Ухвала суду № 137177978, 02.06.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/9103/24

Провадження № 2-зз/361/39/25

02.06.2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року Броварський міськрайонний суд Київської області

у складі:

головуючого судді Савчака С.П.,

секретар судового засідання Красник В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в м. Бровари Київської області клопотання Акціонерного товариства «РВС Банк» про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «РВС Банк» про визнання відсутнім права іпотекодержателя та витребування майна із незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «РВС Банк», треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс», Публічне акціонерне товариство «Украгазбанк» про: - визнання відсутнім право іпотекодержателя у АТ «РВС Банк» щодо земельних ділянок кадастровий номер 3221286400:02:001:0004 площею 0,7499 га та кадастровий номер 3221286400:02:009:0042 площею 0,7501 га, які знаходяться за адресою Київська область, Броварський район, с. Погреби; - витребування із чужого незаконного володіння АТ «РВС Банк» земельні ділянки , які знаходяться за адресою Київська область, Броварський район, с. Погреби, а саме земельних ділянок: кадастровий номер 3221286400:02:001:0382 площею 0,0710 га, кадастровий номер 3221286400:02:001:0384 площею 0,1675 га, кадастровий номер 3221286400:02:001:0383 площею 0,1274 га, кадастровий номер 3221286400:02:001:0385 площею 0,3767 га, кадастровий номер 3221286400:02:001:0381 площею 0,0073 га, кадастровий номер 3221286400:02:009:0151 площею 0,0508 га, кадастровий номер 3221286400:02:009:0152 площею 0,0838 га, кадастровий номер 3221286400:02:009:0150, площею 0,2468 га, кадастровий номер 3221286400:02:009:0153, площею 0,1340 га, кадастровий номер 3221286400:02:009:0154, площею 0,2347 га.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19.04.2024 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення цього позову, у якій, посилаючись на те, що, враховуючи предмет поданого ним позову визнання відсутнім права іпотекодержателя АТ «РВС Банк» щодо земельних ділянок кадастровий номер 3221286400:02:001:0004 площею 0,7499 га та кадастровий номер 3221286400:02:009:0042 площею 0,7501 га, що розташовані за адресою: Київська область, Броварський район, село Погреби, та витребування із чужого незаконного володіння АТ «РВС Банк» земельних ділянок, які утворилися шляхом поділу АТ «РВС Банк» вказаних вище двох земельних ділянок на десять земельних ділянок: кадастровий номер 3221286400:02:001:0382 площею 0,0710 га, кадастровий номер 3221286400:02:001:0384 площею 0,1675 га, кадастровий номер 3221286400:02:001:0383 площею 0,1274 га, кадастровий номер 3221286400:02:001:0385 площею 0,3767 га, кадастровий номер 3221286400:02:001:0381 площею 0,0073 га, кадастровий номер 3221286400:02:009:0151 площею 0,0508 га, кадастровий номер 3221286400:02:009:0152 площею 0,0838 га, кадастровий номер 3221286400:02:009:0150, площею 0,2468 га, кадастровий номер 3221286400:02:009:0153, площею 0,1340 га, кадастровий номер 3221286400:02:009:0154, площею 0,2347 га, розташованих за адресою: Київська область, Броварський район, село Погреби, з метою уникнення виконання рішення суду у цій справі відповідач АТ «РВС Банк», за яким зареєстровано право власності на зазначені десять земельних ділянок, може вчиняти дії щодо розпорядження цими земельними ділянками шляхом відчуження на користь третіх осіб або зміни їх технічних характеристик для приховування цього майна, що істотно може ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення його (позивача) порушених прав, у разі задоволення судом цього позову, вважає доцільним вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки.

