Рішення № 137150577, 05.06.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/16086/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Дегтяренко К.С.

секретаря судового засідання Сапронова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді, в приміщенні суду у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3942272 від 22.12.2020 у розмірі 15139 грн. 50 коп. та суму сплаченого судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп. та 4500 грн. витрат на професійну правничу допомогу

Позов мотивовано тим, що 22.12.2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №3942272, шляхом обміну електронними повідомленнями, який був підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». За умовами договору позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн., строк позики 23 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % в день (базова процентна ставка/фіксована).

Позикодавець на виконання договору позики №3942272 від 22.12.2020 року, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн

Зазначає, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за Договором позики №3942272 від 22.12.2020, внаслідок чого у боржника утворилась заборгованість у розмірі 15 139,50 грн., що складається з: 5 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 139,50 грн. сума заборгованості за відсотками.

21.06.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» уклали Договір факторингу № 2106 від 21.06.2021, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №3942272 від 22.12.2020.

03.04.2023 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «Фінпром маркет»уклали Договір факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №3942272 від 22.12.2020.

Враховуючи вищевикладене представник позивача просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором позики №3942272 від 22.12.2020 у розмірі 15139 грн. 50 коп..

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 листопада 2025 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін. Витребувано в АТ КБ «Приват Банк» наступні документи/інформацію: інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ «Приват Банк», ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 22.12.2020 року по 25.12.2020 року.

19 березня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Сідун О.С. надійшов відзив на позовну заяву згідноя кого остання просить відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі, оскільки підставою для задоволення позову є врахування всіх обставин справи, а саторона позивача не довела належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами ті обставини на які посилається, а також існування порушеного права.

24 березня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої адвокат Ткаченко Ю.О. підтримав обставини викладені в позовній заяві та просив такі задовольнити в повному обсязі.

30 квітня 2026 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідль на відзив, з яких вбачається що відповідач ОСОБА_1 являється військово службовцем відповідно суд може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних,як відповідальність за прострочення грошового зобов`язання. Надала довідку згідно якої ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення у здійсненні заходів забезпечення національної безпеки та оборони відсіч та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій і Луганській областях, забезпечені їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах в період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави звязку з військовою агресією російської федерації проти України у періоди з 23.09.2022 по 09.10.2025та посвідчення серія НОМЕР_3 від 07.07.2015

18 грудня 2025 року від представника АТ КБ "Приватбанк" надійшла відповідь на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 20 листопада 2025 року згідно якої на ім*я ОСОБА_1 в банку було емітовано картку № НОМЕР_4 та надано виписку по рахуну за період з 22.12.2020 - 25.12.2020.

Згідно з правилами ч.6 ст.19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст.274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

У відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України суд дійшов до висновку про проведення розгляду даної справи за участю сторін.

В судове засідання 01 червня 2026 року:

представник позивача не з`явився, при цьому подав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі;

відповідач повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, клопотань про віідкладення розгляду справи не подав.

Застосування технічних засобів фіксування під час розгляду цивільної справи не здійснювалось відповідно до ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою учасників судового процесу.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи:

22.12.2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №3942272, шляхом обміну електронними повідомленнями, який був підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». За умовами договору позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн., строк позики 23 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % в день (базова процентна ставка/фіксована).

Позикодавець на виконання договору позики №3942272 від 22.12.2020 року, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн

Зазначає, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за Договором позики №3942272 від 22.12.2020, внаслідок чого у боржника утворилась заборгованість у розмірі 15 139,50 грн., що складається з: 5 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 139,50 грн. сума заборгованості за відсотками.

21.06.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» уклали Договір факторингу № 2106 від 21.06.2021, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №3942272 від 22.12.2020.

03.04.2023 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «Фінпром маркет»уклали Договір факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №3942272 від 22.12.2020.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, за період з 22.12.2020 р. по 15.10.2025 р, за Кредитним договором № 3942272 від 22.12.2020, становить 15 139,50 грн., що складається з: 5 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 139,50 грн. сума заборгованості за відсотками.

Позиція суду та оцінка доводів учасників справи:

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.

