателя.

Відповідно до п.1.2.10 Іпотечного договору, іпотекою також забезпечується зобов`язання, зазначені в п.1.2 цього Договору, у разі їх зміни - збільшення чи зменшення, - якщо така зміна обумовлена застосуванням умов Кредитного договору або додаткових угод до нього щодо збільшення чи зменшення суми кредиту, сплати за кредит (комісій та процентних ставок), неустойки (штрафи, пені).

Згідно п.1.5 Іпотечного договору, іпотека розповсюджується на всі приналежності предмету іпотеки та на всі невід`ємні від майна поліпшення, складові частини та внутрішні системи, що існують на момент укладання цього Договору та виникнуть в майбутньому.

Всі зроблені іпотекодавцем в період дії цього Договору всілякого роду поліпшення, реконструкційні роботи, зміни, доробки тощо автоматично стають предметом даного договору іпотеки - предметом іпотеки, і не потребують внесення змін до цього договору іпотеки.

У відповідності до п.2.1.1 Іпотечного договору, у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов`язань за Кредитним договором іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до п.2.1.2 Іпотечного договору, у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених цим Договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання ним зобов`язань за кредитним договором, а у разі невиконання іпотекодавцем цієї вимоги - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно п.4.1 Іпотечного договору, звернення стягнення здійснюється іпотекодержателем :

- у випадках, зазначених в п.п.2.1.1-2.1.2 цього договору іпотеки;

- у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом іпотекодавцем;

- у разі прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи - іпотекодавця;

- у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов`язання за цим Договором або порушення будь-якого зобов`язання, що забезпечено іпотекою за цим Договором.

У відповідності до п.4.2 Іпотечного договору, звернення стягнення здійснюється на підставі: - рішення суду; - виконавчого напису нотаріуса; - застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пунктом 4.5 Іпотечного договору визначено, що звернення стягнення за рішенням суду та виконавчим написом нотаріуса здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до п.6.1 Іпотечного договору, цей договір підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації і діє з моменту такої реєстрації до повного виконання зобов`язань, що забезпечені іпотекою за цим Договором. Цей договір укладається з реєстрацією обтяження в Державному реєстрі іпотеки, витрати по реєстрації в цьому реєстрі несе іпотекодавець (п.6.2 Іпотечного договору).

Договір іпотеки підписано сторонами, посвідчено приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області та зареєстровано в реєстрі за №562.

Обтяження іпотекою зареєстроване в реєстрі іпотек, на предмет іпотеки накладено заборону відчуження (арк.69,70).

Відповідно до меморіального ордеру від 04.07.2007 №0604885834 банком перераховано на розрахунковий рахунок ОСОБА_3 26 400,00 доларів США (133 320,00 грн) із призначенням платежу «надання кредиту згідно угоди 11178596000 від 04.07.2007». Крім того, на підтвердження факту надання кредитних коштів позивачем надано виписку за кредитним договором за 04.07.2007 (арк.34, 35).

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з невиконанням позичальником своїх зобов`язань, банк звернувся до Южного міського суду Одеської області із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та процентів за користування кредитом у розмірі 39 528,98 доларів США, що еквівалентно 315 955,13 грн., судових витрат в сумі 3 159,55 грн.

Заочним рішенням Южного міського суду Одеської області від 27.03.2013 у справі №1533/1710/2012, позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та процентів за користування кредитом задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 25 316,30 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 19.09.2012 року (1 долар США = 7,9930 грн.) складає 202 353,19 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 12 354,3 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 19.09.2012 року (1 долар США = 7,9930 грн.) складає 98 747,92 грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в розмірі 417,14 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 19.09.2012 року (1 долар США = 7,9930 грн.) складає 3 334,19 грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам в розмірі 1 441,24 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 19.09.2012 року (1 долар США = 7,9930 грн.) складає 11 519,83 грн., а всього на суму 39 528,98 доларів США, що по курсу НБУ станом на 19.09.2012 року складає 315 955,13 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судовий збір в розмірі 3 159,55 грн. (арк.27, 28).

Згідно актового запису про смерть №145 від 30.05.2024, ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (арк.29).

Позивач вказує, що на момент смерті позичальника ОСОБА_1 залишилось не виконаним зобов`язання за Кредитним договором у розмірі 39 528,98 дол.США та судовий збір у розмірі 3 159,55 грн.

Акціонерне товариство «Укрсиббанк» направило Южненській державній нотаріальній конторі вимогу до спадкоємців від 21.11.2024 №27-1-01/547 в якій просило нотаріуса повідомити спадкоємців померлого про наявність майнових вимог з боку АТ «Укрсиббанк» та повідомити банк про осіб які прийняли спадщину (арк..30).

Южненська державна нотаріальна контора Одеської області листом №893/02-14 від 05.12.2024 повідомила Акціонерне товариство «Укрсиббанк», що згідно претензії АТ «Укрсиббанк», яка надійшла 05.12.2024 і зареєстрована в журналі реєстрації вхідних документів за №541/02-14 була заведена спадкова справа до майна ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 . На підставі претензії кредитора до Книги обліку спадкових справ унесено запис про відкриття спадкової справи до майна ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 за №103/2024 (арк.31).

