Рішення № 137168626, 25.05.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.05.2026 Справа №905/679/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, м.Дніпро, вул.Січових стрільців, 4Д, код ЄДРПОУ 42086719)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» (85630, Донецька область, м.Красногорівка, вул.Ахтирського, 4, код ЄДРПОУ 00191744)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (84302, Донецька область, Краматорський р-н, м.Краматорськ, вул.Комерційна, 8, код ЄДРПОУ 00131268)

про стягнення 1063154,33 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Білогубова В.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Полінський В.А. адв.

від відповідача: Яковлєв А.В. адв.

від третьої особи: не з`явився

Згідно із ст.183 ГПК України в засіданнях суду оголошувались перерви з 22.01.2026 до 03.02.2026, з 16.03.2026 до 31.03.2026.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод», м.Красногорівка про стягнення:

- суми боргу в розмірі 843933,80 грн за спожиту у лютому-квітні 2022 електричну енергію;

- суми 3% річних у розмірі 31092,23 грн, нарахованих у період з 16.03.2022 по 28.04.2023 за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по сплаті електроенергії, спожитої у лютому-квітні 2022;

- інфляційної складової боргу у розмірі 188128,30 грн, нарахованої з 01.04.2022 по 31.03.2023, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по оплаті електроенергії, спожитої у лютому-квітні 2022;

- суми пені у розмірі 229369,96 грн, нарахованої у період з 16.03.2022 по 16.11.2022, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по сплаті спожитої електроенергії у лютому-квітні 2022.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між сторонами з огляду на приєднання Приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» до умов відповідного публічного договору шляхом підписання заяви-приєднання, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за спожиту у період з лютого по квітень 2022 року електричну енергію в розмірі 843933,80 грн, що стало підставою для нарахування пені, інфляційних втрат та процентів річних.

Ухвалою суду від 07.06.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/679/23, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Розгляд справи зупинявся і поновлювався.

Згідно з ухвалою суду від 22.12.2025 вирішено здійснювати розгляд справи №905/679/23 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Розгляд справи на стадії підготовчого судового засідання відкладався, згідно з ухвалою суду від 19.02.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

На підставі ухвали суду від 16.03.2026 залишено без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до Приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» в частині вимоги про стягнення суми пені у розмірі 229369,96 грн, нарахованої у період з 16.03.2022 по 16.11.2022, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по сплаті спожитої електроенергії у лютому-квітні 2022.

Ухвалою суду від 16.03.2026 залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі».

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у численних заявах, клопотаннях, поясненнях та у судових засіданнях проти задоволення позову заперечував з посиланням на те, що промислові потужності Приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» з 2014 року знаходились у безпосередній близькості до лінії розмежування з окупованою росією територією, внаслідок чого вже з 17.02.2022 територія підприємства піддавалась бомбардуванням і зазнавала суттєвих пошкоджень. За твердженням відповідача, систему електроживлення також було пошкоджено, внаслідок чого визначені позивачем за даними оператора системи розподілу обсяги постачання електричної енергії не відповідають дійсності.

Як вказував відповідач, з 2014 року на території заводу знаходились сили оборони України, з 24.02.2022 працівники підприємства на територію заводу не допускались. Серед іншого до матеріалів справи були надані договори про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, які укладались між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Луганська, Приватним акціонерним товариством «Красногорівський вогнетривкий завод» та рядом військових частин, зі змісту яких слідувало, що у 2019, 2020, 2021 роках Квартирно-експлуатаційний відділ м.Луганська приймав на себе обов`язок відшкодувати витрати з оплати електричної енергії, понесені Приватним акціонерним товариством «Красногорівський вогнетривкий завод» у зв`язку зі споживанням такої енергії тимчасово розміщеними на території заводу військовими частинами.

Приватне акціонерне товариство «Красногорівський вогнетривкий завод» також надало контррозрахунок позовних вимог, відповідно до якого, на думку відповідача, заявлена до стягнення сума основного боргу відсутня.

Позивач з доводами відповідача не погоджувався і вказував, що обсяги спожитої електричної енергії визначає виключно оператор системи розподілу (у спірних правовідносинах Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі») на підставі власного переліку точок комерційного обліку відповідача, на що позивач жодним чином не може впливати. Позивач здійснює нарахування на увесь обсяг електричної енергії, який йому передав оператор системи розподілу. Відповідно до галузевого законодавства та договірних умов, позивач не впливає на визначення переліку точок комерційного обліку споживача та на визначення обсягів спожитої електричної енергії.

