Рішення № 13718257, 27.01.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.11 Справа № 18/13/11

Суддя Носівець В.В.

за позовом відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Гуляйпільського району електричних мереж (70200, Запорізька область, м. Гуляйполе, вул. Шевченка, 232)

до об’єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку “Ворошилова-28” (70200, Запорізька область, м. Гуляйполе, вул. Ворошилова, буд. 28, кв. 13)

про стягнення 2391,76 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Мірошниченко Н.О., довіреність № 253 від 29.10.2010 р.;

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 27.12.2010 року звернувся позивач –відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” із позовною заявою до відповідача –об’єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку “Ворошилова-28” про стягнення 2391,76 грн., а саме: 2061,35 грн. –боргу за спожиту активну електричну енергію, 70,81 грн. –інфляційних нарахувань, 38,50 грн. –3 % річних, 221,10 грн. –пені, на підставі договору № 111 від 16.01.2009 р. про постачання електричної енергії, ст.ст. 16, 526, 610, 625 ЦК України, ст.ст. 2, 12, 54, 57 ГПК України, Правил користування електричною енергією, затверджених Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України постановою № 928 від 22.08.2002 року (із змінами та доповненнями).

Ухвалою суду від 28.12.2010 р. порушено провадження у справі № 18/13/11, судове засідання призначено на 27.01.2011 р.

У судовому засіданні 27.01.2011 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце судового засідання відповідач був попереджений належним чином, про що свідчіть повідомлення про вручення 04.01.2011 р. поштового відправлення (ухвали суду).

Згідно п. 3.6 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню спору.

У судовому засіданні 27.01.2011 р., розгляд справи закінчений, оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

16.01.2009 р. відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” (надалі –позивач, постачальник електричної енергії) та об’єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку “Ворошилова-28” (надалі –відповідач, споживач) уклали договір про постачання електричної енергії № 111 (далі –договір).

Відповідно до розділу 1 договору, постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу”, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.п. 2.2., 2.2.1., 2.2.2., 2.2.3. договору, постачальник електричної енергії зобов’язується: виконувати умови цього договору; постачати споживачу електроенергію, як різновид товару:

в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу”); згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком № 3 “Категорії надійності електропостачання струмоприймачів споживача”; із дотриманням на межі балансової належності граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; із забезпеченням отримання споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності, визначеної у п. 6 додатку № 5 “Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії”;

повідомляти споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію письмово або через засоби масової інформації за п’ять днів до введення їх у дію.

Згідно з п.п. 2.3., 2.3.1., 2.3.2., 2.3.4. договору, споживач зобов’язується: виконувати умови цього договору; дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору; оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію” та додатка № 5 “Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії”.

Пунктом 10 додатка № 4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію” встановлено, що споживач зобов’язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому постачальником електричної енергії. Датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається:

-          при направлені рекомендованим листом –дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення з урахуванням поштового пробігу документа (по місту –3 дні, по області –5 днів, по Україні –7 днів);

-          у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги-доручення уповноваженому представнику споживача під розпис в журналі, дата зазначена у журналі;

-          при направленні нарочним –дата вручення споживачу.

Позивач просив суд стягнути з відповідача борг за спожиту активну електроенергію за березень 2010 р. та травень 2010 р. у сумі 2061,35 грн., виходячи із того, що

-          у березні 2010 р. відповідачем спожито 8193 кВт. год. активної електричної енергії на загальну суму 1995,82 грн., про що свідчіть акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію, на сплату вказаної суми, позивачем вручено 08.04.2010 р. відповідачу рахунок № 606 від 06.04.2010 р.;

-          у травні 2010 р. відповідачем спожито 269 кВт. год. активної електроенергії на загальну суму 65,53 грн., про що свідчіть акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію, на сплату вказаної суми, позивачем вручено 03.06.2010 р. відповідачу рахунок № 909 від 03.06.2010 р.;

Вказані рахунки не були оплачені відповідачем, у зв’язку із чим позивач направив відповідачу претензію № 513 від 24.09.2010 р. з вимогою про сплату 2061,35 грн. боргу. Претензія була отримана уповноваженим представником відповідача 28.09.2010 р., про що свідчіть повідомлення про вручення поштового відправлення, але залишена відповідачем без реагування та задоволення.

