Рішення № 137199069, 08.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року справа №320/61933/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши за правилами загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «САНСТАР ПРИВІЛЬНЕ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «САНСТАР ПРИВІЛЬНЕ» з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.10.2024 №№ 001120170701, 001120230701.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки не відповідають критеріям правомірності, закріпленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, чим порушують права та законні інтереси позивача.

Представником відповідача подано до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним податковим законодавством, за результатами перевірок позивача, якими встановлено завищення ним витрат за рахунок включення до собівартості завищених сум амортизації основних засобів по сонячній електростанції яка має амортизуватися як єдиний майновий комплекс.

Представником позивача подана відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивачем вірно визначено суми амортизації основних засобів по сонячній електростанції, оскільки електростанція не може розглядатися як цілісний об`єкт нерухомого майна, а являє собою сукупність засобів (інструментів), якими є енергогенеруюче та інше обладнання, які не мають ознак нерухомості. При цьому, усі складові електростанції мають різні строки корисного використання, тобто мають різні показники, відповідно мають різні інвентарні номери та строк їх корисного використання встановлюється на підставі внутрішніх розпорядчих документів. Відповідно, позивачем правомірно, у бухгалтерському обліку сонячна електростанція облікована по частинам як окремий об`єкт основного засобу, що відповідає приписам Національного положення (стандарту) бухгалтер сього обліку та облікової політики позивача.

Розглянувши подані сторонами (їх представниками) документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 18.07.2019 № 1492 Товариству видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, а саме на об`єкті фотогальванічна електростанція «САНСТАР ПРИВІЛЬНЕ».

Позивач подав до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - нове будівництво комплексу будівель та споруд: фотогальванічна електростанція «САНСТАР ПРИВІЛЬНЕ» на території Привільненської с/р Баштанського району Миколаївської області (2302.4 ДК 018-2000). Об`єкт площею 143,6 кв.м. та складається з: несучих конструкції - фундаменти адміністративно-побутової будівлі, будівлі охорони, РПІ 35кВ, інверторних станцій PVIS.2000/35 - залізобетон; огороджувальних конструкцій зварна сітчата панель з оцинкованого прутка; фасадів - стін адміністративно-побутової будівлі, будівлі охорони, будівлі РП-35кВ, інверторних станцій PVIS.2000/35-сендвіч панелі; вікна, двері металопластик.

Об`єкт має такі показники: площа земельної ділянки 12 га; встановлена потужність станції 6000 кВт; сумарна пікова потужність станції 7499,16 кВт; розрахунковий річний виробіток електроенергії 9,244 млн.кВт.г; сонячні модулі (панелі) LR6-72PE-370M потужністю 370Bт 20268 шт.; адміністративно-побутова будівля 30,5 кв.м; будівля охорони 10 кв.м.; розподільчий пункт РП 35кВ 30,9 кв.м; комплектна трансформаторна підстанція КТПБ - інверторна станція PVIS.2000/35-TП1 23,8 кв.м.; комплектна трансформаторна підстанція КТПБ-інверторна станція PVIS.2000/35-TП2 23,8 кв.м.; комплектна трансформаторна підстанція КТПБ-інверторна станція PVIS.2000/35-ТП3 23,8 кв.м.; КТП ВП 1 шт; поверховість 1.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.10.2019 за Товариством зареєстровано об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель та споруд: фотогальванічна електростанція

«САНСТАР ПРИВІЛЬНЕ», загальною площею (кв.м): 143.6, що складається з: адміністративно-побутової будівлі (літ. А) - 30,5 кв.м., ганку (літ. а), ганку (літ, а1), ганку (літ.

a2), ганку (літ. а3); розподільчого пункту РП-35кВ (літ. Б) - 30,9 кв.м., ганку (літ. б), ганку (літ. б1); будівлі охорони (літ. В) - 10,8 кв.м., ганку (літ. в), ганку літ. ві); комплектної трансформаторної підстанції КТПБ-інверторна станція PVSI.2000 ТП1 (літ. Г) - 23,8 кв.м.; комплектної трансформаторної підстанції KТПБ-інверторна станція PVSI.2000 ТП2 (літ. Д) - 23,8 кв.м.; комплектної трансформаторної підстанції КТПБ-інверторна станція PVSI.2000 ТПЗ (літ. Є) - 23,8 кв.м.; № l-огорожа, № 2-ворота, № 3-ворота, № І-проїзди, № ІІ-КТП ВП; фотогальванічних панелей потужністю 370 Вт - 20268 шт.

Продаж відпущеної електричної енергії, виробленої Товариством, здійснювався ним на підставі договору № 711/01 від 24.09.2019 на користь Державного підприємства «Гарантований покупець».

Відповідно до пунктів 4, 5 наказу Товариства від 12.10.2018 б/н «Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики підприємства» визначено застосовувати при нарахуванні амортизації основних засобів прямолінійний метод амортизації. Нараховувати амортизацію з моменту, коли актив може бути використаний

за призначенням.

Припиняти нараховувати амортизацію на більш ранню дату, коли: актив класифікується, як призначений для продажу; на дату, коли припиняється визнання активу (списання з балансу) або повністю амортизується.

Амортизацію не припиняти у разі простою або припинення активного використання активу, за винятком випадків, коли актив повністю з амортизовано.

Для інших об`єктів установити наступні методи нарахування амортизації: інші необоротні матеріальні активи - прямолінійний метод; малоцінні необоротні матеріальні активи у розмірі 100 % їх вартості в першому місяці використання об`єкта.

Підприємством обрано прямолінійний метод нарахування амортизації нематеріальних активів.

