Рішення № 137189816, 08.06.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 348/20/24

Провадження по справі № 2/354/55/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Ваврійчук Т.Л.

за участю секретаря судового засідання Старунчак Н.М.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче цивільну справу за позовомОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 04.01.2024 звернувся до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом до відповідачів Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (надалі ПАТ «СК «Еталон»), ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 111387,12 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 05.08.2023 о 14 год 30 хв. в с.Татарів, по вул.Шухевича Надвірнянського району Івано-Франківської області сталася ДТП за участю транспортних засобів Citroen Berlingo реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та Hyunday Accent реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням позивача. Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання ДТП була застрахована у ПАТ СК «ЕТАЛОН» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР3560310. Про настання страхового випадку позивач письмово повідомив страховика відповідача та надав всі необхідні документи, у тому числі заяву про виплату страхового відшкодування від 11.08.2023. На підставі укладеного із позивачем договору суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 за результатами проведеної оцінки складено Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, завданого пошкодженням КТЗ №510/08-23 від 14.08.2023 відповідно до якого вартість автомобіля Hyunday Accent реєстраційний номер НОМЕР_2 до ДТП складає 187468,80 грн, вартість відновлювального ремонту становить 140204,10 грн, а вартість матеріального збитку, з урахуванням зносу та ПДВ станом на 05.08.2023 становить 63450,20 грн. ПАТ «СК «Еталон» виплатило позивачу страхове відшкодування в сумі 28816,98 грн. Відтак із урахуванням вимог ст.ст.12, 34, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з ПАТ «СК «Еталон» підлягає стягненню на користь позивача невиплачена частина страхового відшкодування у розмірі 34633,22 грн, а з відповідача ОСОБА_1 згідно вимог ст.1194 ЦК України різниця між фактичним розміром завданої шкоди і належним страховим відшкодуванням у розмірі 76753,90 грн, розрахована наступним чином: 140204,10 грн (фактичний розмір завданої шкоди, що становить повну вартість відновлювального ремонту- 635450,20 грн (належний розмір страхового відшкодування), а також понесені витрати на оцінку завданого збитку у розмірі 3500,00 грн. Також вказав, що в результаті вказаної ДТП йому була завдана моральна шкода, яка полягає у перенесених душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку із пошкодженням його майна внаслідок протиправних дій відповідача, який грубо порушив правила дорожнього руху, керуючи автомобілем у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, та неможливістю використовувати автомобіль, який був його основним засобом пересування, що негативно вплинуло на його моральний стан. Завдану йому моральну шкоду із урахуванням принципів розумності і справедливості оцінює в розмірі 15000,00 грн, яку просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 у повному обсязі. Окрім цього просив стягнути з відповідачів понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2187,47 грн та 12000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 04.01.2024 вказану справу направлено за підсудністю до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 30.01.2024

позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 27.02.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

