Рішення № 13718421, 26.01.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" січня 2011 р.Справа № 12/188-10-5290 За позовом: Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 12670,44 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Куперман Г.І. довіреність від 04.01.2011р.;

від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту ФОП ОСОБА_1), в якій просить суд розірвати договір оренди № 56/82 від 22.09.2005р. укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та ФОП ОСОБА_1, виселити ФОП ОСОБА_1 з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 68,8 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 63, а також стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради заборгованість з орендної плати в розмірі 11959,07 грн. та пеню в сумі 711,37 грн.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.12.2010 р. наданими суду позивачем, але у судове засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзиву на позов не надав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

22.09.2005 р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір №56/82 оренди нежитлового приміщення (надалі за текстом Договір), згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 68,8 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 63.

За умовами Договору, за орендоване приміщення Орендар зобовязався сплачувати орендну плату, що становила на перший місяць після підписання договору оренди 1633,58 грн., без урахування ПДВ та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначався шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Орендар зобовязався вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця незалежно від результатів господарської діяльності.

Відповідно до розрахунку орендної плати від 22.09.2005р., розмір орендної плати за місяць з урахуванням ПДВ становить 1960,30 грн.

Відповідно до акту-передачі приміщення від 22.09.2005р. ФОП ОСОБА_1 прийняв обєкт оренди за Договором.

Додатковим погодженням від 03.10.2007р. до Договору строк дії договору встановлено до 15.03.2008р.

Додатковим погодженням від 05.11.2008р. до Договору строк дії договору встановлено до 01.05.2009р.

Додатковим погодженням від 21.04.2009р. до Договору розмір орендної плати встановлено в сумі 4054,79 грн.

Додатковим погодженням від 06.07.2009р. до Договору розмір орендної плати встановлено в сумі 1370,15 грн.

Додатковим погодженням від 06.07.2009р. до Договору строк дії договору встановлено до 31.12.2009р.

Позивач зазначає, що в порушення вимог п.п. 2.2, 2.4. договору, Відповідачем за користування орендованим приміщенням орендна плата не сплачувалась. Так станом на 20.08.2010 р. сума заборгованості Відповідача зі сплати оренди складає 8925,48 грн. та пені 541,27 грн. (пп. 5.1., 5.2. Договору).

З огляду на порушення орендарем порядку внесення плати за користування приміщенням, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради 26.08.2010 р. направило Відповідачу повідомлення за № 01-15\804 в якому Представництво відмовилось від Договору, запропонувало Відповідачу оплатити заборгованість, сповістило про намір розірвати договір оренди та запропонувало передати приміщення Представництву.

Відповідачем заборгованість погашена не була і станом на 29.10.2010р. за відповідачем утворилась заборгованість і сплати оренди складає 11959,07 грн. та пені 711,37 грн.

Враховуючи порушення орендарем порядку внесення плати за користування орендованим приміщенням Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося з відповідним позовом до господарського суду Одеської області для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав:

Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (п. 3 ст. 3 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до п. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 1.2. Договору термін дії договору було встановлено до 01.08.2006 р.

Додатковим погодженням від 06.07.2009р. до Договору строк дії договору встановлено до 31.12.2009р.

Згідно п. 7.9. Договору його дія припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено і його умовами не передбачається автоматичного продовження оренди.

Таким чином суд дійшов до висновку, що договір оренди № 56/82 від 22.09.2005р. припинив свою дію 31.12.2009 р.

Відповідно до наданого Позивачем розрахунку від 20.08.2010р., за Відповідачем рахується заборгованість з вересня 2009 р. по серпень 2010 р.

Однак, з позовної заяви та розрахунку наданого позивачем вбачається, що після закінчення дії Договору, а саме 12.02.2010р., Відповідачем заборгованість була погашена в повному обсязі.

Отже суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача, щодо стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 11959,07 грн. задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що договір оренди № 56/82 від 22.09.2005р. припинив свою дію 31.12.2009р., суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині розірвання Договору та виселення ФОП ОСОБА_1 з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 68,8 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 63 задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до приписів ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.5.2 Договору, Відповідач за несвоєчасне внесення орендної плати повинен сплачувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

За приписами ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Отже, в частині заявленої вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 711,37 грн. суд, вважає, що оскільки Договір припинив свою дію 31.12.2009р. то вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню тільки за період з моменту утворення заборгованості, тобто з 16.09.2009р. по дату остаточного погашення відповідачем заборгованості по орендній платі, а саме по 12.02.2010р.

Враховуючи викладене, суд, зробивши за допомогою інформаційно-пошукової системи „Законодавство” (версія 2.7.9.) розрахунок, вважає, що зазначена вимога позивача про стягнення пені підлягає частковому задоволенню, а саме на суму 116,34 грн.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита в сумі 1,16 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 1,29 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909 МФО 828011 банк ГУДКУ в Одеській області ЗКПО 26302595) пені в сумі 116,34 грн.; витрати на оплату державного мита в сумі 1,16 грн.; витрати на ІТЗ судового процесу в сумі - 1,29 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 31.01.2011 р.

Суддя Цісельський О.В.