Ухвала суду № 137181292, 08.06.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11057/24

провадження № 6/753/510/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді Комаревцевої Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Солодуха В.В.

розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Каращук Катерини Леонідівни про затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28.08.2024 у справі № 753/11057/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноград-21" про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

08.04.2026 до Дарницького районного суду міста Києва надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Каращук Катерини Леонідівни про затвердження мирової угоди, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виноград-21» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрполь-2005» у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.

Подання мотивоване тим, що у провадженні приватного виконавця перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 753/11057/24 від 02.10.2024, виданого Дарницьким районним судом міста Києва про стягнення з ТОВ «Виноград-21» на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики від 01.04.2024 у розмірі 800 000 грн та судового збору у розмірі 8 000 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 09.12.2025 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 стягувача ОСОБА_1 замінено її правонаступником - ТОВ «Укрполь-2005», код ЄДРПОУ 32147167.

03.02.2026 приватним виконавцем винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження.

06.04.2026 до приватного виконавця надійшла спільна заява стягувача та боржника щодо подання мирової угоди на затвердження до суду, до якої додано мирову угоду у справі № 753/11057/24.

Із тексту мирової угоди вбачається, що сторони домовились про врегулювання питання виконання рішення суду шляхом передачі боржником ТОВ «Виноград-21» у власність стягувача ТОВ «Укрполь-2005» нерухомого майна - трьох земельних ділянок у місті Одеса, а саме: земельної ділянки площею 0,2 га, кадастровий номер 5110137500:41:004:0002, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2859856251101, балансовою вартістю 420 218 грн; земельної ділянки площею 0,05 га, кадастровий номер 5110137500:41:004:0003, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2864551151101, балансовою вартістю 115 000 грн; земельної ділянки площею 0,05 га, кадастровий номер 5110137500:41:004:0004, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2864454451101, балансовою вартістю 115 000 грн.

Також умовами мирової угоди передбачено, що залишок боргу у розмірі 149 782 грн боржник зобов`язується перерахувати на рахунок стягувача протягом 60 календарних днів з моменту набрання законної сили рішенням суду про затвердження мирової угоди, а стягувач відмовляється від вимог щодо стягнення інфляційних втрат та судового збору у розмірі 8 000 грн.

У п. 4 мирової угоди зазначено, що з моменту набрання чинності мировою угодою стягувач відмовляється від примусового виконання рішення суду, після чого виконавче провадження № НОМЕР_1 підлягає закінченню.

У п. 9 мирової угоди сторони зазначили, що мирова угода є підставою для державної реєстрації права власності на земельні ділянки за стягувачем - ТОВ «Укрполь-2005».

В судове засідання сторони не прибули, представником стягувача та приватним виконавцем надано заяви про розгляд справи без участі.

Дослідивши матеріали подання, суд дійшов висновку, що мирова угода не підлягає затвердженню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 434 ЦПК України мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ.

Згідно з ч. 3 ст. 434 ЦПК України суд має право відмовити у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення з підстав, визначених ст. 207 ЦПК України.

За змістом ч.1 ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Судом встановлено, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 28.08.2024 у справі № 753/11057/24 ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноград-21" про стягнення боргу за договором позики, вирішено спір про стягнення грошової заборгованості за договором позики. Предметом судового рішення є саме грошове зобов`язання боржника перед стягувачем.

Натомість подана мирова угода фактично передбачає перехід права власності на нерухоме майно - три земельні ділянки, розташовані у місті Одеса, від боржника до стягувача.

Суд зазначає, що затвердження мирової угоди на стадії виконання судового рішення не може підміняти собою правочин щодо відчуження нерухомого майна та процедуру державної реєстрації речових прав, а також не може створювати новий спосіб набуття права власності, який не був предметом розгляду у справі та не випливає безпосередньо з резолютивної частини рішення суду.

Згідно з ч.1 ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно доч.1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Отже, передача земельних ділянок у власність іншої юридичної особи потребує дотримання спеціального порядку відчуження нерухомого майна, зокрема перевірки повноважень сторін, наявності обтяжень, арештів, заборон, прав третіх осіб, відповідності правочину вимогам земельного та цивільного законодавства, а також державної реєстрації речових прав у встановленому законом порядку.

У межах розгляду питання про затвердження мирової угоди за ст. 434 ЦПК України суд не вирішує питання про перехід права власності на нерухоме майно як самостійний предмет спору, не здійснює нотаріальну перевірку правочину, не встановлює повний обсяг речових прав та обтяжень щодо земельних ділянок і не замінює собою державного реєстратора чи нотаріуса.

