Ухвала суду № 137177228, 04.06.2026, Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа №197/1304/23

провадження №2/197/38/26

Широківський районний суд Дніпропетровської області

УХВАЛА

04 червня 2026 року

приміщення суду за адресою: вул. Соборна, 86, с-ще Широке, 53700

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Гері О.Г.,

за участі:

секретаря судового засідання Слобідської Л.О.,

відповідачки за первісним позовом (позивачки за зустрічним позовом) ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання угоди про надання споживчого кредиту недійсною та стягнення моральної шкоди,

встановив:

Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 грудня 2025 року зазначену справу передано за підсудністю 22 грудня 2025 року до Широківського районного суду Дніпропетровської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2025 року зазначену справу передано на розгляд судді Гері О.Г.

Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2025 року суддя Геря О.Г. прийняв до свого провадження цивільну справу №197/1304/23 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання угоди про надання споживчого кредиту недійсною та стягнення моральної шкоди, а також призначив підготовче судове засідання на 21 січня 2026 року.

21.01.2026 учасники справи на судове засідання не з`явились, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

05.02.2026 року в судовому засіданні відповідачка за первісним позовом заявила клопотання про визнання явки представника позивача обов`язковою.

Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 05.02.2026 явку представника позивача Акціонерного товариства «Сенс Банк» в судове засідання визнано обов`язковою.

29.04.2026 Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області клопотання представника позивача Акціонерного товариства «Сенс Банк» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції на 04.05.2026 об 11:00 год. задоволено.

04.05.2026 представник Акціонерного товариства «Сенс Банк» участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не прийняв. На зв`язок із судом не вийшов.

Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 04.05.2026 явку представника позивача Акціонерного товариства «Сенс Банк» в судове засідання повторно визнано обов`язковою та призначено судове засідання на 04 червня 2026 року о 11:00 год.

22.05.2026 представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом Рудницький Юлій Ігорович надіслав до суду клопотання про проведення судового засідання, яке призначено на 04.06.2026 о 11:00, в режимі відеоконференції.

Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 25.05.2026 клопотання представника позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом задоволено та постановлено проведення судового засідання, яке відбудеться 04.06.2026 о 11:00 год., в режимі відеоконференції.

04.06.2026 представник Акціонерного товариства «Сенс Банк» участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не прийняв. На зв`язок із судом не вийшов на три запрошення до відеоконференції. В подальшому, під час наступного запрошення користувач відмовився брати участь у конференції.

Суд, заслухавши думку відповідачки та вивчивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Аналіз зазначених норм права вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді справи.

Диспозитивність цивільного судочинства передбачає можливість учасників справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зокрема право позивача у односторонньому порядку відмовитися від судового захисту заявленої ним вимоги.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Так, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце підготовчого чи судового засідання; повторної неявки позивача до суду, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 1 ч.2 ст.43 та ч.1 ст.44 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

При цьому, під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Як слідує з матеріалів справи позивач, який був належним чином повідомлений про розгляд справи, явку свого представника у судові засідання, призначені на 04.05.2026 та 04.06.2026, не забезпечив, заяви про розгляд справи за відсутності свого представника не подав, при цьому подавав до суду клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, які судом були задоволені, що свідчить про втрату ним інтересу до справи.

Враховуючи, що позивач, який належним чином повідомлений судом про день, час і місце розгляду справи, повторно не з`явився у судове засідання і не скористався своїм правом подати заяву про розгляд справи за його відсутності, судом вжито усіх необхідних заходів для надання позивачу достатніх можливостей для викладення своєї позиції у судових засіданнях з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

У зв`язку з наведеним залишення позову без розгляду, як це передбачено законом, а саме п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Суд роз`яснює, що відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд

постановив:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Призначити підготовче судове засідання за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання угоди про надання споживчого кредиту недійсною та стягнення моральної шкоди на 20 липня 2026 року об 11:00 годині.

В підготовче судове засідання викликати учасників справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду з урахуванням вимог пп.15.5 пп.15 п.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України протягом п`ятнадцяти днів з моменту її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

С у д д я: О.Г. Геря