Наказом Товариства від 23.05.2019 № 23/05.19-ОС введено в експлуатацію основні засоби, які обліковані на рахунках: 101 група 1 земельні ділянки; 102 група 2 капітальні витрати на поліпшення земель, не пов`язаних будівництвом; 103 група 3 будівлі, споруди, передавальні пристрої, 104 - група 4 машини та обладнання. Визначено строк використання основних засобів: адміністративно-побутовий корпус 240 міс; розподільчий пункт РП-35кВ 240 міс; обладнання РП-35кВ 120 міс; будівля охорони 240 міс; комплектна трансформаторна підстанція КТПБ-інверторна станція PVIS.2000/35-ТП1 240 міс; обладнання КТПБ PVIS.2000/35-ТП1 120 міс; комплектна трансформаторна підстанція КТПБ-інверторна станція PVIS.2000/35-ТП2 240 міс; обладнання КТПБ PVIS.2000/35-ТП2 120 міс; комплектна трансформаторна підстанція КТПБ-інверторна станція PVIS.2000/35-ТП3 240 міс; обладнання КТПБ PVIS.2000/35-ТП3 120 міс; огорожа 180 міс; ворота 180 міс; ворота 180 міс; проїзди благоустрій 180 міс; КТП ВП 240 міс; металоконструкції 84 міс; ящики з`єднань на 12 приєднань 120 міс; ящики з`єднань на 13 приєднань 120 міс; сонячні модулі (панелі) LR6-72PE-370M потужністю 370Bт 20268 шт 84 міс. Введення в експлуатацію основних засобів підтверджено актами приймання-передачі основних засобів від 23.05.2019.

У зв`язку з виробничою необхідністю, удосконалення технологічних та облікових процесів з метою покращення результатів діяльності, вищевказані основі засоби періодично виводились з експлуатації для проведення модернізації ФЕС «САНСТАР Привільне».

Наказами Товариства від 14.05.2020 № 14/05.20-ОС, від 01.10.2020 № 01/10.20-ОС, від 30.06.2023 № 30/06.23-ОС введено в експлуатацію основні засоби, а саме: систему відеоспостереження ССП строком використання 144 міс; метеорологічних комплекс строком використання 60 місяців; комп`ютер на DIN рейку строком використання 60 міс; систему резервного живлення вимірювального обладнання ССП строком використання 60 міс, про що складено акти приймання-передачі основних засобів.

ГУ ДПС у м. Києві провело документальну планову виїзну перевірку Товариства, за результатами якої склало акт від 12.07.2024 № 87047/Ж5/26-15-07-01-04-20/41946692 (далі - Акт), яким зафіксовано порушення Товариством положень податкового законодавства, а саме:

- п.п.14.1.238, п.п.14.1.143. п. 14.1. ст.14, п.46.4. ст.46, п.44.1., п.44.2. ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1. ст.134, п 138.1., п.138.2., п.п.138.3.1., п.п.138.3.3. п.138.3. ст.138, п.140.1., п.140.2., п.п.140.5.15,п.140.5, ст.140 Податкового кодексу України, п.6, п.9, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, п.3, п.5, п.7, п.9, п.23, п.24 П(С)БО 7 Основні засоби, затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 № 92, п. 1.3, п. 1.4, п.7 п.9, п.п.7 п.2 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 №561, п.11 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 5 996 546 грн, в т.ч. по періодам: за 2019 рік на суму 381 648 грн, за 2020 рік на суму 1 050 735 грн, за 2021 рік на суму 4641 163 грн та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2024 року на суму 17 229 695 грн;

- п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України та п.8.4 Порядку № 1588 щодо неподання Повідомлення ф.№20-ОПП.

Зі змісту Акта вбачається таке.

За період з 16.02.2018 по 31.03.2024 Товариством задекларовано податок на прибуток у сумі 1 065 616 гривень.

У перевіряємому періоді Товариство декларує від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток, станом на 31.03.2024 в розмірі - 23 948 993 грн. Декларування від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток пов`язане зі значними сумами витрат на курсові різниці та відсотки по позикам нерезидента і банківському кредиту, амортизаційні відрахування на дороговартісне обладнання ФЕС.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 16.02.2018 по 31.03.2024 встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 5 996 546 грн., в т.ч. по періодам: за 2019 рік на суму 381 648 грн., за 2020 рік на суму 1 050 735 грн., за 2021 рік на суму 4 641 163 грн. та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2024 року на суму 17 229 695 грн, в результаті допущених порушень податкового законодавства.

Перевіркою повноти декларування платником податків показників рядка 02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» встановлено їх завищення на загальну суму 33 083 010 грн, в тому числі по періодам: за 2019 рік на суму 2120270 грн, за 2020 рік на суму 6075403 грн, за 2021 рік на суму 7657642 грн, за 2022 рік на суму 7657642 грн, за 2023 рік на суму 7657642 грн, за І квартал 2024 року на суму 1 914 411 грн.

Основним видом діяльності товариства є виробництво електроенергії на відновлювальних джерелах. Для здійснення фінансово-економічної діяльності Товариство здійснило будівництво та 23.05.2019 ввело в експлуатацію сонячну (фотогальванічну) електростанцію, а саме: комплекс будівель та споруд: фотогальванічної електростанції «Санстар Привільне» на території Привільненської селищної ради Баштанського району Миколаївсько області.

Сонячна електростанція, як споруда, а саме: «комплекс будівель та споруд: фотогальванічна електростанція «Санстар Привільне» є цілісним об`єктом нерухомого майна, що використовується в господарській діяльності підприємства для виробництва електричної енергії, що підтверджено документами, в яких чітко зазначено цілісний об`єкт за кодом класифікації 2302.4 «Електростанції нетрадиційних джерелах енергії». Отже, платник податку повинен був здійснити введення в експлуатацію вказаної сонячної електростанції відповідним наказом та актом «введення в експлуатацію» основного засобу, обліковувати на балансі підприємства за третьою групою «Будинки та споруди» на рах.103 та здійснювати відповідне нарахування амортизації для податкового обліку у відповідності до підпункту 138.3.3. пункту 138.3. статті 138 Податкового кодексу України.

Перевіркою встановлено, що Товариством нараховувалась амортизація в порушення норм Податкового кодексу України.

Зазначене порушення виникло на підставі невірної класифікації Товариством основного засобу об`єкту (сонячна електростанція) за кодом класифікації 2302.4 «Електростанції на нетрадиційних джерелах енергії», у зв`язку з чим було поділено цілий об`єкт на різні групи основних засобів, як наслідок частина обладнання Товариством визначена до 4 групи основних засобів та нараховано амортизацію за прискореним методом передбачених п.43 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України. Підприємство здійснило облік основних засобів на субрахунку 104 «Машини та обладнання» та на 103 рахунку «Будівлі та споруди».

Натомість, на думку контролюючого органу, Товариство повинно було здійснити введення в експлуатацію основного засобу, обліковувати його на балансі за третьою групою «Будинки та споруди» на рахунку 103 та здійснювати відповідне нарахування амортизації для податкового обліку.