Крім того, матеріали подання містять ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 16.03.2026, якою відмовлено у задоволенні подання приватного виконавця про звернення стягнення на ці самі земельні ділянки у порядку ст. 440 ЦПК України. У зазначеній ухвалі суд уже звертав увагу, що питання виготовлення технічної документації із землеустрою та подальшої реалізації земельних ділянок не вирішується судом у межах такого подання, а має здійснюватися у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

З огляду на це подана мирова угода фактично спрямована на досягнення результату, який раніше не був погоджений судом у порядку звернення стягнення на нерухоме майно, та на використання ухвали про затвердження мирової угоди як самостійної підстави для реєстрації переходу права власності на земельні ділянки.

Суд вважає, що така умова мирової угоди виходить за межі процесуального механізму, передбаченого ст. 434 ЦПК України, та не може бути затверджена судом.

Також суд звертає увагу на внутрішню суперечливість умов мирової угоди.

З одного боку, п. 1 мирової угоди передбачає, що боржник має передати нерухоме майно та сплатити залишок боргу у розмірі 149 782 грн протягом 60 календарних днів з моменту набрання законної сили рішенням суду про затвердження мирової угоди.

З іншого боку, п. 4 мирової угоди передбачає, що з моменту набрання чинності мировою угодою стягувач відмовляється від примусового виконання рішення суду, після чого виконавче провадження підлягає закінченню.

Таким чином, угода одночасно передбачає майбутнє виконання боржником зобов`язань та припинення примусового виконання ще до фактичного виконання умов мирової угоди. Це створює правову невизначеність та може унеможливити реальний контроль за виконанням рішення суду.

Крім того, у мировій угоді зазначено, що залишок боргу підлягає сплаті протягом 60 календарних днів з моменту набрання законної сили рішенням суду про затвердження мирової угоди, тоді як за результатами розгляду такого питання суд постановляє ухвалу, а не рішення. Така неточність свідчить про невизначеність умов угоди та може ускладнити її виконання.

Суд також враховує, що в тексті мирової угоди зазначено різні дати судового рішення: 28.04.2024, тоді як з матеріалів справи вбачається, що рішення Дарницького районного суду міста Києва ухвалено 28.08.2024. Також у тексті мирової угоди зазначено, що виконавчий лист виданий 04.10.2024, тоді як з матеріалів подання вбачається, що виконавчий лист № 753/11057/24 виданий 02.10.2024. Зазначені розбіжності стосуються істотних реквізитів виконавчого документа та судового рішення, у процесі виконання якого укладається мирова угода.

Крім того, мирова угода передбачає відмову стягувача від судового збору у розмірі 8 000 грн, який стягнуто рішенням суду. Водночас умови угоди не містять достатнього правового механізму, який би чітко визначав, у який момент та за яких умов така відмова вважається такою, що настала, з огляду на те, що інша частина зобов`язань боржника має виконуватися у майбутньому.

Суд зазначає, що мирова угода на стадії виконання має бути безумовною, чіткою, виконуваною та такою, що не створює нового спору між сторонами. Подана угода у запропонованій редакції таким вимогам не відповідає.

За таких обставин суд доходить висновку, що умови мирової угоди є такими, що виходять за межі допустимого врегулювання у процесі виконання рішення, містять правову невизначеність, передбачають використання ухвали суду як підстави для переходу права власності на нерухоме майно без дотримання спеціального порядку відчуження такого майна, а тому не можуть бути затверджені судом.

Керуючись ст.ст. 207, 258, 259, 260, 353, 354, 434 ЦПК України, ст.ст. 182, 657 ЦК України, суд

У Х В АЛ И В:

У затвердженні мирової угоди, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрполь-2005» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виноград-21» у процесі виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28.08.2024 у справі № 753/11057/24 - відмовити.

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Каращук Катерини Леонідівни про затвердження мирової угоди - відмовити.

Роз`яснити сторонам, що відмова у затвердженні мирової угоди не позбавляє їх права повторно звернутися з мировою угодою, умови якої відповідатимуть вимогам ст.ст. 207, 434 ЦПК України, будуть чіткими, визначеними, виконуваними та не суперечитимуть закону.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали виготовлено 08.06.2026

Суддя: Л.В. Комаревцева