Рішення № 137130629, 04.06.2026, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/1038/25

Провадження № 2/529/169/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Кириченко О.С., розглянувши в приміщенні суду в селищі Диканька Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову вказано, що 26.11.2022 між ТОВ "Селфі Кредит" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту "NewShort" № 500898 (далі - кредитний договір) в електронній формі з використанням відповідачем електронного підпису одноразовим електронним ідентифікатором. На підставі цього кредитного договору відповідач отримав кредит в розмірі 5 000,00 грн та зобов`язався повернути грошові кошти надані у кредит та сплатити відсотки за користування кредитом. Відповідач взяті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором у повному обсязі не виконав. 11.01.2024 між ТОВ "Селфі Кредит" та ТОВ "Росвен Інвест Україна" (нині - ТОВ "Свеа Фінанс") було укладено договір факторингу № 01.02.-95/24, відповідно до якого позивач набув право вимоги, зокрема, за вказаним вище кредитним договором від 26.11.2022, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за яким становить у загальному розмірі 41 300,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 36 300,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом. Посилаючись на вказане, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 41 300,00 грн та судові витрати у справі у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області вказаний позов прийнято до провадження і справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Данильчук С.Г. надав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі /а.с. 88-92/. В обґрунтування відзиву вказано, що позивачем не надано належних та достатніх доказів, які б підтверджували перерахування кредитних коштів на банківський рахунок відповідача. Позивачем не надано первинних бухгалтерських документів на підтвердження заявленого розміру заборгованості за тілом кредиту та за відсотками за користування кредитом. Наданий розрахунок заборгованості не являється документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку). Позивач не надав належних доказів відступлення права вимоги від первісного кредитора ТОВ "Селфі Кредит" до ТОВ "Свеа Фінанс". Позивач не надав суду належно оформленого реєстру (витягу з реєстру) боржників до договору факторингу, з якого б убачалося, що до ТОВ "Свеа Фінанс" перейшло право вимоги ТОВ "Селфі Кредит" до відповідача за кредитним договором від 26.11.2022. Витяг з друкованого реєстру боржників № 1, що є додатком до договору факторингу від 11 січня 2024 року № 01.02-95/24, укладеного між ТОВ "Селфі Кредит" (клієнт) та ТОВ "Свеа Фінанс" (фактор), копію якого надав суду позивач на підтвердження переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором, не відповідає вимогам до такого реєстру (витягу з реєстру), визначеним, зокрема, умовами договору факторингу (підпункт 3.1 договору), оскільки такий витяг підписано директором ТОВ "Свеа Фінанс" Максимом Кашпуром та завірено печаткою ТОВ "Свеа Фінанс", тоді як такий витяг повинен бути підписаний уповноваженими представниками обох сторін договору факторингу та скріплений їх печатками. Копія Реєстру боржників (додаток № 1 до договору факторингу від 11 січня 2024 року № 01.02-95/24), підписана уповноваженими особами обох сторін договору факторингу та завірена їх печатками, не містить інформації щодо переходу до ТОВ "Свеа Фінанс" права вимоги до відповідача за кредитним договором. Прізвище " ОСОБА_2 " відсутнє у реєстрі боржників. При акта приймання-передачі реєстру боржників за договором факторингу від 11 січня 2024 року № 01.02-95/24 позивачем суду взагалі не надано. Крім того, доказ на підтвердження оплати за договором факторингу - платіжна інструкція кредитового переказу коштів датована 15 січня 2024 року, платником в якій вказано ТОВ "Свеа Фінанс", але назва товариства з "Товариство з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" на "Товариство з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" рішенням СВЕА ЕКОНОМІ КІПР ЛІМІТЕД єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" № 1 була змінена лише 25 березня 2024 року. Таким чином, відсутність в матеріалах справи належних доказів набуття позивачем права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 26.11.2022 № 500898, недоведеність позовних вимог про стягнення заборгованості є підставами для відмови в задоволенні позову. Представник відповідача у відзиві на позов також вказав попередній (орієнтовний) розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.

Позивач ТОВ "Свеа Фінанс" відповіді на відзив не надав.