Накладено арешт на земельні ділянки, що розташовані за адресою: Київська область, Броварський район, село Погреби, а саме на десять земельних ділянок: 1) кадастровий номер 3221286400:02:001:0382 площею 0,0710 га, 2) кадастровий номер 3221286400:02:001:0384 площею 0,1675 га, 3) кадастровий номер 3221286400:02:001:0383 площею 0,1274 га, 4) кадастровий номер 3221286400:02:001:0385 площею 0,3767 га, 5) кадастровий номер 3221286400:02:001:0381 площею 0,0073 га, 6) кадастровий номер 3221286400:02:009:0151 площею 0,0508 га, 7) кадастровий номер 3221286400:02:009:0152 площею 0,0838 га, 8) кадастровий номер 3221286400:02:009:0150, площею 0,2468 га, 9) кадастровий номер 3221286400:02:009:0153, площею 0,1340 га, 10) кадастровий номер 3221286400:02:009:0154, площею 0,2347 га.

10.11.2025 року від АТ «РВС Банк» надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, яке обґрунтоване тим, що рішенням Національного банку України № 398-рш/БТ від 04.11.2025 АТ «РВС Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 04.11.2025 №1044 в АТ «РВС банк» було запроваджено тимчасову адміністрацію. Пунктом 2 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється: примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку).

У спорах, пов`язаних з виконанням банком, в якому запроваджена тимчасова адміністрація та/або розпочата процедура ліквідації, зобов`язань перед кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними і цей Закон є пріоритетним щодо інших нормативних актів України у цих правовідносинах.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2026 року внаслідок задоволення заяви про самовідвід судді Петришин Н.М. розгляд клопотання про скасування забезпечення позову розподілено головуючому судді Савчаку С.П.

За додатковими поясненнями у справі АТ «РВС Банк» від 05.02.2026 року на підставі рішення Правління Національного банку України від 30 грудня 2025 року № 488-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства «РВС Банк» відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації АТ «РВС Банк».

Відповідно до наказу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 31.12.2025 року №311 «Про початок процедури ліквідації АТ «РВС Банк» та делегування повноважень ліквідатору банку» розпочато процедуру ліквідації АТ «РВС Банк».

Згідно до зазначеного рішення Правління Національного банку України та наказу Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав ліквідацію Банку строком на три роки з 5 січня 2026 року до 4 січня 2029 року включно.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням усіх повноважень ліквідатора Банку, визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, призначено Караченцева Артема Юрійовича строком на три роки з 5 січня 2025 року до 4 січня 2029 року включно.

Процедура виведення з ринку і ліквідації банку регулюються нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у даних правовідносинах.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу України з процедур Банкрутства законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не поширюється на банки, які виводяться з ринку або ліквідуються відповідно до Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до п. 16 ч. 1 статті 19 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» джерелами формування коштів Фонду гарантування вкладів є кошти, що надійшли від банків, процедура тимчасової адміністрації або ліквідації яких здійснюється Фондом, у межах затверджених кошторисів витрат, на відшкодування витрат, понесених Фондом на виведення їх з ринку.

В силу ст. 3 вказаного Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Під час ліквідації банку уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури. Кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на задоволення вимог кредиторів у черговості передбаченій статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Частиною 5 ст. 20 Закону визначено, що на майно Фонду не може бути накладений арешт, а також застосовані способи забезпечення позову.

Пунктом 7 ч.2 ст. 46 цього Закону (Наслідки початку процедури ліквідації банку) прямо визначено, що «з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) будь яким майном (активами), у тому числі коштами банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) на майно (активи), у тому числі кошти банку, не допускається».

Згідно ч. 18 ст. 51 Закону не допускається забезпечення позову шляхом встановлення заборони або обов`язку Фонду, банку, віднесеному до категорії неплатоспроможних, банку, що ліквідується відповідно до цього Закону, їх посадовим особам, іншим особам під час реалізації Фондом майна (активів) банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, вчиняти певні дії або шляхом встановлення обов`язку для таких осіб утримуватися від вчинення певних дій.

Також частинами 4, 6 ст. 150 ЦПК України визначено, що не допускається забезпечення позову шляхом: накладення арешту на майно (активи) або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (крім ліквідації банку за рішенням його власників), а також на майно (активи) або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам, у тому числі уповноваженим особам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.

Процедура заявлення вимог кредиторів до банку, що ліквідується, передбачена частиною 1 статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно з якою Фонд гарантування вкладів фізичних осіб припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суми відшкодування за вкладами.