02.04.2024 відповідач ОСОБА_1 пода до суду відзив на позовну заяву, згідно якого, з даним розрахунком щодо стягнення з нього матеріальної шкоди він не погоджується, оскільки, його цивільно-правова відповідальність як власника транспортного засобу «Citroen Berlingo», реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент скоєння ДТП була застрахована у ПАТ«СК «Еталон» за полісом №АР/3560310, який був чинний на момент скоєння ДТП, 05.08.2023. Вказав, що не погоджується із наведеним у позові розрахунком завданої шкоди, яку позивач просить стягнути з нього у розмірі 76753,90 грн, оскільки такий розрахунок є незрозумілим та вказує на невірне тлумачення норм законодавства та судової практики. Так відповідно до приписів норм ст.ст.1166, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст.3, п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», висновків, викладених у постанові Великої палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15, відшкодування шкоди особою, яка її завдала і цивільна відповідальність якої застрахована на підставі Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», можливе лише за умови, якщо згідно із цим законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Згідно з наявним у нього полісом №АР/3560310, який діяв до 20.02.2024, страхова сума за шкоду, заподіяну майну становила 160000,00 грн, тобто ПАТ СК «Еталон» повинна була виплатити позивачу матеріальну шкоду в межах вказаної страхової суми, що покриває заявлену позивачем вартість відновлювального ремонту КТЗ у розмірі 140204,10 грн, тому за шкоду у даному випадку має відповідати страховик, а він як безпосередній винуватець ДТП несе відповідальність лише у разі недостатності страхового відшкодування. Оскільки розмір завданої позивачу шкоди не перевищує ліміт відповідальності страховика, то підстави для стягнення з нього завданої шкоди на користь ОСОБА_2 відсутні. Основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми. Висновки щодо застосування відповідних норм права викладені в постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №756/953/18, від 29.06.2022 у справі №607/5938/20. Отже, на підставі вищенаведеного, можна зробити висновок, що він є неналежним відповідачем у даній справі. Щодо стягнення моральної шкоди, то зазначив, що у позовній заяві позивач зазначає, що моральна шкода, завдана не лише у зв`язку з пошкодженням його майна, але й через протиправність його дій, як винуватця ДТП. Він категорично не погоджується з такою позицією позивача, адже, позивач не навів жодних належних аргументів та доказів, у чому саме полягають його сильні моральні чи фізичні страждання. Зазначив, що він добровільно визнав свою вину у вчиненій ДТП, та погодився на складання Європротоколу. Оскільки у позовній заяві немає належним чином доведених аргументів та доказів, які б підтверджували моральну шкоду позивача у розмірі 15000,00 грн, то така вимога не відповідає принципам розумності та справедливості і відповідно не може бути судом задоволена. Щодо вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, то відповідно, у зв`язку з доведенням факту, що у даній справі він є неналежним відповідачем, тому і вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинна ставитись до ПАТ «СК «Еталон», який є стороною справи і належним відповідачем. У зв`язку із вищенаведеним, просив визнати його неналежним відповідачем та відмовити у задоволенні заявлених до нього вимог у повному обсязі.

08.04.2024 представник відповідача ПАТ «СК «Еталон» подав до суду відзив на позов, у якому зазначено, що відповідач не погоджується із заявленими у даній справі вимогами. Так відповідно до ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу страховиком відшкодовуються витрати, пов`язані із відновлюваним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу. Згідно з п.п.7.36-7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 ринкова вартість складової частини КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу визначається за визначеною формулою з урахуванням ціни нової складової частини та коефіцієнта фізичного зносу. Згідно п.7,41 Методики значення коефіцієнта фізичного зносу, який підлягає усуненню не може перевищувати 0,7. Для складників КТЗ зі строком експлуатації понад 12 років значення коефіцієнта фізичного зносу приймається рівним 0,7. Транспортний засіб «Hyundai Accent» державний номер НОМЕР_2 2009 року випуску, а відтак, станом на момент дорожньо-транспортної пригоди 05.08.2023, автомобілю було більше 14 років. На замовлення ПАТ «СК «Еталон» було проведено оцінку, за результатами якої складено Звіт №245/09/23 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 22.09.2023 згідно якого вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу Hyundai Accent державний номер НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складає 33942,78 гривень. Відповідно до ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При ньому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту). Документи, що підтверджують факт оплати проведеного ремонту позивачем не надавались, а відтак, страхове відшкодування було виплачено з вирахуванням ПДВ на роботи та запчастини в розмірі - 1925,80 грн, а також зменшено на розмір франшизи, встановленої згідно полісу АР/3560310 у розмірі 3200,00 грн. Позивачем підтверджується та не оспорюється, що на його користь було виплачене страхове відшкодування в розмірі 28816,98 гривень. Таким чином, ПАТ «СК «Еталон» виконало свої зобов`язання, передбачені Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в повному обсязі. У свою чергу, позивач на свій розсуд звернувся до іншого експерта та замовив експертне дослідження, за результатами якого складено Звіт про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №510/08-23 від 14.08.2023 із яким ПАТ «СК «Еталон» не погоджується та вважає, що зазначена у даному Звіті вартість матеріального збитку є значно завищеною. На замовлення ПАТ «СК «Еталон» було здійснено рецензування даного Звіту та складена Рецензія №9699/1119 від 15.02.2023 відповідно до якої у Звіті №510/08-23 наявні такі недоліки та порушення, а тому такий Звіт не можна брати до уваги при розгляді справи. Також, позивач вимагає стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 12000,00 грн, однак до позовної заяви не долучено договір про надання правничої (правової) допомоги, що позбавляє можливості визначити склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. Окрім цього, на підтвердження витрат на правову допомогу не надано акт виконаних робіт, рахунок на оплату послуг та підтвердження самої оплати, також не надано детального опису робіт (наданих послуг), в відтак, враховуючи вищевикладене, витрати на правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн не обґрунтовані та документально не підтверджені. У зв`язку із вищенаведеним просив відмовити у задоволенні заявлених до ПАТ «СК «Еталон» вимог у повному обсязі.

