Рішення № 137132284, 03.06.2026, Тальнівський районний суд Черкаської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер:704/634/26

Номер провадження 2/704/635/26

03 червня 2026 року м. Тальне

Суддя Тальнівського районного суду Черкаської області Москаленко І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, цивільну справу №704/634/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» звернулося в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказавши суду, що відповідно до укладеного договору №108871252 від 28.12.2020 р., відповідач отримав кредит у розмірі 6000,00 грн.

Однак всупереч підписаній угоді, відповідач не виконав умови договору, не сплатив відсотки за користування коштами, своєчасно не здійснив повне погашення коштів за договором, що стало причиною виникнення простроченої заборгованості.

В порядку ч.5 ст.279 ЦПК України, суддя розглядає дану справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки відсутні клопотання будь-якої із сторін про інше.

25.05.2026 року до суду надійшов відзив від представника відповідача адвоката Підодвірного Т.І., в якому він позовні вимоги не визнав, стверджує, що позивач подав копію електронного договору, яка не підписана сторонами, вважає, що позивачем не доведено факту відступлення йому права грошової вимоги до відповідача, заперечує щодо стягнення з нього нарахованих відсотків, вважає їх нарахування після спливу 30 днів після укладення договору неправомірним, також вважає неспівмірними та завищеними витрати на правову допомогу, а тому просить в задоволенні позову відмовити (а.с.110-120).

27.05.2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій він зазначив, що договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю -ідентифікатора, та вважає це належним і допустимими доказом укладення договору, щодо нарахування відсотків понад 30-ти денний термін зазначив, що відповідачем неодноразово укладались додаткові угоди про збільшення суми кредиту та продовження строку дії первісного договору, також вважає, що ним надано докази відступлення права грошової вимоги по договору № 108871252 від 28.12.2020 р., щодо витрат на правову допомогу, то вважає їх обґрунтованими та підтвердженими актом прийому-передачі наданих послуг , а тому просить позов задовольнити та стягнути з відповідача судові витрати (а.с.125-142).

01.06.2026 року від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив в якому він стверджує, що позивач не має доказів підтвердження вчинення електронного правочину, не довів відступлення йому права грошової вимоги по договору № 108871252 від 28.12.2020 р., крім того вважає нараховані вфдсотки відповідальність, визначеною ст.625 ЦК України, а тому відповідач має бути звільнений від їх сплати, просить в задоволенні позову відмовити ( а.с.166-169).

Суддя, дослідивши подані докази, приходить до таких висновків.

Суддею об`єктивно встановлено, що 28.12.2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали № 108871252 від у формі електронного документа з використанням електронного підпису (зворот а.с. 16 а.с.18).

Зокрема, відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання( а.с.30).

Відповідач підписавдоговір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV2WU87. Даний факт підтверджується довідкою щодо дій позичальника ( а.с.43).

Відповідно до п. 4.4. договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручнийпідпис.

Відповідно до п.1.1. кредитного договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит в розмірі 6000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику.

Згідно п.1.2. договору, кредит надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником.

Відповідно до п. 1.4. за користування кредитом протягом дисконтного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

1.4.1. виключно на період строку визначеного в п. 1.2. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 47,58 сорок сім цілих п`ятдесят вісім сотих процентів річних, що становить 0,13 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним;

1.4.2. за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п.1.3. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 471,28 (чотириста сімдесят одна цілих двадцять вісім сотих) процентів річних, що становить 1,29 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. У разі сукупного продовження дисконтного періоду на строк, що дорівнює чи більше ніж 31 та 46 днів від дати закінчення вказаного в п. 1.2. договору строку, позичальнику може бути надано додаткову знижку від індивідуальної процентної ставки, що розраховується в порядку передбаченому правилами постійно діючої програми «Рівні лояльності» кредитодавця (далі «Програма»), які розміщені на сайті кредитодавця за посиланням https://moneyveo.ua/uk/promoactionnews/programma-lojalnosti/. Станом на дату укладення цього договору позичальнику присвоєний 3 рівень лояльності, що не може бути змінено (переглянуто) до моменту повного виконання цього договору.

1.4.3. У випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 622,20 (шістсот двадцять дві цілих дві десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у позичальника зобов`язань по сплаті процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення дисконтного періоду є факт продовження користування кредитом понад строк дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього договору.

Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту договору.