Також, Южненська державна нотаріальна контора Одеської області листом №205/02-14 від 22.03.2025 повідомила, що в провадженні Південної державної нотаріальної контори Одеської області знаходиться спадкова справа за №103/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 , яка заведена 05.12.2024 по вимозі до спадкоємців від Акціонерного товариства «Укрсиббанк». Інших спадкоємців немає (зв.б. арк..31).

У подальшому, Акціонерне товариство «Укрсиббанк» звернулось до Березанського районного суду Миколаївської області із заявою про визнання спадщини відумерлою.

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 14.10.2025 у справі №469/807/25, яке набрало законної сили 14.11.2025, в порядку статті 1277 ЦК України визнано відумерлою спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Передано у власність територіальної громади Березанської селищної ради (РНОКПП 04376624, місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) майно, яке на праві власності належало ОСОБА_1 , а саме:

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку кадастровий номер кадастровий № 4820981201:06:012:0005 площею 0.25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (арк..32,33).

Задовольняючи вимоги АТ УкрСиббанк, Березанський районний суд Миколаївської області, встановивши, що станом на 02.07.2025 спадкоємців ОСОБА_1 не виявлено, дійшов висновку про наявність підстав для визнання спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_1 відмерлою та передачі спадкового майна у власність територіальної громади Березанської селищної ради.

Позивач зазначає, що оскільки територіальна громада Березанської селищної ради набула право власності на майно, яке було предметом іпотеки, то на підставі ст. 23 Закону України «Про іпотеку» територіальна громада Березанської селищної ради набула статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором.

Заборгованість за кредитним договором залишається не погашеною.

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами статей 1048 та 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути банку суму кредиту та сплатити проценти до дня повернення кредиту, при цьому, кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми на банківський рахунок кредитора.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень статей 525, 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, між банком та позичальником ОСОБА_1 на підставі Договору про надання споживчого кредиту №11178596000 від 04.07.2007 виникли кредитні правовідносини.

На підставі вказаного договору ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 26 400,00 дол. США (133 320,00 грн.), що підтверджується меморіальним ордером №0604885834.

В забезпечення виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_1 на умовах Договору іпотеки від 31.08.2007, укладеного з АТ «УКРСИББАНК», передав в іпотеку Банку житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,25 гектарів, розташовану в АДРЕСА_1 . Обтяження іпотекою зареєстроване в реєстрі іпотек, на предмет іпотеки накладено заборону відчуження.

У свою чергу, ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої зобов`язання за Кредитним договором, у зв`язку з чим банк звернувся до Южного міського суду Одеської області з позовом про стягнення кредитної заборгованості.

Заочним рішенням Южного міського суду Одеської області від 27.03.2013 у справі №1533/1710/2012, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 25 316,30 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 19.09.2012 року (1 долар США = 7,9930 грн.) складає 202 353,19 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 12 354,3 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 19.09.2012 року (1 долар США = 7,9930 грн.) складає 98 747,92 грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в розмірі 417,14 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 19.09.2012 року (1 долар США = 7,9930 грн.) складає 3 334,19 грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам в розмірі 1 441,24 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 19.09.2012 року (1 долар США = 7,9930 грн.) складає 11 519,83 грн., а всього на суму 39 528,98 доларів США, що по курсу НБУ станом на 19.09.2012 року складає 315 955,13 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судовий збір в розмірі 3 159,55 грн. (арк.27, 28).

Отже, наявність заборгованості ОСОБА_1 перед банком підтверджується рішенням Южного міського суду Одеської області від 27.03.2013 у справі №1533/1710/2012.

Згідно актового запису про смерть №145 від 30.05.2024, ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (арк.29).

Відповідно до ч.1 ст.608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

За своєю природою зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами не є такими, що нерозривно пов`язані з особою позичальника.

Згідно із частиною 1 статті 528 ЦК України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

В силу приписів частини 1 статті 546 ЦК України (в редакції чинній на час укладання Договору) виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Приписами статті 572 ЦК України (в редакції чинній на час укладання Договору про надання кредиту та Договору іпотеки) визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною 1 статті 574 ЦК України встановлено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до приписів частин 1 та 3 статті 575 ЦК України (в редакції чинній на час укладання Договору про надання кредиту та Договору іпотеки) іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про іпотеку» (тут і далі в редакції чинній на час укладання Договору іпотеки) іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Приписами ст.3 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ч.1 ст.17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Іпотека, як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання, є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх. Виконання забезпечувального зобов`язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку майна.

Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права, незалежно від зміни права власності на це майно.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (частина 1 статті 33 цього Закону).

Так, згідно матеріалів справи, на момент смерті у ОСОБА_1 існувала заборгованість перед банком за Кредитним договором №11178596000 від 04.07.2007 у розмірі 39 528,98 дол США. та у розмірі 3 159,55 грн. несплаченого судовий збір.

