Постанова № 13719037, 01.02.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2011 р. Справа № 58/267-10

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І., суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Коваль О.Ю.

відповідача - Артьомової О.Р.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. № 111Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 14.12.10 року по справі № 58/267-10

за позовом -ТОВ "Авангард-Стиль", м. Харків

до - Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури", м. Харків про зобов'язання передати майно, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою, в якій просить суд зобов’язати відповідача передати позивачу майно на загальну суму 36 000,00 грн., а саме: автомат токарний 1А240-6 (інвентарний номер 12113), автомат токарний 1А240-6 (інвентарний номер 13291), автомат токарний 1А240-6 (інвентарний номер 13335), автомат токарний 1А240-6 (інвентарний номер 11060), а також покласти на позивача судові витрати в сумі 360,00 грн. державного мита, 236,00 грн. послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на послуги адвоката у розмірі 2000,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.12.10 року по справі № 58/267-10 (суддя Присяжнюк О.О.) позов задоволено повністю. Зобов’язано Державне Підприємство «Харківський завод електроапаратури» (61000, м. Харків, вул. Лозівська, 5, код 14308262) виконати умови Договору купівлі-продажу №39 від 01.09.2009 р. та передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Авангард-Стиль»(61001 м. Харків, пр. Гагаріна, 7, Р/р 26006310023301 у філії АБ «Південний», МФО 350761, код 31151366) майно на загальну суму 36000грн. 00 коп., а саме: автомат токарний 1А240-6 (інвентарний номер 12113), автомат токарний 1А240-6 (інвентарний номер 13291), автомат токарний 1А240-6 (інвентарний номер 13335), автомат токарний 1А240-6 (інвентарний номер 11060).

Стягнуто з Державного Підприємства «Харківський завод електроапаратури»(61000, м. Харків, вул. Лозівська, 5, код 14308262) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-Стиль»(61001 м. Харків, пр. Гагаріна, 7, Р/р 26006310023301 у філії АБ «Південний», МФО 350761, код 31151366) компенсацію витрат на послуги адвоката у розмірі 2 000 грн. 00 коп., державне мито 360грн. 00 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу 236 грн. 00 коп.

Рішення мотивоване з тих підстав, що невиконання відповідачем умов укладеного сторонами договору підтверджені наданими до матеріалів справи доказами. Тому, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, подав ну скаргу в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити, посилаючись на те, що воно є незаконним.

В обґрунтування своєї скарги відповідач посилається на те, що рішення підлягає скасуванню з наступних причин:

1.          По-перше, представник ДП «ХЗЕА»не мав можливості бути присутнім в день розгляду вищезазначеної справи, у зв'язку із зайнятістю на іншому судовому засіданні в Дзержинському районному суді м. Харкова про що був повідомлений Господарський суд Харківської області клопотанням №210-юр від 14.12.2010р. (копія додається –додаток №2).

2.          По-друге, ДП «ХЗЕА»також направило заяву до Прокуратури Ленінського району м. Харкова з проханням представляти інтереси держави в особі державного підприємства «Харківський завод електроапаратури»в Господарському суді Харківської області у даній справі (додаток №4). У зв'язку з чим, надав до суду клопотання №209-юр від 14.12.2010р. про залучення Прокуратури Ленінського району м. Харкова до участі у даній справі (додаток №3). 3.          По-третє, незадоволення, та взагалі неврахування, вказаних клопотань підприємства, завадило ДП «ХЗЕА»надати зустрічну позовну заяву до ТОВ «Авангард-Стиль»про визнання договору №39 від 01.09.2009р. недійсним в частині.

З огляду на вказане, на думку відповідача, господарським судом Харківської області при винесенні зазначеного рішення було порушено ряд принципів господарсько-процесуального права, таких як, рівність перед законом і судом (ст..4-2 ГПК України), змагальність (ст. 4-3 ГПК України) та ін.

Тому, він вважає, що суд не всебічно та не об'єктивно розглянув та дослідив всі обставини по справі та порушив норми процесуального права, у зв'язку з чим, ухвалив незаконне рішення.

Позивач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України, підставою для скасування або зміни рішення є невиконання або невірне застосування вимог передбачених зазначеною статтею. Жодних обставин та доказів які є підставою для скасування рішення господарського суду першої відповідач не зазначив та не надав.

Посилання відповідача на те, що господарським судом Харківської області при винесенні зазначеного рішення було порушено ряд принципів господарсько-процесуального права, таких як, рівність перед законом і судом (ст..4-2 ГПК України), змагальність (ст. 4-3 ГПК України), безпідставне.

Відповідно до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України - сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач був своєчасно повідомлений про час і місце розгляду справи. Неявка представника відповідача у засідання не є обставиною, що позбавляє суд розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідач як юридична особа мав змогу та повинен був направити у засідання іншого представника (керівника, заступника, тощо) для надання пояснень щодо заявленого позивачем позову.

