Постанова № 13716800, 24.11.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-4548/10/1770

24 листопада 2010 року 15год. 50хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Юрчука М.І. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Будній М.М.

відповідача: представник Троянчук Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Високовольтний союз-Україна"

доДержавної податкової інспекції у м.Рівне

про визнання протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Високовольтний союз-Україна" - звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду, залучивши відповідачем у справі державну податкову інспекцію у м. Рівне, з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003212342/0 від 20.07.2009р., №0003212342/1 від 24.09.2009р., зобов'язання відповідача вчинити певні дії - повернути стягнуті грошові суми за вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступними обставинами. Відповідно до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих податковим органом на підставі акту складеного за результатами планової документальної перевірки позивача, Товариству з обмеженою відповідальністю "Високовольтний союз-Україна" (надалі по тексту судової постанови - ТзОВ "Високовольтний союз-Україна") зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 7844,00 грн. Проте, як зазначає позивач, вищевказана сума, на яку зменшено бюджетне відшкодування, вже була включена податковим органом до суми, яку стягнуто згідно податкових повідомлень-рішень №0003202342/0 від 20.07.2009р., №0003202342/1 від 24.09.2009р., винесених відповідачем за результатами тієї ж перевірки позивача.

З огляду на це, позивач просить суд визнати оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх, зобов'язати відповідача вчинити певні дії - повернути стягнуті грошові суми за вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями.

В судовому засіданні, після початку розгляду справи по суті, представник позивача звернувся до суду із усним клопотанням про прийняття заяви про зміну позовних вимог та уточнення позовної заяви. Вказану заву обґрунтував тим, що у первісному тексті позовної заяви, яка подана до суду, не знайшли відображення ряд обставин щодо предмету оскарження. Просив змінити предмет спору: замість вимоги про зобов'язання відповідача повернути стягнуті грошові суми за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями, включити вимогу про зобов'язання відповідача внести відповідні зміни в особовий рахунок ТзОВ "Високовольтний союз-Україна" з ПДВ шляхом скасування операцій від 03.12.2009р. щодо зменшення переплати позивача по ПДВ на суму 1 061,00 грн. та на суму 6 783,00 грн., які були здійснені на підставі податкових повідомлень-рішень №0003212342/0 від 20.07.2009р., №0003212342/1 від 24.09.2009р. Як наслідок, представник позивача зазначив також про зміну підстав позову відносно вищевказаної зміненої позовної вимоги.

Оскільки така заява суперечила вимогам ч. 1 ст. 51 та ч. 1 ст. 137 КАС України, так як позивачем одночасно змінювались і предмет і підстава позову, а вказану заяву було подано після початку розгляду справи по суті і вона не відповідала вимогам ст. 106 КАС України, у задоволенні вказаного клопотання представнику позивача було відмовлено. Заяву було повернуто позивачу, про що судом винесено відповідну ухвалу від 03 листопада 2010р. (а.с. 56-57).

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі, суду надали додаткові письмові пояснення (а.с.71-72), в яких зазначається про неправильне віднесення відповідачем ПДВ у сумі 1061,00 грн. до податкового кредиту за січень 2008р., що відображено в акті перевірки. Окрім того, представниками позивача вказано, що бюджетне відшкодування з ПДВ у сумі 329230,00 грн. було сформоване з сум ПДВ включених до податкового кредиту звітних періодів, що передували лютому 2008р., а отже не включало ПДВ у розмірі 1061,00 грн. та 1622,00 грн., віднесене до податкового кредиту у лютому 2008р., а також ПДВ у сумі 5161,00 грн., віднесене до податкового кредиту у березні 2008р.

До початку судового засідання представником відповідача було подано письмові заперечення. На обґрунтування своїх заперечень представник відповідача пояснив суду, що за результатами проведеної податковим органом перевірки позивача було виявлено порушення ТзОВ "Високовольтний союз-Україна" вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (надалі по тексту судової постанови Закон №168-97-ВР), внаслідок чого платником податків занижено ПДВ на суму 11070,00 грн. На цій підставі відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №003202342/0 від 20.07.2009р. (та відповідно №003202342/1 від 24.09.2009р.), яким позивачу визначено суму податкового зобовязання в розмірі 16605,00 грн.

Як зазначає представник відповідача, вказаною перевіркою також встановлено порушення платником податків вимог пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону №168-97-ВР, в результаті чого останнім завищено суму бюджетного відшкодування на загальну суму 7844,00 грн. На цій підставі відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення за №003212342/0 від 20.07.2009р. та №003212342/1 від 24.09.2009р. (які є предметом оскарження в даній справі), якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 7844,00 грн.

Представник відповідача вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, а сума, на яку зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ до стягнення в бюджет не підлягала, отже вимога про її повернення є необґрунтованою. У задоволенні позовних вимог позивача просить відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що з 03.06.2009р. по 30.06.2009р. посадовими особами відповідача було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.03.2009р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.03.2008р. За результатами вказаної перевірки оформлено акт №874/23/33334990 від 08.07.2009р. (а.с. 9-33, надалі по тексту судової постанови акт перевірки).