Позивач також наполягав на тому, що наявність у відповідача договірних відносин з третіми особами про відшкодування витрат за комунальні послуги не є підставою для невиконання умов договору №180 від 01.02.2021 про постачання електричної енергії споживачу.

Разом з тим, позивач зауважував, що відповідачем не було дотримано визначених договором та нормативно-правововими актами у сфері енергопостачання правил розірвання укладеного сторонами правочину та/або повідомлення постачальника про необхідність припинення постачання електричної енергії, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» правомірно здійснені нарахування у спірний період.

У зв`язку з надходженням контрозрахунку позовних вимог, позивач надав заперечення, у яких виклав власні міркування щодо здійснених на виконання договору №180 від 01.02.2021 платежів та зарахування сплачених сум, на наявності заборгованості у заявленому розмірі наполягав.

Третя особа позов підтримувала і пояснювала, що за спірний період представниками відповідача на адресу товариства не надавались звіти про покази засобів обліку, тому розрахунки були проведені на підставі зібраних оператором системи розподілу даних (дані зчитані дистанційним шляхом, дані зафіксовані під час проведення контрольного огляду або розрахунковим шляхом). Частина об`єктів відповідача обладнані автоматизованою системою комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ).

У судовому засіданні 30.04.2026 суд розглянув клопотання б/н від 15.04.2026 Приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» та частково врахувавши заперечення позивача і третьої особи (звернення всупереч правилам, встановленим Господарським процесуальним кодексом України; витребування документів, які не стосуються спірного періоду тощо), відмовив у його задоволенні. Окрім доводів, наведених позивачем і третьою особою, суд також врахував, що судом вже витребовувались у оператора системи розподілу всі наявні докази, що підтверджують показники споживання електричної енергії за об`єктами і точками розподілу Приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» у березні-квітні 2022 року. Разом з тим, розглядаючи відповідне звернення, суд зважав на поведінку відповідача під час розгляду справи, яка вирізнялась поданням численних клопотань, в тому числі, про витребування доказів, зміною редакцій таких клопотань, зверненням до суду з клопотаннями, заявами, поясненнями безпосередньо напередодні судових засідань.

Письмові пояснення б/н від 07.05.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» та доданий до них акт прийняття-передавання товарної продукції за березень 2021 року не прийняті судом до розгляду як такі, що подані після закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 30.04.2026 постановлено ухвалу в протокольній формі про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.05.2026 об 11:00 год.

Разом з тим, 20.05.2026 до Господарського суду Донецької області надійшов лист №596 від 20.05.2026 Акціонерного товариства «Харківобленерго», у якому повідомлялось, що у зв`язку з проведенням капітального ремонту ТП-1106, 21.05.2026 з 11:00 год. до 15:00 год. буде припинено подачу електроенергії.

З огляду на об`єктивні причини неможливості проведення судового засідання, з метою реалізації учасниками справи процесуальних прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, згідно з ухвалою від 20.05.2026 суд призначив судове засідання з розгляду справи по суті на 25.05.2026.

Представники сторін і третьої особи у судове засідання 25.05.2026 з`явились (у режимі відеоконференції), представники позивача і третьої особи наполягали на задоволенні позовних вимог, представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Представник третьої особи був присутній у судовому засіданні 25.05.2026, при оголошенні вступної та резолютивної частини рішення до відеоконференції не під`єднався.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.ст.11, 509 вказаного кодексу зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із продажем електричної енергії, здійснюється Цивільним кодексом України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою №312 від 14.03.2018 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг і безпосередньо договором.

Згідно з ч.1 ст.633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За приписами ч.1 ст.634 вказаного кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Як визначено у ч.ч.1, 2 ст.642 наведеного нормативно-правового акту відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

01.02.2021 між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (постачальник), та відповідачем, Приватним акціонерним товариством «Красногорівський вогнетривкий завод» (споживач), був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу шляхом підписання заяви-приєднаня б/н від 01.02.2021, за змістом п.2.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

До вказаного договору були підписані додатки: №1 «Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу», №2 «Комерційна пропозиція «Індивідуальна (строкова)».

У відповідності до п.5.1 укладеного сторонами правочину споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору.

