Рішення № 13717941, 20.01.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

20.01.2011

Справа №5002-18/3226.1-2010

За позовом – Колективного підприємства профспілок «Ялтинське бюро подорожей та екскурсій», АР Крим, м. Ялта (98600, м. Ялта, вул. Єкатерининська, б.3)

До відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Дель Арте”, м. Київ

(01000, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 50-Б)

Про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача –Гриппа О.І. – представник, довіреність від 18.01.2011 р.

Від відповідача – Арбузов Д.В.- представник, довіреність від 01.07.2010 р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач –Колективне підприємство профспілок Ялтинське бюро подорожей та екскурсій звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Дель Арте” про витребування майна, відповідно до опису майна від 15.01.2008 р., яке, на думку позивача, належить Колективному підприємству профспілок Ялтинське бюро подорожей та екскурсій, з чужого незаконного володіння відповідача на користь позивача, яке знаходиться у Товариства з обмеженою відповідальністю “Дель Арте” за адресою: м. Ялта, вул. Кірова. 24б, а також просить стягнути судові витрати.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статті 387 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, між фірмою «Вітал -Тер» та позивачем 05.12.2003 р. був укладений Договір купівлі-продажу житлового дома лит. Е загальною площею 54,1 кв.м, житловою площею 28,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Ялта, вул. Кірова. 24б. В 2006 р. Ялтинське бюро подорожей та екскурсій подало до суду позовну заяву про визнання недійсним даного договору купівлі-продажі та про витребування майна із чужого володіння. У ході судового розгляду даного спору Ялтинському бюро стало відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітал –Тер» передало спірне майно третьої особі товариству з обмеженою відповідальністю «Ялта-Сапфір» (договір купівлі-продажу від 10.02.2007 р.). 29.01.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ялта - Сапфір» продало, а відповідач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дель Арте», купило дане домоволодіння №24 б по вул. Кірова в м. Ялта на підставі договору купівлі-продажу. Як пояснив позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дель Арте» відмовляється передати майно та службову документацію, яка належить Ялтинському бюро подорожей та екскурсій.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.09.2010р. позовну заяву про витребування майна з чужого незаконного володіння суд (суддя Мокрушин В.І.) залишив без розгляду.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду України від 25.10.2010 р. апеляційна скарга Колективного підприємства профспілок Ялтинське бюро подорожей та екскурсій задоволена. Ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.09.2010 р. у справі № 5002-19/3226-2010 скасована та справа направлена на новий розгляд до господарського суду АР Крим.

Справі привласнений № 5002-18/3226.1-2010 і її розгляд доручений судді господарського суду АР Крим Осоченко І.К.

У судовому засіданні 25.11.2010 р. представник позивача надав заяву, в якій просить витребувати із чужого незаконного володіння відповідача на користь позивача, майно згідно опису майна від 15.01.2008 р., яке належить позивачу. Суд прийняв заяву до свого розгляду.

10.12.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить витребувати із чужого незаконного володіння відповідача на користь позивача майно згідно нового переліку загальної балансованої вартості 173393 грн. Суд залишив надану заяву без розгляду, у зв’язку з тим, що надавши суду таку заяву, позивач фактично змінив предмет позову, після початку розгляду справи по суті, що не передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 10.12.2010 р. представник позивача надав клопотання, в якому просив суд витребувати з Лівадійського відділу Ялтинського ГУ ГУ МВС України в АР Крим матеріали перевірки по заяві директора. Суд задовольнив надане клопотання.

10.12.2010 р. у судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Для всебічного, повного і об’єктивного розгляду справи, з урахуванням положень ст. 69 ГПК України, суд вважав можливим продовжити строк розгляду справи та задовольнив клопотання представника позивача.

20.01.2011 року представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Дель Арте» на користь Колективного підприємства профспілок «Ялтинське бюро подорожей та екскурсій» майно, відповідно опису майна від 15.01.2008 року. До такої заяви позивачем доданий опис майна, яке знаходилося у домоволодінні № 24 лит. Е по вул. Кірова у м. Ялта.

Суд приймає вказану заяву до свого розгляду.