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії вказаного акту, перевіркою виявлено ряд порушень, серед яких порушення ТзОВ "Високовольтний союз-Україна" пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону №168-97-ВР, в результаті чого останнім завищено суму бюджетного відшкодування за лютий 2008 року на суму 1061,00 грн., березень 2008 року на суму 6783,00 грн.

На цих підставах, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №003212342/0 від 20.07.2009р. (а.с. 8), згідно якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1061,00 заявленого по декларації за лютий 2008р., зареєстрованій у податковому органі за №13724 від 19.03.2008р. та у розмірі 6783,00 грн. заявленого по податковій декларації за березень 2008р., зареєстрованій у податковому органі за №33743 від 18.04.2008р., що разом складає 7844,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення, на ряду з іншими податковими повідомленнями-рішеннями прийнятими на підставі акту перевірки, оскаржувалося платником податків в порядку адміністративного оскарження, шляхом подання первинної та повторної скарг до Державної податкової інспекції у м.Рівне, Державної податкової адміністрації в Рівненській області.

Рішенням Державної податкової інспекції у м.Рівне вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, внаслідок чого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №003212342/1 від 24.09.2009р. (а.с. 7).

Рішенням Державної податкової адміністрації в Рівненській області повторну скаргу позивача залишено без розгляду у звязку із порушенням строків подання скарг (а.с. 6-7).

Досліджуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень здійснено правомірно з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 №168-97-ВР, бюджетне відшкодування визначається як сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168-97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

З огляду на це, бюджетне відшкодування залежить від правомірності формування платником податків податкового кредиту, отже при перевірці правильності його визначення слід враховувати вимоги пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168-97-ВР, відповідно до яких податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом, в розрізі податку на додану вартість, окрім вищезазначених порушень вимог пп. «а» пп. 7.7.2 п. 7.7 Закону №168-97-ВР, виявлено також порушення ТзОВ "Високовольтний союз-Україна" вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону №168-97-ВР, внаслідок чого позивачем занижено ПДВ всього в сумі 11070,00 грн., в тому числі за січень 2008р. на суму 1061,00 грн., лютий 2008р. на суму 1622,00 грн., березень 2008р. на суму 5161,00 грн., квітень 2008р. на суму 3226,00 грн.

Як видно з письмових заперечень відповідача та матеріалів акту перевірки, вказане порушення є результатом віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 11090,00 грн. по податкових накладних виписаних ПОГ "Інвабуд", взаємовідносини з яким не підтверджені податковим органом під час проведення перевірки.

На цих підставах, податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення №003202342/0 від 20.07.2009р. (а.с.41), та відповідно №003202342/1 від 24.09.2009р. (а.с. 42), яким позивачу визначено суму податкового зобовязання в розмірі 16605,00 грн., в тому числі 11070,00 грн. за основним платежем (що дорівнює загальній сумі податкового кредиту сформованого позивачем за період січень-квітень 2008р.) та 5535,00 грн. за штрафними фінансовими санкціями.

Позивачем в позовній заяві зазначено, що вищевказані податкові повідомлення-рішення є узгодженими і суми донарахованого податкового зобовязання по ним є стягнутими. Вказана обставина також підтверджена представниками позивача в їхніх поясненнях наданих в ході судового засідання.

Таким чином, податковим органом відповідно до податкових повідомлень-рішень №003202342/0 від 20.07.2009р. та №003202342/1 від 24.09.2009р. було зменшено позивачу суму неправомірно нарахованого податкового кредиту сформованого за період січень-квітень 2008р.

Сума вказаного неправомірно нарахованого позивачем податкового кредиту була врахована платником податків для визначення суми бюджетного відшкодування вказаних звітних періодів. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, за рахунок різниці сум податкового зобовязання та вищевказаного неправомірно нарахованого податкового кредиту позивачем було отримано право на бюджетне відшкодування у сумі 329230,00 грн., що відображено у рядку за кодом 25 декларації за лютий 2008р. (а.с.89-92).

Вказана сума була відшкодована позивачу шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку у відповідності до вимог пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону №168-97-ВР та розділу 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України та Головного Управління Державного казначейства України N 209/72 від 02.07.1997р. (надалі по тексту судової постанови - Порядок відшкодування податку на додану вартість), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Висновку Державної податкової інспекції в м. Рівне про суми відшкодування податку на додану вартість №0000007315 від 19.05.2008р. з відміткою Управління Державного казначейства в м. Рівне (а.с. 84).

Таким чином податковим органом надано для позивача бюджетне відшкодування у сумі 329230,00 грн., заявлене на підставі даних податкової декларації за лютий 2008р. Право на вказане бюджетне відшкодування виникло за рахунок відємного значення різниці суми податкового зобовязання та податкового кредиту з ПДВ у звітних податкових періодах, що передують лютому 2008 р.

Відповідно до абз. 3 пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону №168-97-ВР, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з рядка за кодом 19 податкової декларації позивача з ПДВ за лютий 2008р., відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту з ПДВ у поточному податковому періоді складала 747847,00 грн.