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірюваня) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії. (п.5.2 договору б/н від 01.02.2021).

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції (додаток №2), яку обрав споживач, та набирає чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією (п.13.1 вищезазначеного правочину).

За приписами п.9.1 комерційної пропозиції договір на умовах даної комерційної пропозиції починає діяти з першого дня розрахункового періоду лютого 2021 року, але не раніше дати підписання цієї комерційної пропозиції, договір укладається на строк 11 календарних місяців та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо постачальник не відмовиться від його пролонгації у зв`язку з порушенням споживачем умов п.5.1 цієї комерційної пропозиції.

Вказана комерційна пропозиція підписана представниками сторін та скріплена печатками юридичних осіб без зауважень та заперечень.

Як вказує позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» поставило Приватному акціонерному товариству «Красногорівський вогнетривкий завод» електроенергію:

- у лютому 2022 року в обсязі 456522 кВт/год на суму 1218537,71 грн з ПДВ акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2022 року б/н від 28.02.2022, рахунок №180 від 07.03.2022;

- у березні 2022 року в обсязі 171284 кВт/год на суму 531346,60 грн з ПДВ акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за березень 2022 року б/н від 31.03.2022, рахунок №180 від 09.04.2022;

- у квітні 2022 року в обсязі 64056 кВт/год на суму 197903,83 грн з ПДВ акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за квітень 2022 року б/н від 30.04.2022, рахунок №180 від 07.05.2022.

Поряд з цим, з боку споживача підписаній лише акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2022 року.

Одночасно, у заяві-приєднання визначено, що оператором системи розподілу, з яким споживач уклав договір про надання послуг з розподілу електричної енергії, є Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі».

На запит позивача, вказаний оператор системи розподілу надав інформацію про обсяги спожитої відповідачем у березні-квітні 2022 року електричної енергії, які і були відображені Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» у відповідних актах та рахунках.

За твердженням позивача, відповідач встановлений договором від 01.02.2021 обов`язок щодо оплати електричної енергії виконав частково, сплатив в загальній сумі 1103854,34 грн (10.02.2022 платіж на суму 346543,20 грн, 22.02.2022 платіж на суму 100000 грн, 23.02.2022 платіж на суму 100000 грн, 04.07.2022 платіж на суму 557311,14 грн), які були зараховані в рахунок погашення боргу за електроенергію, поставлену у лютому 2022 року. Відтак, Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» заявлено, зокрема, вимоги про стягнення основного боргу в сумі 843933,80 грн.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами п.5.7 договору б/н від 01.02.2021р. оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Відповідно до п.п.5.1, 6.3 комерційної пропозиції «Комерційна пропозиція «Індивідуальна (строкова)», оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється:

- не пізніше ніж на 10-й день розрахункового періоду 20% від заявленого обсягу;

- не пізніше ніж на 20-й день розрахункового періоду 40% від заявленого обсягу;

- не пізніше ніж на 30-й день розрахункового періоду 40% від заявленого обсягу.

Рахунок на оплату фактично спожитого у розрахунковому періоді обсягу електричної енергії надається, як правило, наступного робочого дня після закінчення розрахункового періоду (при умові отримання постачальником даних про обсяги споживання від споживача чи адміністратора комерційного обліку). У разі неодержання рахунку, споживач самостійно оформляє платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строк, зазначений у п.5.1 комерційної пропозиції.

Як вбачається з матеріалів справи, рахунок №180 від 07.03.2022 за лютий 2022 року на суму 1218537,71 грн підписаний сторонами 07.03.2022, кінцевою датою сплати визначено 15.03.2022.

Отже, зобов`язання відповідача з оплати рахунка №180 від 07.03.2022 за лютий 2022 року на суму 1218537,71 грн мало бути виконано не пізніше 15.03.2022.

Як зазначалось, відповідач частково виконав відповідні зобов`язання та перерахував на користь позивача загалом 1103854,34 грн (10.02.2022 платіж на суму 346543,20 грн, 22.02.2022 платіж на суму 100000 грн, 23.02.2022 платіж на суму 100000 грн, 04.07.2022 платіж на суму 557311,14 грн), що свідчить про наявність у Приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» заборгованості за зобов`язаннями грудня 2022 року у розмірі 114683,37 грн.

