Ухвала суду № 137170437, 27.05.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/631/25

Провадження 2-124/26

ухвала

27 травня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Потабенко Л.В.,

при секретарі Куник О.В.,

за участю представників Цурка Н.О., Ткачук А.В., Леляк Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку позовного провадження в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницька мануфактура» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурашковська Олена Семенівна, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Шафран Роман Іванович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельний Альянс Монтажопронкт» про визнання договорів купівлі-продажу недійсними (фраундаторними),

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Обухівського районного суду Київської області на розгляді перебуває вищевказана цивільна справа.

27.05.2026 року від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницька мануфактура» Цурка Н.О. надійшло клопотання в якому вона просить суд передати дану справу для розгляду до Господарського суду Вінницької області в межах справи №902/1451/25, оскільки 15.05.2026 року ухвалою Господарського суду Вінницької області у справі №902/1451/25 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект", та визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницька мануфактура» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект". З огляду на ту обставину, що спір у даній справі стосується неправомірних дій керівника боржника - банкрута щодо виведення належного йому майна з метою уникнення субсидіарної відповідальності, вважає за доцільне клопотати про передачу даної справи до розгляду Господарським судом Вінницької області.

В судовому засіданні представник позивача Цурка Н.О. клопотання підтримала.

Представники відповідачів щодо задоволення клопотання про передачу на розгляд до Господарського суду Вінницької області заперечили, та зазначили, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" має статус третьої особи у даній справі, а не сторони як вимагає закон, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Вислухавши представників сторін, дослідивши додані до клопотання матеріали, суд дійшов висновку про те, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 15.05.2026 року ухвалою Господарського суду Вінницької області у справі №902/1451/25 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект", та визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницька мануфактура» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект".

21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року.

У п. 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша).

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга вказаної статті).

Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи (частина третя вказаної статті).

Згідно з частинами 1-3 ст. 3 ГПК України у редакції, чинній на час касаційного перегляду, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Тобто, законодавець указав, що у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містяться процесуальні норми, які передбачають особливості розгляду справ указаної категорії.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втратив чинність з 21 жовтня 2019 року, з набранням чинності Кодексу України з процедур банкрутства.

Відтак можна зробити висновок, що зазначений Кодекс передбачає також особливості розгляду справ про банкрутство, що і підтверджено у ст. 7 цього Кодексу.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.

Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Таке врегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Таким чином, з огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції. Однак не можна погодитися з висновками про закриття провадження у справі, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, а до цього ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». За встановлених обставин у цій справі суди повинні були передати справу до Господарського суду міста Києва, на розгляді якого перебуває справа про банкрутство товариства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року в справі № 607/6254/15-ц.

Як вбачається з матеріалів справи боржник Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельний Альянс Монтажопронкт» не є стороною у даній справі, а тому в задоволенні клопотання про передачу справи до господарського суду необхідно, відмовити.

Керуючись ст. ст. 30, 31, 260 ЦПК, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника позивача Цурки Наталії Олександрівни, про передачу на розгляд до Господарського суду Вінницької області даної цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницька мануфактура» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурашковська Олена Семенівна, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Шафран Роман Іванович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельний Альянс Монтажопронкт» про визнання договорів купівлі-продажу недійсними (фраундаторними), відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В. Потабенко