Постанова № 13719142, 08.02.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«07»лютого 2011 р. Справа № 66/199-10

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я.,

суддя Слободін М.М.,

суддя Шевель О.В.,

при секретарі –Зозулі О.М.,

за участю представників сторін:

позивача – Пересада Н.І.- дов.,

відповідача –Болоховцев Є.О. –дов.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 4123Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 28 жовтня 2010 р. у справі № 66/199-10,

за позовом Іноземного підприємства «Торговий дім «ХЗШВ», м. Харків,

до Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин», м. Харків,

про стягнення заборгованості по орендній платі та витребування майна з чужого незаконного володіння

встановила:

Позивач, ІП «ТД «ХЗШВ», у травні 2010 р. звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 2641,03 грн. заборгованості по орендній платі за весь час дії договору оренди обладнання № 47/04/08 від 01.04.2008 р., 356,89 грн. індексу інфляції, 81,64 грн. 3% річних, та понесених позивачем судових витрат. Також, просив суд вилучити у відповідача та передати позивачеві обладнання, передане в користування по договору оренди обладнання № 47/04/08 від 01.04.2008 р., а саме: конвертер медіа 1000Т to GBIC (AT-MC1008/GB) - 4шт.; модуль розширення ОВІС 1 GBIC 1порт 1000BaseLX (25mk) (AT-G8LX25) - 4шт.; конвертер 100BaseTX, 100BaseFX-SC, Mono-Mode (AT-MC103XL) -4шт.; комутатор HP ProCurve 2650 (J4899B) - 1шт.; комутатор HP ProCurve Switch (8 ports 10/100/1000) (J9029A) - 1шт.; комутатор HP ProCurve Switch 1700-8 (J9079A) - 8шт.; сервер HP DL380G5 Dual X5150/8192 RAM/8x73 SAS/P400/512/DDWC/2xRPS/DVD - 2шт.; сервер HP DL380G52 Xeon 3040/2x1024 RAM/2x80Gb SATA/DVD-ROM - 2шт.; шафа напольна 19" 42U (2033x600x1000 мм) риг. замок, модерн. (СМГ) - 1шт.; ББП Mustek PowerMust 600 USB - 4шт.; ББП APC Smart-UPS RM XL 3000VA 3U (SUA3000RMXLI3U) - 1шт.; ПО MS Windows Server CAL 2003 Russian 5 Cit (Rl 8-00903) - 6шт.; батарея АРС для Smart-UPS XL SU2200/3000 RM (3U) (SUA48RMXLBP3U) - 1шт. - загальною вартістю 142672,93 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28 жовтня 2010 р. у справі № 66/199-10 (суддя Шатерніков М.І.) позов задоволено повністю. З відповідача на користь позивача стягнуто заборгованості по орендній платі в розмірі 2641,03 грн., індекс інфляції 356,89 грн., 3% річних 81,64 грн., 1572,56 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вилучено у відповідача та передано позивачу обладнання, передане в користування по договору оренди обладнання № 47/04/08 від 01.04.2008 р., а саме: конвертер медіа 1000Т to GBIC (AT-MC1008/GB) - 4шт.; модуль розширення ОВІС 1 GBIC 1порт 1000BaseLX (25mk) (AT-G8LX25) - 4шт.; конвертер 100BaseTX, 100BaseFX-SC, Mono-Mode (AT-MC103XL) -4шт.; комутатор HP ProCurve 2650 (J4899B) - 1шт.; комутатор HP ProCurve Switch (8 ports 10/100/1000) (J9029A) - 1шт.; комутатор HP ProCurve Switch 1700-8 (J9079A) - 8шт.; сервер HP DL380G5 Dual X5150/8192 RAM/8x73 SAS/P400/512/DDWC/2xRPS/DVD - 2шт.; сервер HP DL380G52 Xeon 3040/2x1024 RAM/2x80Gb SATA/DVD-ROM - 2шт.; шафа напольна 19" 42U (2033x600x1000 мм) риг. замок, модерн. (СМГ) - 1шт.; ББП Mustek PowerMust 600 USB - 4шт.; ББП APC Smart-UPS RM XL 3000VA 3U (SUA3000RMXLI3U) - 1шт.; ПО MS Windows Server CAL 2003 Russian 5 Cit (Rl 8-00903) - 6шт.; батарея АРС для Smart-UPS XL SU2200/3000 RM (3U) (SUA48RMXLBP3U) - 1шт., загальною вартістю 142672,93 грн.

Відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм діючого законодавства, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 28.10.2010 р. та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування своїх вимог апелянт, зокрема, посилається на те, що договір оренди обладнання № 47/04/08 від 01.04.2008 року із доданими до нього документами оформлявся в інший період часу, ніж зазначений у документі, обладнання, яке зазначено в акті прийому - передачі від 23.04.2008 р., фактично на підприємство не передавалось, послуги з оренди зазначеного обладнання не надавались.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує, оскаржуване рішення вважає законним та обгрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення. У відзиві на апеляційну скаргу позивач, зокрема, посилається на те, що його позовні вимоги підтверджуються наявними у справі доказами, а заперечення відповідача ґрунтуються на припущеннях, що не доведені належним чином.

Під час апеляційного провадження у справі (зважаючи на те, що відповідач знаходиться у процедурі банкрутства), колегією суддів перевірені повноваження представника відповідача, який підписав апеляційну скаргу та здійснював представництво інтересів відповідача у суді. Колегією суддів встановлено наявність повноважень у даної особи, оскільки довіреність на представництво видана до порушення провадження у справі про банкрутство та доказів її скасування на час розгляду апеляційної скарги до матеріалів справи не надано.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідачем подано клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Міністерство аграрної політики України. Клопотання мотивовано тим, що відповідне Міністерство є органом управління майном відповідача, а тому, оскаржуване рішення впливає на права Міністерства.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню та є необґрунтованим, оскільки відповідачем не доведено, яким саме чином оскаржуване рішення може вплинути на права Міністерства за умови, що відповідач є самостійним господарюючим суб’єктом та позовні вимоги пов’язані саме з господарською діяльністю сторін по справі.

В судовому засіданні 24.01.2011 р. оголошена перерва до 07.02.2011 р.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у порядку статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Так, як свідчать матеріали справи, позовні вимоги позивача ґрунтуються на тому, що 01.04.2008 р. між ним та відповідачем було укладено договір оренди обладнання № 47/04/08, на виконання якого, за актом приймання-передачі обладнання від 23.04.2008 р., позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове платне користування спірне майно загальною вартістю 142672,93 грн., яке позивач і просив вилучити у відповідача. Також, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у розмірі 2641,03 грн. з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних, виходячи із встановленого п. 3.1. договору розміру орендних платежів - 120,00 грн. в місяць та встановленого п. 3.2. вказаного договору порядку оплати орендної плата - згідно виставленого орендодавцем рахунку в готівковому порядку в касу орендодавця або безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця. Як зазначає позивач, за весь час дії договору оренди відповідач жодного разу не перерахував позивачеві за користування обладнанням орендні платежі, чим порушив свої зобов'язання передбачені договором та ЦК України.

Судом першої інстанції позовні вимоги були задоволені у повному обсязі з посиланням на положення ст. ст. 193, 283, 291 ГК України, ст. ст. 387, 526, 625, 762, 782, 785, 1212 ЦК України.

При цьому, судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначено, що у відповідності до п.6.1. вищезазначеного договору, з урахуванням змін внесених додатковою угодою від 26.12.2008 р., термін дії договору закінчився 01.05.2009 р., однак, оскільки відповідач продовжував користуватись майном після закінчення строку дії договору та за відсутності заперечень позивача, договір вважається поновлений на строк, який був раніше встановлений договором. Договір оренди обладнання № 47/04/08 від 01.04.2008р. судом першої інстанції визнано припиненим з 23.03.2010 р. у зв’язку з його розірванням, про що свідчить наявний у матеріалах справи лист позивача на адресу відповідача від 17.03.2010 р.

В оскаржуваному рішенні судом першої інстанції не прийняті заперечення відповідача стосовно відсутності доказів фактичної передачі (транспортування) спірного обладнання, зважаючи на те, що факт передачі такого обладнання підтверджено актом приймання-передачі, який підписаний повноважними представниками сторін та має всі необхідні ознаки обладнання.

