Ухвала суду № 137141894, 29.05.2026, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/256/2026

Справа № 537/6979/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2026 в м. Кременчуці Крюківський районний суд міста Кременчука в складі: головуючого судді Фадєєвої С.О. за участю секретаря судових засідань Супруненко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 537/6979/25 за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання виконавчих написів таким, що не підлягають виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Дворник О.В., повноваження якого підтверджені ордером на надання правничої (правової) допомоги та не обмежені договором, звернувся до суду із позовною заявою, де просить ухвалити рішення, яким визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 13151 від 16.03.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості у розмірі 91309 грн. 89 коп.; визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 13152 від 16.03.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості у розмірі 41160 грн. 95 коп. та стягнути з відповідача судові витрати.

На обґрунтування позову зазначив, що 16.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. було вчинено виконавчий напис № 13151 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості у розмірі 91309 грн 89 коп., на підставі якого було відкрито виконавче провадження № 65473962. Окрім того, 16.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. було вчинено виконавчий напис № 13152 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості у розмірі 41160 грн 65 коп., на підставі якого було відкрито виконавче провадження № 65474165. Вказав, що ОСОБА_1 не визнає суми заборгованості, жодних вимог від АТ «Ідея Банк» не отримував, заборгованість та її розмір є спірними. Звернув увагу на те, що нотаріусом не встановлено безспірності заборгованості. З урахуванням викладеного просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача АТ «Ідея Банк» надав суду відзив на позовну заяву, в якій у тому числі клопотав про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису № 13152 від 16.03.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості у розмірі 41160 грн. 95 коп. На обґрунтування вимоги щодо закриття провадження у справі зазначив, що існує судове рішення, яке набрало законної сили (справа № 537/5081/25), яким відмовлено ОСОБА_1 у визнанні виконавчого напису № 13152 від 16.03.2021 таким, що не підлягає виконанню. Отже вважає, що рішення ухвалено з приводу спору між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав, що і у даній справі, а тому в цій частині провадження у справі слід, на його думку, закрити.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Дворник О.В. у судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив розгляд справи проводити у його відсутність та у відсутність позивача.

Представник відповідача АТ «Ідея Банк» у судове засідання не з`явився, у відзиві просив розгляд справи проводити у його відсутність.

Представник третьої особи Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, направив на адресу суду клопотання про розгляду справи у його відсутність.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Результат аналізу пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України свідчить, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого судового рішення, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав (тотожні спори).

В силу ч.2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) зазначено, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України (у редакції на час спірних правовідносин вказаний пункт був аналогічним пункту 3 ч.1 ст. 255 ЦПК, що діє на даний час) суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Необхідність застосування цієї норми зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили. Велика Палата Верховного Суду виснувала у цій справі, що за змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову це річ, щодо якої виник спір.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) зазначила, що «згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Тобто, згідно з вказаним пунктом підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі» (пункти 26, 27).

Отже, суд закриває провадження у справі за п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України, якщо в позові, який розглядається судом, та у справі, яка вже розглянута з прийняттям судового рішення, що набрало законної сили (рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, що прямо вказано у цьому пункті), одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови є тотожними: повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Неможливість повторного розгляду справи за наявності судового рішення, що набрало законної сили (рішення, ухвали про закриття провадження), постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду законної сили, які б нівелювалися у разі повторного розгляду.

Як встановлено судом, у провадженні Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області перебувала цивільна справа № 537/5081/25 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Ідея Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Предметом розгляду справи № 537/5081/25 було визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису № 13152, вчиненого 16.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості у розмірі 91309 грн 89 коп. Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 17.09.2025, яке набрало законної сили, було відмолено ОСОБА_1 у задоволенні позову. В рішенні суд зокрема вказав, що позивачем не надано суду, як доказу, оскаржуваного виконавчого напису № 13152, вчиненого 16.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості у розмірі 91309 грн 89 коп.

Предметом цієї справи (№ 537/6979/25) є визнання недійсними двох виконавчих написів, вчинених 16.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості: 1) № 13151 на розмір заборгованості 91309 грн. 89 коп. та 2) № 13152 на розмір заборгованості 41160 грн. 95 коп.

Отже у справі № 537/5081/25 та № 537/6979/25 хоча сторони і є однаковими, предмет позову є різним, а тому відсутні підстави для закриття провадження у справі.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити представнику позивача АТ «Ідея Банк» у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису № 13152 від 16.03.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості у розмірі 41160 грн. 95 коп.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя: С.О.Фадєєва

Повна ухвала складена 05.06.2026