Акт та рахунок за грудень 2022 року підписані уповноваженим представником відповідача, за цими зобов`язаннями здійснена часткова оплата, внаслідок чого суд не вбачає підстав ставити під сумнів факт споживання відповідачем у цьому місяці електричної енергії в обсязі 456522 кВт/год.

Наданий відповідачем контррозрахунок не узгоджується з наявними у матеріалах справи доказами, належним чином не підтверджений і не спростовує розрахунку позивача.

Разом з тим, щодо споживання Приватним акціонерним товариством «Красногорівський вогнетривкий завод» електричної енергії у березні і квітні 2022 року, суд зазначає про наступне.

Статтею 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Постачання електричної енергії електропостачальником здійснюється з дотриманням Правил роздрібного ринку. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу, який затверджує Регулятор (ч.ч.6, 7, 11 ст. 56 Закону «Про ринок електричної енергії»).

Відповідно до п.п.4.12, 4.13 розділу IV Правил роздрібного ринку електричної - затверджених постановою №312 від 14.03.2018 НКРЕКП (далі ПРРЕЕ) розрахунок між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п.10 постанови №312 від 14.03.2018 НКРЕКП до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

Функції адміністратора комерційного обліку (далі АКО) з врахуванням положень п.п.9, 10 постанови №312 від 14.03.2018 НКРЕКП та відповідно до ч.1 ст.53 Закону України «Про ринок електричної енергії» покладаються на оператора системи передачі/оператора системи розподілу (далі ОСП/ОСР).

На території Донецької області функції АКО щодо відповідача здійснює Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі».

Відповідно до п.4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п.9.1.1 розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку та затверджуються Регулятором.

У цій справі в спірний період відповідачем самостійно не було передано показників приладів обліку ані оператору системи розподілу (АТ «ДТЕК Донецькі електромережі»), ані позивачу (ТОВ «Донецькі енергетичні послуги»).

З наданих третьою особою пояснень і документів вбачається, що у березні 2022 року за частиною об`єктів відповідача обсяг спожитої електричної енергії був визначений розрахунковим шляхом, а за частиною зчитано дистанційно системою АСКОЕ. У квітні 2022 року обсяг спожитої електричної енергії був зчитаний дистанційно системою АСКОЕ.

При формуванні та виставленні рахунків позивач виходив із обсягів спожитої електричної енергії, дані про які отримав від оператора системи розподілу Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі».

Відповідно до п.п.8.6.9 ККОЕЕ, у разі ненадання споживачем (крім індивідуальних побутових споживачів) звіту про покази лічильників за розрахунковий місяць протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду ЗКО протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання.

Перевірка достовірності даних ЗКО безпосередньо на місці їх установлення забезпечується сторонами за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців. Дані про перевірку можуть фіксуватись як на паперових носіях, так і за допомогою електронних засобів (мобільний телефон, планшет тощо) (п.8.6.10. ККОЕЕ).

Згідно з п.п.8.6.11 ККОЕЕ середньодобовий обсяг споживання електричної енергії електроустановками споживача для цілей розрахунків визначається у кВт·год з округленням до чотирьох цифр після коми на основі фактичного споживання в аналогічному періоді попереднього року, розрахованого з урахуванням знятих фактичних або (у разі їх відсутності) оціночних показів лічильника та коефіцієнта приросту/зниження споживання (для індивідуальних побутових споживачів).

У разі відсутності відповідних історичних даних середньодобовий обсяг споживання розраховується на основі зафіксованих двох останніх послідовно зчитаних показів, кількості днів між цими зчитуваннями при умові, що між датами зчитування цих показів не менше ніж 28 днів (без урахування днів, коли електроустановки споживача були відключені оператором системи).

Для непрацюючих лічильників визначення середньодобового обсягу споживання електричної енергії проводиться після відновлення роботи вузла обліку на основі двох найближчих до періоду розрахунку зчитаних та переданих фактичних показів лічильника при умові, що між датами зняття цих показів не менше ніж 28 днів (без урахування днів, коли електроустановки споживача були відключені оператором системи).

Коефіцієнт приросту/зниження споживання розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми як співвідношення приросту/зниження величини усередненого середньодобового обсягу споживання всіх індивідуальних побутових споживачів, для яких в ОСР наявні фактичні (отримані з лічильників) дані на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, щодо їх споживання у розрахунковому місяці, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

У разі сумніву споживача у правильності розрахунку величини середньодобового обсягу споживання електричної енергії він може звернутися до оператора системи або відповідного ППКО для здійснення контрольного зчитування та звірки показів або надання детальних пояснень щодо здійсненого розрахунку та/або ініціювати розгляд та вирішення суперечки згідно з цим Кодексом.

