Рішення № 137211604, 27.05.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.05.2026Справа № 910/3805/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/3805/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РКДЗ (Україна, 09600, Київська обл., Рокитнянський р-н, смт. Рокитне, вул. Білоцерківська, буд. 1; ідентифікаційний код: 37066465)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Максігран (Україна, 03022, м. Київ, вул. М. Максимовича, буд. 6, кім. 22; ідентифікаційний код: 38684795)

про стягнення 3 250 542,19 грн

Представники учасників справи:

від позивача: Файдюк С.М., ордер АМ №1182786;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю РКДЗ (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Максігран (далі відповідач) про стягнення 3 250 542,19 грн, з яких 2 337 321,71 грн інфляційних втрат та 913 220,48 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкодою О.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 7626 від 13.12.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/3805/26, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.05.2026.

15.04.2026 представником відповідача сформовано в системі Електронний суд відзив на позовну заяву, який 15.04.2026 зареєстровано в автоматизованій системі Діловодство спеціалізованого суду.

У підготовче засідання 06.05.2026 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась.

У підготовчому засіданні 06.05.2026 судом було прийнято до розгляду відзив на позовну заяву, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.05.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2026, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідача було повідомлено про те, що судове засідання у справі № 910/3805/26 призначено на 27.05.2026.

У судове засідання 27.05.2026 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась, від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

Представник позивача надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

У судовому засіданні 27.05.2026 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

13.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Максігран" (далі продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РКДЗ" (далі покупець) було укладено Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкодою О.М. за реєстровим номером 7626 (далі Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору продавець зобов`язується поставити у власність покупця вживану щокову дробарку Nordberg C145, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і оплатити його на умовах, зазначених у цьому договорі.

Відповідно до п. 2.1 ціна Договору становить 24080280,00 грн, в тому числі ПДВ - 4013380,00 грн.

Згідно п. 2.2 Договору покупець зобов`язується в термін до 19.12.2024 оплатити повну вартість товару на рахунок продавця.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що продавець зобов`язується в термін до 20.12.2024 доставити товар за місцезнаходженням покупця.

Відповідно до п. 3.13 Договору в разі не здійснення продавцем поставки товару до 22.12.2024 покупець має право відмовитися від договору та вимагати повернення сплачених грошових коштів та відшкодування збитків. В разі відмови продавця повернути отримані за цим договором грошові кошти покупець може звернути стягнення на майно продавця шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса або звернутися до суду.

Позивачем, на виконання умов Договору, було здійснено попередню оплату товару в розмірі 24 080 280,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №2146 від 16.12.2024 на суму 6 020 070,00 грн, №2163 від 17.12.2024 на суму 6 020 070,00 грн, №2189 від 18.12.2024 на суму 6 020 070,00 грн та №2193 від 19.12.2024 на суму 6 020 070,00 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору в частині поставки товару, позивач звернувся до відповідача з Листом-претензією №357 від 23.12.2024, який було отримано відповідачем того ж дня. Посилаючись на п. 3.13 Договору та ст. 665 Цивільного кодексу України, позивач просив повернути повну суму попередньої оплати.

19.03.2025 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкодою О.М. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1255, про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором в розмірі 24 080 280,00 грн, а також витрат на вчинення виконавчого напису нотаріусом у розмірі 241 000,00 грн.

19.03.2025 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Бердар М.М. було відкрито виконавче провадження №77572396 про стягнення з відповідача на користь позивача 24 321 280,00 грн.

Відповідачем було частково погашено заборгованість, а саме в розмірі 235 997,90 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №921 від 31.03.2025 на суму 3 564,63 грн, №1159 від 16.04.2025 на суму 70 840,50 грн, №1386 від 12.05.2025 на суму 115 985,00 грн, №1828 від 26.06.2025 на суму 7 114,11 грн та №2731 від 30.08.2025 на суму 38 493,66 грн.

З огляду на те, що відповідач не виконав умови Договору в частині поставки товару та не повернув попередню оплату в повному обсязі, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 2 337 321,71 грн та 3% річних у розмірі 913 220,48 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків та за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Суд встановив факт перерахування позивачем на рахунок відповідача попередньої оплати в сумі 24 080 280,00 грн, що підтверджується зазначеними вище платіжними інструкціями.

Пунктом 2.3 Договору сторони погодили строк поставки товару до 20.12.2024.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відтак суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем свого зобов`язання з поставки товару є таким, що настав.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, припис частини другої статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 909/524/18.

Таким чином, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з Листом-претензією №357 від 23.12.2024, яким просив повернути попередню оплату, не встановивши строк на її повернення.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на отримання відповідачем вимоги позивача 23.12.2024, обов`язок з повернення попередньої оплати мав бути виконаний відповідачем до 30.12.2024.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

Відповідачем було частково повернено попередню оплату в сумі 235 997,90 грн. У свою чергу, матеріали справи не містять доказів на підтвердження повернення відповідачем попередньої оплати в сумі 23 844 282,10 грн.

У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено, що зобов`язання відповідача з повернення попередньої оплати мало бути виконане до 30.12.2024, прострочення виконання зобов`язання розпочалось 31.12.2024.

З огляду на викладене, позивачем помилково визначено початок прострочення з 23.12.2024, внаслідок чого невірно розраховано розміри інфляційних втрат та 3% річних, які останній просить стягнути з відповідача.

Здійснивши власний розрахунок суд встановив, що правомірним є нарахування відповідачу інфляційних втрат у розмірі 2337321,71 грн та 3% річних у розмірі 897584,88 грн за період з 31.12.2024 по 02.04.2026.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати в розмірі 2 337 321,71 грн та 3% річних у розмірі 897 584,88 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 38 818,88 грн. Решта сплаченого судового збору в розмірі 187,64 грн залишається за позивачем.

Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Максігран (Україна, 03022, м. Київ, вул. М. Максимовича, буд. 6, кім. 22; ідентифікаційний код: 38684795) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РКДЗ (Україна, 09600, Київська обл., Рокитнянський р-н, смт. Рокитне, вул. Білоцерківська, буд. 1; ідентифікаційний код: 37066465) інфляційні втрати в розмірі 2 337 321 (два мільйони триста тридцять сім тисяч триста двадцять одна) грн 71 коп., 3% річних у розмірі 897 584 (вісімсот дев`яносто сім тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) грн 88 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 38 818 (тридцять вісім тисяч вісімсот вісімнадцять) грн 88 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 187,64 грн покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08.06.2026.

Суддя О.В. Нечай