29.12.2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору №108871252 від 28.12.2020 р., згідно з якою збільшено суму кредиту на 5000,00 грн.на строк дії договору, сторони домовилися викласти Графік розрахунків в новій редакції та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму зазначену у додатковій угоді, всі інші умови договору не змінені (а.с.18).

31.12.2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору №108871252 від 28.12.2020 р., згідно з якою збільшено суму кредиту на 250,00 грн.на строк дії договору, сторони домовилися викласти Графік розрахунків в новій редакції та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму зазначену у додатковій угоді, всі інші умови договору не змінені (зворот а.с.18).

02.01.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору №108871252 від 28.12.2020 р., згідно з якою збільшено суму кредиту на 500,00 грн. на строк дії договору, сторони домовилися викласти Графік розрахунків в новій редакції та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму зазначену у додатковій угоді, всі інші умови договору не змінені (а.с.19).

02.01.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору №108871252 від 28.12.2020 р., згідно з якою збільшено суму кредиту на 500,00 грн. на строк дії договору, сторони домовилися викласти Графік розрахунків в новій редакції та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму зазначену у додатковій угоді, всі інші умови договору не змінені (зворот а.с.19).

02.01.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору №108871252 від 28.12.2020 р., згідно з якою збільшено суму кредиту на 100,00 грн. на строк дії договору, сторони домовилися викласти Графік розрахунків в новій редакції та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму зазначену у додатковій угоді, всі інші умови договору не змінені (а.с.20).

02.01.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору №108871252 від 28.12.2020 р., згідно з якою збільшено суму кредиту на 1000,00 грн. на строк дії договору, сторони домовилися викласти Графік розрахунків в новій редакції та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму зазначену у додатковій угоді, всі інші умови договору не змінені (зворот а.с.20).

03.01.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору №108871252 від 28.12.2020 р., згідно з якою збільшено суму кредиту на 100,00 грн. на строк дії договору, сторони домовилися викласти Графік розрахунків в новій редакції та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму зазначену у додатковій угоді, всі інші умови договору не змінені (а.с.21).

05.01.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору №108871252 від 28.12.2020 р., згідно з якою збільшено суму кредиту на 500,00 грн. на строк дії договору, сторони домовилися викласти Графік розрахунків в новій редакції та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму зазначену у додатковій угоді, всі інші умови договору не змінені (зворот а.с.21).

05.01.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору №108871252 від 28.12.2020 р., згідно з якою збільшено суму кредиту на 500,00 грн. на строк дії договору, сторони домовилися викласти Графік розрахунків в новій редакції та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму зазначену у додатковій угоді, всі інші умови договору не змінені (а.с.22).

05.01.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору №108871252 від 28.12.2020 р., згідно з якою збільшено суму кредиту на 100,00 грн. на строк дії договору, сторони домовилися викласти Графік розрахунків в новій редакції та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму зазначену у додатковій угоді, всі інші умови договору не змінені (зворот а.с.22).

06.01.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору №108871252 від 28.12.2020 р., згідно з якою збільшено суму кредиту на 100,00 грн. на строк дії договору, сторони домовилися викласти Графік розрахунків в новій редакції та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму зазначену у додатковій угоді, всі інші умови договору не змінені (а.с.23).

07.01.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору №108871252 від 28.12.2020 р., згідно з якою збільшено суму кредиту на 100,00 грн. на строк дії договору, сторони домовилися викласти Графік розрахунків в новій редакції та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму зазначену у додатковій угоді, всі інші умови договору не змінені (зворот а.с.23).

07.01.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору №108871252 від 28.12.2020 р., згідно з якою збільшено суму кредиту на 4400,00 грн. на строк дії договору, сторони домовилися викласти Графік розрахунків в новій редакції та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму зазначену у додатковій угоді, всі інші умови договору не змінені (а.с.24).

10.01.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору №108871252 від 28.12.2020 р., згідно з якою збільшено суму кредиту на 202,00 грн. на строк дії договору, сторони домовилися викласти Графік розрахунків в новій редакції та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму зазначену у додатковій угоді, всі інші умови договору не змінені (зворот а.с.24).

10.01.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору №108871252 від 28.12.2020 р., згідно з якою збільшено суму кредиту на 100,00 грн.на строк дії договору, сторони домовилися викласти Графік розрахунків в новій редакції та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму зазначену у додатковій угоді, всі інші умови договору не змінені (а.с.25).