Як встановлено, об`єкт відповідача, до якого здійснювалось постачання електричної енергії, знаходиться у місті Красногорівка Мар`їнського району Донецької області, що відноситься до територій, де з 24.02.2022 по 11.11.2024 велися активні бойові дії, а також тимчасово окупованих рф з 12.11.2024.

13.04.2022 Міністерством енергетики України був прийнятий наказ №148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану», яким затверджено Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану (далі Положення №148).

Згідно з п.4 вказаного наказу він набирає чинності з дня його офіційного опублікування та діє протягом періоду дії воєнного стану в Україні та тридцяти днів після припинення або скасування такого стану.

Наведений документ був опублікований 06.05.2022, діяв до 05.12.2023 і з огляду на зміст його п.4 розповсюджує дію на спірні правовідносини.

Пунктом 9 Положення №148 передбачено, що обсяги споживання електричної енергії визначаються з урахуванням таких особливостей:

1) обсяги споживання електричної енергії на об`єктах споживачів визначаються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №311 (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 20.03.2020 №716) (далі - Кодекс комерційного обліку електричної енергії), крім об`єктів споживачів, розташованих на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях;

2) обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначаються:

з урахуванням фактичних показів лічильника(ів) у разі отримання таких показів за допомогою засобів дистанційної передачі даних (АСКОЕ)

або переданих споживачем чи персоналом оператора системи, або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або постачальником електричної енергії (для населення);

приймаються рівними нулю за період(и) відсутності електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахунковому періоді для споживачів, об`єкти яких заживлені від певного вузла/району/області електричних мереж оператора системи, з яких був відсутній відпуск електричної енергії споживачам;

приймаються рівними нулю - з дня пошкодження/руйнування електроустановки споживача до непридатного для споживання стану відповідно до підтвердженої оператором системи або Держенергонаглядом заяви споживача;

у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, для кожної категорії споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії, розрахованого для відповідного періоду та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснюють розподіл електричної енергії відповідному споживачу. Коефіцієнт приросту/зниження споживання електричної енергії розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми, як співвідношення величин обсягу відпуску електричної енергії споживачам у розрахунковому місяці за наявними у оператора системи фактичними даними станом на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, до величини обсягу відпуску електричної енергії споживачам в аналогічному розрахунковому місяці попереднього року у відповідному вузлі/районі/області електричних мереж оператора системи;

3) оператор системи з урахуванням підстав, зазначених в абзацах третьому та четвертому підпункту 2 цього пункту, має перерахувати обсяги електричної енергії на підставі заяви споживача із дати підтвердженого виникнення підстав.

З огляду на те, що місто Красногорівка з самого початку повномасштабного вторгнення опинилось в зоні активних бойових дій, суд виходить з того, що у сторін і третьої особи не було доступу до приладів обліку електричної енергії Приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» як з 24.02.2022, так і немає на теперішній час, а отже, у них відсутня можливість передати будь-які відомості щодо фактичних обсягів (на підставі приладів обліку) споживання електричної енергії відповідачем за період березень-квітень 2022 року.

Судом також враховано, що показники приладів обліку електроенергії відповідача за аналогічний період попереднього березня 2021 року (акт прийняття-передавання товарної продукції) було надано позивачем до матеріалів справі лише 07.05.2025 після закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті, внаслідок чого цей акт не враховується судом під час вирішення спору.

Разом з тим, ухвалою від 16.03.2026 було витребувано у Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», зокрема, всі наявні докази, що підтверджують показники споживання електричної енергії за об`єктами і точками розподілу Приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» у березні-квітні 2022 року.

У своїх поясненнях третя особа зазначала, що у зв`язку із веденням бойових дій та наступною окупацією міста Красногорівка, товариство втратило доступ до об`єктів та документів, які використовувало у своїй діяльності. Оскільки більшість інформації та документів зберігалась на паперових носіях, Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі» не має можливості надати документи, які б підтверджували дані контрольного огляду.

В той же час, третьою особою були надані до матеріалів справи відомості про зчитування інформації про споживання електричної енергії, зафіксовані системою АСКОЕ.

