Постанова № 13714478, 25.01.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2011 р.

Справа № 15/92/10

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Разюк Г.П.,

суддів: Петрова М.С., Колоколова С.І.

(склад суду змінювався згідно розпорядженнь заступника голови № 428 від 15.12.10р. та в.о. голови суду № 52 від 17.01.11р.)

при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.

за участю представників сторін:

від позивача –Сусуловського В.І., довіреність № 117/10, дата видачі : 23.12.10р. /в судовому засіданні від 25.01.11р./; Яценко А.М., довіреність № 33/10, дата видачі : 09.06.10р. /в судовому засіданні від 21.12.10р./;

від відповідача - Анатоленка Є.Ю., довіреності № 04/511, дата видачі : 15.07.10р.

та № 04/600, дата видачі : 30.12.10р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 02.11.2010 р.

по справі № 15/92/10

за позовом Дочірньої компанії „Газ України” національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ

до відповідача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз”

про стягнення 11 908 770, 05 грн.

В С Т А Н О В И В:

У червні 2010р. дочірня компанія „Газ України” національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (далі по тексту ДК „Газ України”, позивач) звернулася до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз”, якого замінено на підставі ст.25 ГПК України у зв’язку зі зміною найменування на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз”, (далі по тексту –ПАТ, відповідач, скаржник) грошових коштів за поставлений відповідно до умов договору на постачання природного газу від 31.12.2008 року № 06/08-2393 у січні –квітні, серпні-грудні 2009р. природний газ у сумі 11903526 грн. 60 коп. /з урахуванням заяви про уточнення основного боргу - а.с.82/, з яких: 10 005 130 грн. 96 коп.- основний борг за поставлений природний газ; 889 972 грн. 38 коп. пені за період з 27.11.09 р. по 27.05.10 р., 785 644 грн. 05 коп. –на які збільшився борг внаслідок інфляції за період березень 2009р.- квітень 2010р.; а також 222 779грн. 21 коп. - 3% річних за період з 11.03.09 р. по 27.05.10 р..

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 02.11.10р. (суддя Ржепецький В.О.) позов ДК „Газ України” задоволено повністю, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз” на користь Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” 10 005 130,96 грн. основного боргу, 889 972,38 грн. пені, 785 644,05 грн. збитків від інфляції, 222 779,21 грн. 3% річних, 25 500,00 грн. –держмита та 236,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з огляду на те, що позивач довів належними доказами факт поставки відповідачу газу на заявлену суму та прострочення його оплати.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ „Миколаївгаз” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та уточненнями до неї, в яких просить скасувати вище означене рішення суду та прийняти нове, за яким встановити суму основного боргу перед ДК „Газ України” за договором № 06/08-2393 від 31.12.2008р. в розмірі 9870389, 87грн., а у решті позовних вимог відмовити.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що місцевим господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права; неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи; визнано встановленими обставини, що мають значення для справи, які не доведені, з огляду на наступне:

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що місцевим господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права; неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи; визнано встановленими обставини, що мають значення для справи, які не доведені, з огляду на наступне:

- суд безпідставно прийняв у якості доказів та послався на акти звірки, без

огляду на той факт, що ці акти підписано лише відповідачем в односторонньому порядку;

- суд безпідставно не врахував оплату від 30.11.2009р. ;

- суд безпідставно не задовольнив клопотання про зменшення штрафних

санкцій.

У відзиві на апеляційну скаргу, письмових поясненнях та в судовому засіданні ДК „Газ України” спростовувало доводи апеляційної скарги, просило залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія прийшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2008 р. між ДК “Газ України” (Постачальник) та ВАТ „Миколаївгаз” (Покупець) був укладений договір на постачання природного газу № 06/08-2393, відповідно до умов якого ДК “Газ України” зобов'язалась передати у власність відповідачу в 2009 році природний газ, для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат (п.1.1), а ВАТ „Миколаївгаз” зобов'язалось прийняти та оплатити природний газ на умовах даного договору. Згідно п.5.1 остаточний розрахунок здійснюється до 10-го числа наступного за місяцем поставки місяця. Пунктом 6.2 договору встановлено, що у разі не оплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки зазначені в п.5.1 договору Покупець крім суми заборгованості сплачує пеню в у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У відповідності до п. 6.4. Договору, неустойка нараховується Постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК та інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від забов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526,525 ЦК України).

