Рішення № 137143862, 26.05.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 рокуСправа № 912/684/26

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коваленко Н.М.

при секретарі судового засідання Філіповій А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №912/684/26 від 31.03.2026

за позовом: Заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області, код ЄДР 02910025, вул. Братів Лисенків, 5, м. Знам`янка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27400, в інтересах держави в особі:

позивача: Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (далі - Олександрівська селищна рада), код ЄДР 04364035, вул. Незалежності України, 78, селище Олександрівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27300

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСТАРЗ" (далі - ТОВ "АГРОСТАРЗ"), код ЄДР 32840929, вул. Шевченка, 153, с. Івангород, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27324

про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки,

ПРЕДСТАВНИКИ:

від прокуратури - Радкевич С.В., посвідчення №075389 від 01.03.2023;

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Олександрівської селищної ради до ТОВ "АГРОСТАРЗ" з вимогами:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Розірвати договір оренди землі б/н від 13.11.2018 (зі змінами, внесеними Додатковою угодою від 24.04.2025), укладений між Олександрівською селищною радою Кропивницького району Кіровоградської області (ЄДРПОУ 04364035) та Приватним підприємством "АГРОСТАР" (ЄДРПОУ 32840929) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3520583000:02:000:9006 площею 33,8738 га, право оренди якої зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.11.2018, номер запису про інше речове право 29128100.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСТАРЗ" (ЄДРПОУ 32840929, вул. Шевченка, будинок 153, с. Івангород, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27324) повернути Олександрівській селищній територіальній громаді в особі Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (ЄДРПОУ 04364035, вул. Незалежності України, 78, селище Олександрівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27300) земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 3520583000:02:000:9006 площею 33,8738 га.

4. Стягнути з Відповідача на користь Кіровоградської обласної прокуратури (отримувач коштів: Кіровоградська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 6656 грн.

5. Про день і час розгляду справи повідомити сторони, Знам`янську окружну прокуратуру та Кіровоградську обласну прокуратуру.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що відповідач використовує спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення зі складом угідь пасовища для ведення товарного сільськогосподарського виробництва як ріллю, а не як пасовища, що порушує встановлені законодавством та Договором умови використання земельної ділянки.

У зв`язку з тим, що Орендарем земельна ділянка, яка передана в оренду як пасовища використовується як рілля для вирощування товарної сільськогосподарської продукції, що є порушенням п. 5.3., 5.6., 7.1., підп. 8.4.2. та 8.4.5. п. 8.4. Договору, ст. 35 Закону України "Про охорону земель", відповідно до п. 12.3. Договору, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), вказане є підставою для припинення договору шляхом його розірвання за рішенням суду.

Ухвалою від 31.03.2026 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/684/26, ухвалив справу №912/684/26 розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 30.04.2026 - 11:00, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

24.04.2026 до господарського суду в межах строку, встановленого судом, від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №б/н від 24.04.2026, відповідно до якого враховуючи фактичні обставини зазначені у відзиві на позовну заяву, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування поданого відзиву зазначено таке.

Товарне сільськогосподарське виробництво - це комерційна діяльність, спрямована на вирощування культур або тварин для продажу на ринку, а не для власного споживання, відповідно до код КВЦПЗ 01.01 класифікатора видів цільового призначення земель (що був чинним на момент укладання правочину).

Пасовища відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення. Вони є складовою частиною сільськогосподарських угідь (разом із ріллею, сіножатями, перелогами та багаторічними насадженнями), які систематично використовуються для випасання худоби, відповідно до код КВЦПЗ 01.08 класифікатора видів цільового призначення земель (що був чинним на момент укладання правочину).

Виходячи з інформації начальника ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, наданої на запит (вих. №52/04-4750ВИХ-25 від 03.06.2025) Олександрівського відділу Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області, станом на 18 червня 2025 року відповідно до даних Державного земельного кадастру, зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 3520583000:02:000:9006 загальною площею 33,8738 га, з них по угіддям: 32,0399 га рілля та 1,8329 га пасовища, відноситься до категорій земель землі сільськогосподарського призначення 01.01. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (вих. №10-11-0.42-2387/2-25 від 18.06.2025 є в матеріалах справи).

Виходячи з інформації Заступника селищного голови Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області наданої на запит (вих. №52/04-245ВИХ-26 від 09.01.2026) Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області, Олександрівська селищна рада не має наміру самостійно застосовувати заходи претензійно-позовного характеру щодо розірвання договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3520583000:02:000:9006 з Відповідачем.

З урахуванням наведеного, ТОВ "АГРОСТАРЗ" протягом 2018-2026 років має в оренді земельну ділянку з кадастровим номером 3520583000:02:000:9006, має належним чином зареєстроване право користування такою земельною ділянкою, та не має порушень договірних відносин, а на сам перед претензій та ініціативи припинення договірних відносин з боку держави в особі Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340.

Отже, коли особа звернулася до суду по захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до відповідного порушення, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Такий правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №209/3085/20, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі.

Крім того, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц (на яку посилається скаржник), спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Таким чином, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18).

Суди повинні встановити, настання яких дійсних правових наслідків прагне досягнути позивач шляхом подання позову і чи за встановлених обставин обраний позивачем спосіб захисту призведе до поновлення його прав та інтересів.

Окрім того, строк позовної давності (строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено), який становить за ст. 257 ЦК України три роки.

Відповідно до укладеного Договору Оренди, що є предметом спору, Відповідач отримав право користуватися земельною ділянкою з 13 листопада 2018 року.

Від так з 13.11.2019 року (повний цикл сівозміни при здійсненні господарської діяльності з товарного сільського виробництва) слід відраховувати трирічний термін звернення до суду Відповідача з даним позовом.

В свою чергу з відповідною позовною заявою Позивач звернувся до суду лише у березні 2026 року тобто поза межами допустимого строку звернення.

Отже позовні вимоги на основі належних, допустимих та достатніх доказів Позивачем не доведено, а тому в задоволенні вказаного позову слід відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю, а також пропущенням строків звернення до суду з відповідним позовом.