Таким чином, Товариство не оприбутковано на рахунку 103 «Будинки та споруди» окремі елементи (обладнання) цілісних фотогальванічних електростанцій, а саме: сонячні модулі, металеві конструкції під панелі, ящики з`єднань, обладнання КТПБ, обладнання РП-35, що можуть виконувати функції з виробництва електроенергії виключно у складі таких споруд, в результаті чого здійснено завищення амортизаційних відрахувань, також неправомірно визначено термін амортизації адміністративно-побутової будівлі 1, будівлі охорони, КТПБ-інверторна в кількості 3 штук, КТП-ВП, Розподільчий пункт РП 35кв, що призвело до заниження амортизаційних відрахувань, що в сукупності призвело до завищення суми витрат з податку на прибуток задекларованих у рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансові результати на загальну суму 33 083 010 грн, в тому числі по періодах: за 2019 рік на суму 2120270 грн; за 2020 рік на суму 6075403 грн; за 2021 рік на суму 7657642 грн; за 2022 рік на суму 7657642 грн; за 2023 рік на суму 7657642 грн; за І квартал 2024 року на суму 1 914 411 грн.

Також перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді між Товариством (Позичальник) та Компанією «Нікен Холінг ЛТД» (Кіпр) (Позикодавець) було укладено договір позики № 2 від 22.10.2018 (далі - Договір), відповідно до якого позика в сумі 5 800 000 доларів США надається для фінансування будівництва та введення в експлуатацію сонячної електростанції, яка розташована в межах території Привільненської сільської ради Баштанського району Миколаївської області. Розмір процентів становить 9,8%. Кінцевий строк надання Позики -до 15.05.2019. Загальний строк повернення позики у повному обсязі не пізніше 25.12.2025 року.

Згідно з додатковою угодою №1 від 28.05.2019 року до Договору встановлено, що розмір процентів становить 11% річних починаючи з 28.05.2019.

Згідно з додатковою угодою № 2 від 08.11.2019 встановлено, що сторони Договору домовились змінити валюту виконання зобов`язань за Договором та встановити, що валютою виконання зобов`язань за Договором є гривня. На момент у кладення додаткової угоди заборгованість становила 5 264 700 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 129 068 416,5 гривень; сума заборгованості за нарахованими процентами склала 396 917,16 доларів США - 9 730 748,12 гривень. Процента ставка за користування кредитом складає 14 % різних та застосовується з 09.11.2019.

Станом на 08.11.2019 згідно даних бухгалтерського обліку курсові різниці на суму позики та нарахованих відсотків з моменту надання позики становлять: позитивні (рахунок 744) - 17 739 970 грн; від`ємні (рахунок 974) - 3 842 579 грн.

До перевірки було надано договір відступлення прав вимоги від 31.12.2019 відповідно до якого сторони: Компанія «Нікен Холінгз ЛТД» (Цедент), Компанія «ВіАр Глобал ІІ (Юкей) Лімітед» (Цесіонарій) та ТОВ «Санстар Привільне» (Позичальник), домовились, що починаючи з дати цього договору, Цедент безвідклично відступає та передає Цессіонарію всі права, титул, вигоди та інтереси Цедента, в тому числі, однак не обмежуючись, повний обсяги поточної заборгованості та нараховані відсотки за Договором позики (які існують на дату цього договору та ті, що виникнуть в майбутньому) в тому числі, однак не обмежуючись, право вимагати від Позичальника погашення фактично отриманого за Договором позики тіла позики та нарахованих на нього відсотків (далі Відступлені права) а Цесіонарій приймає відступлення. Розмір винагороди за відступлення прав складає 6 039 729 доларів США., та підлягає сплаті Цесіонарієм Цеденту згідно Інвойсу, виставленого Цедентом.

Відповідно додаткової угоди № 3 від 24.02.2020 до Договору Сторони домовилися змінити валюту виконання зобов`язань за Договором та встановити, що валютою виконання зобов`язань за договором є євро. На момент укладення угоди заборгованість Позичальника перед Позикодавцем становила: сума заборгованості за Позикою - 129 068 416,5 гривень, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 4886567,42 Євро; сума заборгованості за нарахованими процентами - 15 069 923,24 гривень еквівалент - 570 551,63 Євро. Процентна ставка за користування кредитом складає 9,5% річних, яка починає застосовуватись з 25.02.2020. Загальний строк повернення Позики у повному обсязі - не пізніше 25.12.2025 року.

Згідно з даними бухгалтерського обліку за період з II кварталу 2020 по 31.12.2020 курсові різниці, нараховані на суму отриманої позики та нараховані відсотки становлять: позитивні (рахунок 744) - 5 517 993 грн; від`ємні (рахунок 974)- 24 185 193 грн.

Відповідно додаткової угоди від 21.12.2020 до Договору перейменовано Позикодавця на ОСОБА_1 . Змінена процентна ставка на 10,5 % річних з 01.01.2021 та строк погашення позики до 31.12.2027.

Згідно з додатковою угодою від 22.08.2022 до Договору змінено у Преамбулі Договору адресу Позикодавця. Викладено статтю 2.1. Договору у наступній редакції: загальна сума Позики становить 30 000 доларів США та 4 886 567,42 Євро.

Відповідно додаткової угоди від 09.10.2023 року встановлено, що з дня повномасштабного вторгнення росії в Україну Нацбанк України заборонив повернення позик (кредитів) позикодавцям - нерезидентам шляхом прийняття Постанови від 24.02.2022 №18, що унеможливлює повернення Позики за Договором у строки, погоджені Сторонами. Строк погашення до 31.12.2027 року. На додаток до можливості погашення Позики та процентів у євро, що передбачено Договором Сторони домовилися, що позичальник має право на повернення позики та/або сплату процентів зв Договором в гривні за курсом НБУ на дату здійснення оплати.

Відповідно даних бухгалтерського обліку та податкової звітності

встановлено, що Товариством у перевіряємому періоді віднесено на витрати відсотки за позикою нерезидента на загальну суму 69 158 205 грн, а саме: 2019 рік- 12795247 грн; 2020 рік - 14379680 грн;2021 рік - 12466720 грн; 2022 рік- 12056793 грн; 2023 рік - 13873504 грн; 1 квартал 2024 року - 3616261 грн. В бухгалтерському обліку дана операція відображена наступним чином: Дт. 951,952 Кт.6842.