Позивач виконав умови договору у повному обсязі та належним чином, продав відповідачу електроенергію та виставив на її оплату відповідні рахунки. В свою чергу, відповідач умови договору виконав не належним чином, електроенергію отримав, виставлені рахунки на спожиту активну електроенергію не оплатив.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2061,35 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис міститься в ст. 526 ЦК України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 70,81 грн. втрат від інфляції за період часу з травня 2010 р. по жовтень 2010 р. та 38,50 грн. 3 % річних за період часу з 16.04.2010 р. по 01.12.2010 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних –є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Щодо стягнення із відповідача 70,81 грн. втрат від інфляції за період часу з травня 2010 р. по жовтень 2010 р., суд вважає дану вимогу такою, що підлягає частковому задоволенню, а саме, в частині стягненні з відповідача 70,77 грн. втрат від інфляції, в іншій частині даної вимоги, а саме в сумі 0,04 грн., суд відмовляє позивачу у задоволенні позову, у зв’язку із невірним розрахунком (невірне округлення середнього індексу інфляції). Вимогу позивача про стягнення із відповідача 38,50 грн. 3 % річних за період часу з 16.04.2010 р. по 01.12.2010 р. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивач просив суд стягнути із відповідача 221,10 грн. пені: 216,05 грн. пені по рахунку № 606 від 06.04.2010 р. за період часу з 16.04.2010 р. по 01.12.2010 р. та 5,05 грн. по рахунку № 909 від 03.06.2010 р. за період часу з 11.06.2010 р. по 01.11.2010 р.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну енергію (п. 10 додатка № 4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію”) та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії (п. 5 додатка № 6 “Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії”), споживач сплачує постачальнику пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов’язання по сплаті, в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення (але не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати (п.4.2.1. договору).

Приписами статті 223 ГК України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України. Статтею 258 ЦК України встановлені спеціальні строки позовної давності в один рік в частині стягнення неустойки (штрафу, пені). Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Згідно із ст. ст. 252, 253 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Таким чином, стаття 232 Господарського Кодексу України передбачає, за який період може бути нарахована пеня, статті 252, 253 визначають загальний порядок обчислення строків, а стаття 258 ЦК України передбачає, що з позовом про стягнення неустойки (штрафу, пені) можливо звернутися в суд протягом року.

З огляду на зазначені норми права, наданий позивачем розрахунок суми пені є невірним, а вимога про стягнення із відповідача 221,10 грн. пені, такою, що підлягає частковому задоволенню, а саме, в частині стягнення із відповідача 183,16 грн. (178, 89 грн. по рахунку № 606 від 06.04.2010 р. за період часу з 16.04.2010 р. по 16.10.2010 р. за 184 дні; та 4,27 грн. по рахунку № 909 від 03.06.2010 р. за період часу з 11.06.2010 р. по 01.11.2010 р. за 144 дні); в частині стягнення 37,94 грн. пені, суд відмовляє позивачу в задоволенні позову, у зв’язку із невірним нарахуванням цієї суми.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 64, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з об’єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку “Ворошилова-28” (70200, Запорізька область, м. Гуляйполе, вул. Ворошилова, буд. 28, кв. 13, код ЄДРПОУ 32890168) на користь відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Гуляйпільського району електричних мереж (70200, Запорізька область, м. Гуляйполе, вул. Шевченка, 232, код ЄДРПОУ 00130926, поточний рахунок № 2603433141418 в Запорізькому обласному управлінні ВАТ Державний ощадний банк України, МФО 313957) 2061,35 (дві тисячі шістдесят одну) грн. 35 коп. основного боргу за спожиту активну електричну енергію у березні 2010 року та травні 2010 року. Видати наказ.

3.          Стягнути з об’єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку “Ворошилова-28” (70200, Запорізька область, м. Гуляйполе, вул. Ворошилова, буд. 28, кв. 13, код ЄДРПОУ 32890168) на користь відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Гуляйпільського району електричних мереж (70200, Запорізька область, м. Гуляйполе, вул. Шевченка, 232, код ЄДРПОУ 00130926, поточний рахунок № 260074180 у ЗОД АППБ “Аваль”, МФО 313827) 183,16 (сто вісімдесят три) грн. 16 коп. пені, 38,50 (тридцять вісім) грн. 50 коп. 3 % річних, 70,77 (сімдесят) грн. 77 коп. втрат від інфляції, 100,38 (сто) грн. 38 коп. державного мита та 232,25 (двісті тридцять дві) грн. 25 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4.          В іншій частині позову –відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 01.02.2011 р.