З урахуванням усього вищенаведеного, суд першої інстанції і дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача орендної плати з урахуванням відповідних нарахувань та, зважаючи на те, що відповідач утримує у себе майно позивача без достатньої правової підстави –про обґрунтованість позовних вимог в частині вилучення цього майна.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що зроблені, при неповному дослідженні усіх фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Так, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Із цим положенням ЦК України кореспондуються положення ч.2 ст.180 ГК України та ст. 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Ч. 5 ст. 1 названого Закону встановлено, що оренда майна інших форм власності регулюється положеннями цього Закону, якщо орендарями є державні підприємства, а оскільки орендарем у даному випадку є державне підприємство, до спірних правовідносин застосовуються вимоги цього Закону.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Колегія суддів зазначає, що всупереч зазначеним вимогам Закону у тексті спірного договору оренди обладнання відсутні істотні умови, а саме: вартість майна з урахуванням її індексації; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов’язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Відсутність відповідних умов у тексті договору оренди обладнання унеможливлює висновок про укладення даного договору, що, в свою чергу, означає, що між сторонами не виникли жодні зобов’язання, в тому числі не вникли зобов’язання відповідача по сплаті вказаних у позові коштів позивачеві, а відтак, відсутні і правові та фактичні підстави для задоволення позовних вимог.

Одночасно, колегія суддів вважає зазначити, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів фактичної передачі відповідачу спірного обладнання (зважаючи на різні юридичні адреси сторін факт такої передачі повинен підтверджуватись відповідними документами, зокрема, на перевезення вантажу, тощо).

Також колегія суддів вважає, що вказане позивачем у позові спірне майно має свою специфіку, інформація про яку повинна міститися у акті прийому-передачі такого обладнання або в інших документах. Разом з тим, наявний у матеріалах справи акт приймання-передачі відповідної інформації не містить, що унеможливлює ідентифікувати вказане позивачем обладнання від інших матеріальних цінностей подібного походження.

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що відповідач без належних правових підстав утримує в себе майно, що належить позивачу на праві власності, тобто, що відповідач є недобросовісним володільцем та в силу ст. 387 ЦК України зобов'язаний негайно повернути позивачеві таке майно.

Дослідженням вищенаведених обставин справи колегією суддів встановлено, що позовні вимоги позивача є такими, що не грунтуються на нормах чинного законодавства та не підтверджені належними доказами, оскільки в силу ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Тобто, для застосування відповідної статті необхідно наявність певних ознак, а саме: позивач повинен довести своє право власності на спірне майно та факт наявності у відповідача у володінні такого майна. Разом з тим, позивачем не доведено факту наявності у відповідача спірного майна, тоді як відповідач даний факт заперечує, про що, в тому числі надав відповідну бухгалтерську довідку.

Відповідне, на думку колегії суддів, також унеможливлює задоволення вимог позивача, оскільки підставою віндикаційного позову (про витребування майна з чужого незаконного володіння) є факти, які, в тому числі доводять знаходження його в натурі у відповідача.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про те, що матеріали справи у сукупності із фактом неукладення договору оренди обладнання від 01.04.2008р., відсутністю належних доказів передачі майна в користування відповідачеві спростовують факт надання позивачем спірних послуг та майна, а відтак, позовні вимоги є необґрунтованими, не відповідають нормам чинного законодавства і тому не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що господарський суд Харківської області при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з’ясував усі фактичні обставини справи та порушив норми матеріального права, які слід застосовувати до спірних правовідносин, а відтак оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 28.10.2010 р. підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. п.1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 28 жовтня 2010 р. у справі № 66/199-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Іноземного підприємства «Торговий дім «ХЗШВ»(61124, м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1, код ЄДРПОУ 34861034, п/р 260063011000322 у ХВ ВАТ «ВТБ Банк», МФО 350631) на користь Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин»(61017, м. Харків, вул. Лозівська, 20, код ЄДРПОУ 30590422, п/р 26001996105749 у Філії ЗАТ «ПУМБ»у м. Харків, МФО 350385) 728,76 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Погребняк В.Я.

Суддя Слободін М.М.

Суддя Шевель О. В.

повний текст постанови складено 08 лютого 2011 року