В ході проведення перевірки було здійснено перерахунок суми перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов`язаннями, що виникли за операціями з повязаними особами-нерезидентами, над 30 % суми фінансового результату до оподаткування (об`єкту оподаткування податком на прибуток), фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів в результаті якого встановлено відсутність у 2021 рік збільшуючої різниці. При перерахунку було встановлено, що Товариство не повинно було збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму 1 206 367 грн, проте в порушення п.140.2 ст.140 ПКУ збільшило фінансовий результат на суму 1 206 367 грн. Тож, сума завищення збільшуючої різниці становить 1 206 367грн.

Товариство з 24.02.2020 до 31.12.2020, віднесено до складу інших доходів дохід від курсової різниці за період з ІІ кварталу 2020-по 31.12.2020 у сумі 5 517 993 грн; віднесено до складу інших витрат витрати від курсової різниці за період з ІІ кварталу 2020 по 31.12.2020 у сумі 24185193 грн.

Контролюючий орган дійшов висновку, що після укладення додаткової угоди по кредитному договору зі зміною валюти розрахунку вгривні на євро, зміст поняття розумної економічної мети змінився, так як відсутня обов`язкова спрямованість здійснюваної операції платника податку на отримання позитивного економічного ефекту. На думку відповідача Товариством укладено додаткову угоду від 24.02.2020 (реденомінація заборгованості перед нерезидентом Кіпру) без розумної економічної причини (ділової мети), оскільки головною ціллю або однією з головних цілей операції та/або її результатом є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків.

Отже, при здійсненні операцій з нерезидентами після 22.05.2020, незалежно від дати укладення відповідного договору, які не мають ділової мети, фінансовий результат до оподаткування збільшується відповідно до п.140.5.15. ПК України на суму витрат, понесених платником податків. Тобто відповідне коригування застосовується починаючи зі звітного періоду з ІІ кварталу 2020 року до 31.12.2020.

Враховуючи вищевикладене, даних бухгалтерського обліку, після підписання Товариством додаткової угоди від 24.02.2020 до Договору про реденомінацію сум заборгованості по позиці, витрати Товариства, пов`язані з нарахуванням від`ємного значення курсових різниць на суму заборгованості по позиці та відсотків по позиці зросли на суму понад 24 млн.грн, що в свою чергу зменшило об`єкт оподаткування податком на прибуток за 2020 рік.

Тобто, Товариством порушено підпункт 14.1.231 ст.14 Закону № 466 в частині укладання додаткової угоди від 24.02.2020 (реденомінація заборгованості перед нерезидентом Кіпру) без розумної економічної причини (ділової мети), оскільки головною ціллю або однією з головних цілей операції та/або її результатом є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків.

Натомість, згідно з даними бухгалтерського обліку, з ІІ кварталу 2020 року по 31.12.2020 Товариством відображено у складі інших витрат від`ємне значення курсових різниць в сумі 24 185 193 грн на суму заборгованості по позиці та відсоткам по позиці у валюті євро.

У бухгалтерському обліку дана операція відображена наступним чином Дт. 974 Кт. 6842,506,612-24 185 193грн. Згідно з даними бухгалтерського обліку, з ІІ кварталу 2020 по 31.12.2020 року Товариством відображено у складі інших доходів позитивне значення курсових різниць в сумі 5 517 993 грн на суму заборгованості по позиці та відсоткам по позиці у валюті євро. У бухгалтерському обліку дана операція відображена наступним чиномДт. 6842,506,612 Кт.744 - 5 517 993 грн.

Таким чином, Товариством порушено ст.46.4, пп.14.1.231, п.14.1, ст.14, п.п.140.5.15, п.140.5, ст.140, ст.134 Податкового кодексу України, в частині змін внесених Законом України від 16.01.2020 № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», ст.42 Господарського Кодексу, та не збільшено у зв`язку з відсутністю ділової мети при укладанні з компанією «Відр Глобал II (Юкей) Лімітед» додаткової угоди від 24.02.2020 до Договору позики, фінансовий результат до оподаткування у р.3.1.14 додатку Рі до декларації з податку на прибуток за 2020 рік на загальну суму курсових різниць, розрахованих на суму заборгованості по позиці та відсоткам по позиці з нерезидентом Кіпру, у розмірі 18 667 200 грн. (24 185 193-5 517 993).

Перевіркою дотримання вимог порядку обліку платників податків і зборів за період з 16.02.2018 по 31.03.2024 встановлено порушення в частині подання повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність до органів ДПС України за формою № 20-ОПП, а саме щодо суборендованого майна (приміщення за адресою м. Київ, вул. Шолуденка, 3 оф.211 для розташування офісу) на підставі договору № 1 від 01.11.2018.

Не погоджуючись з висновками Акту позивач подав 25.07.2024 відповідачу заперечення зазначивши, що податковий орган прийшов до ряду помилкових та неправомірних висновків в частині розрахунку амортизації основних засобів, змінивши на власний розсуд класифікацію частини основних засобів, не враховуючи ні внутрішніх документів Товариства, ні вимог податкового законодавства, зокрема положень П(С)БО 7 «Основні засоби», та ігноруючи факт, що оскільки сонячна електростанція складається із частин, що мають різний строк корисного використання, то кожна частина визнається в бухгалтерському обліку як окремий об`єкт основних засобів, що відповідає приписам П(С)БО та облікової політики підприємства. З огляду на вищевикладені норми П(С)БО 7, підприємства мають право поділу об`єкта основних засобів, який складається з частин і кожна з цих частин може визначатися в бухгалтерському обліку як окремий об`єкт основних засобів.

Також у запереченнях позивач зазначив, що податковий орган дійшов помилкового висновку, що зміна валюти виконання зобов`язань з гривні на євро за Договором позики не має розумної економічної мети (ділової мети) та знижує за рахунок курсової різниці показників РІ до Декларації з податку на прибуток, оскілки вказане суперечить положенням П(С)БО 21 «Курсові різниці», які є імперативними для суб`єктів господарювання.

