Рішення № 137194767, 08.06.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1222/26

2/703/1388/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Овсієнка І.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

установив:

04.03.2026 ТОВ «Свеа Фінанс» через представника, з використанням системи «Електронний суд» звернулося до Смілянського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.11.2024 ОСОБА_1 в електронній формі уклала із ТОВ «Лінеура Україна» договір №5121813 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Після здійснення відповідачем реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі і заповнення електронної заявки на отримання споживчого кредиту, ТОВ «Лінеура Україна» 19.11.2024 було здійснено ідентифікацію і верифікацію ОСОБА_1 , яка прийняла оферту, погодившись із її умовами. Відповідно до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5121813 від 19.11.2024, ТОВ «Лінеура Україна» надало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 10000,00 грн шляхом їх перерахування на карту позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується документом від надавача платіжних послуг. Кредит надавався строком на 360 днів зі стандартною процентною ставкою 1% на день.

Відповідач не виконувала взяті на себе зобов`язання належним чином, що спричинило виникнення простроченої заборгованості, що загалом складає 30299,60 грн, включає заборгованість за сумою кредиту 9999,98 грн, заборгованість за процентами 16576,87 грн, 3722,75 грн штраф, пеня.

29.07.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-27/25, відповідно до умов якого та за Реєстром боржників від 29.07.2025 ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №5121813 від 19.11.2024 року на загальну суму 30299,60 грн.

Станом на час звернення до суду, заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5121813 від 19.11.2024 становить 30299,60 грн, з яких заборгованість за сумою кредиту 9999,98 грн, заборгованість за процентами 16576,87 грн, 3722,75 грн штраф, пеня.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 09.03.2026 відкрите провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлений сторонам строк для подання письмових заяв по суті справи.

Копію ухвали про відкриття провадження в справі надіслано відповідачеві на зареєстровану адресу місця проживання, вказане відправлення повернуте без вручення, що підтверджується рекомендованим повідомленням.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, пов`язаної із належним здійсненням правосуддя, зокрема сформульованої в справі «Сидоренко проти України» (Sydorenko v. Ukraine (dec.), №73193/12, 18 February 2021), загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають належного вручення судових документів стороні, однак стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, що зобов`язує національні органи влади забезпечити ідеально функціонуючу поштову систему. Органи влади несуть відповідальність лише за ненадсилання заявнику відповідних документів. Той факт, що заявниця не отримала кореспонденцію, надіслану їй Вищим спеціалізованим судом, сам по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для заяви про те, що права заявниці за статтею 6 § 1 Конвенції були порушені.

Крім того, Верховний Суд неодноразово зазначав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №913/879/17, від 21.05.2020 року у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі №24/260-23/52-б).

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву до суду не подав, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.

Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

19.11.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» шляхом обміну електронними повідомленнями укладено договір №5121813 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Відповідно до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5121813 від 19.11.2024, ТОВ «Лінеура Україна» надало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 10000,00 грн (п. 1.2 договору) шляхом їх перерахування на картку позичальника НОМЕР_2 (п. 2.1 договору), що підтверджується письмовим повідомленням від надавача платіжних послуг - ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 30.07.2025.

Відповідно до умов кредитного договору, строк кредитування складає 360 днів, періодичність платежів кожні 20 днів (п. 1.3 договору); стандартна процентна ставка становить 1% за кожен день користування кредитом та застосовується протягом всьго строку кредитування, що передбачений в п. 1.3 договору(п. 1.4.1 договору), знижена процентна ставка становить 0,01% за кожен день користування кредитом, застосовується в разі, якщо до 08.12.2024 клієнт сплатить кошти в сумі, що не менша суми першого платежу, визначеного графіком або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, тоді як учасник програми лояльності, отримує від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку в зв`язку із чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою, до вказаної вище дати буде перераховано з зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки

Дата надання кредиту 19.11.2024 або 20.11.2024 (п. 2.2 договору).

Пунктом 6.3 договору передбачено штраф за невиконання (неналежне виконання) клієнтом умов договору, а саме штраф у розмірі 25% від суми невиконаного (неналежно виконаного) зобов`язання, що нараховується на кожен 2-й день кожного факту невиконання (неналежного виконання).