Також, відповідач мав можливість після отримання копії позовної заяви та ухвали суду про призначення розгляду справи надати зустрічну позовну заяву до ТОВ «Авангард-Стиль»про визнання договору №39 від 01.09.2009р. недійсним, а також надати клопотання про залучення прокурора до розгляду справи.

Жодних доказів в обґрунтування невиконання договірних зобов’язань відповідач не надав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції 1 вересня 2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Авангард-Стиль»(позивач) з ДП «Харківський завод електроапаратури»(відповідач) було укладено Договір купівлі-продажу № 39 (далі-Договір). Договір був укладений на Українсько-Російській товарній біржі та посвідчений уповноваженими представника сторін та Президентом товарної біржі.

За умовами п. 1 Договору відповідач зобов’язався передати у власність позивача майно, а саме: автомат токарний 1А240-6 (інвентарний номер 12113), автомат токарний 1А240-6 (інвентарний номер 13291), автомат токарний 1А240-6 (інвентарний номер 13335), автомат токарний 1А240-6 (інвентарний номер 11060) автомат холодно висадний А-1822 (інвентарний номер 10328), автомат холодно висадний А-1822 (інвентарний номер 15316).

Відповідно до п. 2 Договору: «Покупець зобов’язується сплатити за майно протягом 15-ти банківських днів з моменту отримання майна згідно накладної».

На виконання умов договору позивач сплатив вартість частково отриманого майна та перерахував на рахунок відповідача суму у розмірі 80000 грн. 00 коп., про що свідчать платіжні доручення № 685 від 8 вересня 2009 р. на суму 40 000 грн. 00 коп., № 731 від 18 вересня 2009 р. на суму 30 000 грн. 00 коп., № 759 від 29 вересня 2009 р. на суму 10000 грн. 00 коп.

Як зазначив представник позивача та відповідно до відміток на видаткових накладних вивіз майна здійснювався у декілька етапів: 21.09.2009 р. –30%; 22.09.2009 р. –18%; 24.09.2009 р. –22%; 28.09.2009 р. –20%; 30.09.2009 р. –40%; 01.06.2010 р. –15%; 01.06.2010 р. –55%. Таким чином, повністю були вивезені лише автомат холодно висадний А-1822 (інвентарний номер 10328) та автомат холодно висадний А-1822 (інвентарний номер 15316).

Таке часткове прийняття товару зумовлене тим, що відповідач відмовився надати його для завантаження та вивозу, мотивуючи відмову тим, що видано наказ про ліквідацію відповідача, а залишок майна позивачем не оплачено.

Суд першої інстанції правомірно визнав, що внаслідок таких дій відповідача утворилась заборгованість, яка складає 36000,00 грн., що відповідає вартості майна, яке за Договором купівлі –продажу № 39 від 01.09.2009 р. підлягає передачі позивачу.

В порядку досудового врегулювання та у якості вимоги відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України 2 серпня 2010 р. на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою виконати умови Договору купівлі-продажу № 39 від 01.09.2009 р. (вих. №10208/10), яка була отримана відповідачем 2 серпня 2010р., про що мається відмітка (вх. № 216).

Як свідчать матеріали справи, відповідачем на адресу позивача була надіслана відповідь від 12.10.2010 № 157-юр. Виходячи зі змісту цієї відповіді, відповідач фактично повідомив позивача про відмову від виконання умов договору, про що додатково у судовому засіданні підтвердив представник відповідача.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки названою статтею не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання претензії, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою тощо. При цьому боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором.

Таким чином, останнім днем строку виконання відповідачем зобов’язання є день спливу семиденного строку з моменту отримання вимоги, а саме 10 серпня 2010 р., але відповідач у вказаний строк майно не передав.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що при оплаті частково переданого відповідачем майна позивачем здійснена переплата у розмірі 8200,00 грн., що підтверджує намір позивача до повного виконання умов договору. Отже, твердження відповідача про те, що майно яке підлягає передачі позивачу не оплачено не є підставою для невиконання умов договору, оскільки відповідно до п. 2 Договору «Покупець зобов’язується сплатити за майно протягом 15-ти банківських днів з моменту отримання майна згідно накладної». Таким чином, з умов договору вбачається, що обов’язку позивача оплатити майно передує обов’язок відповідача його передати.

Посилання ж відповідача на норми ст. 111 та 112 ЦК України також не можуть бути підставою для неналежного виконання умов договору.

Також представник відповідача підтвердив у судовому засіданні про те, що майно, яке є предметом спору знаходиться на території відповідача, тому суд першої інстанції правомірно визнав відсутність перешкод для виконання умов договору та задовольнив позовні вимоги, а також стягнув з відповідача на користь позивача судові витрати.

За таких обставин, рішення господарського суду Харківської області від 14.12.10 року по справі № 58/267-10 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та діючого законодавства, без порушень норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 173, 174, 179, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 41, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст.ст. 104-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 14.12.10 року по справі № 58/267-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

судді Пушай В.І.

Плужник О.В.

Повний текст постанови підписаний 01.02.2011 року.