Згідно даного договору ДК “Газ України” виконала свої зобов'язання, передавши відповідачу протягом січня-квітня, серпня-грудня 2009р. природний газ на загальну суму 25 687 353 грн. 52 коп., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу /а.с.17-24/. Відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, а саме розрахувався за поставлений природний газ в сумі 15 682 222 грн. 56коп.. Основний борг ПАТ „Миколаївгаз” перед ДК „Газ України" становить 10 005130грн. 96 коп., що відповідачем підтверджено підписанням двостороннього акту звіряння розрахунків від 30.09.10р. /а.с. 79/ та самою скаргою, оскільки сума боргу, яку відповідач вважає обгрунтованою менша від заявленої позивачем на платіж від 30.11.10р. на суму 134741, 09 грн., який підставно не враховано позивачем і судом в погашення заборгованості за договором №06/08-2393, оскільки відповідно до додатку № 1 до спільного протокольного рішення від 23.11.09 № 12/09 щодо проведення розрахунків Міністерства оборони України за природний газ в рахунок заборгованості НАК „Нафтогаз України” відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5.11.99р. № 2062 (зі змінами) від 30.11.09р. означена сума зараховується на рахунок позивача за природний газ, поставлений у 2008 році для бюджетних установ за договором від 25.03.08р. № 06/08-188. Тому місцевий господарський суд правомірно у відповідності із умовами договору та вимогами ст.ст.525,526 ЦК України стягнув з відповідача вказаний борг.

Доводи скаржника стосовно безпідставного прийняття місцевим господарським судом у якості доказів актів звірки, які підписано лише відповідачем в односторонньому порядку, колегія відхиляє, оскільки акт від 30.09.10р., на який послався суд підписаній обома сторонами, отже є належним доказом, що відповідає вимогам ст.ст.32,34,36 ГПК України. Інші акти /а.с.44-47/ дійсно підписано лише відповідачем в односторонньому порядку, але в них саме скаржник визнавав заборгованість.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Підставою для звільнення боржника від відшкодування таких втрат є лише погашення заборгованості, тобто виконання грошового зобов’язання належним чином.

Одначе, суд першої інстанції розглядаючи відповідні вимоги не звернув уваги на те, що розрахунки позивача щодо суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляції, 3 % річних, а також пені здійснено з урахуванням руху основного боргу, який не співпадає з відображеним в підписаному відповідачем акті звіряння та банківських виписках про оплати за договором. Крім того, розрахунок містить внутрішні суперечності, які не усунено позивачем на вимогу ухвали суду апеляційної інстанції від 21.12.2010р., оскільки не надано суду обґрунтованого розрахунку всіх сум заявлених до стягнення з урахуванням остаточної суми основного боргу та первинні документи на підтвердження його руху.

Таким чином, колегія суддів, позбавлена можливості, оцінити обґрунтованість вимог позивача щодо суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляції, 3 % річних, а також пені через те, що позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору в цій частині, що є підставою для залишення означених позовних вимог без розгляду за п.5 ст.81 ГПК України.

За викладених обставин, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз” підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Миколаївської області від 02.11.2010 р. частковому скасуванню із частковим задоволенням позовних вимог Дочірньої компанії „Газ України” національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”.

Згідно із ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 49, 81,99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз” задовольнити частково, рішення господарського суду Миколаївської області від 02.11.2010 р. по справі № 15/92/10 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

„Позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії Нафтогаз України" задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз” (ідентифікаційний код - 05410263, адреса - 54008, місто Миколаїв, вул. Чигрина, 159, р/рахунок № 260010100066 в ТОВ КБ „Фінансова ініціатива”, МФО 380054, код ЄДРПОУ 05410263) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії Нафтогаз України" (ідентифікаційний код - 31301827, адреса - 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, 1, р\рахунок № 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк" м. Київ, МФО - 300465) 10 005 130 грн. 96 коп. основного боргу, 21 420 грн. державного мита, 198 грн. 24 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Решту позовних вимог залишити без розгляду.

Видати наказ.”

2.Стягнути з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії Нафтогаз України" (ідентифікаційний код - 31301827, адреса - 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, 1, р\рахунок № 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк" м. Київ, МФО - 300465) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз” (ідентифікаційний код - 05410263, адреса - 54008, місто Миколаїв, вул. Чигрина, 159, р/рахунок № 260010100066 в ТОВ КБ „Фінансова ініціатива”, МФО 380054, код ЄДРПОУ 05410263) 9491,40 грн. державного мита, сплаченого за розгляд апеляційної скарги.

3.Видачу наказів за постановою та в порядку ст.122 ГПК України доручити господарському суду Миколаївської області.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров

Суддя С.І. Колоколов

Постанову складено 28.01.2011р.