Відповідно до пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону №168-97-ВР, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових

Як видно з рядка за кодом 22.2 податкової декларації позивача за лютий 2008р., відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту з ПДВ у поточному податковому періоді в сумі 747847,00 грн. було зараховано позивачем до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Відповідно до даних звітної податкової декларації з ПДВ за березень 2008р. (а.с. 93-96), позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту з ПДВ у поточному податковому періоді склало 370805,00 грн. (рядок за кодом 18.1.). Залишок відємного значення попереднього податкового періоду у сумі 747848,00 грн. за вирахуванням податку у сумі 370805,00 грн., що підлягає сплаті до бюджету, склав 377043,00 грн. (рядок за кодом 24) та був включений позивачем до суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок за кодом 25).

З податкової декларації з ПДВ позивача за квітень 2008р. (а.с. 85-88) вбачається, що у даному звітному періоді позивачем нараховано позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту з ПДВ у поточному податковому періоді у сумі 1619913,00 грн. (рядок за кодом 18.1.).

Таким чином, для погашення вказаного податкового зобовязання позивачем було повністю використано суму відємного значення попереднього податкового періоду.

З огляду на вищевикладене, суд відхиляє доводи представників позивача про неправомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень за рахунок того, що податковим органом під час здійснення перевірки неправильне включено ПДВ у сумі 1061,00 грн. по накладній №148 внесеній до реєстру отриманих та виданих позивачем податкових накладних за лютий 2008р. (а.с. 73) до податкового кредиту за січень 2008р. та помилкове внесення ПДВ у сумі 1622,00 грн. по накладній №149 внесеній до реєстру за лютий, до податкового кредиту з ПДВ у березні 2008р.

У звязку з тим, що бюджетне відшкодування з ПДВ за лютий-березень 2008 року за рішенням позивача було проведено шляхом зарахування суми відшкодування в рахунок платежів з податку на додану вартість, помилкове включення податковим органом сум ПДВ до податкового кредиту сформованого в іншому звітному податковому періоді, не впливає на загальний обрахунок суми бюджетного відшкодування за вказаний період та факт зарахування такого відшкодування у зменшення податкового зобовязання з ПДВ у березні та квітні 2008р.

Що стосується зменшення податковим органом бюджетного відшкодування позивачеві, паралельно зі стягненням суми донарахованого податкового зобовязання, то вказані дії податкового органу є правомірними з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, якщо за наслідками перевірки виявляється факт завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації з податку на додану вартість, то сума такого завищення вважається сумою податкового зобов'язання, прихованою від оподаткування. Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, то платник податку визнається таким, що ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються санкції відповідно до законодавства.

Як передбачено положеннями, закріпленими у Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №253 від 21.06.2001р. (надалі по тексту судової постанови - Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій), податковий орган здійснює розрахунок суми податкового зобов'язання (визначає суму бюджетного відшкодування ПДВ) та складає податкове повідомлення у випадку, якщо за наслідками перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування ПДВ сумі, заявленій у податковій декларації (пп. "ґ" п. 3.1 розділу 3 вказаного Порядку).

Відповідно до абз. 1 п. 3.2 розділу 3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, у випадках, що зазначені в пункті 3.1 даного Порядку, за наслідками документальних або камеральних перевірок, структурний підрозділ, що здійснює розрахунок суми (донараховує суму) податкового зобов'язання (визначає суму бюджетного відшкодування ПДВ), складає податкове повідомлення за формою згідно з додатком 2 за наслідками документальних або камеральних перевірок (форма "Р").

Відповідно до абз. 6 п.3.2. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій у випадках, що зазначені в пункті 3.1 даного Порядку, структурний підрозділ, що здійснює розрахунок суми (донараховує суму) податкового зобов'язання (визначає суму бюджетного відшкодування ПДВ), складає податкове повідомлення за формою згідно з додатком 5 про перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ (форма "В 1").

Згідно вимог абз. 2 п. 3.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, на суми перевищення бюджетного відшкодування, заниження бюджетного відшкодування, а також у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування виписуються окремі податкові повідомлення

З огляду на це, винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень форми «В1» за №0003212342/0 від 20.07.2009р., №0003212342/1 від 24.09.2009р., якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, окремо від з податкових повідомлень-рішень форми «Р» за №0003202342/0 від 20.07.2009р., №0003202342/1 від 24.09.2009р., якими позивачу донараховано суму податкового зобовязання є правомірним.

Що стосується позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача вчинити певні дії - повернути стягнуті грошові суми за вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, то суд приходить до висновку, що вона є необґрунтованою, так як податкові повідомлення-рішення форми В1 за №0003212342/0 від 20.07.2009р., №0003212342/1 від 24.09.2009р. не передбачали стягнення з позивача жодних сум.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийняття ним податкових повідомлень-рішень за №0003212342/0 від 20.07.2009р., №0003212342/1 від 24.09.2009р., отже у задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати на користь позивача не стягуються відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Високовольтний союз-Україна"у задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Юрчук М.І.