Постанова № 13719111, 07.02.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2011 року

          Справа №60/311-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Камишева Л.М.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

прокурор –Марченко М.Ю. (посв. №124 від 25.06.08р.);

позивач –Шолух О.Ю. (длв. №1 від 04.01.10р.);

третя особа –Василенко Г.В. (дов. №25-22/161 від 10.01.11р.);

1-й відповідач –не з’явився;

2-й відповідач - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області (вх.№192Х/1-35) на ухвалу господарського суду Харківської області від 13 грудня 2010 року по справі №60/311-10

за позовом Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Харківського обласного відділення, м. Харків

третя особа –Контрольно-ревізійне управління у Харківській області Головного контрольно-ревізійного управління в Україні, м. Харків

до 1. Відкритого акціонерного товариства "Ольга", м. Харків;

2. Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель, м. Київ

про визнання недійсним протоколу, висновку, договору купівлі-продажу та стягнення 24284779,00 грн., -

встановила:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 грудня 2010 року по справі №60/311-10 (суддя Чистякова І.О.) в задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовлено.

Заступник прокурора Харківської області з ухвалою суду не погодився, звернувся до апеляційного суду зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду в частині відмови в задоволенні клопотання про забезпечення позову скасувати, вжити заходи забезпечення позову, наклавши арешт на все майно, у тому числі грошові суми ТОВ "Ольга" у розмірі 24284779 грн.

Через канцелярію суду 31 січня 2011 року Контрольно-ревізійне управління у Харківській області Головного контрольно-ревізійного управління в Україні надало відзив на апеляційну скаргу (вх. 1025), в якій підтримує вимоги заступника прокурора.

У судове засідання відповідачі не з’явились, повноважних представників до суду не направили, хоча про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені ухвалою суду від 31 січня 2011 року.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши прокурора, позивача та третьої особи, колегія суддів встановила наступне.

Заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Харківського обласного відділення звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ВАТ "Ольга" та Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель, в якому просив визнати недійсним протокол засідання тендерного комітету Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №3/1 від 19.03.08 р. про здійснення закупівлі нежитлової будівлі шляхом застосування процедури закупівлі у одного виконавця; визнати недійним висновок Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель №3/537-вс/л від 20.03.08 р. про встановлення можливості застосування процедури закупівлі у одного учасника; визнати недійсним договір купівлі-продажу №1624 від 28.03.08 р. нежитлових приміщень нежитлової будівлі: підвалу №1-:-37, першого поверху №1,19-:-49; другого поверху №1-:-32, третього поверху №1-:-33, четвертого поверху 1-:-33 в нежитловій будівлі літери "Х-4", загальною площею 3959,1 кв. м., вартістю 24284779 грн., у т.ч. ПДВ за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 13, укладений між Харківським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та ВАТ "Ольга"; стягнути з ВАТ "Ольга" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності грошову суму в розмірі 24284779 грн.; а також вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, у тому числі на грошові суми ВАТ "Ольга" у розмірі 24284779 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 грудня 2010 року по справі №60/311-10 (суддя Чистякова І.О.) відмовлено позивачу у прийнятті доповнення до позовної заяви; клопотання позивача про витребування документів відхилено; клопотання відповідача про заміну 1-го відповідача його правонаступником задоволено; замінено 1-го відповідача ВАТ "Ольга" на його правонаступника –ТОВ "Ольга"; клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволено; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –КРУ у Харківській області Головного КРУ в Україні; зобов’язано заступника прокурора направити копію позовної заяви та додані до неї документи третій особі; у задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовлено.

Приймаючи оскаржувану ухвалу в частині забезпечення позову, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за яким встановив, що при подачі позовної заяви прокурор звернувся до суду з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача.

Оцінивши викладені в клопотанні доводи прокурора щодо накладення арешту, господарський суд Харківської області відмовив у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, тому є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятої по справі ухвали, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскаржуючи прийняту по справі ухвалу, прокурор у своїй апеляційній скарзі обґрунтовано зазначає, що у відповідності до Роз’яснення Вищого господарського суду України №02-5/611 від 23.08.1994 "Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У відповідності до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", суд має з урахуванням доказів, наведених позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Доцільність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права, про захист якого просить заявник, та майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції оскаржувана ухвала в частині відмови у задоволенні заходів забезпечення позову є необґрунтованою і винесеною з порушенням норм процесуального права, оскільки судом не надана оцінка мотивованості вимог прокурора щодо забезпечення позову, наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в той час як заява про забезпечення позову містить достатні докази того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів вважає, що незастосування судом першої інстанції заходів до забезпечення позову є необґрунтованими, оскільки відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

На думку колегії суддів, відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову, господарський суд повинен був у мотивувальній частині ухвали навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи суд вважає недостатніми і недопустимими.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів статті 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, про що виноситься ухвала. Наявність такої ухвали суду означає, що з моменту накладання арешту відповідач не має права розпоряджатися належним йому майном або коштами, незалежно від того, чи передавалася ухвала суду державній виконавчій службі для здійснення виконавчих дій.

З даної норми випливає, що одночасне накладання арешту на майно та грошові кошти товариства законодавством не передбачене.

Забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно та заборона відповідачу і будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на його відчуження, суперечить вищезазначеній нормі, викладеній у ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України та порушує права власника цього майна, який на момент прийняття оскаржуваної ухвали не був установлений судом і не залучався до участі у даній справі.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суду слід враховувати, що цими заходами не повинна блокуватись господарська діяльність товариства, порушувались права осіб, що не є учасниками судового процесу.

Таким чином, викладене свідчить про те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права і неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, а тому пункт 8 ухвали господарського Харківської області підлягає скасуванню.

На підставі наведеного та керуючись статтями 66, 67, 86, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ст. 104, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

Постановила:

                     Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 13 грудня 2010 року по справі №60/311-10 в частині відмови у задоволенні клопотання про забезпечення позову скасувати.

          Вжити заходи забезпечення позову, наклавши арешт на грошові суми ТОВ "Ольга" (61000, м. Харків, вул. Малом’ясницька, 9/11, код ЄДРПОУ 30236375) у розмірі 24284779 грн.

          В іншій частині ухвалу господарського суду Харківської області від 13 грудня 2010 року по справі №60/311-10 залишити без змін.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Камишева Л.М.