29.04.2026 до господарського суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява №б/н від 29.04.2026 про розгляд справи без участі, відповідно до якої Олександрівська селищна рада повністю підтримує позовні вимоги прокурора. Крім того, просить розглянути справу №912/684/26 без участі представника Позивача за наявними у справі матеріалами.

29.04.2026 до господарського суду від Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області надійшов лист №52/04-3568ВИХ-26 від 29.04.2026, відповідно до якого на виконання ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 31.03.2026 у справі №912/684/26 та у відповідності до вимог ст. 166 Господарського процесуального кодексу України надіслано відповідь на відзив Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСТАРЗ" на позовну заяву заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСТАРЗ" про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, а також докази надіслання відповіді на відзив іншим учасникам справи (описи вкладення, фіскальні чеки), з відповідним правовим обґрунтуванням.

Ухвалою від 30.04.2026 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 26.05.2026 - 12:00 год.

Документ в електронному вигляді "Ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду" від 30.04.26 по справі №912/684/26 (суддя Коваленко Н.М.) надіслано одержувачам Олександрівська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області ІПН/ЄДРПОУ 04364035 та Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСТАРЗ" ІПН/ЄДРПОУ 32840929 в електронні кабінети; документ доставлено до електронного кабінету: 30.04.26 16:23.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 26.05.2026 за відсутності представника позивача та відповідача.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив таке.

З позовом до ТОВ "АГРОСТАРЗ" до господарського суду звернувся заступник керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача. (п. 2 ч. 5 ст. 53 ГПК України)

У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі №18рп/2004 надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", що визначено як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно зі ст. 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб`єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об`єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) визначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовні заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство в чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Пасовища - це сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для випасання худоби, рівномірно вкриті деревиною та чагарниковою рослинністю площею до 20% ділянки.

До ділянок ріллі не належать сіножаті й пасовища, що розорані з метою їхнього докорінного поліпшення й використовуються постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння й випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви.

Враховуючи роль і мету пасовищ, використання земельної ділянки, що є пасовищем, з метою розорювання та засівання товарних культур суперечить статусу цих сільськогосподарських угідь.

Отже, використання відповідачем земельної ділянки з порушенням умов використання землі, як основного національного багатства, не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні.

На законодавчому рівні, а саме у Основних засадах (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2030 року, затверджених Законом України від 28.02.2019 №2697-VIII, визнано, що сучасне використання земельних ресурсів України не відповідає вимогам раціонального природокористування. Стан земельних ресурсів України близький до критичного.

Причини виникнення такої ситуації мають комплексний характер. Особливо відзначено порушення екологічно збалансованого співвідношення між категоріями земель, зменшення території унікальних степових ділянок, надмірну розораність території.

Основну загрозу біологічному різноманіттю становлять діяльність людини та знищення природного середовища існування флори і фауни. Спостерігається катастрофічне зменшення площі степових екосистем, яке відбувається внаслідок розорювання земель з подальшою зміною цільового призначення.

Для України боротьба з опустелюванням та деградацією земель є одним із пріоритетних напрямів екологічної політики, з цією метою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 №271-р затверджено "Національний план дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням".

Так, категорію земель визначено п. а ч. 1 ст. 19 ЗК України - землі сільськогосподарського призначення.

Відповідно до п. а ч. 2 ст. 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

У постанові від 20.05.2019 у справі №826/11885/16 Верховний Суд, застосовуючи ст. 13 Конституції України, звернув увагу, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу, тому умови щодо їх використання є особливо суворими.

В разі використання відповідачем спірної земельної ділянки як ріллі її нормативна грошова оцінка була б значно вищою від нормативної грошової оцінки пасовищ, а відповідно і орендна плата мала б більший розмір.

Згідно зі ст. 64 Бюджетного кодексу України, надходження від орендної плати за використання земель комунальної власності становлять дохідну частину місцевого бюджету.

Бюджет Олександрівської селищної ради відповідно до ст. 5 Бюджетного кодексу України є місцевим бюджетом та входить до складу бюджетної системи України.

Допущені порушення вимог земельного законодавства під час використання спірної земельної ділянки відповідачем, зокрема сплата нижчої орендної плати за землю створює загрозу недоотримання надходжень до дохідної частини місцевого бюджету.

Отже, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Відповідно до ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

З урахуванням ст. 1, 2, 6, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Однак, первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 172 ЦК України передбачено, що територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом.

Згідно зі ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на землю. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. (ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні")

Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до повноважень є виключною компетенцією сільських, селищних та міських рад.

Отже, органом, уповноваженим захищати законні інтереси держави та територіальної громади у спірних правовідносинах є Олександрівська селищна рада.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Всупереч покладених законодавством повноважень, Олександрівська селищна рада у передбаченому законом порядку належних, своєчасних та ефективних заходів на захист та відновлення порушених інтересів держави, у тому числі для розірвання договору оренди землі та повернення її у розпорядження власника, не вживає, що свідчить про її бездіяльність.

Неприпинення дії цього Договору та неповернення земельної ділянки, що перебуває в користуванні відповідача є грубим порушенням вимог земельного законодавства, порушує правомірне очікування держави в цілому та окремої територіальної громади на надходження до місцевих бюджетів грошових коштів за користування земельною ділянкою, її подальшого раціонального та ефективного використання для реалізації потреб місцевого бюджету, а самовільна зміна встановленого виду використання землі може завдати суттєвої шкоди довкіллю у вигляді порушення балансу екосистем, призвести до опустелювання територій та деградації землі.

Олександрівська селищна рада як власник і розпорядник землі, захист порушених державних та місцевих інтересів, якими є інтереси територіальної громади як інституту держави, не здійснює.

Таким чином, вказане свідчить про нездійснення Олександрівською селищною радою повноважень із захисту державних інтересів, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру шляхом пред`явлення відповідного позову на їх захист.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Знам`янською окружною прокуратурою 09.01.2026 листом №52/04-245ВИХ-26 відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Олександрівську селищну раду повідомлено про порушення інтересів держави та необхідність вжиття заходів до їх відновлення.

Відповідно до інформації Олександрівської селищної ради (лист від 20.01.2026 №144/02.1-20) селищна рада не має наміру самостійно застосовувати заходи претензійно-позовного характеру щодо розірвання договору оренди земельної ділянки 3520583000:02:000:9006 площею 33,8738 га.