Однак, із цих даних неможливо встановити, що обсяги постачання у березні-квітні 2022 року є саме такими, як стверджують позивач і третя особа. Переконливих пояснень з цього приводу під час розгляду справи по суті вказаними учасниками судового розгляду надано не було. Окрім того, такі документи надані у вигляді роздруківок, скріншотів програми, таблиць без підписів відповідальних працівників оператора системи розподілу. Той факт, що докази подавались через підсистему «Електронний суд» і скріплені електронним цифровим підписом представника (адвоката) Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» не свідчить про належну перевірку даних відповідальним працівником товариства, що володіє знаннями відносно функціонування системи АСКОЕ.

Аналізуючи вищенаведені обставини справи, а також норми законодавства, які регулюють питання щодо способів визначення об`ємів електроенергії, суд не може визнати справедливим, співрозмірним і достовірним розрахунок третьої особи, який в подальшому був використаний позивачем, зважаючи на реальне становище в місті Красногорівка Донецької області у спірний період.

З урахуванням наведеного, суд виходить з того, що споживання відповідачем електричної енергії у спірний період березня-квітня 2022 року, не підтверджуються належними та допустимим доказами у розумінні норм ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.ч.1, 2 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.74 зазначеного нормативно-правового акту, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Положеннями ст.79 вказаного кодексу унормовано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зі змісту ст.79 Господарського процесуального кодексу України слідує, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів, видається більш вірогідним, ніж протилежний (п.п.6.19, 6.20 постанови Верховного Суду від 04.02.2021 у справі №910/11534/18).

Одночасно ст.86 цього кодексу передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених ст.86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи докази та встановлені судом обставини є більш вірогідними на підтвердження позиції відповідача про відсутність споживання електроенергії у спірний період, ніж надані позивачем і третьою особою докази в обґрунтування своїх доводів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що споживання відповідачем електроенергії по рахункам та актам приймання-передавання товарної продукції (електроенергії) за період березень-квітень 2022 року на загальну суму 729250,43 грн, не підтверджено матеріалами справи.

Оскільки обсяги спожитої у березні-квітні 2022 року Приватним акціонерним товариством «Красногорівський вогнетривкий завод» електричної енергії, визначені на підставі відомостей оператора системи розподілу, покладені в основу актів наданих послуг та виставлених позивачем рахунків на оплату, суд зазначає про недоведеність суми заборгованості, що, у свою чергу, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Посилання позивача на те, що відповідач не повідомляв про зупинення своєї господарської діяльності, а також від споживача не надходило заяв щодо відключення електроустановки від постачання чи заяв про розірвання договору про постачання електроенергії, а отже він зобов`язаний здійснити відповідну оплату, судом до уваги не приймаються з огляду на те, що вимоги галузевого законодавства та договору у цій частині визначають порядок дій сторін за звичайних обставин, тоді як у розглядуваному випадку мало місце повномасштабне вторгнення збройних сил російської федерації, за наявності якого неможливе заздалегідь сплановане припинення договірних правовідносин або відключення від електропостачання.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищенаведене, позивач заявив до стягнення 3% річних у розмірі 31092,23 грн, нарахованих у загальний період з 16.03.2022 по 28.04.2023 та інфляційну складову боргу у розмірі 188128,30 грн, нараховану за загальний період з 01.04.2022 по 31.03.2023.

З огляду на висновки суду щодо часткового задоволення позовних вимог відносно основного боргу, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних в сумі 8893,95 грн та інфляційні втрати у розмірі 74319,52 грн, нараховані у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання з оплати вартості електричної енергії, що була поставлена у лютому 2022 року.

Таким чином, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до Приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» підлягає частковому задоволенню з визначених вище підстав.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 15510,29 грн підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам з віднесенням у частині пені на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» (85630, Донецька область, м.Красногорівка, вул.Ахтирського, 4, код ЄДРПОУ 00191744) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, м.Дніпро, вул.Січових стрільців, 4Д, код ЄДРПОУ 42086719) суму боргу в розмірі 114683,37 грн, 8893,95 грн 3% річних, 74319,52 грн інфляційних втрат, а також судовий збір в сумі 2374,76 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Вступну та резолютивну частини рішення складено 25.05.2026.

Повний текст рішення складено 04.06.2026.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.О.Паляниця