24.04.2024 представник позивача подав до суду відповідь на відзив відповідача ОСОБА_4 у якій вказав, що ОСОБА_1 є належним відповідачем по цій справі, оскільки саме він є заподіювачем шкоди та не відшкодував її у повному обсязі. Наведену у відзиві практику Верховного суду нерелевантно застосовувати до відносин що склались у даній справі. Постанови Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №756/953/18 від 29.06.2022 у справі №607/5938/20 не містять висновків щодо застосування відповідних норм на які посилається позивач у позовній заяві та стосуються справ з іншим характером відносин та складом сторін. Згідно Звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №510/08-23 від 14.08.2023 повна вартість відновлювального ремонту транспортного засобу у результаті його пошкодження при ДТП складає 140204,10 грн. Таким чином, із ОСОБА_4 на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі різниці між фактичним розміром заподіяної шкоди і належним страховим відшкодуванням у розмірі:140204,10 грн (фактичний розмір заподіяної шкоди, що становить повну вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ) - 63450,20 грн (належний розмір страхового відшкодування) = 76753,90 грн. Отже вимоги до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди належним чином та у повному обсязі обгрунтовуються позовною заявою та доданими доказами. Щодо позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_4 моральної шкоди, з посиланням на норми ч.1 ст.1167 ЦК України, абз.1 п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» моральна шкода, підтверджується фактом заподіяння позивачеві моральних страждань, спричинених недотриманням відповідачем ОСОБА_4 Правил дорожнього руху, позивач оцінює заподіяну йому моральну шкоду у розмірі 15000,00 грн. та керується сильним душевним хвилюванням спричиненим значним пошкодженням належного йому транспортного засобу, та у відсутності змоги у його сім`ї користуватись непошкодженим авто, затратою значних сил на захист власних інтересів в суді, оскільки ні винуватець ні його страхова компанія так і не відшкодували спричинену шкоду в повному обсязі. Визнання вини та складення Європротоколу жодним чином не компенсують моральних страждань від протиправних дій ОСОБА_4 та значного пошкодження транспортного засобу позивача. У зв`язку із вищенаведеним, просив позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 12.05.2025 за клопотанням представника позивача у даній справі призначено транспортно-товарознавчу експертизу на час проведення якої провадження у справі зупинено.

10.07.2025 до суду надійшло клопотання судового експерта про надання на огляд транспортного засоуб у зв`язку із чим ухвалою суду від 05.08.2025 провадження у даній справі було поновлено.

Ухвалою суду від 18.08.2025 матеріали справи повторно направлено до експертної установи для проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи та провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

10.09.2025 до суду надійшло клопотання судового експерта про надання дозволу на проведення експертизи за наданими матеріалами та надання додаткових матеріалів у зв`язку із чим ухвалою суду від 16.09.2025 провадження у даній справі було поновлено.

Ухвалою суду від 15.10.2025 матеріали справи повторно направлено до експертної установи для проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

Згідно розпорядження керівника апарату Яремчанського міського суду Івано-Франківської області №126 від 06.01.2026 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2026, у зв`язку із закінченням повноважень судді Єрмак Н.В. (дострокове закінчення терміну відрядження), вказана справа передана у провадження судді Ваврійчук Т.Л.

Ухвалою суду від 09.01.2026 вказану справу прийнято до провадження суддею Ваврійчук Т.Л.

13.01.2026 до суду надійшов висновок експерта №СЕ-19/109-25/9109-АВ від 18.12.2025 у зв`язку із чим ухвалою суду від 23.01.2026 провадження у даній справі було поновлено та призначено її до судового розгляду.

