Ухвала суду № 137184584, 08.06.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/9751/25

2/303/3825/25

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 червня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді Гутій О.В.

за участю секретаря судових засідань Зарева А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Мукачево цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 303/09-Ж-07 від 20.09.2007 року в сумі 142 489,84 гривень, що складається із заборгованості за ставкою 3 % на кредитну заборгованість 30 436,68 грн, та сума заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість 112 053,16 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 20.09.2007 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_1 уклали договір кредиту № 303/09-Ж-07. Відповідно до умов кредитного договору Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 10 000,00 дол.США.

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит, однак відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконує, в результаті чого має заборгованість перед кредитором.

Відповідно до рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.06.2015 року, справа № 303/2510/15-ц на користь АТ «Укрсоцбанк» було стягнуто з Відповідача заборгованість за кредитним договором № 303/09-Ж-07 від 20.09.2007 року в розмірі 207 110,16 грн.

На підставі виконавчого листа № 303/2510/15-ц від 13.07.2015 року, виданого Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області, було відкрито виконавче провадження № 52365333. В подальшому, відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.06.2018 року, ВП № 52365333 виконавче провадження було завершено.

Оскільки вказане рішення на даний час залишається не виконаним, то позивач просить у відповідності до ст.625 ЦК України стягнути з відповідачів заборгованість в сумі 142489,84 гривень, що складається із заборгованості за ставкою 3 % на кредитну заборгованість 30 436,68 грн, та сума заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість 112 053,16 грн.

Ухвалою суду від 12.01.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачі відзиву на позов не подали.

Дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що 20.09.2007 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_1 уклали договір кредиту № 303/09-Ж-07. Відповідно до умов кредитного договору Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 10 000,00 дол.США.

У зв`язку з не виконанням кредитного договору, рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.06.2015 року, справа № 303/2510/15-ц на користь АТ «Укрсоцбанк» було стягнуто з відповідача заборгованість за кредитним договором № 303/09-Ж-07 від 20.09.2007 року в розмірі 207 110,16 грн. Рішення набуло законної сили.

На підставі виконавчого листа № 303/2510/15-ц від 13.07.2015 року, виданого Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області, було відкрито виконавче провадження № 52365333.

В подальшому, відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.06.2018 року, ВП № 52365333 виконавче провадження було завершено.

Згідно ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) висловлено правову позицію про те, що за наявності судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, відсутня підстава для нарахування процентів за кредитним договором, оскільки строк дії договору змінений кредитором, що засвідчено у судовому рішенні, а права та інтереси кредитодавця в цих правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Як зазначає позивач, вищевказане рішення суду не виконано і заборгованість не погашено, у зв`язку з чим Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернулося до суду з даним позовом про стягнення нарахованої за період з 02.04.2017 року по 23.02.2022 року на підставі ст. 625 ЦК України заборгованості в сумі 142 489,84 гривень, що складається із заборгованості за ставкою 3 % на кредитну заборгованість 30 436,68 грн, та сума заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість 112 053,16 грн.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконувати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто. Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Отже, можливість примусового стягнення кредитором заборгованості, про стягнення якої ухвалено рішення суду, вичерпується після закінчення строку пред`явлення до виконання виконавчого документа на виконання вказаного рішення, якщо такий строк не було поновлено в установленому законом порядку.

Ігнорування кредитором обставин закінчення строку пред`явлення рішення суду до виконання щодо стягнення заборгованості призвело б до надання стягувачу можливості безпідставно уникнути законодавчої вимоги щодо встановлених законом строків та призвело б до безпідставного перебування боржника у невизначеному стані понад встановлений Законом час, що порушило б принцип правової визначеності як один із основоположних аспектів верховенства права.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 754/511/23 від 11.02.2026 року сформулювала важливий підхід до застосування статті 625 ЦК України у випадках, коли рішення суду про стягнення боргу залишається невиконаним, але кредитор втрачає право на його примусове виконання. Суд дійшов висновку, що після пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та відмови суду в його поновленні вимога кредитора фактично втрачає можливість примусового захисту, а тому до неї не можуть застосовуватися правила про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

При цьому Суд відступив від попереднього висновку Касаційного цивільного суду, який допускав нарахування таких сум навіть у разі пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Велика Палата звернула увагу, що інфляційні втрати та 3 % річних, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, є акцесорними вимогами, тобто додатковими до основного грошового зобов`язання та такими, що залежать від нього. Тому вони можуть стягуватися лише тоді, коли основне зобов`язання підлягає примусовому виконанню.

Якщо ж можливість примусового виконання основної вимоги втрачена, відсутні правові підстави і для стягнення похідних вимог за статтею 625 ЦК України.

Суд також зазначив, що інший підхід створив би ситуацію, коли кредитор, втративши право на примусове виконання рішення суду про стягнення боргу, зберігав би можливість необмежено пред`являти нові позови про стягнення 3 % річних або інфляційних втрат. Це призводило б до тривалої невизначеності для боржника та суперечило б принципу правової визначеності.

Отже, в зазначеній справі судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів, що на виконанні перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа N 303/2510/15-ц, виданого Мукачівським міськрайонним судом від 13.07.2015 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором №303/09-Ж-07 від 20.09.2007 року в розмірі 207 110,16 грн., з яких 158 134,66 грн. - заборгованість за кредитом, 25900,75 грн. - заборгованість по відсоткам, 17313,18 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 5761,57 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків, а тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача можливого похідного зобов`язання, передбаченого статтею 625 ЦК України, зокрема 3 % річних від простроченої суми за невиконання цього судового рішення за період 02.04.2017 року по 23.02.2022 року на підставі ст. 625 ЦК України заборгованості в сумі 142 489,84 гривень, що складається із заборгованості за ставкою 3 % на кредитну заборгованість 30 436,68 грн, та сума заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість 112 053,16 грн.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази згідно вимог ст.ст. 77 - 80 ЦПК України мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Також відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Таким чином суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265 ЦПК України, ст.ст.11, 509, 526, 611, 625 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», 03150, м.Київ, вул. Велика Васильківська , 100, код ЄДРПОУ 23494714.

Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду виготовлено 08.06.2026 року.

Головуюча О.В.Гутій