Отже, прокурором надана можливість компетентному органу відреагувати на порушення інтересів держави та територіальної громади щодо спірної земельної ділянки, зокрема, шляхом вчинення дій для відновлення порушених прав та інтересів. Проте, уповноважений (компетентний) орган у спірних правовідносинах - Олександрівська селищна рада, незважаючи на володіння інформацією про наявні порушення вимог земельного законодавства та їх очевидний характер, не здійснює та не має наміру здійснювати захист інтересів держави щодо припинення права протиправного використання земельної ділянки та її повернення у комунальну власність у судовому порядку.

Верховний Суд у справі №727/14197/18 від 29.04.2020 сформував правовий висновок, згідно якого сам факт не звернення уповноваженого органу до суду свідчить про те, що орган неналежно виконує свої повноваження.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Знам`янська окружна прокуратура 17.03.2026 листом №52/04-2061ВИХ-26 повідомила Олександрівську селищну раду про порушення інтересів держави та намір звернутися до суду за їх захистом.

Наведені обставини свідчать про об`єктивну наявність передбачених ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" виключних підстав для реалізації прокурором представницьких повноважень в інтересах держави у спірних правовідносинах шляхом звернення до суду з цим позовом.

Щодо суті спору та обставин, що є предметом доказування у справі.

На підставі розпорядження голови Олександрівської районної державної адміністрації №640-р від 25.09.2008 "Про дозвіл на розробку проектів землеустрою для продажу права оренди земельних ділянок на аукціоні" та договору з Олександрівською районною державною адміністрацією від 03.10.2008 №12790 Державним підприємством "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" розроблено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності (запасу) шляхом продажу на аукціоні права оренди для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Івангородської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області (далі - Проект землеустрою).

Згідно вихідної земельно-кадастрової інформації від 30.10.2008, наданої відділом Держкомзему у Олександрівському районі Кіровоградської області (а. 7 Проекту землеустрою), форма власності на землю - державна власність. Код 4.2. Цільове використання землі - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Код цільового використання - 2.1. Площа земельної ділянки, запроектованої для відведення - 33,8738 га, в тому числі пасовищ - 33,8738 га. Обмеження (обтяження) права користування земельними ділянками вказані в висновках до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до пояснювальної записки, на час розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вона використовувалась Івангородською сільською радою Олександрівського району за цільовим призначенням (а. 9 Проекту землеустрою).

Згідно Умов відведення земельної ділянки, висновків про наявні обтяження та обмеження використання земельної ділянки, яка відводиться шляхом продажу на аукціоні права оренди від 30.10.2008 відділу Держкомзему у Олександрівському районі Кіровоградської області (а. 19, а. 25, а. 27 Проекту землеустрою) встановлюються наступні обтяження та обмеження використання земельної ділянки площею 33,8738 га пасовищ на території Івангородської сільської ради Олександрівського району: недопустимість зміни цільового призначення. Крім того, в межах земельної ділянки, зайнятої пасовищами, серед іншого забороняється розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залужнення та заліснення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; висів просапних культур.

Обмеження щодо недопустимості зміни цільового призначення земельної ділянки та використання її за призначенням та у відповідності до умов договору містяться також у висновках про погодження проекту відведення земельної ділянки Івангородської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області від 30.10.2008 №30 (а. 23 Проекту землеустрою), Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Кіровоградській області від 30.10.2008 №202 (а. 29 Проекту землеустрою), Олександрівської районної санітарно-епідеміологічної станції від 30.10.2008 №1189/031 (а. 31 Проекту землеустрою), відділу регіонального розвитку містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Олександрівської районної державної адміністрації від 30.10.2008 №178 (а. 33 проекту землеустрою).

Отже, згідно проекту землеустрою сформована земельна ділянка за цільовим призначенням відноситься до земель сільськогосподарського призначення, та за видом угідь відноситься до пасовищ.

Крім того, при розробленні та затвердженні Проекту землеустрою для орендаря земельної ділянки встановлено обмеження щодо недопустимості зміни цільового призначення земельної ділянки, використання її за призначенням та у відповідності до умов договору та заборони розорювання земель.

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (листи від 14.10.2024 №10-11-0.6-4179/2-24, від 21.02.2025 №10-11-0.331-707/2-25) згідно відомостей з Державного земельного кадастру встановлено, що 11.12.2009 проведено державну реєстрацію земельної ділянки сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 33,8738 га, з них по угіддям: 33,8738 га пасовища та присвоєно кадастровий номер 3520583000:02:000:9006 на підставі Технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, розробником якої є ДП "Кіровоградський науково-дослідний інститут землеустрою".

Дана земельна ділянка з кадастровим номером 3520583000:02:000:9006 була в автоматизованому порядку перенесена у 2013 році з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру.

13.11.2018 управлінням проведено земельні торги з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 33,8738 га з кадастровим номером 3520583000:02:000:9006, розташовану на території Івангородської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (КВЦПЗ 01.01).

Згідно Протоколу земельних торгів з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності від 13.11.2018 переможцем земельних торгів визнано Приватне підприємство "АГРОСТАР" (далі - ПП "АГРОСТАР"), яким запропоновано найвищу плату за користування вказаною земельною ділянкою.

За результатами земельних торгів Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області (Орендодавець) з переможцем торгів - ПП "АГРОСТАР" (Орендар) 13.11.2018 укладено договір оренди землі без номера (далі - Договір), за умовами якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ 01.01), яка знаходиться на території Івангородської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, за межами населеного пункту. (п. 1.1. Договору)

Відповідно до п. 2.1.-2.2. Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 33,8738 га, в тому числі пасовищ 33,8738 га, що не надана у власність або користування іншим особам. Категорія земель: землі сільськогосподарського призначення (державної власності, запасу (резерву). Кадастровий номер земельної ділянки 3520583000:02:000:9006.