03.02.2026 представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог у якій зазначив, що відповідно до висновку судового експерта №СЕ-19/109-25/9109-АВ від 18.12.2025 вартість матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження автомобіля Hyundai Accent державний номер НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 05.08.2023 із урахуванням ПДВ на запасні частини становить 67670,70 грн, без врахування ПДВ на запасні частини- 62402,53 грн, а вартість відновлювального ремонту без врахування коефіцієнта фізичного зносу становить 141425,18 грн. Таким чином, враховуючи те, що ПАТ «СК «Еталон» виплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 28816,98 грн зі страховика на користь позивача підлягає стягненню несплачена частина страхового відшкодування у розмірі 33585,55 грн (62402,53-28816,98). Системний аналіз ст.22 ЦК України, ч.2 ст.1192, ст.1194 ЦК України дозволяє дійти висновку, що реальними збитками, які підлягають відшкодуванню є саме вартість відновлювального ремону без урахування зносу, що вказано у постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №757/54513/16, а тому з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню різниця між розміром завданої шкоди та розміром матеріального збитку: 141425,18 (розмір реальних збитків, спричинених позивачу)-67670,70 грн (розмір матеріального збитку)=73754,48 грн. Із урахуванням викладеного позивач просить стягнути з ПАТ «СК «ЕТАЛОН» невиплачену частину страхового відшкодування у розмірі 33585,55 грн, з відповідача ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 73754,48 грн та моральну шкоду у розмірі 15000,00 грн. Вирішити питання про розподіл судових витрат.

06.02.2026 до суду надійшли письмові пояснення ПАТ «СК «Еталон», в яких зазначено, що відповідно до положень ст.ст.29, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, а у разі, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно законодавства податку на додану вартість. Згідно п.2.5 висновку судового експерта №СЕ-19/109-25/9109-АВ від 18.12.2025 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Hyundai Accent державний номер НОМЕР_2 з урахуванням кроефіцієнта фізичного зносу та без врахування ПДВ на запасні частини становить 62402,53 грн. Відповідно до п.12.1 ст.12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування зменшується на розмір франшизи, яка згідно полісу АР/3660310 встановлена у розмірі 3200,00 грн. Вимоги позивача про відшкодування витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом, без урахування коефіцієнта фізичного зносу є протиправними. Крім того, при визначенні розміру заявлених до відшкодування витрат не враховано зменшення на суму податку на додану вартість, а також розмір встановленої полісом франшизи. Із урахуванням наведеного ПАТ «СК «Еталон» просить при вирішенні даного позову врахувати та застосувати норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися. Представник позивача адвокат Гафич І.І. направив до суду клопотання, у якому просив розгляд даної справи проводити у відсутності позивача та його представника. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі із урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача ПАТ «СК «Еталон» у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, у якій просила розгляд справи проводити у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні вказав, що позовні вимоги визнає частково з мотивів, наведених у відзиві на позов. Своєї вини у вчиненені дорожньо-транспортної пригоди не заперечує, однак просить зменешити розмір завданої матеріальної та моральної шкоди, що підлягає стягненню з нього на користь позивача із урахуванням того, що його цивільно-правова відповідальність на момент ДТП була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ПАТ «СК «ЕТАЛОН» поліс АР/3660310. Також вказав, що на місці події заплатив позивачу збитки у розмірі франшизи у сумі 3200,00 грн.

Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 05.08.2023 о 14 год 30 хв. в с.Татарів, по вул.Шухевича Івано-Франківської області відбулася ДТП за участю транспортних засобів Citroen Berlingo реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та Hyunday Accent реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 .

Як вбачається із складеного учасниками Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 05.08.2023 (Європротол) винуватцем даної ДТП є водій автомобіля Citroen Berlingo реєстраційний номер НОМЕР_1 , який визнав свою провину. У розділі 12 повідомлення «Обставини» учасниками ДТП заповнено п.8, відповідно до якого відбулося зіткнення із задньою частиною іншого транспортного засобу під час руху в одному і тому ж напрямку та по одній і тій же смузі.

У розділі 11 повідомлення зазначено, що у результаті ДТП в автомобілі Citroen Berlingo пошкоджений передній бампер та передня фара, в автомобілі Hyunday Accent пошкоджений задній бампер.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Citroen Berlingo була застрахована у ПАТ «СК «Еталон» згідно полісу АР/3660310, а водія транспортного засобу Hyunday Accent у ПАТ «СК «АСКО ДС» згідно полісу АР/3619259.

Згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПАТ «СК «Еталон» АР/3660310 від 20.02.2023, зі строком дії до 20.02.2024 страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 320000,00 грн.; за шкоду, заподіяну майну 160000,00; розмір франшизи 3200,00 грн.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 власником транспортного засобу марки Hyunday Accent, 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2009 року є позивач ОСОБА_2 .

16.08.2023 ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «СК «Еталон» із заявою про виплату страхового відшкодування за фактом дороджньо-транспортної пригоди, що мала місце 05.08.2023 у с. Татарів Надвірнянського району Івано-Франківської області за участю забезпеченого транспортного засобу Citroen Berlingo реєстраційний номер НОМЕР_1 та просив здійснити виплату страхового відшкодування у розмірі 63450,20 грн.

До вказаної заяви ОСОБА_2 долучив копію Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ №510/08-23 від 14.08.2023, складеного на його замовлення суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 .

Відповідно до вказаного Звіту ринкова вартість транспортного засобу Hyunday Accent реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент його пошкодження у ДТП 05.08.2023 становить 187468,80 грн, вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу вузлів та деталей на момент пошкодження становить 140204,10 грн, розмір витрат на проведення відновлювального ремонту з урахуванням зносу, зменшений на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість на дату ДТП, становить 63450,20 грн, вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ становить 68567,12 грн. Значення коефіцієнта фізичного зносу відповідно до п.7.41 Методики для складників КТЗ зі строком експлуатації понад 12 років становить 0,7.

Долученою випискою по банківському рахунку ОСОБА_2 в АТ КБ «ПриватБанк» картка № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) підтверджується, що 20.11.2023 на вказаний рахунок надійшли грошові кошти у сумі 28816,98 гр в якості страхового відшкодування від ПАТ «СК «Еталон» за договором АР-35603310.

Відповідно до платіжної інструкції АТ КБ «Приватбанк» №0.0.3144620700.1 від 13.08.2023 ОСОБА_2 сплачено на рахунок ФОП ОСОБА_3 кошти у сумі 3500,00 грн за надані послуги з оцінки завданого збитку.

Згідно Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №245/09/23 від 22.09.2023, виконаного на замовлення ПАТ «СК «Еталон» суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 , ринкова вартість транспортного засобу Hyunday Accent реєстраційний номер НОМЕР_2 до пошкодження у ДТП 05.08.2023 становить 167940,80 грн, вартість відновлювального ремонту з урахуванням ПДВ на запчастини становить 60903,98 грн, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу з ПДВ на запчастини становить 33942,78 грн, вартість матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження КТЗ складає 33942,78 грн, значення коефіцієнта фізичного зносу складає 0,7 згідно п.7.41 Методики.

Відповідно до Страхового акту №2151/01/50/2023/1 до договору страхування №АР-3560310 від 20.02.2023 вартість ремонтних робіт пошкодженого транспортного засобу Hyunday Accent реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 15015,00 грн, вартість використаних матеріалів 7372,98 грн, вартість замінних деталей без врахування зносу-38516,00 грн, вартість відновлювального ремонту, без урахування зносу-60903,98 грн, знос КТЗ на момент настання випадку-0,70, розмір матеріального збитку з урахуванням зносу-33943,78 грн, зменшення розміру страхового відшкодування-1925,80 грн, франшиза за договором-3200,00 грн, сума страхового відшкодування до виплати-28816,98 грн.

Згідно наданої ТОВ «БЮРО ОЦІНКИ «ГІНДЕЙ» рецензії на Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ №510/08-23 від 14.08.2023, складений СОД ФОП ОСОБА_3 вказаний Звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним і не може бути використаний, оскільки зібраних вихідних даних недостатньо для проведення об`єктивної оцінки. Зібрана оцінювачем інформація, що була використана в процесі оцінки, частково необ`єктивна, частково не має належного обгрунтвання. Використані методичні підходи та процедури з визначення ринкової вартості викладені правильно, але мають зауваження щодо повноти та об`єктивності зібраної вихідної інформації та правильності проведених розрахунків. Використані методичні підходи та процедури з визначення матеріального збитку викладені правильно, але мають зауваження щодо об`єктивності та правильності розрахунків.