За результатами розгляду заперечення до Акта, у зв`язку з обставинами, що не були досліджені під час перевірки, відповідно до пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 08.08.2024 № 5277-п проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства, з питань що стали предметом оскарження. За результатами проведеної перевірки складено акт від 27.09.2024 №108038/Ж5/26-15-07-01-04-20/41946692 (далі Акт 2) та встановлено порушення: п.п.14.1.238, п.п.14.1.143 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44:2 ст.44, пп.134.1.1. п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.2, пп.138.3.1, пп. 138.3.3 п.138.3 ст.138 Податкового кодексу України, п.6, п.9 П(С)БО 16 «Витрати», п.3, п.5, п.7, п.9, п.23, п.24 П(С)БО 7 «Основні засоби», п.1.3, п.1.4, п.7, п.9, п.п.7 п.2 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, п.11 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2 853 596 грн, у тому числі по періодам за 2019 рік на загальну суму 381 648 грн, за 2021 рік на загальну суму 2471948 грн та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2024 року на суму 17229695 грн.

В ході позапланової перевірки встановлено, що сонячна електростанція, як споруда, а саме «комплекс будівель та споруд: фотогальванічна електростанція «Санстар Привільно»» є цілісним об`єктом нерухомого майна, що використовується в господарській діяльності підприємства для виробництва електричної енергії, що підтверджено документами, в яких чітко зазначено цілісний об`єкт за кодом класифікації 2302.4 «Електростанції нетрадиційних джерелах енергії. Отже, платник податку повинен був здійснити введення в експлуатацію вказаної сонячної електростанції відповідним наказом та актом «введення в експлуатацію» основного засобу, обліковувати на балансі підприємства за третьою групою «Будинки та споруди» на рах.103.

При цьому, Товариством до перевірки не надано відповідно до п.24 та п.25 ПсБО 7 обґрунтування визначення термінів експлуатації для кожної з складових частин ФЕС, з урахуванням фізичного та морального зносу, та інших факторів.

Перевіркою оборотно-сальдової відомості по рах.131 «Знос основних засобів» встановлено, що Товариством нараховано амортизацію основних засобів по окремим елементам сонячної електростанції.

Перевіркою встановлено, що Товариством нараховувалася амортизація в порушення норм Податкового кодексу України.

Зазначене порушення виникло на підставі невірної класифікації Товариством основного засобу об`єкту (сонячна електростанція) за кодом класифікації 2302.4 «Електростанції на нетрадиційних джерелах енергії», у зв`язку з чим було поділено цілий об`єкт на різні групи основних засобів, як наслідок частина обладнання Товариством визначена до 4 групи основних засобів та нараховано амортизацію за прискореним методом передбаченим п.43 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України.

Зважаючи на наведене, податковий орган дійшов висновку, що Товариством не оприбутковано на рахунку 103 Будинки та споруди окремі елементи (обладнання) цілісних фотогальванічних електростанцій, а саме: сонячні модулі, металеві конструкції під панелі, ящики з`єднань, обладнання КТПБ, обладнання РП-35, що можуть виконувати функції з виробництва електроенергії виключно у складі таких споруд, в результаті чого здійснено завищення амортизаційних відрахувань, також неправомірно визначено термін амортизації адміністративно побутової будівлі 1, будівлі охорони, КТБ-інверторна в кількості 3 штук, КТП-ВП, Розподільчий пункт РП 35кв, що призвело до заниження амортизаційних відрахувань, що в сукупності призвело до завищення суми витрат з податку на прибуток задекларованих у рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансові результати на загальну суму 33 083 010 грн, в тому числі по періодах: 2019 рік 2120270 грн, 2020 рік 6075403 грн, 2021 рік 7657642 грн, 2022 рік 7657642 грн, 2023 рік 7657642 грн, І квартал 2024 року 1914411 грн.

Також перевіркою встановлено, що за період з 16.02.2018 по 31.03.2024 Товариством задекларовано податок на прибуток у сумі 1 065 616 грн. У перевіряємому періоді задекларовано від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток, станом па 31.03.2024 в розмірі - 23 948 993 грн. Декларування від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток пов`язане з значними сумами витрат на курсові різниці та відсотки по позикам нерезидента та банківському кредиту, амортизаційні відрахування на дороговартісне обладнання ФЕС.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 16.02.2018 по 31.03.2024 встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 2853596 грн, в т.ч. по періодам: за 2019 рік на суму 381 648 грн, за 2021 рік на суму 2471 948 грн та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2024 року на суму 17 229 695 грн, в результаті допущених порушень податкового законодавства, які наведені вище.

На підставі Акту 2 відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 04.10.2024:

- № 00112017071, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, у зв`язку з завищенням витрат за рахунок включення до собівартості завищених сум амортизації за 2019 рік та 2021 рік, на 2 949 008 грн (2 853 596 грн за податковим зобов`язанням, 95412 грн за штрафними (фінансовими) санкціями);

- № 001120230701, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, у зв`язку з завищенням витрат за рахунок включення до собівартості завищених сум амортизації за 2021 рік, на 170229695 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржували Товариством в адміністративному порядку до ДПС України, проте були залишені без змін рішенням ДПС України від 12.12.2024 № 31283/6/99-00-06-01-01-06.

Позивачем подано до суду висновок експерта № 1041/83101 від 24.02.2025 за результатами судово-економічної експертизи за зверненням Товариства щодо питання правомірності висновків Акту 2, яким встановлено, що документально не підтверджено встановлене Актом 2 заниження податку на прибуток та завищенням від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток.

Відповідно до технічної довідки щодо функціональної відокремленості та технічних характеристик компонентів сонячних електростанцій від 14.05.2025 № 14/05, складеної групою компаній Elementum Energy, кожен компонент (сонячні панелі, ящики з?єднань, опорні конструкції, КТПБ, КРПЗ, КТП) виконують чітко визначену, самостійну функцію: сонячні панелі - генерацію постійного струму (DC) шляхом перетворення сонячного випромінювання в електроенергію завдяки фотоефекту в монокристалічних кремнієвих комірках, ящики з?єднань - об?єднання 12 -13 стрінгів орієнтовно 20 сонячних панелей у паралельні ланцюги, передача постійного струму від сонячних панелей до інверторів та захист від перевантажень, опорні конструкції -фіксація сонячних панелей та стійкість до навантажень, КТПБ - перетворює постійний струм (DC) в змінний струм (АС) і передає на КРПЗ, КРПЗ - розподіляє змінний струм (AC) до електричної мережі, спрямовуючи частину до КТП, КТП - трансформує напругу до 0,4 кВ для допоміжних систем СЕС. Самостійність функцій гарантує, що кожен компонент фокусується на своїй задачі, не дублюючи функції інших, що забезпечує модульність, ефективність і надійність. Усі компоненти фізично відокремлені, демонтуються або замінюються окремо без демонтажу СЕС. КТП є закінченим пристроєм, що включає всі необхідні пристосування та приладдя для виконання своїх функцій у складі СЕС. Вона готова до експлуатації після підключення до зовнішніх систем через кабельні лінії. Усі компоненти мобільні і можуть бути використані повторно в іншій сонячній електростанції за мови сумісності, що підтверджує їх відомкремленість. Для кожного елементу виробник передбачає свій строк експлуатації: сонячні панелі 10-12 років, ящики з`єднань 5-10 років, опорні конструкції 10 років, інвертори 60 місяців, КТПБ 60 місяців, КТП 25 років.