За п. 6.4 договору, штрафні санкції диференціюються залежно від розміру кредиту, в разі, коли останній не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, такі не можуть перевищувати подвійного розміру суми кредиту. При перевищенні сумою кредиту розміру однієї мінімальної заробітної плати, загальна сума неустойки, штрафних санкцій не може перевищувати розміру половини суми кредиту.

Договір, відповідно до п. 9.3, укладений сторонами в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Зі змісту договору вбачається, що він підписаний позичальником із використанням електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Законом України «Про електронну комерцію» визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлений порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Укладаючи кредитний договір, сторони вчинили дії, визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після чого відповідачу були перераховані кошти, відповідно до умов кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідач не виконувала взяті на себе зобов`язання, оскільки не вносила платежів на погашення суми кредиту та процентів в порядку передбаченому договором, що вбачається із розрахунку заборгованості.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у Цивільному кодексі України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

29.07.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» і ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-02/25, відповідно до умов якого та на підставі Реєстру боржників позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №5121813 від 19.11.2024 на загальну суму 30299,60 грн.

Станом на дату подачі позовної заяви, заборгованість відповідачки за договором споживчого кредиту №5121813 від 19.11.2024 становить 30299,60 грн, з яких заборгованість за сумою кредиту 9999,98 грн, заборгованість за процентами 16576,87 грн, 3722,75 грн штраф, пеня.

Відповідач ОСОБА_1 порушила умови вищевказаного договору і тому має заборгованість. До теперішнього часу відповідач заборгованість за вищевказаним договором не сплатила, що підтверджується випискою з особового рахунку.

В силу вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідач відзив на позовну заяву не надала, заперечень проти розміру заборгованості не наводила.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно із статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Із розрахунку заборгованості судом встановлено, що проценти нараховані первісним кредитором позичальниці за період із 19.11.2024 до 08.12.2024 із застосуванням зниженої процентної ставки, оскільки 05.12.2024 ОСОБА_1 погашено заборгованість за процентами та сплачено 0,01 грн в рахунок погашення суми основного боргу. Надалі, з 09.12.2024 до 29.07.2025, коли право грошової вимогу відступлене позивачеві, проценти нараховано за стандартною процентною ставкою 1% щоденно. Нарахування позивачем не здійснювалися. Вказані нарахування здійснені в межах строку кредитування, відповідно до умов укладеного договору, застосована процентна ставка не суперечить вимогам законодавства про захист прав споживачів у редакції на час виникнення відповідних правовідносин.

28.12.2024 відповідачкою погашена заборгованість за процентами в сумі 2002,80 грн, 0,01 грн сплачено в рахунок погашення суми основного боргу та сплачено 1277,25 грн штрафних санкцій, а 10.02.2025 сплачено в рахунок погашення заборгованості за процентами 2841,00 грн, 17.02.2025 1000,00 грн, 10.03.2025 880,00 грн.

Щодо стягнення штрафних санкцій у розмірі 3722,75 грн, суд зазначає наступне.

У пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Первісним кредитором не враховано вказаних положень та здійснено нарахування штрафу в період з 27.12.2024 до 08.02.2025, тобто під час дії воєнного стану, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню. Водночас, позичальником сплачено 1277,25 грн в якості штрафу без належних для того підстав.

У постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2020 року у справі №911/19/19 вказано, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

У зв`язку із тим, що судом встановлена відсутність підстав для нарахування позичальникові штрафних санкцій, керуючись черговістю погашення вимог за договором про споживчий кредит, що встановлена ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», судом проведений перерахунок процентів після 28.12.2024, а сплачена сума штрафу - зарахована на погашення суми основного боргу.

За таких умов, сума основного боргу складає 8722,73 грн, а сума процентів протягом всього строку нарахування, що застосований первісним кредитором, становить, за вирахуванням внесених позичальником оплат, 11942,84 грн, що слід стягнути із відповідача.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовна заява ТОВ «Свеа Фінанс» подана через «Електронний суд». Тому при зверненні з позовом до суду позивачем сплачений судовий збір відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із застосуванням коефіцієнту 0,8, для пониження відповідного розміру ставки судового збору, в сумі 2662,40 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 89, 141, 142, 247, 259, 263-265, 268, 274, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5121813 від 19.11.2024 в розмірі 20665,57 грн, що включає заборгованість за кредитом 8722,73 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом 11942,84 грн, а також 1815,75 грн судового збору, всього 22481 (двадцять дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 32 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складене 08.06.2026.

Суддя І.В. Овсієнко