Отже, відкликання Національним банком України банківської ліцензії АТ «РВС Банк», початок процедури його ліквідації як юридичної особи, зумовлює для позивача настання відповідних правових наслідків, зокрема, виникнення спеціальної процедури пред`явлення майнових вимог до банку та їх задоволення в порядку та черговості, передбаченої Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». При цьому задоволення вимог окремого кредитора, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, у тому числі на підставі судового рішення, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов`язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. При цьому вищезазначені обмеження стосуються всіх без виключення вимог кредиторів банку, що ліквідується, незалежно від моменту виникнення відповідного грошового зобов`язання останнього».

Таким чином введення процедури ліквідації АТ «РВС Банк» зумовлює обов`язкове скасування заходів забезпечення позову в силу прямої вказівки в законі.

За запереченнями від 23.03.2026 року Публічне акціонерне товариство «Украгазбанк» просить відмовити у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову. Заперечення обґрунтоване тим, що відповідно до пункту 7 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) будь-яким майном (активами), у тому числі коштами банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) на майно (активи), у тому числі кошти банку, не допускається.

Відповідно до правового висновку, наведеного у постанові Верховного Суду від 21.10.2022 у справі № 910/4777/21: «Наслідки початку процедури ліквідації банку визначені у статті 46 цього Закону.

Верховний Суд зазначає про те, що зазначена норма закону є імперативною, тобто імперативно (наказово) визначає, які наслідки має розпочата процедура ліквідації банку для накладених публічних обтяжень чи обмежень на розпорядження майном (активами), коштами банку, що ліквідується, а саме: чітко визначає, що такі публічні обтяження чи обмеження на розпорядження майном банку втрачають чинність з дня початку процедури ліквідації банку.

При цьому в силу імперативного характеру норма, закріплена у пункті 7 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не створює правових підстав для скасування раніше вжитих судом заходів забезпечення позову відповідно до статті 145 Господарського процесуального кодексу України, про що правильно зазначив суд апеляційної інстанції.

Станом на день ухвалення постанови Північного апеляційного господарського суду від 25 серпня 2021 року про вжиття заходів забезпечення позову не існувало обставин, передбачених частиною сьомою статті 137 Господарського процесуального кодексу України, за яких не допускається забезпечення позову, а відкликання Національним банком України банківської ліцензії відповідача та ініціювання процедури його ліквідації як юридичної особи відбулося після застосування судом заходів забезпечення позову.

Отже, з огляду на вищевказані висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 7 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у даному випадку відсутні правові підстави для скасування заходів забезпечення позову на підставі даної норми, так як станом на дату постановлення ухвали про забезпечення позову відповідних обмежень ще не існувало а відкликання у АТ «РВС Банк» банківської ліцензії відбулось вже після застосування судом Броварським міськрайонним судом Київської області заходів забезпечення позову.

В судове засідання ОСОБА_1 , представники третіх осіб не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання щодо розгляду клопотання повідомлені належним чином та їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання.

В судовому засіданні представник АТ «РВС Банк» в режимі відеоконференції клопотання підтримав з підстав зазначених в ньому. В судовому засіданні представник позивача заперечила проти задоволення клопотання посилаючись на те, що задоволення клопотання призвиде до втрати позивачем земельних ділянок право власності на яке він має.

Заслухавши представників суд встановив.

Рішенням Правління НБУ від 04.11.2025 року № 398-рш/БТ АТ «РВС Банк» віднесене до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 04.11.2025 року № 1044 розпочато процедуру виведення Акціонерного товариства «РВС Банк» з ринку та запроваджено в ньому тимчасову адміністрацію строком на один місяць з 05.11.2025 року по 04.12.2025 року (включно). Призначено уповноважену особу Фонду та делеговано їй всі повноваження тимчасового адміністратора АТ «РВС Банк».

Рішенням Правління НБУ від 30.12.2025 року № 488-рш відкликано банківську ліцензію та вирішено ліквідувати АТ «РВС Банк».

Наказом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 31.12.2025 року № 311 припинено тимчасову адміністрацію в Акціонерному товаристві «РВС Банк», відкликано поноваження тимчасового адміністратора, розпочато процедуру ліквідації в Акціонерному товаристві «РВС Банк», призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора в Акціонерному товаристві «РВС Банк».