На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна та інші об`єкти інфраструктури. (п. 2.3. Договору)

Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. (п. 2.5. Договору)

Договір укладено на 7 років. (п. 3.1. Договору)

Згідно умов договору в оренду передано земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (п. 5.1. Договору)

Код цільового призначення земельної ділянки, згідно з класифікатором видів цільового призначення земель (КВЦПЗ): 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (п. 5.2. Договору)

Орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. (п. 5.3. Договору)

Відповідно до п. 5.4. Договору, земельна ділянка повинна використовуватись Орендарем відповідно до умов, визначених у пунктах 5.1, 5.2 Договору та чіткого дотримання чинного законодавства України, дотримання вимог екологічної безпеки та збереження родючості ґрунтів, державних та місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі.

Згідно з п. 5.6. Договору використовувати земельну ділянку не за цільовим призначенням, а також зміна цільового призначення на весь строк оренди забороняється.

Відповідно до п. 6.1. Договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Пунктом 7.1. Договору на орендовану земельну ділянку встановлено обмеження щодо зміни цільового призначення земельної ділянки на весь строк дії договору; заборона зміни виду угідь (розорювання); інші обмеження, що передбачені проектно-технічною документацією, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Підпунктом 8.1.1. п. 8.1. Договору передбачено одним з прав Орендодавця вимагати від Орендаря використання земельної ділянки у відповідності із цільовим призначенням згідно з цим договором.

Орендодавець має право здійснювати контроль за виконанням умов договору з боку Орендаря. (п.п. 8.1.2 п. 8.1. Договору)

Підпунктами 8.4.2., 8.4.5. п. 8.4. Договору передбачено обов`язок Орендаря використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та умов Договору, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного, екологічного законодавства, законодавства про охорону довкілля, державних стандартів, норм і правил; дотримуватись встановлених щодо об`єкта оренди обмежень в обсязі, передбаченому Договором та законодавством.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. (п. 11.3. Договору)

Відповідно до п. 12.1. Договору за невиконання або неналежне виконання Договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору.

Згідно п. 14.1. Договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами.

Договір підписаний сторонами.

Право державної власності в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на земельну ділянку з кадастровим номером 3520583000:02:000:9006 площею 33,8738 га зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.01.2017 (номер запису 18472956).

Відповідно до Постанови Верховної ради України від 17.07.2020 №807-ІХ "Про утворення та ліквідацію районів" та Розпорядження Кабінету Міністрів України №716-р від 12.06.2020 "Про визначення адміністративних центрів та затвердження території територіальних громад Кіровоградської області" територія Івангородської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області увійшла до складу об`єднаної територіальної громади Олександрівської селищної ради Олександрівського (наразі - Кропивницького) району Кіровоградської області, яка є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Івангородської сільської ради.

Згідно листа Олександрівської селищної ради від 27.02.2026 №647/07.1-20 право комунальної власності на вказану земельну ділянку селищною радою набуто на підставі Закону.

Відповідно до п. 58 Закону України від 28.04.2021 №1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України був доповнений пунктом 24, яким визначається, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, перелік яких визначений законом.

Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16.02.2026 №464394519 земельна ділянка з кадастровим номером 3520583000:02:000:9006 площею 33,8738 га перебуває у комунальній власності Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (номер відомостей про речове право 18472956).

21.11.2018 право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3520583000:02:000:9006 площею 33,8738 га зареєстровано за ПП "АГРОСТАР" (номер запису про інше речове право 29128100).

Дата закінчення терміну дії договору оренди землі - 13.11.2032.

Отже, з 21.11.2018 у ПП "АГРОСТАР" у встановленому законодавством порядку виникло право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3520583000:02:000:9006 площею 33,8738 га (зі складом угідь пасовища), а відтак права та обов`язки орендаря за договором оренди землі від 13.11.2018.

На підставі заяви ПП "АГРОСТАР" від 24.01.2025 №4 та рішення шістдесят п`ятої сесії Олександрівської селищної ради восьмого скликання від 28.02.2025 №6142 "Про заміну сторони орендодавця та продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки 3520583000:02:000:9006 з ПП "АГРОСТАР" 24.04.2025 Олександрівською селищною радою Кропивницького району Кіровоградської області (далі - Орендодавець) та ПП "АГРОСТАР" (далі - Орендар) укладено Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки 3520583000:02:000:9006 площею 33,8738 га (КВЦПЗ - 01.01. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) (далі - Додаткова угода від 24.04.2025).

Згідно з п. 1 Додаткової угоди від 24.04.2025, замінено сторону орендодавця в договорі оренди земельної ділянки 3520583000:02:000:9006 площею 33,8738 га (КВЦПЗ - 01.01. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), укладеного 13.11.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та ПП "АГРОСТАР", право оренди якої зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.11.2018, номер запису про інше речове право 29128100, з "Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області" на "Олександрівська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області".

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди від 24.04.2025 термін дії договору оренди земельної ділянки 3520583000:02:000:9006 площею 33,8738 га продовжено терміном на 7 років (до 21.11.2032).

Відповідно до п. 5 Додаткової угоди від 24.04.2025, ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки 3520583000:02:000:9006 площею 33,8738 га, що розташована за межами села Івангород на території Олександрівської селищної територіальної громади Кропивницького району Кіровоградської області. Право користування на нових умовах виникає з моменту реєстрації даної угоди у встановленому законодавством порядку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, на даний час Олександрівська селищна рада є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3520583000:02:000:9006 площею 33,8738 га та стороною договору оренди землі - Орендодавцем.

У ході здійснення представницької діяльності прокурором встановлено, що усупереч вимог чинного земельного законодавства та п. 7.1. Договору ПП "АГРОСТАР" без згоди власника змінено вид угідь орендованої земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 3520583000:02:000:9006 площею 33,8738 га. Крім того встановлено, що Орендар систематично здійснює вирощування сільськогосподарських культур на пасовищах.

Так, з листів Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 18.06.2025 №10-11-0.42-2387/2-25 та від 11.03.2026 №10-11-0.332-1052/2-25 вбачається, що відповідно до даних Державного земельного кадастру 21.05.2025 за принципом екстериторіальності на підставі заяви ПП "АГРОСТАР" ЗВ-9201298362025 та доданого "Проекту землеустрою що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь земельної ділянки комунальної власності загальною площею 33,8738 га, що перебуває в оренді ПП "АГРОСТАР" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, за межами населеного пункту", розробником якого є Виробничий відділ у м. Кропивницькому ДП "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" внесено зміни до складу угідь.