Враховуючи, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази у справі у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 26 листопада 2022 року між ТОВ "Селфі Кредит" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту "NewShort" № 500898 в електронній формі з використанням відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, на підставі якого відповідач отримав кредит на споживчі потреби в розмірі 5 000,00 грн (п. 1.3), із строком кредитування на 365 днів (п. 1.4), із стандартною відсотковою ставкою за користування кредитом 2,2 % за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.1), зі зниженою відсотковою ставкою за користування кредитом - 0,01 % на день у разі, якшо позичальник до 25.01.2023 включно або протягом трьох календарних днів, що слідують за цією датою, сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, позичальник як учасник Програми лояльності отримає індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку (п. 1.5.2) /а.с. 5-15/.

Також відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором Додаток № 1 до вказаного вище кредитного договору, в якому теж були зазначені вище вказані умови надання та повернення кредиту, а саме Графік платежів, а також Паспорт споживчого кредиту /а.с. 15-18/.

26.11.2022 відповідач ОСОБА_1 отримав за вказаним вище кредитним договором кредитні кошти в розмірі 5 000,00 грн на зазначену ним банківську картку, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням ТОВ "Пейтек" від 12.09.2025 за вих. № 20250912-3700, як фінансової установи, яка надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунків, на підставі укладеного між цим товариством та ТОВ "Селфі Кредит" договору про організацію переказу грошових коштів від 03.05.2022 № 03052022-1, про успішне перерахування цих кредитних коштів на картку ОСОБА_1 /а.с. 37/.

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В статті 3 Закону України Про електрону комерцію зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису.

Нормою статті 11 ЗУ Про електронну комерцію передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст. 12 цього Закону передбачено поняття підпис у сфері електронної комерції. Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно з ст. 640 ЦК України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно з ст. 642 ЦК України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Як вбачається зі змісту укладеного 26.11.2022 між ТОВ "Селфі Кредит" та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору № 500898 та додатків до нього - Графіку платежів та Паспорта споживчого кредиту, цей договір та додатки відповідно до вимог чинного законодавства підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Матеріалами справи підтверджується, що кредитні кошти у розмірі 5 000,00 грн за цим кредитним договором були перераховані на вказаний відповідачем банківський рахунок. З матеріалів справи вбачається, що при укладенні кредитного договору відповідач своїм електронним підписом підтвердив, що він згодний з усіма умовами цього договору, зокрема порядком надання та повернення кредиту, наданою сумою кредиту, строком його повернення, розміром відсотків за його користування.

Суд вважає безпідставним твердження сторони відповідача про те, що відповідач не отримував кредитних коштів, адже це спростовується вказаним вище наявним у матеріалах справи повідомленням ТОВ "Пейтек" про перерахування кредитних коштів від ТОВ "Селфі Кредит" на вказану відповідачем банківську картку.

Крім того, суд зауважує, що вказуючи у відзиві на позов про те, що відповідач не отримував кредитні кошти, сторона відповідача при цьому не надала суду жодних доказів того, що відповідач звертався до поліції із заявою про вчинення стосовно нього шахрайських чи будь-яких інших протиправних дій, пов`язаних із оформленням цього кредиту. Також відповідач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували те, що він звернувся до суду із позовом про визнання недійсним чи нікчемним вказаного вище кредитного договору.

11.01.2024 між ТОВ "Селфі Кредит" та ТОВ "Росвен Інвест Україна" (25.03.2024 змінено назву на ТОВ "Свеа Фінанс") було укладено договір факторингу № 01.02.-95/24, відповідно до якого позивач ТОВ "Свеа Фінанс" набув право вимоги, зокрема, за вказаним вище кредитним договором від 26.11.2022, боржником за яким є ОСОБА_1 /а.с. 38-42/.

Набуття позивачем ТОВ "Свеа Фінанс" права вимоги за зазначеним вище кредитним договором, боржником за яким є відповідач ОСОБА_1 , також підтверджується наявними у матеріалах справи копіями Акта приймання-передачі Реєстру Боржників, Акта приймання-передачі Документації Боржників за вказаним вище договором факторингу, першої та останньої сторінки Реєстру Боржників, Витягу з Реєстру Боржників до вказаного договору факторингу, платіжної інструкції від 15.01.2024 про оплату ТОВ "Свеа Фінанс" коштів на користь ТОВ "Селфі Кредит" за отримане право вимоги заборгованості за цим договором факторингу /а.с. 44, 45, 49-52/.