Таким чином, усі компоненти (сонячні панелі, ящики з`єднань, розподільчі щити, опорні конструкції, стрінгові інвертори, КТПБ-2500, КТПБ, КРПЗ, КТП) мають окремі процедури технічного обслуговування, передбачені паспортами, технічним мова та галузевими стандартами.

Вважаючи прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про їх скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з наведених норм основного закону у зв`язку з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.

При цьому, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Зокрема, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) (заява № 37801/97, пункт 36), вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: взяти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

Разом з тим, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України).

За приписами підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Кодексу, податкове законодавство України ґрунтується, у тому числі, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Статтею 14 ПК України визначено:

амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації) (підпункт 14.1.3. пункту 14.1.);

будівлі - земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності (підпункт 14.1.15. пункту 14.1.);

передавальні пристрої - земельні поліпшення, створені для виконання спеціальних функцій з передачі енергії, речовини, сигналу, інформації тощо будь-якого походження та виду на відстань (лінії електропередачі, трубопроводи, водопроводи, теплові та газові мережі, лінії зв`язку тощо) (підпункт 14.1.143. пункту 14.1.);

споруди - земельні поліпшення, що не належать до будівель і призначені для виконання спеціальних технічних функцій (підпункт 14.1.238. пункту 14.1.).

Згідно з підпунктом 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 ПК України, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до пункту 135.1. статті 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

За змістом підпункту 138.3.1. пункту 138.3. статті 138 ПК України розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2, 138.3.4. цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Підпунктом 138.3.3. пункту 138.3. статті 138 ПК України встановлено мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів (крім випадку застосування виробничого методу нарахування амортизації): мінімально допустимі строки корисного використання для групи 3 будівлі - 20 років та для групи 4 - машини та обладнання - 5 років.

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів використовуються з урахуванням наступного.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені цим підпунктом.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов`язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі - підприємства) встановлює Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 09.12.2011 № 1591) (далі - Інструкція).

Розділ І Інструкції визначає, що ведення позабалансових рахунків здійснюється за простою системою (без застосування методу подвійного запису).

План рахунків бухгалтерського обліку є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) й субрахунків (рахунків другого порядку). Першою цифрою коду визначено клас рахунків, другою - номер синтетичного рахунку, третьою - номер субрахунку. Контирування документів первинного обліку, ведення регістрів бухгалтерського обліку здійснюється із застосуванням, щонайменше, коду класу й коду синтетичного рахунку.

Субрахунки використовуються підприємствами, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу й звітності та можуть ними доповнюватися введенням нових субрахунків (рахунків другого, третього порядків) із збереженням кодів (номерів) субрахунків цього Плану рахунків. Порядок ведення аналітичного обліку та кореспонденції рахунків, що не наведена в Інструкції, встановлюється підприємством, виходячи з норм цієї Інструкції, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку та управлінських потреб.

Інструкція із застосування Плану рахунків спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках і субрахунках. В Інструкції наведена коротка характеристика і призначення синтетичних рахунків і субрахунків, типова схема реєстрації та групування інформації про господарські операції (кореспонденція рахунків першого порядку).

Бухгалтерський облік на субрахунках ведеться в аналітичному розрізі з вимогою забезпечити кількісно-сумову та якісну (марка, сорт, розмір тощо) інформацію про наявність і рух об`єктів бухгалтерського обліку на відповідному синтетичному рахунку класу 1 «Необоротні активи», 2 «Запаси» та 0 «Позабалансові рахунки».

Рахунки класу 1 «Необоротні активи», призначені для узагальнення інформації про наявність і рух основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій, капітальних інвестицій, довгострокової дебіторської заборгованості та інших необоротних активів, а також зносу необоротних активів.

Рахунок 10 «Основні засоби» призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди об`єктів і орендованих єдиних (цілісних) майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об`єктів інвестиційної нерухомості.

До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, виконання робіт, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

За дебетом рахунку 10 «Основні засоби» відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов`язана з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта; сума дооцінки вартості об`єкта основних засобів, за кредитом - вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об`єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів. За дебетом рахунку 10 «Основні засоби» також відображається сума створеного забезпечення, зокрема на передбачену законодавством рекультивацію порушених земель.

Рахунок 10 «Основні засоби» має такі субрахунки, зокрема: 103 «Будинки та споруди», 104 «Машини та обладнання».

На субрахунку 103 «Будинки та споруди» ведеться облік наявності та руху будинків, споруд, їх структурних компонентів та передавальних пристроїв, а також житлових будівель».

На субрахунках 104 «Машини та обладнання», 105 «Транспортні засоби», 106 «Інструменти, прилади та інвентар» ведеться облік відповідно машин та обладнання, транспортних засобів, інструментів, приладів та інвентарю.

У свою чергу, методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначено в Національному положенні (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92 (далі - П(С)БО 7).

Згідно з пунктом 4 П(С)БО 7:

- амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації);

- основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік);

- об`єкт основних засобів - це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з`єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

Якщо один об`єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об`єкт основних засобів.

Строк корисного використання (експлуатації) - очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Підпунктами 5.1.3 та 5.1.4 пункту 5 П(С)БО 7 «Основні засоби» визначено, що для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами: 5.1.3. Будівлі, споруди та передавальні пристрої; 5.1.4. Машини та обладнання.

За змістом пункту 7 П(С)БО 7 придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об`єкт основних засобів.

Згідно із пунктом 23 П(С)БО 7 «Основні засоби» нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об`єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об`єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Таким чином, суд зазначає, що з урахуванням вказаних положень чинного законодавства, можна дійти висновку, що підприємства мають право поділу об`єкта основних засобів, який складається з частин, і кожна з цих частин може визначатися в бухгалтерському обліку як окремий об`єкт основних засобів. Водночас платник податку має враховувати термін корисного використання об`єкта, який би не впливав на викривлення інформації про основні засоби у фінансовій звітності.

