Рішення № 137192496, 28.05.2026, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/318/26

Провадження № 2/293/431/2026

28 травня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді Проценко Л.Й.

за участю секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-щі Черняхів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , неповнолітньої ОСОБА_4 в інтересах якої діє її законний представник мати ОСОБА_5 та Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини

ВСТАНОВИВ:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

06.03.2026 ОСОБА_1 звернулась до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовною заявою про визнання батьківства, в якій просить:

- визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Іванків, Черняхівського району Житомирської області батьком ОСОБА_7 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни в актовий запис №1562, складений 11.06.2013 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, про народження ОСОБА_7 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначивши ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що вона є опікуном та рідною бабусею по лінії матері малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заочним рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 12.07.2023 матір малолітньої дитини ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є донькою позивачки позбавлено батьківських прав відносно дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Опікуном дитини призначено бабусю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . З ОСОБА_8 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_7 в розмірі частини всіх видів доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21.11.2022 і до досягнення дитиною повноліття.

Відомості про батька дитини в свідоцтві про народження ОСОБА_7 внесені відповідно до ч.1 ст.135 СК України.

Рішенням виконавчого комітету Житомирської сільської ради від 16.08.2023 №1129 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Біологічним батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 та ОСОБА_8 з травня 2012 по липень 2016 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу. У липні 2016 мати та батько дитини припинили спільне проживання. ОСОБА_6 визнавав себе батьком дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був присутній на пологах та надавав матеріальну допомогу дитині.

У липні 2019 ОСОБА_6 уклав шлюб з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 і в них народилась спільна дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6

ОСОБА_2 відповідач по справі є рідною бабусею дитини по лінії батька.

З початком збройної агресії на території України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був мобілізований для служби у лавах ЗСУ.

03.03.2024 ОСОБА_3 прийшло сповіщення сім`ї №62 про те, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 27.02.2024 зник безвісти під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини в районі села Синьківка, Куп`янського району, Харківської області.

Вказує, що для реалізації прав малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на пенсію у зв`язку з втратою годувальника та отримання грошового забезпечення зниклого безвісти, необхідне встановлення батьківства ОСОБА_6 .

Відповідно до висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду від 04.12.2025 №20960 ймовірність того, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є матір`ю біологічного батька, тобто біологічною бабусею ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 складає 99,999%.

У зв`язку з цим, позивач просить суд постановити рішення, яким визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком ОСОБА_7 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести до державного акту цивільного стану про народження дітей відомості про батька ОСОБА_6 .

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Ухвалою від 13.03.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження по справі. Розгляд справи постановив проводити в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання суд призначив на 10 год. 00 хв. 16.04.2025 (а.с.69).

16.04.2026 в підготовчому засіданні представник позивача позов підтримала та просила призначити справу до судового розгляду по суті.

Відповідач та треті особи в судове засіданні не з`явились, причини неявки до суду не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідач відзив на позов не подав, також треті особи правом на подання письмових пояснень щодо позову не скористались.

Від начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов лист, в якому просять справу розглянути без присутності представника відділу, вирішити питання з урахуванням їх роз`яснень та інтересів дитини відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.74).

16.04.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10 год. 28.05.2026 (а.с.80).

28.05.2026 сторони в судове засідання не з`явились. У матеріалах справи містяться заяви сторін про розгляд справи у їх відсутності. Відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву про визнання позову та розгляд справи без участі відповідача (а.с.88-94).

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

В ході розгляду справи, суд відповідно до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

У зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, не здійснювалось.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 31.08.1995 ОСОБА_11 та ОСОБА_12 24.09.1994 уклали шлюб. Після укладення шлюбу прізвище чоловіка « ОСОБА_13 », дружини « ОСОБА_13 » (а.с.13).

ОСОБА_11 та ОСОБА_14 є батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.14).

05.10.2000 шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_14 розірвано (а.с.15).

ОСОБА_14 27.01.2001 зареєструвала шлюб з ОСОБА_15 та змінила своє прізвище на « ОСОБА_16 ». (а.с.16).

ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 . ЇЇ батьками є ОСОБА_17 та ОСОБА_8 (а.с.17).

Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України №00017381056 від 29.11.2016 свідчить про те, що відомості про батька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (18-19).

Заочним рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 12.07.2023 справа №295/12026/22 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 позбавлено батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановлено опіку над малолітньою ОСОБА_7 та призначено опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі частини всіх доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21.11.2022 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.20-25).

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради «1129 від 16.08.2023 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування (а.с.27).

03.03.2024 ОСОБА_3 , яка є дружиною ОСОБА_6 , надійшло сповіщення сім`ї №62 про те, що солдат ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 27.02.2024 зник безвісти під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини в районі села Синьківка, Куп`янського району, Харківської області (а.с.33).

Відомості про зникнення ОСОБА_6 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.03.2024 номер кримінального провадження 12024060410000150 (а.с.34).

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №725 від 01.04.2024 «Про результати службового розслідування за фактом безвісти зникнення солдата ОСОБА_6 » ОСОБА_6 визнано таким, що зник безвісти 27.02.2024 в районі с.Синьківка Куп`янського району Харківської області під час виконання обов`язків військової служби в зоні ведення бойових дій по відсічі збройної агресії російської федерації (а.с.36-37).

Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 13.11.2025, справа №293/615/25 встановлено факт родинних відносин, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Іванків, Черняхівського району Житомирської області (а.с.38-39).

Висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду від 04.12.2025 №50960 свідчить про те, що ймовірність того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є матір`ю біологічного батька, тобто біологічною бабусею дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 складає 99, 999% (а.с.41-64).

ІV. НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ОЦІНКА ДОКАЗІВ

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно із ст.7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.

За змістом статті 121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Статтею 128 СК України передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 ст. 135 СК України.

Відповідно до ст.135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2008 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за нормою ст.ст. 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Згідно з п.п.20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до пункту 2.16.4. зазначених Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може гуртуватися на припущеннях. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Змістом пункту 4 постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у частині третій 3 статті 128 СК України приймаються до судового розгляду, якщо: дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (частина перша статті 135 СК України).

У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».

Отже, підставою для висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.

Судово-медичні експертизи і дослідження з використанням ДНК-аналізу проводяться відповідно до Правил проведення судово-медичних експертиз у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи і виконуються лікарями та судово-медичними експертами-імунологами. При проведенні експертних досліджень керуються Методичними рекомендаціями «Використання ДНК аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей), розробленими фахівцями Національної бюро судово-медичної експертизи МОЗ України».

Згідно із п. 3 Методичних рекомендацій батьківство вважається доведеним, якщо його ймовірність складає не менше 99,99%.

Верховний суд у постановах від 23.10.2019, справа № 382/2559/15-ц, та від 19.09.2018 справа № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорювання кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти російської федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Ймовірність біологічного батьківства ОСОБА_6 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджується висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду від 04.12.2025 №50960 згідно якого ймовірність того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є матір`ю біологічного батька, тобто біологічною бабусею дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 складає 99, 999% (а.с.41-64).

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 яка є опікуном ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 27.02.2024 зник безвісти під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту с.Синьківка, Петропавлівської територіальної громади Куп`янського району Харківської області батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

За положеннями ст.134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове свідоцтво про народження.

Оскільки, суд дійшов до висновку про наявність підстав про встановлення батьківства, підлягають задоволенню і вимоги щодо внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ

Згідно з ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позивач не просить стягнути з відповідача понесені нею судові витрати, суд залишає їх за нею, та не стягує з відповідача.

Керуючись статтями ст.ст. 12, 81, 141, 259, 264-265, 273, 293, 315, 354, 355, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини - задовольнити.

Визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Іванків, Черняхівського району Житомирської області батьком ОСОБА_7 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни в актовий запис №1562, складений 11.06.2013 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, про народження ОСОБА_7 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначивши ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників у справі:

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3

Адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Позивач діє в інтересах малолітньої:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Треті особи:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Неповнолітня особа в інтересах якої діє її законний представник - мати ОСОБА_5

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

Адреса місця знаходження: майдан Соборний, 1, м.Житомир,10014, код ЄДРПОУ 42506517.

Повне рішення складене та підписане 08.06.2026.

Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО