Рішення № 13713081, 01.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.11 Справа№ 26/194 (10)

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецтехніка», м. Львів

до відповідача: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Сколе Львівської області

про: стягнення 30518,72 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Стефанишин В.С. представник (довіреність б/н від 01.02.2011 р.)

від відповідача не зявився

Представнику позивача розяснено його права та обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 01.02.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецтехніка», м. Львів звернулося до господарського суду з позовною заявою до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Сколе Львівської області про стягнення 30518,72 грн., з яких 21857,80 грн. основний борг, 4371,56 грн. штраф, 3409,80 грн. пеня, 743,16 грн. інфляційні втрати, 136,40 грн. 3% річних та судових витрат.

Ухвалою суду від 27.12.2010 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 01.02.2011 р.

Представник позивача в судове засідання зявився, вимоги ухвали суду від 27.12.2010 р. виконав, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 27.12.2010 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 7901405484652.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

05.07.2010 р. між сторонами укладено договір № ЛС-0507-10/1 (далі по тексту договір).

Згідно умов договору позивач зобовязався здійснити продаж та поставку товару, а відповідач зобовязався прийняти товар і оплатити його вартість на умовах, що викладені в даному договорі.

На виконання умов договору позивачем по видатковим накладним (копії видаткових накладних знаходяться у матеріалах справи) поставлено відповідачу товар на загальну суму 70 647,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.3. договору встановлено максимальне відтермінування оплати за товар, що складає 14 календарних днів.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобовязань перед позивачем по договору щодо сплати вартості отриманого товару належним чином не виконав, внаслідок чого у нього згідно розрахунку позовних вимог виникла заборгованість на загальну суму 21857,80 грн.

Факту заборгованості у розмірі 21857,80 грн. відповідачем у встановленому порядку не заперечено.

Згідно п. 10.5. договору, при порушенні терміну розрахунку Покупець (відповідач) зобовязаний сплатити штраф у розмірі 20% відсотків несплаченої суми та пеню в розмірі 0,2% відсотків від неоплаченої суми за кожний календарний день прострочки. Позивачем нараховано відповідачу пеню, яка підлягає стягненню, у розмірі 3409,80 грн.

Щодо нарахування позивачем відповідачу штрафу у розмірі 4371,56 грн., то в цій частині позовних вимог у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В порушення приписів ст. 231 ГК України сторонами неправомірно встановлено у договорі 20% розмір штрафу несплаченої суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем нараховано відповідачу, які підлягають стягненню, інфляційні втрати у розмірі 743,16 грн. та 3% річних у розмірі 136,40 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

3. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецтехніка», м. Львів, вул. Дніпровського, 13/12 (код ЄДРПОУ 25230066) 21857 грн. 80 коп. основного боргу, 3409 грн. 80 коп. пені, 743 грн. 16 коп. інфляційних втрат, 136 грн. 40 коп. 3% річних, 261 грн. 47 коп. державного мита та 202 грн. 19 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5. У решті частин позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

Суддя

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.02.2011 р.