Відповідно до висновку експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України Губара О.І. №СЕ-19/109-25/9109-АВ від 18.12.2025 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки Hyunday Accent реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2009 року випуску, внаслідок завданих йому пошкоджень із урахуванням ПДВ на запасні частини станом на 05.08.2023 становила 67670,70 грн, вартість матеріального збитку без урахування ПДВ на запасні частини та вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу без урахування ПДВ становила 62402,53 грн, вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу становила 141425,18 грн.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною другою ст.16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів. До них належить, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За приписами ст.22 ЦК України, особа якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч.ч.1,2,5 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується у повному обсязі на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Положеннями ч.2 ст.1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За приписами ст.979 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) врегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV, що був чинним на час виникнення спірних правовідносин(надалі-Закон №1961-IV) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Пунктом 22.1 ст.22 Закону №1961-IV визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.ст.28, 29 Закону №1961-IV шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого-це шкода, пов`язана зокрема з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодуванню підлягають витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п.33.2 ст.33 Закону №1961-IV у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Відповідно до п.36.1 ст.36 Закону №1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Згідно п.36.2 ст.36 Закону №1961-IVстраховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Відповідно до п.12.1 ст.12 Закону №1961-IV розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно п.36.6 ст.36 Закону №1961-IV страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні даного спору суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №760/15471/15-ц у якому зазначено, що у разі, якщо деліктні відносини поєдналися з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом № 1961-IV. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).

Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц, від 14.12.2021 у справі №147/66/17, в яких Велика Палата Верховного Суду послідовно також звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.

Таким чином, обов`язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика.

Проте, у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі №6-691 цс 15 зроблено висновок, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Судом встановлено і підтверджується дослідженими доказами, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 05.08.2023 у с. Татарів Надвірнянського району Івано-Франківської області за участю транспортних засобів Citroen Berlingo реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та Hyunday Accent реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 відбулась з вини відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується Повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 05.08.2023, складеним обома учасниками даної події та не заперечується відповідачем.

За даним страховим випадком страховиком винуватця ДТП виплачено потерпілому страхове відшкодування у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та за відрахуванням франшизи у сумі 28816,98 грн, виходячи із розміру завданого збитку встановленого у Звіті про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ №245/09/23 від 22.09.2023, виконаному ФОП ОСОБА_5 .

Проте, згідно висновку судового експерта №СЕ-19/109-25/9109-АВ від 18.12.2025 за результатами проведеної у ході судового розгляду автотоварознавчої експертизи встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Hyunday Accent реєстраційний номер НОМЕР_2 із урахуванням коефіцієнта фізичного зносу без урахування ПДВ на запасні частини становить 62402,53 грн.

Таким чином, з ПАТ «СК «Еталон» на користь позивача підлягає стягненню невиплачена частина страхового відшкодування у розмірі 33585,55 грн (62402,53 -28816,98=33585,55).

Зважаючи на те, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Hyunday Accent реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження у ДТП 05.08.2023 без урахування коефіцієнта фізичного зносу становить 141425,18 грн, що перевищує розмір страхового відшкодування, яке підлягає до виплати ПАТ «СК «Еталон», то з ОСОБА_1 , як винної особи, на користь позивача підлягає до стягнення різниця між фактичним розміром завданої шкоди та визначеним розміром страхового відшкодування, яке має виплатити страховик, у сумі 79022,65 грн (141425,18 грн-62402,53= 79022,65).

Водночас, враховуючи те, що суд відповідно до принципу диспозитивності не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог, а представником позивача у поданій заяві про уточнення позовних вимог від 03.02.2026 заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 завданої матеріальної шкоди у розмірі 73754,48 грн, суд приходить до висновку, що у цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення у межах заявлених позовних вимог у визначеному позивачем розмірі.

При вирішенні позовної вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача завданої моральної шкоди суд враховує наступне.

Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Враховуючи те, що судом встановлено, що з вини відповідача ОСОБА_1 відбулася дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої був пошкоджений належний позивачу транспортний засіб очевидним є те, що останній зазнав негативних переживань та емоцій внаслідок протиправних дій відповідача.

Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає до відшкодування, суд враховує характер, тривалість та обсяг моральних страждань позивача, істотність вимушених змін, що настали у його житті внаслідок неможливості використовувати своє майно за призначенням, необхідності затрачати свій час і докладати додаткових зусиль для відновлення порушеного права, а тому виходячи із вимог розумності, добросовісності та справедливості, оцінює завдану позивачу моральну шкоду в розмірі 5000,00 гривень.

Доказів, які б підтверджували доводи позивача щодо заподіяння йому моральної шкоди у розмірі більшому, аніж визначено судом матеріали справи не містять.

Однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.ч.1,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Із врахуванням наведеного, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити частково та сягнути з ПАТ «СК «Еталон» на користь ОСОБА_2 невиплачене страхове відшкодуванні у розмірі 33585,55 грн, а з відповідача ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок пошкодження транспортного засобу Hyunday Accent реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 05.08.2023 у сумі 73754,48 грн та 5000,00 грн. відшкодування завданої моральної шкоди.

Частиною першою ст.264 ЦПК України визначено, що під час ухвалення рішення суд серед іншого повинен вирішити питання розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу та проведення експертизи.

Згідно приписів ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено судом, при зверненні до суду із вказаним позовом ОСОБА_2 сплатив судовий збір у сумі 2187,47 грн згідно квитанцій АТ КБ «ПриватБанк» №0.0.3367146358.1 та №0.0.3367150184.1 від 18.12.2023, а також поніс витрати по оплаті вартості експертизи у сумі 5348,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ «ПриватБанк» №2.222830809.1 від 18.07.2025, які підлягають стягненню на його користь із відповідачів, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи те, що розмір заявлених до ПАТ «СК «Еталон» позовних вимог становить 31,29 %, а до відповідача ОСОБА_1 68,71% від задоволених позовних вимог, то з ПАТ «СК «ЕТАЛОН» слід стягнути на користь позивача 348,53 грн сплаченого судового збору (1113,87/100х31,29) та 1673,51 грн витрат за проведення експертизи (5348,40/100х31,29), а з відповідача ОСОБА_1 1125,44 грн сплаченого судового збору (1113,87/100х68,71+5000х1073,60/15000) та 3674,89 грн витрат за проведення експертизи (5348,40/100х68,71).

Підстав для стягнення з відповідачів понесених позивачем витрат по оцінці завданого збитку у сумі 3500,00 грн суд не вбачає, оскільки наданий позивачем Звіт №510/08-23 від 14.08.2023 не враховано при визначенні розміру завданої шкоди.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу та розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У ході розгляду справи представником позивача не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження розміру та обґрунтованості понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, зокрема договору про надання правової допомоги, детального опису та акту приймання-передачі наданих послуг, квитанції про оплату, а також до завершення розгляду справи не зроблено відповідну заяву про те, що вказані докази будуть подані ним протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, а тому зазначені у позовній заяві витрати на правничу допомогу у сумі 12000,00 грн не можуть вважатись документально підтвердженими та не підлягають до стягнення на користь позивача у зв`язку із недоведеністю.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» на користь ОСОБА_2 невиплачену частину страхового відшкодування у розмірі 33585 (тридцять три тисячі п`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 55 коп, сплачений судовий збір у сумі 348 (триста сорок вісім) гривень 53 коп та 1673 (одну тисячу шістсот сімдесят три) гривні 51 коп витрат за проведення судової експертизи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 73754 (сімдесят три тисячі сімсот п`ятдесят чотири) гривні 48 коп, 5000 (п"ять тисяч) гривень 00 коп. моральної шкоди, сплачений судовий збір у сумі 1125 (одна тисяча сто двадцять п`ять) гривень 44 коп. та 3674 (три тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 89 коп. витрат за проведення судової експертизи.

У задоволенні решти позовних вимог-відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: зареєстрований: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон», місцезнаходження: 03067, вул. Гарматна, 8 м. Київ, а/с12, код ЄДРПОУ 20080515.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 .

Повне судове рішення складено 08 червня 2026 року.

Головуючий суддя: Тетяна ВАВРІЙЧУК