Відповідно до даних Державного земельного кадастру встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3520583000:02:000:9006 площею 33,8738 га, з них по угіддям: 32,0399 га рілля та 1,8339 га пасовища наразі відноситься до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням - 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Звернення ПП "АГРОСТАР" стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та рішення про затвердження проекту землеустрою щодо еколого-економічного обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь земельної ділянки площею 33,8738 га з кадастровим номером 3520583000:02:000:9006, згідно автоматизованої системи діловодства "ДОК ПРОФ" на розгляд до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не надходили, відповідні накази не видавались.

З листа Олександрівської селищної ради від 27.02.2026 №647/02.1-20 вбачається, що ПП "АГРОСТАР" до Олександрівської селищної ради зі зверненнями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо еколого-економічного обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь земельної ділянки 3520583000:02:000:9006 площею 33,8738 га не зверталось, відповідне рішення селищною радою не приймалось.

Листами від 02.06.2025 №21 та від 11.07.2025 №27 ПП "АГРОСТАР" зверталось до Олександрівської селищної ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки 3520583000:02:000:9006 площею 33,8738 га у зв`язку з проведенням еколого-економічного обґрунтування земельної ділянки та внесенням змін до Державного земельного кадастру, унаслідок чого змінився склад угідь з пасовища на ріллю та нормативна грошова оцінка земельної ділянки, однак відповідні рішення органом місцевого самоврядування не приймались, зміни до договору не вносились.

Відтак ПП "АГРОСТАР" з власної ініціативи, без відома власника земельної ділянки, змінено вид використання спірної земельної ділянки, що є істотним порушенням вимог земельного законодавства та умов договору оренди землі від 13.11.2018.

29.08.2025 засновником прийнято рішення про припинення ПП "АГРОСТАР" (код ЄДРПОУ 32840929, місцезнаходження: Україна, 27324, Кіровоградська область, Кропивницький район, село Івангород, вулиця Шевченка, будинок 153) шляхом перетворення у Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСТАРЗ" (код ЄДРПОУ 32840929, місцезнаходження: Україна, 27324, Кіровоградська область, Кропивницький район, село Івангород, вулиця Шевченка, будинок 153), про що приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Буліч Н.В. 01.09.2025 зроблено відповідний запис у реєстрі за №1852.

Відповідно до передавального акту, затвердженого рішенням засновника ПП "АГРОСТАР" від 06.11.2025 №2, усі активи та зобов`язання, а також усе майно, права та обов`язки юридичної особи ПП "АГРОСТАР" переходять до правонаступника - ТОВ "АГРОСТАРЗ".

На підставі п. 1.1. Розділу 1 Статуту ТОВ "АГРОСТАРЗ", затвердженого рішенням Засновника №1 від 06.11.2025, Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСТАРЗ" є правонаступником прав та обов`язків Приватного підприємства "АГРОСТАР".

Крім того, опрацюванням витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманих із сайту Міністерства юстиції України за посиланням ПП "АГРОСТАР" та його правонаступник ПП "АГРОСТАРЗ" мають одну і ту саму юридичну адресу місця знаходження юридичної особи, (вул. Шевченка, будинок 153, село Івангород, Кропивницького району Кіровоградської області, 27324), один і той самий ідентифікаційний код юридичної особи (ЄДРПОУ 32840929), одного і того самого засновника (Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "АГРО СИСТЕМА", код ЄДРПОУ 39787144, місцезнаходження: Україна, 25004, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вул. Героїв Маріуполя (колишня назва вулиця Генерала Родимцева), будинок 89, офіс 301, одного і того ж кінцевого бенефіціарного власника ( ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ), одного і того ж керівника юридичної особи ( ОСОБА_2 ), що виключає ймовірність необізнаності посадових осіб правонаступника припиненого Приватного підприємства "АГРОСТАР" - Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСТАРЗ" про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 3520583000:02:000:9006 площею 33,8738 га зі складом угідь пасовища використовується з порушенням умов Договору оренди землі від 13.11.2018 та вимог чинного законодавства, а саме: як рілля.

Згідно інформації Олександрівської селищної ради від 27.02.2026 №647/02.1-20, заява ТОВ "АГРОСТАРЗ" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3520583000:02:000:9006 площею 33,8738 га в частині внесення зміни сторони орендаря до Олександрівської селищної ради не надходила, відповідна додаткова угода до договору оренди землі не укладена.

За твердженням прокурора, відповідач використовує спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення зі складом угідь пасовища для ведення товарного сільськогосподарського виробництва як ріллю, а не як пасовища, що порушує встановлені законодавством та Договором умови використання земельної ділянки.

Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора до суду з позовом.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст. 13, 15 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається в письмовій формі. Змістом цього договору є права та обов`язки сторін договору, щодо використання земельної ділянки, визначення розміру орендної плати, порядок і умови її сплати, припинення договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки це допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема, землі сільськогосподарського призначення.

Частиною 3 ст. 19 ЗК України визначено, що земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 3520583000:02:000:9006 відноситься до земель сільськогосподарського призначення.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених ст. 31, 33-37 ЗК України.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №925/929/19 та постановах Верховного Суду від 21.06.2022 у справі №912/1520/21, від 25.05.2022 у справі №922/1135/21, від 09.08.2022 у справі №132/2222/20.

Відповідно до ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об`єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Види використання земельних ділянок передбачено ст. 31, 33-37 ЗК України, а саме: для фермерського господарства, для ведення особистого селянського господарства, для сінокосіння і випасання худоби, для ведення індивідуального або колективного садівництва, для городництва, для ведення підсобного господарства.

Відповідно до правових висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №925/929/19, указаними нормами права (ст. 31, 33-37 ЗК України) визначені види використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема для фермерського господарства, для ведення особистого селянського господарства, для сінокосіння і випасання худоби, для ведення індивідуального або колективного садівництва, для городництва, для ведення підсобного господарства. Власники або користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення певного виду використання мають використовувати їх виключно в межах вимог, встановлених статтями 31, 33-37 ЗК України для такого виду використання.

