Постанова № 13719129, 08.02.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«07»лютого 2011 р. Справа № 17/136-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Камишева Л.М.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників:

позивача - не з’явився

відповідача - не з'явився

третя особа –Солдаткін С.В. –керуючий санацією

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу третьої особи (вх. № 124С/1-9) на рішення господарського суду Сумської області від 28.12.10 у справі № 17/136-10

за позовом ТОВ «Агробудпрогрес» фірма «Аспро», м. Суми

до ТОВ «Альфа Транс Сервіс», м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Штурм», м. Буринь

про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 28.12.2010 р. по справі № 17/136-10 (суддя Коваленко О.В.) позов задоволено частково. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробудпрогрес»фірма «АСПРО»право власності на нежитлове приміщення - будівлю, загальною площею 1654 м2, розташовану за адресою: Сумська область, м. Буринь, вул. Кутузова, 4, літ. М-4.Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Транс Сервіс»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудпрогрес»фірма «АСПРО»550 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині в позові відмовлено.

Третя особа з рішенням місцевого господарського суду не погодилася, звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить рішення скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач вважає рішення законним і обґрунтованим, у зв’язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Крім того, позивач повідомляє про неможливість направити представника в судове засідання.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, свого представника в судове засідання не направив. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Таким чином, враховуючи, що позивач та відповідач належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за відсутності представників позивача та відповідача за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши доводи представника третьої особи, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 лютого 2008 р. між ТОВ «Альфа Транс Сервіс»(продавець) і ТОВ «Агробудпрогрес»фірма «АСПРО»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення), відповідно до п.1.1. якого відповідач зобов‘язувався передати у власність позивачу будівлю (споруду, приміщення) під розбирання, загальною площею 1654 м2, розташовану за адресою: Сумська область, м. Буринь, вул. Кутузова, 4, літ. М-4, а позивач взяв на себе зобов‘язання прийняти вказану будівлю (споруду, приміщення) та здійснити її демонтаж.

          Нерухоме майно, розташоване за адресою: Сумська область, м. Буринь, вул. Кутузова, 4, на момент укладення договору купівлі-продажу належало ТОВ «Альфа Транс Сервіс»на праві власності на підставі свідоцтва про право власності ЯЯЯ 628750 від 06.08.2007 р., що підтверджується відповідним Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно КП «Буринське бюро технічної інвентаризації»(а.с. 9).

          Відповідно до п. 1.2. договору право власності на будівлю переходить до позивача з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача в повному обсязі.

          Пунктом 1.3. договору встановлено, що майно, вказане в п.1.1. цього договору продане за 55000 грн., в т.ч. ПДВ 9166,66 грн.

          Згідно з п. 2.1. договору розрахунки за придбаний об‘єкт здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування всієї суми з свого рахунку на рахунок продавця.

          На виконання даного пункту договору платіжним дорученням № 45 від 03.03.2008 р. ТОВ «Агробудпрогрес»фірма «АСПРО»перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Альфа Транс Сервіс»55000 грн. (а.с. 13).

          Таким чином, позивач здійснив повну оплату за отримане від відповідача майно по договору купівлі-продажу.

          Матеріали справи також свідчать, що 04 березня 2008 року між сторонами був підписаний акт здачі-приймання об‘єкту купівлі-продажу за договором купівлі-продажу від 20 лютого 2008 року, засвідчений належним чином підписами сторін та їх печатками (а.с. 12).

          21.09.2010 року ТОВ «Агробудпрогрес»фірма «АСПРО»надіслало ТОВ «Альфа Транс Сервіс»лист № 54 з проханням з'явитися 04 жовтня 2010 року для оформлення у нотаріуса права власності на придбане згідно з договором від 20.02.2008 р. приміщення (а.с. 16).

Керівник відповідача у зазначений день для нотаріального посвідчення вищевказаного договору не з’явився, на підставі чого позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 20.02.2008 року та визнання за ним права власності на спірні нежитлові приміщення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання дійсним договору купівлі-продажу, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

На підставі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Колегія суддів зазначає, що під час прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції враховано, що з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Отже, про вирішенні спору про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судом першої інстанції було обґрунтовано зазначено, що норма частини другої статті 220 Цивільного кодексу України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.ст. 210, 640 Цивільного кодексу України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог в частині визнання дійсним договору купівлі-продажу від 20.02.2008 року.

Що стосується висновків суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині визнання за позивачем права власності на спірну нежитлову будівлю, колегія суддів з ними не погоджується, виходячи з наступного.

                    Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

          Згідно з ч. 1 ст. 328 право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

          Частиною 3 статті 334 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

          Тобто з вказаної норми можна зробити висновок, що необхідною умовою виникнення права власності у ТОВ «Агробудпрогрес»фірма «АСПРО»на придбану за договором купівлі-продажу від 20.02.2008 р. будівлю є, зокрема, момент набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

          Проте, враховуючи, що судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині визнання дійсним договору купівлі-продажу, тобто вказаний договір є неукладеним, отже, у суду були відсутні правові підстави для визнання за позивачем права власності на майно на підставі неукладеного договору купівлі-продажу.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що висновки, зроблені в рішенні господарського суду Сумської області від 28.12.2010 р. по справі № 17/136-10, не відповідають обставинам справи, рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга третьої особи - частковому задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 3 ч. 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 28.12.2010 р. по справі № 17/136-10 скасувати в частині визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробудпрогрес»фірма «АСПРО»(40000, м. Суми, вул. Тополянська, 9/1, код 14007789) права власності на нежитлове приміщення - будівлю, загальною площею 1654 м2, розташовану за адресою: Сумська область, м. Буринь, вул. Кутузова, 4, літ. М-4. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Транс Сервіс»(69096, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 4, код 33960665) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудпрогрес»фірма «АСПРО»(40000, м. Суми, вул. Тополянська, 9/1, код 14007789) 550 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити

В іншій частині рішення господарського суду Сумської області від 28.12.2010 р. по справі № 17/136-10 залишити без змін

Головуючий суддя (під Бондаренко В.П.

Суддя (під Ільїн О.В.

Суддя підпис) Камишева Л.М.

Повний текст постанови підписаний 08.02.2011 р.