Постанова № 13714350, 02.02.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2011                                                                                           № 37/412

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Рябухи В.І.

суддів:           

за участю секретаря

судового засідання

за участю представників сторін

від позивача: Марковська В.В., представник, довіреність № Д/07/2010/12/29-8

від 29.12.2010,

від відповідача: Мотрончук Д.П., представник, довіреність № 110/905-3 від 05.01.2011,

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло-Сервіс”

на рішення Господарського суду м.Києва від 13.12.2010

у справі № 37/412 ( )

за позовом                               Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго”

до                                                   Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло-Сервіс”

про                                                   стягнення 159334,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2010 у справі № 37/412 задоволено частково позов Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло-Сервіс” про стягнення 159334,48 грн. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 146681,72 грн. основного боргу, 6863,93 грн. інфляційних втрат, 3305,77 грн. 3% річних, 1569,05 грн. державного мита, 232,32грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

          Не погодившись з рішенням суду, Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло-Сервіс” (далі – КП з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло-Сервіс”) подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати.

          Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального права.

          Зокрема, скаржник посилається, що ним укладено з ГІОЦ КМДА договір № 637 і кошти від мешканців надходять на рахунок ГІОЦ КМДА, це дає підстави вважати, що КП з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло-Сервіс” виконало свої зобов’язання за договором від 29.09.2000 № 1310166, а наявність договору з ГІЦ КМДА спростовує доводи позивача, що відповідач повинен до 10 числа щомісяця сплачувати, а не забезпечувати оплату коштів від мешканців на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА.

          Також, заявник зазначає, що судом неправомірно застосовано положення ст. 625 ЦК України щодо стягнення збитків внаслідок інфляції та 3% річних за час прострочення.

          Представник Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” (далі – АЕК „Київенерго” в особі СВП „Енергозбут Київенерго”) у відзиві на апеляційну скаргу КП з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло-Сервіс” та в засіданні суду проти доводів скарги заперечував, просив рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2010 у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу КП з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло-Сервіс” – без задоволення.

          В засіданні суду 02.02.2011 представник відповідача заявив клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи № 2а-57/09 та справи № 24-851/2010, яке колегія суддів відхилила, оскільки КП з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло-Сервіс” не позбавлене права, після набрання законної сили відповідними процесуальними документами у справах № 2а-57/09 та № 24-851/2010, звернутись до господарського суду (за наявності певних обставин) із заявою про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами (здійснити дії, передбачені чинним законодавством України).

          Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

          Між АЕК „Київенерго” (Енергопостачальна організація) та КП з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло –Сервіс” (Абонент) 29.09.2000 укладено договір № 1310166 на постачання теплової енергії у гарячій воді, за умовами якого Енергопостачальна організація зобов’язалась постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону, гарячого водопостачання –протягом року, в кількості та обсягах, визначених в додатку № 1 до цього договору, а Абонент, у відповідності до п. 2.3.1. - додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру у визначених в зазначеному додатку обсягах, не допускаючи перевищення, та сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Постачання теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання здійснюється для житлового будинку за адресою вул. Бажана, 24/1.

Відповідно до п. 2.3.1 договору Абонент зобов’язується додержуватися кількості спожитої теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку 1 до договору, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Додатком № 1 до договору сторони погодили обсяг постачання теплової енергії Абоненту, додатком № 3 встановили тарифи та порядок розрахунків за теплову енергію, а додатком № 4 до договору передбачили порядок розрахунків за теплову енергію.

Так, п. 1 додатку 3 до договору передбачено, що розрахунки з Абонентом за відпущену теплову енергію Енергопостачальною організацією проводяться згідно з тарифами, затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.

Відповідно до п. 4 додатку № 1 до договору № 1310166 дата зняття Споживачем показників будинкових приладів обліку – по 25 число поточного місяця, надання звіту –не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується відповідно до максимальних договірних навантажень.

Пунктом 2 додатку № 4 передбачено, що Абонент щомісячно з 12 по 15 числа отримує в районному відділенні теплозбуту № 7 оформлену Енергопостачальною організацією платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник в РВТ.

Абонент щомісячно до 25 числа сплачує Енергопостачальній організації вартість теплової енергії, яка використовується орендарями (п. 3 додатку № 4 до договору № 1310166).

          В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили, що спірний договір припинив свою дію, отже договір № 1310166 є чинним та діє.

          Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

          Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Судом першої інстанції по матеріалах справи досліджено, що позивач на час звернення до відповідача з позовом мав заборгованість перед позивачем за договором № 1310166 за період з 01.11.2009 по 01.08.2010 на загальну суму 146681,72 грн., що підтверджується табуляграмами споживання та відомостями обліку теплової енергії

          Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 2 ст. 175 ГК України).

          Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

          Доказами у справі, відповідно до ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

          Матеріалами справи не доведено відсутність вини відповідача в порушенні ним своїх зобов’язань за договором № 1310166.

          Враховуючи зазначене, судова колегія погоджується з тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягають задоволенню.

          Позивачем також заявлено про стягнення з відповідача 9346,99 грн. інфляційних втрат та 3305,77 грн.3 % річних.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України підлягають частковому задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат і, зробивши відповідний перерахунок, мотивовано стягнув інфляційні втрати в сумі 6863,93 грн.

          Що стосується 3% річних, судова колегія вважає, що вимоги позивача про стягнення 3305,77 грн.3 % річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Заперечення скаржника, що судом неправомірно застосовано положення ст. 625 ЦК України щодо стягнення збитків внаслідок інфляції та 3% річних за час прострочення, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки дана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Правила зазначеної статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання.

          Доводи заявника, що внаслідок укладення з ГІОЦ КМДА договору № 637 кошти від мешканців надходять на рахунок ГІОЦ КМДА, що дає підстави вважати, що КП з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло-Сервіс” виконало свої зобов’язання за договором від 29.09.2000 № 1310166, не можуть бути прийняті судом як підстава для скасування рішення суду у даній справі, оскільки договір № 1310166 є чинним та підлягає виконанню на визначених сторонами умовах.

          Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 постанови від 29.12.1976 № 11 „Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

          За результатами розгляду апеляційної скарги КП з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло-Сервіс” судом апеляційної інстанції встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмету доказування у цій справі, з'ясовано судом першої інстанцій з достатньою повнотою та з дотриманням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 32, 33, 43 ГПК України.

          Оцінюючи матеріали та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2010 у справі № 37/412.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2010 у справі № 37/412 залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло-Сервіс” - без задоволення.

2. Матеріали справи № 37/412 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Повернути Комунальному підприємству з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло-Сервіс” (01004, м. Київ, Узвіз Крутий, 3, код ЄДРПОУ 31025659) з Державного бюджету України надлишково сплачені кошти в сумі 12,42 грн. за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2010 у справі № 37/412, перерахованих платіжним дорученням від 27.12.2010 № 841 (оригінал платіжного доручення від 27.12.2010 № 841 залишити в матеріалах справи № 37/412).

4. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

04.02.11 (відправлено)