Про це також зазначено у пункті 4 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, згідно з яким одиницею обліку основних засобів є окремий об`єкт. Окремим об`єктом основних засобів є: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдями до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з`єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно; незавершені капітальні інвестиції; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством. Якщо один об`єкт основних засобів складається з частин (компонентів), які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку окремим об`єктом основних засобів.

Пунктом 24 П(С)БО 7 «Основні засоби» встановлено, що при визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати: очікуване використання об`єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності; фізичний та моральний знос, що передбачається; правові або інші обмеження щодо строків використання об`єкта та інші фактори.

Відповідно до пункту 25 П(С)БО 7 «Основні засоби» строк корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання. Амортизація об`єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.

Згідно з пунктом 25 П(С)БО 7 «Основні засоби» строк корисного використання (експлуатації) та ліквідаційна вартість об`єкта основних засобів переглядаються на кінець звітного року у разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання. Амортизація об`єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання та ліквідаційної вартості, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання та/або ліквідаційної вартості.

Пунктом 26 П(С)БО 7 «Основні засоби» встановлено, що амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів, зокрема, прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об`єкта основних засобів. Нарахування амортизації може здійснюватися з урахуванням мінімально допустимих строків корисного використання основних засобів, встановлених податковим законодавством (крім випадку застосування виробничого методу).

Відповідно до пунктів 29 та 30 П(С)БО 7 «Основні засоби» нарахування амортизації проводиться щомісячно. Місячна сума амортизації при застосуванні прямолінійного методу визначається діленням річної суми амортизації на 12.

Місячна сума амортизації при застосуванні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивного визначається діленням суми амортизації за повний рік корисного використання на 12. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об`єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, що настає за датою, на яку об`єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об`єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу амортизації припиняється з дати, що настає за датою вибуття об`єкта основних засобів. Суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу основних засобів.

Таким чином, суд зазначає, що розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та з урахуванням мінімально допустимих строків корисного використання основних засобів, встановлених податковим законодавством (крім випадку застосування виробничого методу), зокрема для група 3 - будівлі в 20 років, споруди - 15 років, передавальні пристрої - 10 років, та для групи 4 - машини та обладнання в 5 років.

Також, як зазначалося вище, слід враховувати, що якщо один об`єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об`єкт основних засобів. При цьому, важливим аспектом є те, що дієслово «може» вказує на наявність у платника податків саме права обирати на власний розсуд між варіантами дій, кожен з яких є правомірним.

Водночас, при визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати: очікуване використання об`єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності; фізичний та моральний знос, що передбачається; правові або інші обмеження щодо строків використання об`єкта та інші фактори.

Як убачається з матеріалів справи Товариство є українською компанією у сфері відновлюваної енергетики, основною діяльністю якої є виробництво електроенергії за рахунок сонячної електростанції (СЕС), яка виробляє екологічно чисту енергію за «зеленим тарифом». Товариство має ліцензію на провадження вказаного виду діяльності.

Товариством здійснено будівництво та введення в експлуатацію комплексу будівель та споруд: фотогальванічну електростанцію «САНСТАР ПРИВІЛЬНЕ» (далі - СЕС) на території Привільненської с/р Баштанського району Миколаївської області (2302.4 ДК 018-2000 Електростанція на нетрадиційних джерелах енергії), площею 143,6 кв.м. Об`єкт має такі показники: сонячні модулі (панелі) LR6-72PE-370M потужністю 370Bт 20268 шт.; адміністративно-побутова будівля 30,5 кв.м; будівля охорони 10 кв.м.; розподільчий пункт РП 35кВ 30,9 кв.м; комплектна трансформаторна підстанція КТПБ - інверторна станція PVIS.2000/35-TП1 23,8 кв.м.; комплектна трансформаторна підстанція КТПБ-інверторна станція PVIS.2000/35-TП2 23,8 кв.м.; комплектна трансформаторна підстанція КТПБ-інверторна станція PVIS.2000/35-ТП3 23,8 кв.м.; КТП ВП 1 шт. Наказами Товариства з метою забезпечення діяльності введено в експлуатацію основні засоби.

У ході експлуатації СЕС позивач здійснює амортизацію основних засобів, що є поступовим списанням вартості основних засобів на витрати впродовж строку їх експлуатації.

При цьому, на думку відповідача СЕС є цілісним об`єктом нерухомого майна, який має бути введено в експлуатацію як цілісний об`єкт (споруда) та віднесено до третьої групи основних засобів «Будинки та споруди» на рах. 103 «Будинки та споруди». Натомість, Товариством здійснено облік складових СЕС окремими об`єктами основних засобів.

Разом з тим суд вважає, що наявними у справі доказами документально підтверджено, що сонячна станція складається з частин, а саме: сонячні модулі (панелі) LR6-72PE-370M, адміністративно-побутова будівля, будівля охорони, розподільчий пункт РП, комплектна трансформаторна підстанція КТПБ - інверторна станція PVIS.2000/35-TП1, комплектна трансформаторна підстанція КТПБ-інверторна станція PVIS.2000/35-TП2, комплектна трансформаторна підстанція КТПБ-інверторна станція PVIS.2000/35-ТП3, КТП ВП 1 шт, які введені в експлуатацію позивачем та мають різний строк використання. Кожна складова СЕС (сонячні панелі, ящики з?єднань, опорні конструкції, КТПБ, КРПЗ, КТП) виконує чітко визначену, самостійну функцію, має окрему процедуру технічного обслуговування, передбачену паспортом, технічними умовами та галузевими стандартами.

Відповідно, Товариством обліковані складові СЕС як основні засоби, залежно від функціонального призначення та строку використання, на рахунках 103 «Будинки та споруди» та 104 «Машини та обладнання», що суд вважає правомірним.

При цьому, суд вважає помилковим підхід відповідача щодо віднесення елементів (складових) СЕС, зокрема: сонячних панелей, КТПБ, КТП ВП до будівель та/або споруд, оскільки безпосередньо вони не пов`язані із земельною ділянкою, а є рухомим майном, що може бути демонтовано та встановлено в будь-якому іншому місці з подальшим використанням за їх функціональним призначенням, у т.ч. на інших ідентичних об`єктах.

