Ухвала суду № 137177798, 02.06.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/657/26

Провадження № 1-кп/354/132/26

У Х В А Л А

02 червня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче кримінальне провадження з обвинувальним актом, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62026140110002494 від 08.04.2026 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,-

в с т а н о в и в:

06.05.2026 року до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62026140110002494 від 08.04.2026 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Прокурор ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ч.2 ст.291 КПК України, а тому слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, у відкритому судовому засіданні, в яке викликати обвинуваченого.

Окрім цього, у підготовчому судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 днів. В обґрунтування даного клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.04.2026 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, із можливістю внесення застави у розмірі 266240,00 гривень з утриманням його у ДУ «Івано-Франківській установі виконання покарань» №12, строк якого спливає 13.06.2026 року. Водночас на даний час наявні підстави для продовження вказаного запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, що стали підставою застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зменшились та продовжують існувати. Так існує обґрунтований ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України (переховування від органу досудового розслідування та суду), який полягає в тому, ОСОБА_4 раніше не судимий, проте обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, яке відповідно до ч.5 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, та за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. Тому обвинувачений ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути йому призначене у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, може переховуватися від суду з метою уникнення покарання. Також сторона обвинувачення вважає, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може чинити незаконний вплив на свідків у даному кримінальному провадженні щодо зміни ними наданих показань, так як останні проходили із ним військову службу в одній військовій частині, що вказує на наявність ризику, визначеного у п.3 ч.1 ст.177 КПК України. Окрім цього, існує ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинувачений ОСОБА_4 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового розгляду та тим самим перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. У разі обрання іншого менш суворого запобіжного заходу ОСОБА_4 також може продовжити вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного із ухиленням від військової служби, а отже продовжує існувати ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи наявність зазначених ризиків, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, вимог ч.8 ст.176 КПК України прокурор просив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити, визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 266240,00 грн та у разі її внесення покласти на обвинуваченого наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: наступного робочого дня після звільнення з-під варти з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою продовження проходження військової служби у визначеній військовій частині; прибувати за першим викликом до прокурора чи суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця служби; утриматися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Обвинувачений ОСОБА_4 щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечив.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, дійшов до таких висновків.

Кримінальне провадження відповідно до ст.ст. 32, 33 КПК України підсудне Яремчанському міському суду Івано-Франківської області.

Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстави для його повернення відсутні.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п.5-8, 10 ч.1 або ч.2 ст. 284 КПК України, або зупинення провадження, немає.

Наведене дає можливість призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду, визначивши дату та місце його проведення, і склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

З урахуванням думки учасників судового провадження судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до приписів ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Частиною першою ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч.8 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тримання під вартою.

Частиною першою ст.194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно із положеннями ч.3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Частиною п`ятою ст.199 КПК України визначено, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Як встановлено судом, ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 15.04. 2026 щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 13 червня 2026 року включно, із визначенням застави у розмірі 266240,00 грн та з покладенням на нього обов`язків передбачених п.п. 1, 2, 4, 8 ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави.

При вирішенні клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Так, у п.219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу. Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов`язковою і неодмінною умовою (sinequanon) належності її продовжуваного тримання під вартою.

Суд враховує характер та тяжкість вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, санкцією якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років; дані, що характеризують особу обвинуваченого, зокрема те, що він не одружений, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, проходить військову службу за призовом під час мобілізації на посаді курсанта навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону реактивної артилерії військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», однак 14.11.2025 самовільно залишив місце несення служби, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків.

Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що наявні достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на даний час продовжують існувати та є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути призначене йому за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, може переховуватися від суду, чинити незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні, особа яких та їх місце перебування (несення військової служби) йому відомі та які ще не допитані судом, а також обвинувачений може продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, враховуючи те, що він самовільно залишив місце несення військової служби, чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на те, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.

Вищевикладені обставини кримінального провадження свідчать про те, що тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 є виправданим заходом, на даний час нових обставин, які б свідчили про зникнення або зменшення ризиків, які слугували підставою для застосування щодо нього вказаного запобіжного заходу, суду не представлено.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи обвинуваченого, враховуючи положення ч.8 ст.176 КПК України, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів із визначенням розміру застави.

Згідно ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, розміру майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При визначенні обвинуваченому ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

За таких обставин, враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, вищенаведені дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, його вік, стан здоров`я, сімейний та майновий стан, суд приходить до висновку про необхідність визначення йому розміру застави у межах, визначених ч.5 ст.182 КПК України, у розмірі 266240,00 грн, який, на думку слідчого судді достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 291, 314, 315-317, 369, 371, 372, 392, 395 КПК України,-

п о с т а н о в и в:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62026140110002494 від 08.04.2026 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України у відкритому судовому засіданні на 12 червня 2026 року об 11 год. 00 хв. в приміщенні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області за адресою: м. Яремче, вул. Довбуша,32.

Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою -задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 00 год. 00 хв. 01 серпня 2026 року.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 здійснювати в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Визначити ОСОБА_4 розмір застави в сумі 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 коп. для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Івано-Франківській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26289647; Отримувач: ТУ ДСАУ у Івано-Франківській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача(МФО) 820172, номер рахунку (IBAN): UA158201720355259002000002265; призначення платежу застава за ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №62026140110002494 від 08.04.2026 за ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 02 червня 2026 року.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

-прибувати до суду за кожною вимогою;

-не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу прокурора або суду;

-повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У судове засідання викликати осіб, які братимуть участь в судовому розгляді: прокурора, обвинуваченого.

Копію ухвали для виконання в частині застосування запобіжного заходу - тримання під вартою направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» та вручити обвинуваченому і прокурору негайно після її оголошення. Інші учасники мають право отримати її копію в суді.

Ухвала суду в частині обрання запобіжного заходу - тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, протягом п`яти днів з днявручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали складений 05 червня 2026 року.

Головуючий суддя: ОСОБА_6