Отже, зазначені норми права розрізняють категорії земель за їх цільовим призначенням та види використання земельної ділянки в межах кожної категорії земель. Зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення на іншу категорію цільового призначення здійснюється за погодженими проектами землеустрою щодо їх відведення. При цьому такої процедури для зміни виду використання земельної ділянки без зміни її категорії цільового призначення (землі сільськогосподарського призначення) чинним законодавством не передбачено (п. 37 Постанови).

За приписами ст. 34 ЗК України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Так, пасовища - це сільськогосподарські угіддя, які систематично використовують для випасання худоби, рівномірно вкриті деревинною та чагарниковою рослинністю площею до 20% ділянки.

Додатком 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, сіножаті і пасовища визначено як сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для сінокосіння і випасання худоби та рівномірно вкриті деревиною і чагарниковою рослинністю.

Натомість рілля включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари та парники, оранжереї і теплиці. До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви.

Наведене означає, що розорювати сіножаті та пасовища можна, але не з метою посіву сільськогосподарських культур, а виключно задля поліпшення якостей трав`яних кормових культур. Тож вирощування сільгосппродукції на пасовищах та сіножатях суперечить виду цих угідь.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Законом України "Про охорону земель" передбачено, що охорона земель сільськогосподарського призначення забезпечується на основі реалізації комплексу заходів щодо збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та родючості ґрунтів, а також обмеження їх вилучення (викупу) для несільськогосподарських потреб. Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення допускається лише за умови обґрунтування доцільності такої зміни в порядку, визначеному законом (ст. 36).

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про охорону земель" визначено, що власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється. На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо: вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ; використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок; необґрунтовано інтенсивного використання земель.

За результатами опрацювання отриманої інформації в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025120040000045 від 04.04.2025 за ч. 1 ст. 197-1 КК України за фактом самовільного використання та ймовірного розорення земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення зі складом угідь "пасовища" дізнавачем сектору дізнання відділу поліції №1 (м. Знам`янка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області Куценком Б.Ю. за участі головного спеціаліста Відділу №2 Управління забезпечення реалізації державного контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Черепінської М.А., інженера-геодезиста Соколика О.П., головного агронома ПП "АГРОСТАР" Касяна І.В., головного спеціаліста-землевпорядника відділу земельних ресурсів та просторового планування Олександрівської селищної ради Вороні на Ю.О. проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 3520583000:02:000:9006 (протокол огляду місцевості від 29.04.2025).

За результатом проведеного огляду встановлено ознаки обробітку земельної ділянки, відсутність багаторічної трав`яної рослинності, характерної для пасовищ. Вказана земельна ділянка має ознаки обробітку, а саме: заборонована та має сходи минулорічних культур - сої та соняшнику висотою близько 1 см. від рівня земляного покриву. Як пояснив присутній при огляді земельної ділянки головний агроном ПП "АГРОСТАР" Касян І.В., на вказаній земельній ділянці планується посів сої.

Під час огляду здійснювалась фото фіксація, складено фототаблиці та технічний звіт спеціаліста-геодезиста, згідно якого земельна ділянка з кадастровим номером 3520583000:02:000:9006 розташована в північній частині Івангорода по вул. Шевченка Кропивницького району Кіровоградської області з площею розорювання 319290 кв. м. та має географічні координати N48,91609350° Е32,25541811°.

Соя - однорічна бобова культура, яка широко використовується в харчовій та кормовій промисловості та є однією з найважливіших сільськогосподарських культур, яка має стабільний попит на світовому ринку.

У той же час пасовища - це сільськогосподарські угіддя, які систематично використовують для випасання худоби, рівномірно вкриті деревинною та чагарниковою рослинністю площею до 20% ділянки.

Таким чином, в результаті огляду встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3520583000:02:000:9006 не містить ознак пасовищ, незважаючи на те, що на момент огляду до її складу входило 33,8738 га таких угідь.

Відповідно до ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп`ютерних даних. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів. При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.

Верховний Суд у постановах від 18.05.2023 у справі №914/669/22, від 30.11.2021 у справі №926/2174/20, від 23.01.2020 у справі №918/36/19, від 18.02.2019 у справі №926/869/18, а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.11.2019 у справі №918/204/18 дійшли до висновку, що при вирішенні господарських спорів може бути досліджений протокол огляду місця події, який проведений в межах провадження з іншої справи, зокрема кримінальної. Такий доказ оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, а умови, що він містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі.

За результатами опрацювання Карти посівів в Україні, яка базується на аналізі супутникових знімків та дає змогу відстежувати зміни в землекористуванні (доступно за посиланням https://ukraine-cropmaps.com) вбачається, що у 2023 році на спірній земельній ділянці здійснено посів соняшнику, у 2024 році - сої та у 2025 році - сої, що свідчить про систематичність порушення з боку відповідача вимог чинного законодавства та умов Договору, а саме: використання упродовж 2023-2025 років орендованої земельної ділянки сільськогосподарського призначення зі складом угідь пасовища, розташованої за географічними координатами N48,91609350° Е32,25541811° (яка має кадастровий номер 3520583000:02:000:9006) як ріллі, тобто вирощування сільськогосподарських культур на пасовищах.

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЗК України та ст. 35 Закону України "Про охорону земель" землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням, дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля.

Орендована відповідачем земельна ділянка сільськогосподарського призначення зі складом угідь "пасовища" передбачає її використання для випасання худоби, а тому може використовуватися лише у межах вказаного виду використання.

Проте, ТОВ "АГРОСТАРЗ" усупереч вищевказаними нормам законодавства, використовує земельну ділянку площею 33,8738 га з кадастровим номером 3520583000:02:000:9006 як ріллю, незважаючи, що до її складу входить 33,8738 га пасовищ та таким чином вирощує сільгосппродукцію на пасовищах.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України допустимими доказами в господарському процесі є дані, отримані законним способом, що підтверджують обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Протокол огляду місця події від 29.04.2025 містить інформацію щодо предмета доказування, та оцінюється судом у сукупності з іншими доказами, доданими до позовної заяви.

Чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду господарської справи доказів, отриманих у межах інших проваджень. Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у господарській справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи. Господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати такі докази поряд з іншими на загальних умовах.

За викладеного, господарський суд приходить до висновку, що прокурором доведено факт, що спірна земельна ділянка розорюється та використовується відповідачем не як пасовище, а для вирощування сільськогосподарських культур, тобто з порушенням умов договору оренди землі.

ТОВ "АГРОСТАРЗ" істотно порушено умови договору оренди землі в частині обов`язку орендаря виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі, одним з яких є заборона зміни виду угідь (розорювання) (п. 7.1. Договору).

Отже, земельна ділянка площею 33,8738 га з кадастровим номером 3520583000:02:000:9006, яка перебуває в оренді ТОВ "АГРОСТАРЗ", використовується з грубим порушенням вимог ст. 20, 22, 31, 33-37 ЗК України, ст. 37 Закону України "Про охорону земель", ст. 25 Закону України "Про оренду землі", а також умов укладеного договору оренди землі (п. 5.3, п. 5.6, п. 7.1., п. п. 8.4.2., 8.4.5. п. 8.4. Договору ).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 Закону визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою (ст. 93 ЗК України).

Відповідно до ст. 13 Закону, ст. 792 ЦК України, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов`язаний виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

Статтями 526, 629 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Стаття 651 ЦК України передбачає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №289/718/18, а також у постанові Верховного Суду від 12.03.2025 у справі №197/757/20.

Зокрема, у постанові від 13.07.2022 у справі №363/1834/17 Велика Палата Верховного Суду сформулювала такі правові висновки.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені у ст. 651 ЦК України.

За загальним правилом зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша цієї статті). Про таку зміну або розірвання сторони вправі домовитися у будь-який час на свій розсуд, крім випадків, обумовлених договором або у законодавстві. Тоді як зміна чи розірвання договору у судовому порядку є. зокрема, юридичним наслідком істотного порушення зобов`язання іншою стороною (п. 2 ч. 1 ст. 611, абз. 2 ч. 2 ст. 651 ЦК України), тобто способом реагування та захисту права від такого порушення, яке вже відбулося.

З огляду на зміст припису абз. 1 ч. 2 ст. 651 ЦК України інші випадки, ніж істотне порушення договору, для його зміни або розірвання у судовому порядку можуть бути встановлені законом або самим договором. Настання цих випадків зумовлює право сторони ініціювати у суді питання зміни чи розірвання відповідних правовідносин.

Порушення договору на предмет істотності суд оцінює виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що допустила порушення договору, не має значення ні для оцінки істотності порушення, ні для виникнення права вимагати зміни чи розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Відповідно до висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі №918/391/23 приписи про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені ч. 1 ст. 141 ЗК України, та правила ч. 2 ст. 651 ЦК України, співвідносяться як такі, що не суперечать одні одним, а навпаки - доповнюють одне одних.

Отже згідно висновку Верховного Суду від 06.05.2025 у справі №927/224/24 до відносин, пов`язаних із орендою землі, застосовуються положення Цивільного кодексу України, і при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди землі застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Водночас застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких згідно з пунктом 6 частини 1 статті З Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість добросовісність і розумність (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №912/1385/17 за позовом про розірвання договору оренди землі).

У справі № 927/224/24 за аналогічним позовом Верховний Суд виснував про те що порушення орендарем вимог законодавства та умов договору оренди землі шляхом використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення в інших цілях ніж для сінокосіння, вирощування багаторічних трав, випасання худоби (використання землі як рілля, під розорювання та посів сільськогосподарських культур), є підставою для розірвання цього договору відповідно до умов договору та ч. 2 ст. 651 ЦК України та повернення цієї земельної ділянки її власнику.

Вказане кореспондується з позицією, викладеною у Постанові від 12.03.2025 у справі №197/757/20, де Верховний Суд дійшов висновку, що для дострокового розірвання договору оренди землі достатньо встановлення факту розорювання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які за своїми характеристиками належать до пасовищ.

Порушення відповідачем обов`язків, передбачених ст. 25 Закону України "Про оренду землі", невиконання умов договору оренди землі, спрямування господарської діяльності відповідача на вирощування сільськогосподарської продукції на земельній ділянці сільськогосподарського призначення, яка за своїми характеристиками відноситься до пасовищ та ведення на ній товарного сільськогосподарського виробництва, порушення орендарем встановлених законодавством та договором вимог щодо виду використання спірної земельної ділянки є підставою для задоволення позову в частині позовних вимог про розірвання договору оренди землі та зобов`язання ТОВ "АГРОСТАРЗ" повернути земельну ділянку власнику.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №468/1680/17-ц.

Згідно зі ст. 32 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом 11.3. Договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Стаття 653 ЦК України встановлює правові наслідки розірвання договору, відповідно до частини другої якої у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 12.12.2019 (справа №904/1054/19) зазначив: "діяльність Відповідачів щодо розорювання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка за своїми характеристиками відносяться до пасовищ, є такою, що порушує встановлені законодавством та договором вимоги використання спірної земельної ділянки, а отже, виходячи з предмету та підстав позову, колегія дійшла висновку про задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди землі".

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в своїй постанові від 16.11.2022 (справа №914/291/22) між іншим виснував, що за приписами частини п`ятої статті 20, статті 34 Земельного кодексу України земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби можуть використовуватися лише у межах встановленого виду використання, тому передана в оренду ФГ "Бонсай" спірна земельна ділянка не могла використовуватися відповідачем для вирощування сільськогосподарських культур, оскільки спірну земельну ділянку ФГ "Бонсай" було зобов`язане використовувати виключно в межах, визначених договором оренди землі, законом та документацією із землеустрою, а саме як сіножаті.

Користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення повинні використовувати такі земельні ділянки відповідно до того виду використання, за яким ці земельні ділянки були передані їм власником.

Аналогічна позиція висловлена в постанові ВС від 18.04.2023 у справі №927/879/21.