15.02.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору №108871252 від 28.12.2020 р., згідно з якою збільшено суму кредиту на 210,00 грн.на строк дії договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків в новій редакції та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму зазначену у додатковій угоді, всі інші умови договору не змінені (зворот а.с.25).

15.02.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору №108871252 від 28.12.2020 р., згідно з якою збільшено суму кредиту на 1000,00 грн. на строк дії договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків в новій редакції та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму зазначену у додатковій угоді, всі інші умови договору не змінені (а.с.26).

15.02.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору №108871252 від 28.12.2020 р., згідно з якою збільшено суму кредиту на 400,00 грн. на строк дії договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків в новій редакції та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму зазначену у додатковій угоді, всі інші умови договору не змінені (зворот а.с.26).

15.02.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору №108871252 від 28.12.2020 р., згідно з якою збільшено суму кредиту на 400,00 грн. на строк дії договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків в новій редакції та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму зазначену у додатковій угоді, всі інші умови договору не змінені (а.с.27).

18.02.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору №108871252 від 28.12.2020 р., згідно з якою збільшено суму кредиту на 450,00 грн. на строк дії договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків в новій редакції та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму зазначену у додатковій угоді, всі інші умови договору не змінені (зворот а.с.27).

Загальна сума кредиту склала 21912, 00 грн.

Згідно витребуваної судом інформації з АТ «Універсал Банк» на ім`я ОСОБА_1 було видано платіжну картку № НОМЕР_1 . За період з 28.12.2020 року по 18.02.2021 на вищевказану платіжну картку надійшли платежі у розмірі на суму 21912, 00 грн. (а.с.157-164).

Також надходження від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» коштів на рахунок ОСОБА_1 підтверджується копіями платіжних доручень. (а.с. 35-40).

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року (а.с.52-53).

28.11.2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року (зворот а.с.54).

31.12.2020 року між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду №26 від 31.12.2020 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року). В даній додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01 (а.с.55-56).

31.12.2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року (зворот а.с.57).

31.12.2022 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року (зворот а.с.57).

31.12.2023 року сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року (а.с.58). Таким чином, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 р.- 31.12.2024 року.

Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 127 від 29.03.2021 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 39424 грн 53коп. (а.с.59).

Відповідно, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Тобто, право вимоги за Договом № 681110410від 11.08.2020року перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» .

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (а.с.62-63).

03.08.2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №2, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 25 серпня 2020 року (а.с.64).

30.12.2022 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №3, яка продовжила строк дії договору до 30 грудня 2024 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 25серпня 2020 року (зворот а.с.64). Таким чином, договір № 05/0820-01є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 05.08.2020 р.- 30.12.2024 року.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 року до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 60689 грн. 95 коп. (а.с.65).

Відповідно, ТОВ «Таліон Плюс» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Тобто, право вимоги за договору №108871252 від 28.12.2020року перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

11.07.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е (а.с. 68-69).

Відповідно до реєстру боржників Додатку № 1 від 11.07.2025 року до договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 60689 грн. 65 коп. (а.с. 72).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за договором №108871252 від 28.12.2020р., заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором не погашена, залишок заборгованості за період з 28.12.2020 р. по 29.03.2021 року становить 39424 грн. 43 коп., а саме: 15871 грн. 93 коп. за основною сумою боргу, 23552,60 грн. 12 коп. за відсотками (а.с.76-77).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон плюс» за договором №108871252 від 28.12.2020 р., заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором не погашена, залишок заборгованості за період з 30.03.2021 р. по 26.05.2023 року становить 60689 грн. 95 коп., а саме: 15871 грн. 93 коп. за основною сумою боргу, 44817 грн. 72 коп. за відсотками (а.с.78).

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №108871252 від 28.12.2020 року заборгованість відповідача перед ТОВ «ФК «ЕЙС» становить 60689 грн. 95 коп., а саме: 15871 грн. 93 коп. за основною сумою боргу, 44817 грн. 72 коп. за відсотками (а.с.79).

Відповідач зобов`язання по поверненню коштів, отриманих згідно укладеної угоди не виконав в зазначений строк, а згідно ст.526 ЦК України: Зобов`язання має виконуватися належним чином...

Проте відповідач не повернув суму кредиту, тим самим порушив умови договору.