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 150 ЦПК України не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на на майно (активи) або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (крім ліквідації банку за рішенням його власників).

Відповідно до ч. 6 ст. 150 ЦПК України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам, у тому числі уповноваженим особам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.

Відповідно до ч. 9 ст. 150 ЦПК України майно (активи) або грошові кошти клієнта неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (крім ліквідації банку за рішенням його власників), на які судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних або дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), можуть бути передані приймаючому або перехідному банку у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передані майно (активи) або грошові кошти залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.

Відповідно до ч. 7-10 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Отже, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на майно, у тому числі кошти, Фонду не може бути накладений арешт, а також застосовані способи забезпечення позову.

Відповідно до п. 2, 2-1 ч. 5 ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: - примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку); - накладення нових обтяжень чи обмежень на майно (активи) (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій).

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 46 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) будь-яким майном (активами), у тому числі коштами банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) на майно (активи), у тому числі кошти банку, не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За правовим висновком Верховного Суду зазначеного у постанові від 21.10.2022 року у справі № 910/4777/21 порядок ліквідації банків визначений у розділі VIII Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Наслідки початку процедури ліквідації банку визначені у статті 46 цього Закону.

Так, зокрема відповідно до пункту 7 частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) будь-яким майном (активами), у тому числі коштами банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) на майно (активи), у тому числі кошти банку, не допускається.

Верховний Суд зазначає про те, що зазначена норма закону є імперативною, тобто імперативно (наказово) визначає, які наслідки має розпочата процедура ліквідації банку для накладених публічних обтяжень чи обмежень на розпорядження майном (активами), коштами банку, що ліквідується, а саме: чітко визначає, що такі публічні обтяження чи обмеження на розпорядження майном банку втрачають чинність з дня початку процедури ліквідації банку.

При цьому в силу імперативного характеру норма, закріплена у пункті 7 частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не створює правових підстав для скасування раніше вжитих судом заходів забезпечення позову відповідно до статті 145 Господарського процесуального кодексу України, про що правильно зазначив суд апеляційної інстанції.

Однак, як правильно встановив суд апеляційної інстанції та зазначив про це в оскаржуваній ухвалі, станом на день ухвалення постанови Північного апеляційного господарського суду від 25 серпня 2021 року про вжиття заходів забезпечення позову не існувало обставин, передбачених частиною сьомою статті 137 Господарського процесуального кодексу України, за яких не допускається забезпечення позову, а відкликання Національним банком України банківської ліцензії відповідача та ініціювання процедури його ліквідації як юридичної особи відбулося після застосування судом заходів забезпечення позову.

З огляду на викладене суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для скасування вжитих судом апеляційної інстанції у цій справі заходів забезпечення позову та вважає, що суд правильно і обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання відповідача про скасування вжитих постановою Північного апеляційного господарського суду від 25 серпня 2021 року заходів забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «РВС Банк» про скасування заходів забезпечення позову слід відмовити, оскільки на час винесення ухвали Броварським міськрайонним судом Київської області від 19.04.2024 року про задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення цього позову та накладення арешту на земельні ділянки не було розпочато процедуру виведення Акціонерного товариства «РВС Банк» з ринку та запроваджено в ньому тимчасову адміністрацію. Крім того, на час винесення ухвали не було запроваджено процедуру ліквідації «РВС Банк». Отже, відсутні підстави для скасування вжитих ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19.04.2024 року заходів забезпечення позову.

Крім того, з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову Акціонерне товариство «РВС Банк» звернулося під час запровадження у банку тимчасової адміністрації, але відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку).

В даному випадку, на думку суду, вказану норму слід розуміти і застосовувати лише щодо виконання рішень судів про звернення стягнення на майно, в тому числі за наслідками розгляду позовів до банку по суті при їх примусовому виконанні і вищезазначена норма не стосується вжитих судами заходів забезпечення.

Керуючись ст. 149-159, 258-261, 351-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Акціонерного товариства «РВС Банк» відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

На ухвалу може бути подано апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення (ухвали).

Повна ухвала складена та підписана 08.06.2026 року.

Суддя С.П. Савчак