Згідно зі ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Отже, Орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку, яка передана йому в оренду у відповідності до умов договору оренди землі та технічної документації, а саме як пасовища та не мав права порушувати ні умов Договору оренди, ні вимог ЗК України та Законів України "Про охорону земель", "Про землеустрій".

З огляду на викладене та у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язків, а саме: використанням орендованої земельної ділянки з порушенням встановленого виду використання, за яким ця земельна ділянка була передана йому власником, а також порушенням вищезгаданих вимог законодавства, вбачаються достатні підстави для розірвання Договору та повернення земельної ділянки з кадастровим номером 3520583000:02:000:9006 площею 33,8738 га у комунальну власність Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області.

Таким чином, обраний прокурором спосіб захисту інтересів держави у повній мірі призведе до поновлення прав та інтересів Олександрівської селищної територіальної громади Олександрівського району Кіровоградської області, інтереси якої представляє Олександрівська селищна рада та повністю виключить необхідність повторного звернення до суду, оскільки наслідком розірвання спірного договору оренди землі та повернення земельної ділянки з кадастровим номером 3520583000:02:000:9006 площею 33,8738 га у комунальну власність Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, є надання можливості органу місцевого самоврядування вільно розпоряджатись спірною земельною ділянкою у тому числі здійснити продаж права її оренди на аукціоні та укласти договір оренди землі з добросовісним орендарем, який буде використовувати земельну ділянку у відповідності до умов договору оренди землі та вимог чинного земельного законодавства, за її цільовим призначенням з урахуванням особливості виду її використання -пасовища.

Щодо відсутності претензій та ініціативи припинення договірних відносин з боку держави в особі Олександрівської селищної ради, господарський суд зазначає, що Олександрівська селищна рада як власник і розпорядник землі, захист порушених державних та місцевих інтересів, якими є інтереси територіальної громади як інституту держави, не здійснює.

З огляду на викладене, за наявності беззаперечних порушень інтересів держави та невжиття органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, належних та ефективних заходів щодо їх захисту та поновлення, прокуратурою обґрунтовано встановлена наявність передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах, що послугувало зверненню прокурора до суду з даним позовом.

Згідно з ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У п. 6.1. Договору передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

У постанові від 20.11.2024 у справі №918/391/23 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що вимога про повернення земельних ділянок є похідною від вимоги про розірвання договорів оренди. Тож за наявності правових підстав для розірвання договорів оренди неодмінним є обов`язок орендаря повернути земельні ділянки, що були у його користуванні

Враховуючи встановлені обставини підстав для розірвання Договору та перебування земельної ділянки у користуванні відповідача, ефективним та правомірним способом захисту порушеного права територіальної громади буде повернення їй відповідної земельної ділянки.

Щодо заяви відповідача про пропуск прокурором строків позовної давності, господарський суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. (ч. 1 ст. 261 ЦК України)

Про факт порушення відповідачем умов оспорюваного Договору та вимог чинного земельного законодавства, прокурору стало відомо за результатами опрацювання інформації, отриманої в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025120040000045 від 04.04.2025 за ч. 1 ст. 197-1 КК України за фактом самовільного використання та ймовірного розорення земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення зі складом угідь "пасовища", а саме з протоколу огляду місцевості від 29.04.2025.

Отже, початковим днем перебігу строку позовної давності є 29.04.2025, тобто день, коли за результатами огляду земельної ділянки з кадастровим номером 3520583000:02:000:9006 прокурору та представникові власника земельної ділянки - Олександрівської селищної ради стало відомо про порушення відповідачем умов Договору та вимог чинного земельного законодавства, а саме: використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення зі складом угідь пасовища як ріллі, а не 13.11.2019, яким завершується повний цикл сівозміни при здійсненні господарської діяльності з товарного сільськогосподарського виробництва, як стверджує відповідач.

Крім того, 11.03.2020 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відповідно до якої, з урахуванням внесених до неї в подальшому змін, зокрема Постановами Кабінету Міністрів України №215 від 16.03.2020 та №239 від 25.03.2020, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 установлено карантин на усій території України з 12.03.2020 до 24.04.2020. Надалі дія карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року, безперервно продовжувалася згідно з постановами Кабінету Міністрів України, зокрема Постановою Кабінету Міністрів України №383 від 25.04.2023 дію карантину продовжено до 30.06.2023.

Законом України №540-ІХ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнений, зокрема, пунктом 12.

Зазначений Закон України №540-ІХ від 30.03.2020 набрав чинності 02.04.2020.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, на час дії установленого на території України карантину строки, визначені ст. 257, 258 ЦК України, були продовжені Законом України №540-ІХ від 30.03.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України №651 від 27.06.2023 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже карантин діяв з 12.03.2020 по 30.06.2023 включно.

Крім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" на всій території України запроваджено воєнний стан з 5:30 24 лютого 2022 року. Надалі до указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 вносились зміни та доповнення, зокрема, Указом Президента України №469/2024 від 23.07.2024, що набрав чинності 08.08.2024, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності, зокрема, Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 19.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Суд враховує, що Законом України "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" від 14.05.2025 пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено. Цей Закон набрав законної сили 04.09.2025.

Отже, строк позовної давності прокурором не пропущений.

На підставі повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, встановивши усі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 73-74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди землі б/н від 13.11.2018 (зі змінами, внесеними Додатковою угодою від 24.04.2025), укладений між Олександрівською селищною радою Кропивницького району Кіровоградської області (ЄДРПОУ 04364035) та Приватним підприємством "АГРОСТАР" (ЄДРПОУ 32840929) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3520583000:02:000:9006 площею 33,8738 га, право оренди якої зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.11.2018, номер запису про інше речове право 29128100.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСТАРЗ" (код ЄДР 32840929, вул. Шевченка, 153, с. Івангород, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27324) повернути Олександрівській селищній територіальній громаді в особі Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (код ЄДР 04364035, вул. Незалежності України, 78, селище Олександрівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27300) земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 3520583000:02:000:9006 площею 33,8738 га.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСТАРЗ" (код ЄДР 32840929, вул. Шевченка, 153, с. Івангород, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27324) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (отримувач коштів: Кіровоградська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 6 656,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити учасникам справи.

Повне рішення складено 05.06.2026.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.