Згідно п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування»: загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

У відповідності до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування»: До загальних витрат за споживчим кредитом включаються:доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

У ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Ст.202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ст. 207 ЦК України).

Відповідно до вимог ч.1 ст.1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Ч.1 ст.634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Ч.1 ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Представник відповідача у відзиві стверджує про те, що відсотки нараховані після спливу 30 днів після укладення договору неправомірним, проте, згідно п. 1.7.договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах:

1.7.1. зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду;

1.7.2. з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 841,80 (вісімсот сорок одна цілих вісім десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Відповідно додаткової угоди від 18.02.2021 року укладеної між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 до договору №108871252 від 28.12.2020 р. термін платежу 26.02.2021 р. (закінчення дисконтного періоду). 90 днів від дати закінчення дисконтного періоду 26.05.2021 року і саме до цієї дати нараховані проценти за користування кредитними коштами.

Також представник відповідача в відзиві зазначає, що позивачем не надано доказів переходу права вимоги боргу.

В постанові від 02 листопада 2021 року в справі № 905/306/17 Верховний Суд зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

На необхідність перевірки факту перерахування коштів на виконання умов договору про відступлення права вимоги також посилався Верховний Суд у постанові від 29 вересня 2021 року в справі № 2-879/11 (провадження 61-10005св21) з огляду на умови такого договору, зокрема щодо набуття новим кредитором права вимога до боржника після здійснення оплати за вказаним договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано договір факторингу № 11/07/25-Е , витяг з реєстру боржників реєстру боржників до договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 року а також на підтвердження сплати ціни договору факторингу надано платіжні інструкції №№360, 357, 358, 355, 356.317, 344 від 28.02.2024 року про перерахування коштів (а.с.68-77).

Суддя відхиляє заперечення представникавідповідачащодо підписання відповідачем договору електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора.

У договорі міститься підпис відповідача, виконаний електронним підписом (одноразовим ідентифікатором) та зазначенням дати та часу його накладення.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ч.2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03вересня 2015року №675-VIII (далі Закон №675-VIII).

Згідно із п.6 ч.1 ст.3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст. 3 Закону №675-VIII).

Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст. 11 Закону №675-VIII).

Згідно із ч. 6 ст.11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.8 ст.11 Закону №675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Ст.12 Закону №675-VIII визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Інші доводи представника відповідача в відзиві суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер і свідчать про його намагання уникнути від виконання обов`язків за кредитними договорами.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, у порядку, визначеному ч.1 ст.141 ЦПК України, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, то суддя приходить до такого висновку.

У відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України: Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, представником позивача долучено до матеріалів справи договір про надання правничої допомоги від 20.08.2025 року № 20/08/25-01 та додаткову угоду №25770904721 до Договору про надання правничої допомоги. Також додано протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги, копію акта прийому-передачі наданих послуг у даній справі на суму 7000 грн. а.с.80-82).

Отже, складання типової позовної заяви та оформлення додатків до неї, надання усної консультації було оцінено у 7000 грн. 00 коп. При цьому ціна позову становить 54169 грн. 50 коп.

Суддя вважає таку вартість послуг з правничої допомоги вочевидь завищеною.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові ВС від 18.03.2021 року у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 року у справі № 910/12591/18 визначено наступне: Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Порядок розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, врегульовано статтями 141, 142 ЦПК України. Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При цьому суд має оцінювати щодо відповідності зазначеним критеріям поведінку/ дії/бездіяльність обох сторін.

З врахуванням рівня складності вказаної справи, обсягу виконаних робіт (складання типової позовної заяви), враховуючи ціну позову, середній рівень цін на аналогічні послуги на ринку юридичних послуг, суддя приходить до висновку про можливість стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 5000 грн.00 коп.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суддя

УХВАЛИЛА:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за договором № 681110410 від 11.08.2020 року у розмірі 60689 грн. 95 коп. (шістдесят тисяч шістсот вісімдесят дев`ять грн. 95 коп.), яка складається з: 15871 грн. 93 коп. суми заборгованості по тілу кредиту; 44817 грн. 72 коп. суми заборгованості по відсоткам.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956) судовий збір в сумі - 2662 грн. 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) та витрати на правничу допомогу в сумі - 5000 грн. 00 коп. (п`ять тисяч гривень 00 коп.)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: товариство з обмеженоювідповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, каб.13, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя І.В. Москаленко