Отже, за сукупністю наведених обставин та положень чинного законодавства, суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання зазначених компонентів (складових) СЕС спорудами, віднесення їх до групи 3 та облік на рахунку 103 «Будівлі та споруди».

Таким чином, висновки відповідача в частині зміни класифікації основних засобів, і відповідно, зміни розрахунків амортизації, є необґрунтованими, суперечать нормам податкового законодавства та не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності позивача.

Підсумовуючи вищевикладене суд констатує, що документально підтверджується, що сонячні модулі (панелі) LR6-72PE-370M, адміністративно-побутова будівля, будівля охорони, розподільчий пункт РП, комплектна трансформаторна підстанція КТПБ - інверторна станція PVIS.2000/35-TП1, комплектна трансформаторна підстанція КТПБ-інверторна станція PVIS.2000/35-TП2, комплектна трансформаторна підстанція КТПБ-інверторна станція PVIS.2000/35-ТП3, КТП ВП 1 шт, які введені в експлуатацію позивачем та мають різний строк використання, які є частинами об`єкту (СЕС), мають різний строк корисного використання (експлуатації), та, відповідно до п.4 П(С)БО 7 «Основні засоби» та абз.2 п.4 Методичних рекомендацій, можуть визнаватися в бухгалтерському обліку окремими об`єктами основних засобів сонячної електростанції за кодом 2302.4 «Електростанції нетрадиційних джерел енергії».

Також суд зазначає, що при визначені строків корисного використання основних засобів для цілей амортизації, положення податкового законодавства не містять будь-яких обмежень чи спеціальних процедур, окрім обов`язку дотриматися вимог щодо мінімально допустимих строків амортизації основних засобів визначених статтею 138 ПК України.

З наявних у справі доказів вбачається, що на підставі внутрішніх розпорядчих документів, з урахуванням властивостей, технічних характеристик відповідно до технічної документації та очікуваних строків корисного використання, з урахуванням фізичного та морального зносу та інших факторів позивач встановив, що складові СЕС мають різні строки корисного використання.

При цьому, суд бере до ваги, що строк корисного використання основних засобів напряму не залежить від строку гарантії, яка надається виробником обладнання, оскільки це визначення і відносини, які регулюються законодавством щодо захисту прав споживачів.

Одночасно суд враховує, що позивач як під час перевірки, та і під час розгляду справи надав всі необхідні пояснення і підтверджуючі документи для обґрунтування визначення термінів експлуатації для кожної з складових частин СЕС.

Отже, використання для нарахування амортизації строків корисного використання (експлуатації) зазначених об`єктів основних засобів, встановлених в бухгалтерському обліку Товариства, і які дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені підпунктом 138.3.3 пункту 138.3 статті 138 ПК України для 3 та 4 групи основних засобів, відповідає вимогам підпункту 138.3.3 пункту 138.3 статті 138 ПК України.

Окрім цього, слід зауважити, що незважаючи на статус єдиного майнового комплексу, до складу підприємства можуть входити як різні об`єкти основних засобів (різні будівлі, споруди, обладнання, що ніяк не пов`язані між собою), так і інше майно, що не вважається основними засобами. За таких умов, суд погоджується з доводами позивача, що кожен об`єкт зі складу підприємства підлягає окремому обліку відповідно до правил П(С)БО.

Таким чином, в даному випадку СЕС не може вважатися цілісним об`єктом основних засобів, а є комплексом обладнання та устаткування, складові компоненти якого є окремими об`єктами основних засобів для цілей бухгалтерського і, відповідно, податкового обліку.

Для законодавчого підтвердження вказаних висновків суд додатково зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України від 20.02.2003 № 555-IV «Про альтернативні джерела енергії» об`єкти альтернативної енергетики - енергогенеруюче та інше обладнання, що виробляє енергію за рахунок використання альтернативних джерел енергії, частка яких становить не менш як 50 відсотків від встановленої потужності всіх задіяних на об`єкті джерел енергії.

У свою чергу, положеннями пункту 31 та пункту 32 частини першої статті 1 Закону України від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» передбачено: електростанція - електроустановка або група електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії або комбінованого виробництва електричної та теплової енергії; електроустановка - комплекс взаємопов`язаних устаткування і споруд, що призначаються для виробництва або перетворення, передачі, розподілу, споживання електричної енергії чи зберігання енергії.

Отже, галузеве законодавство розмежовує споруди і устаткування як окремі частини електроустановки як різновиду електростанції.

Крім того, згідно з Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.12.2017 №1467, до заяви про отримання ліцензії здобувачем ліцензії додаються документи згідно з переліком. Одним з таких документів є відомість про місця та засоби провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії. При оформленні зазначеного документа необхідно зазначати найменування та тип всього енергогенеруючого обладнання та їх заводський та інвентарний номери. Ця обставина є підтвердженням того, що поділ енергогенеруючого обладнання на окремі об`єкти із зазначенням окремих інвентарних номерів є прямою вимогою Ліцензійних умов.

Матеріалами справ підтверджено, що компоненти СЕС мають різне функціональне призначення, різний строк корисного використання, а при виході з експлуатації окремого компонента (наприклад, окремої сонячної панелі) не вимагається виведення з експлуатації всієї електростанції, натомість її обслуговування, заміна або ремонт може здійснюватися без зупинення її роботи, що додатково свідчить, що електростанція є комплексом обладнання, що складається з окремих об`єктів основних засобів, а не є єдиним цілісним об`єктом основних засобів. За таких умов відсутні підстави для визнання комплексу всіх компонентів електростанції єдиним цілим, що підлягає амортизації як єдиний об`єкт основних засобів.

Наведена правова позиція корелюється з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 09.07.2025 у справа № 300/2904/24, що в силу положень процесуального закону враховується судом при вирішенні даної справи.

Беручи вказане в сукупності, суд дійшов висновку про помилковість висновків податкового органу, відповідно, про наявності правових підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень з огляду на їх протиправність.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Сукупно оцінивши всі наявні у матеріалах справи докази, доводи сторін та їх правову аргументацію, суд доходить висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

У підсумку, з урахування вищезазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «САНСТАР ПРИВІЛЬНЕ» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.10.2024 №№ 001120170701, 001120230701, прийняті Головним управлінням ДПС у м. Києві.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНСТАР ПРИВІЛЬНЕ» (код ЄДРПОУ 41946692) (судовий збір у розмірі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.