У судовому засіданні 10.12.2010 року представник позивача заявив клопотання про витребування у Лівадійського відділу Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АР Крим матеріали перевірки по заявам директора Колективного підприємства профспілок «Ялтинське бюро подорожей та екскурсій» Лобаревой Н.О. і колишнього директора Колективного підприємства профспілок «Ялтинське бюро подорожей та екскурсій» Гриппи О.І., зареєстрованими в ЖРЗСП №4 від 07.08.2010 р., ЖРЗСП № 4155 від 10.08.2010 р., ЖРЗСП № 4192 від 11.08.2010 р. (а.с. 18 т. 2).

Суд задовольнив клопотання позивача про витребування вищевказаних матеріалів перевірки у Лівадійського відділу Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АР Крим, про що свідчить протокол судового засідання від 10.12.2010 року та копія письмового запиту суду у порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 63 т. 2).

У встановлений строк матеріали перевірки до господарського суду АР крим так і не були скеровані Лівадійським відділу Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АР Крим.

У судовому засіданні представник позивача повторно усно заявив клопотання про витребування у Лівадійського відділу Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АР Крим матеріали перевірки по заявам директора Колективного підприємства профспілок «Ялтинське бюро подорожей та екскурсій» Лобаревой Н.О. і колишнього директора Колективного підприємства профспілок «Ялтинське бюро подорожей та екскурсій» Гриппи О.І., зареєстрованими в ЖРЗСП №4 від 07.08.2010 р., ЖРЗСП № 4155 від 10.08.2010 р., ЖРЗСП № 4192 від 11.08.2010 р.

Суд відмовляє у задоволенні повторного клопотання позивача про витребування вищевказаних матеріалів перевірки у Лівадійського відділу Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АР Крим враховуючи те, що судом таке клопотання вже було задоволено у судовому засіданні 10.12.2010 року та те, що суд при розгляді справи пов'язаний строками, встановленими статтею 69 Господарського процесуального кодексу України; такий строк спливає 23.01.2011 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

05.12.2003р. між Колективним підприємством профспілок Ялтинське бюро подорожей та екскурсій (продавець) та Підприємством з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу –фірмою „Вітал-Тер” (товариство з обмеженою відповідальністю) (покупець) укладений договір купівлі-продажу житлового будинку літ. А загальною площею 54,1 кв.м., житловою площею 28,4 кв.м., розташований за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 24 (а.с.15).

У пункті 2 договору передбачено, що ціна договору складає 100000,00 грн., яку покупець перераховує на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до п. 3 договору право власності на вказане майно виникає з моменту підписання даного договору.

У п.8 договору, сторони домовились, що продавець передає, а покупець приймає предмет договору та пов’язані з його експлуатацією документи в строк до 05.12.2003р. на підставі акту приймання-передачі.

05.12.2003р. позивач передав, а відповідач у свою чергу прийняв житловий будинок літ. Е загальною площею 54,1 кв.м., житловою площею 28,4 кв.м., розташований за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 24.

06.12.2003р. сторони вказаного договору, уклали додаткову угоду до нього, якою визначили, що об’єктом купівлі-продажі є житловий будинок літ. Е загальною площею 54,1 кв.м., житловою площею 28,4 кв.м., розташований за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 24, а не літ. А, як було вказано раніше у договорі (а.с.68).

01.04.2005р. та 02.02.2005р. Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради видані свідоцтва про право власності Підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу Фірми “Вітал-Тер” ТОВ на оспорюване нерухоме майно.

На підставі рішень виконавчого комітету Ялтинської міської ради №88 від 27.01.2005р., №485 від 23.03.2005р., №87 від 27.01.2005р. та №276 від 03.03.2005р. житлові будівлі літер Е та літер А виділені зі складу домоволодінь відповідно №24 та №26 по вул. Кірова в м. Ялта та привласнені нові адреси: м. Ялта, вул. Кірова, 24б та 26а.

В свою чергу 10 лютого 2007 року підприємство з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу – фірма „Вітал-Тер” (товариство з обмеженою відповідальністю) уклало договір купівлі-продажу житлового будинку із товариством з обмеженою відповідальністю „Ялта-Сапфір”, за яким продало цілий житловий будинок за адресою: місто Ялта, вул. Кірова, 24б, загальною площею 54,1 кв.м.