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 14.10.2025 у справі №469/807/25, яке набрала законної сили, в порядку статті 1277 ЦК України визнано відумерлою спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Передано у власність територіальної громади Березанської селищної ради (РНОКПП 04376624, місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) майно, яке на праві власності належало ОСОБА_1 , а саме:

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку кадастровий номер кадастровий № 4820981201:06:012:0005 площею 0.25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (арк..32,33).

У відповідності до ч.3 ст.1277 ЦК України (станом на день визнання спадщини - відумерлою), спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна

Частиною 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» також встановлено, що спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Згідно ст. 1216, 1218 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його.

Наслідки переходу права власності на предмет іпотеки до третьої особи урегульовані статтею 23 Закону України «Про іпотеку».

Так, згідно ст.23 Закону України «Про іпотеку», у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки,

набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.4 ст.1277 ЦК України територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов`язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу.

Статтею 1231 ЦК України встановлено, що до спадкоємців переходить обов`язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем; моральну шкоду, завдану спадкодавцем, яку було присуджено судом зі спадкодавця за його життя; та обов`язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за його життя.

Водночас стаття 1231 ЦК України не визначає обов`язок спадкоємця виконувати договірні зобов`язання, боржником за якими був спадкодавець, а частина четверта статті 1277 ЦК України не відсилає до інших статей, які передбачають обов`язок спадкоємців задовольнити інші вимоги кредитора, зокрема до статті 1282 ЦК України.

Заборгованість за кредитним договором не підпадає під положення статті 1231 ЦК України, тому у цьому випадку до спірних правовідносин слід застосовувати норми спеціального закону, а саме статті 23 Закону України «Про іпотеку». (Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №916/2583/21 та від 05.06.2024 у справі №922/2728/23, ухвалених з подібних правовідносин).

Враховуючи викладене вище, територіальна громада Березанської селищної ради набула право власності на майно, яке було предметом іпотеки, тому на підставі статті 23 Закону України «Про іпотеку» набула статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором.

Статтями 328, 329 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За сталою практикою Верховного Суду зміст наведеної норми свідчить про те, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає (постанова Великої Палати Верховного Суду 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, постанова Верховного Суду від 30.04.2024 у справі № 904/2129/23).

Таким чином, за вказаних обставин, суд бере до уваги правові висновки Верховного Суду, сформовані у постанові від 19.11.2024 у справі №920/199/23, та вважає за необхідне зазначити, що звернення стягнення на предмет іпотеки може бути реалізоване й у разі, якщо за фактичним власником право власності на це майно не зареєстровано у встановленому законом порядку, тому такий спосіб захисту є належним та ефективним у спірних правовідносинах.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 922/2728/23.

Згідно ч.2 ст.523 ЦК України, застава встановлена первісним боржником, зберігається після заміни боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 3 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. При цьому у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст.589 ЦК України (в редакції чинній на час укладання Кредитного договору та Іпотечного договору) У разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частин 1, 3 статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов`язання чи умов іпотечного договору.

Згідно, ч.ч.1, 3 ст.33 ЦК України, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: - загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; - опис нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; - заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); - спосіб реалізації предмета іпотеки; - пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.

У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

У відповідності до ч.1 ст.41 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Таким чином, враховуючи, що основне зобов`язання за Кредитним договором не припинено, а також те, що територіальна громада Березанської селищної ради набула право власності на майно, яке було предметом Договору іпотеки, відповідно набула статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За умовами ч.ч.1, 2 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем всупереч принципу змагальності не надано будь-яких доказів на спростування тверджень позивача та не доведено безпідставності позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; - земельну ділянку, кадастровий №4820981201:06:012:0005 площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , які рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 14.10.2025 року у справі №469/807/25 визнані відумерлою спадщиною після смерті ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та передана у власність територіальної громади Березанської селищної ради, в рахунок погашення на користь Акціонерного товариства "Укрсиббанк" заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №11178596000 від 04.07.2007 року в розмірі 39 528,98 дол.США (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот двадцять вісім) доларів США 98 цент. та непогашений судовий збір 3 159,55 грн. (три тисяч сто п`ятдесят дев`ять) гривень 55 коп., шляхом проведення електронного аукціону у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" за початковою ціною на рівні, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

3. Стягнути з Березанської селищної ради (вул.Центральна, буд.33, селище Березанка, Миколаївська область, 57401, код ЄДРПОУ 04376624) на користь Акціонерного товариства "Укрсиббанк" (вул.Андріївська, буд.2/12, м.Київ, 04070, код ЄДРПОУ 09807750) судовий збір у розмірі 20 160,13 грн.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено 05.06.2026, оскільки головуюча у даній справі суддя Семенчук Н.О. брала участь у підготовці голів місцевих господарських судів, та у послідуючому перебувала у відрядженні.

Суддя Н.О. Семенчук