За змістом ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 205 ЦК України щодо форм правочину, способу волевиявлення встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно положень статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Як встановлено судом, відповідач після укладання кредитного договору належним чином не виконував свого зобов`язання із здійснення платежів, чим допустив порушення умов повернення кредиту, тобто строків та розмірів внесення щомісячних платежів, а тому допустив порушення виконання своїх зобов`язань. Отже, вимоги позивача в межах суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 5000 грн. 00 коп. є цілком правомірними та обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути суму заборгованості за відсотками у розмірі 10139 грн. 50 коп., які суд зазначає наступне.

Судом також встановлено, що відповідач проходить військову службу у Збройних Силах України, що підтверджується долученою довідкою №4591 т.в.о. командира військової частини НОМЕР_5 підполковника ОСОБА_2 від 30 грудня 2025 року.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено пунктом 15, згідно з яким військовослужбовцям та їх дружинам (чоловікам) з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Пунктом 3 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» дію підпункту 3 пункту 4 цього Закону поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

Згідно з положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до підпункту 1 пункту 6-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», Під час врегулювання простроченої заборгованості у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія, фізичні та юридичні особи, залучені на договірних засадах кредитодавцем, новим кредитором, колекторською компанією до безпосередньої взаємодії із споживачем, його близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем або майновим поручителем, третіми особами, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію, додатково зобов`язані дотримуватися таких вимог щодо етичної поведінки не взаємодіяти за власною ініціативою із споживачем, який у передбачений цим пунктом спосіб повідомив про свою належність до захищеної категорії або щодо належності якого до захищеної категорії у передбачений цим пунктом спосіб повідомили близькі особи такого споживача, його представники, спадкоємці, поручителі, майнові поручителі або треті особи, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію.

Для цілей цього пункту захищеними категоріями є, зокрема, військовослужбовці Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України.

Відповідно до пункту 13 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення.

Аналіз статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» дає підстави зробити висновок, що перелік пільг військовослужбовців та членів їх сімей закріплений у пунктах 1-12 цього Закону та право на отримання саме цих пільг потребує наявність відповідного посвідчення.

Разом з цим пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц (провадження № 61-21025св18).

З огляду та це, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, не повинні були нараховуватися проценти за кредитним договором, оскільки на нього поширювалися пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Розподіл судових витрат між сторонами:

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст.141 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1-6 ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послузі виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт(надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, для підтвердження витрат на правову допомогу позивачем було надано надано договір про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025 року, додаток №1до договору 25-08/25/ФП про надання правничої допомоги, витяг з Акту №4-ФП від 13.102025, згідно з якого вартість послуг складає 4500 грн.

Відповідно до правової позиції, яку сформував Верховний суд в постанові від 23.01.2025 у справі №240/32993/23, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, оскільки зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії. При цьому допустимим є обґрунтоване зазначення в акті виконаних адвокатом робіт лише вартості всього обсягу виконаної ним роботи, без прив`язки такої роботи до її погодинної або фіксованої вартості. Відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Враховуючи принцип обґрунтованості та пропорційності, характер та час витрачений на виконання адвокатом роботи, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. 00 коп..

При зверненні з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп..

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До стягнення з відповідача, позивачем заявлена заборгованість у розмірі 15 139 грн. 50 коп., суд прийшов до переконання про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 5000 грн. 00 коп.

За таких обставин, з урахуванням принципу пропорційності при розподілі судових витрат між сторонами, суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума у розмірі 800 грн. 03 коп. (5000, 00*2422,40/15 139,50).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.509, 526, 610-612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст.10, 12, 76-81, 141, 258, 263, 265, 266, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовну заяву - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» заборгованість за кредитним договором №3942272 від 22.12.2020 року в розмірі 5000 (п`ять тисяч ) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» 800(вісімсот) грн. 40 коп. судового збору та 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Закарпатського апеляційного суду

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», адреса вул. Стельмаха Михайла, буд. 9 А, офіс 204, м. Ірпінь, 08200, ЄДРПОУ 43311346..

Відповідач: ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Датою ухвалення рішення є 05 червня 2026 року, а саме дата складання його повного тексту відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суддя Дегтяренко К.С.