Відповідно до справи по домоволодінню №24-б по вул. Кірова в м. Ялта, право власності на спірне домоволодіння зареєстровано за ТОВ “Ялта-Сапфір” на підставі договору купівлі-продажу від 10.02.2007р., укладеного між Підприємством з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу Фірми “Вітал-Тер” ТОВ та ТОВ “Ялта-Сапфір”.

У подальшому, 29 січня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Ялта-Сапфір” (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Дель Арте” (покупець) був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку, за яким продавець продав у власність покупця житловий будинок за адресою: місто Ялта, вул. Кірова, 24б.

Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що директор колективного підприємства профспілок "Ялтинське бюро подорожей та екскурсій" неодноразово звертався до правоохоронних органів із заявами щодо неповернення підприємству майна товариством з обмеженою відповідальністю „Ялта-Сапфір”.

Так, постановою старшого УІМ 2-ого відділу Ялтинського міського управління ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим від 04 серпня 2007 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи за заявою колективного підприємства профспілок "Ялтинське бюро подорожей та екскурсій" про те що, працівниками товариства з обмеженою відповідальністю „Ялта-Сапфір” було відкрито приміщення по вул. Кірова, 24, де знаходиться майно колективного підприємства профспілок "Ялтинське бюро подорожей та екскурсій". Вказана постанова мотивована тим, що в даному випадку має місце майновий спір, який вже розглядається господарським судом, та розгляд якого не входить до компетенції 2-ого відділу Ялтинського міського управління ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим.

27 грудня 2007 року постановою старшого УІМ 2-ого відділу Ялтинського міського управління ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим також відмовлено в порушенні кримінальної справи за заявою директора колективного підприємства профспілок "Ялтинське бюро подорожей та екскурсій", оскільки опитати осіб не представилось можливим, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим у справі за позовом колективного підприємства профспілок "Ялтинське бюро подорожей та екскурсій" до підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу – фірма „Вітал-Тер” (товариство з обмеженою відповідальністю) ще не винесено.

Постановою виконуючого обов’язки прокурора міста Ялта від 09 січня 2008 року постанова старшого УІМ 2-ого відділу Ялтинського міського управління ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим від 27 грудня 2007 року скасована у зв’язку з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства.

Постановою старшого УІМ 2-ого відділу Ялтинського міського управління ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим від 19 січня 2008 року в порушенні кримінальної справи за заявою директора колективного підприємства профспілок "Ялтинське бюро подорожей та екскурсій" відмовлено у зв’язку з тим, що судовий розгляд справи за позовом колективного підприємства профспілок "Ялтинське бюро подорожей та екскурсій" до підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу – фірма „Вітал-Тер” (товариство з обмеженою відповідальністю) ще не завершений.

16 серпня 2010 року постановою УІМ 2-ого відділу Ялтинського міського управління ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим знов відмовлено в порушенні кримінальної справи за заявою директора колективного підприємства профспілок "Ялтинське бюро подорожей та екскурсій" у зв’язку з тим, що заявником не були надані правовстановлюючі документи на приміщення, де його вказівкою знаходиться майно підприємства, а також встановлено, що на момент розміщення майна вказані приміщення за адресою: місто Ялта, вул. Кірова, 24б, заявник не був власником вказаних приміщень.

Проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави звернення позивача до суду з позовною заявою, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Конституційне право на судовий захист передбачає, як невід'ємну частину такого захисту, можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 55 Конституції України передбачено захист прав і свобод людини і громадянина судом. Зокрема, частиною 4 цієї статті встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

У зв’язку із чим суд зазначає наступне.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмет позову і підстава позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу, до яких входять юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимога Колективного підприємства профспілок «Ялтинське бюро подорожей та екскурсій» про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю “Дель Арте” певного майна.

Як на підставу позову позивач посилався на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Дель Арте” незаконно володіє спірним майном, яке на думку позивача знаходиться у відповідача.

За приписами статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Статтею 387 Цивільного кодексу України унормовано, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Предметом віндикаційного позову є вимога позивача до відповідача про витребування майна із чужого незаконного володіння, яка повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки. Таким чином, вказані позивачем у позовній заяві підстави повинні підтверджувати його право власності або інше суб'єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном (безтитульний статус його володіння). Тобто, в першу чергу, на підтвердження наявності у позивача суб'єктивного права на витребування майна з чужого незаконного володіння він повинен надати суду відповідні докази, що підтверджують його право на вказане майно. Отже, умовами задоволення такого позову є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності спірного нерухомого майна на праві власності позивачу.

Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують право позивача на спірне майно. Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, суд, по-перше, звертає увагу на наступне.

Як доказ приналежності спірного майна, уточнений перелік якого позивачем доданий до заяви про уточнення позовних вимог, яка надана позивачем у судовому засіданні 20.01.2011 року, позивач надає платіжні доручення, товарні чеки та накладні (а.с. 6-15 т. 2).

Проте у своїй заяві про уточнення позовних вимог позивач просить витребувати у відповідача 90 найменувань майна, у той час, як документами підтверджується, що позивач у свій час купував лише 18 найменувань майна, при цьому не підтверджуючи документально, що таке майно дійсно знаходиться за спірною адресою.

По-друге, за приписами статті 387 Цивільного кодексу України, позивач повинен довести в суді незаконність володіння відповідачем майном, що є предметом позову.

У зв’язку із чим суд зазначає, що надані представником позивача акти у підтвердження перебування спірного майна у відповідача не приймаються судом до уваги як належний та допустимий доказ у справі, оскільки вони складені та підписані тільки співробітниками Колективного підприємства профспілок Ялтинське бюро подорожей та екскурсій, які можуть бути зацікавленими особами при вирішенні даного спору. Доказів, які б свідчили про участь не зацікавлених осіб (робітників місцевого самоврядування, представників територіальної громади т.і.) при складанні актів перебування спірного майна у відповідача суду не представлено. Більш того, надані акти свідчать, що станом на 06.09.2010 року (остання дата складання актів) майно нібито утримується робітниками ТОВ “Ялта –Сапфір”, проте позовні вимоги пред’явлені до ТОВ “Дель Арте”.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до опису майна, доданого до заяви позивача про уточнення позовних вимог від 20.01.2011 року, у графі «примітка» проти деякого майна вказано, що воно повернено Колективному підприємству профспілок «Ялтинське бюро подорожей та екскурсій». Проте пояснення щодо того коли, ким і за яких обставин повернено таке майно позивач суду не надав, так саме як і не надав доказів самого факту повернення такого майна.

Відповідач надав суду письмові пояснення, в яких пояснив, що ніякого майна позивача відповідач не отримував та не повертав (а.с. 20 т. 2).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Позивач не представив суду жодного належного доказу того, що майно, вказане у переліку до заяви про уточнення позовних вимог від 20.01.2011 року перебувало у незаконному володінні ТОВ “Ялта – Сапфір” так і те, що спірне майно перебуває у незаконному володінні ТОВ “Дель Арте” на теперішній час.

Підсумовуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, вважає, що позовні вимоги Колективного підприємства профспілок «Ялтинське бюро подорожей та екскурсій» про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю “Дель Арте” майна згідно з описом майна від 15.01.2008 року, задоволенню не підлягають, у зв’язку із чим суд відмовляє у позові у повному обсязі.

Судові витрати відносяться на позивача в порядку ст. ст. 44, 49 ГПК України.

При цьому суд звертає увагу, що вимоги щодо витребування майна з чужого незаконного володіння є вимогою майнового характеру (постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2005 року № 38/81 «Щодо витребування майна з чужого незаконного володіння»).

Згідно зі статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка держмита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки у своїй заяві про уточнення позовних вимог позивач вказує ціну майна – 173666,00 грн., то сума державного мита повинна становити 1736,66 грн.

Приймаючи до уваги те, що платіжним дорученням № 52 від 09.06.2010 року перерахував державне мито лише у сумі 85,00 грн., то з позивача підлягає стягненню в дохід державного бюджету України державне мито у сумі 1651,66 грн.

20.01.2011 року у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 25.01.2011 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Прийняти до свого розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог від 20.01.2011 року.

2. У позові відмовити.

3. Стягнути з Колективного підприємства профспілок «Ялтинське бюро подорожей та екскурсій», АР Крим, м. Ялта (98600, м. Ялта, вул. Єкатерининська, б.3; код ЄДРПО України 13788024) в дохід державного бюджету України (Отримувач: Державний бюджет м. Сімферополя; р/р 31115095700002 ГУ ДКУ в Автономній Республіці Крим, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) державне мито у сумі 1651,66 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Осоченко І.К.