Вказані документи містять всі необхідні підписи та печатки. У витягу з Реєстру боржників вказано всі необхідні дані про боржника ОСОБА_1 , а саме його паспортні дані, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер кредитного договору, дату його укладення та закінчення строку його дії, загальну суму заборгованості за кредитним договором, кількість днів прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором, суму заборгованості за тілом кредиту та за відсотками за користування кредитом. Дослідивши вказані у цьому витязі з Реєстру боржників дані про боржника ОСОБА_1 , а саме його паспортні дані, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, із цими даними, зазначеними у наданій суду на виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що вони є ідентичними /а.с. 52, 75/.

Твердження представника відповідача у відзиві на позов про відсутність у матеріалах справи належних та достатніх доказів переходу права вимоги до відповідача від первісного кредитора ТОВ "Селфі Кредит" до позивача ТОВ "Свеа Фінанс", адже у доданому позивачем до позову Реєстрі Боржників відсутні дані про боржника ОСОБА_1 , витяг з Реєстру Боржників, де є дані про ОСОБА_1 , завірений лише підписом та печаткою позивача ТОВ "Свеа Фінанс", у платіжній інструкції від 15.01.2024 вказано платником за договором факторингу від 11.01.2024 № 01.02.-95/24 ТОВ "Свеа Фінанс", хоча позивач змінив своє найменування на зазначене лише 25.03.2024, суд вважає необґрунтованим, виходячи з такого.

Із наявної у матеріалах справи копії Реєстру Боржників /а.с. 50-51/ вбачається, що він містить лише першу та останню сторінки, тобто це є Витягом з цього Реєстру і відповідно витяг не може містити всіх боржників, зокрема і дані про боржника ОСОБА_1 . При цьому, у вказаному Реєстрі зазначено додатком до якого саме договору факторингу він є. У витягу з Реєстру боржників /а.с. 52 /вказано всі необхідні дані про боржника ОСОБА_1 , а саме його паспортні дані, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер кредитного договору, дату його укладення та закінчення строку його дії, загальну суму заборгованості за кредитним договором, кількість днів прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором, суму заборгованості за тілом кредиту та за відсотками за користування кредитом. Дослідивши вказані у цьому витязі з Реєстру боржників дані про боржника ОСОБА_1 , а саме його паспортні дані, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, із цими даними, зазначеними у наданій суду на виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 /а.с. 75/, суд дійшов висновку, що вони є ідентичними. Крім того, цей Витяг з Реєстру Боржників належним чином завірений підписом директора ТОВ "Свеа Фінанс" та печаткою цього товариства, тобто завірений однією із сторін договору факторингу № 01.02.-95/24 від 11.01.2024, а саме фактором. Чинне законодавство не визначає обов`язку завірення витягу з реєстру боржників саме обома сторонами договору факторингу. У платіжній інструкції від 15.01.2024 /а.с. 49/ вказано платником за договором факторингу від 11.01.2024 № 01.02.-95/24 дійсно ТОВ "Свеа Фінанс" щодо відступленого йому ТОВ "Селфі Кредит" права вимоги заборгованості. З навної у матеріалах справи копії рішення єдиного учасника ТОВ "Росвен Інвест Україна" від 25.03.2024 № 1 вбачається, що ТОВ "Росвен Інвест Україна" змінило своє найменування на ТОВ "Свеа Фінанс". При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивач не змінював свій код ЄДРПОУ, він ідентичний вказаному в зазначеній вище платіжній інструкції, платіж за договором факторингу був офіційно проведений через АТ "ОТП Банк" і тому у суду відсутні достатні підстави для сумнівів у законності та достовірності цієї платіжної інструкції.

Надані позивачем докази у їх сукупності свідчать про перехід права вимоги заборгованості до відповідача від первісного кредитора ТОВ "Селфі Кредит" до позивача ТОВ "Свеа Фінанс".

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про відступлення права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань. З огляду на викладене, саме по собі неповідомлення позичальника про відступлення права вимоги не припиняє зобов`язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.

Вказане вище взаємоузгоджується з правовим висновком, викладеним зокрема у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц, від 6 лютого 2019 року у справі № 361/2105/16-ц

Таким чином, після укладення вказаного вище договору факторингу у спірних правовідносинах змінився кредитор і позивач ТОВ "Свеа Фінанс" правомірно набув право вимоги до відповідача за зазначеним вище кредитним договором.

Відповідно до вказаних вище норм ЦК України та судової практики Верховного Суду, навіть, якщо боржник не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, він не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі, що в свою чергу спростовує твердження відповідачки про необхідність відмови позивачу у задоволенні позову, адже у матеріалах справи відсутні докази того, що вона фактично отримала повідомлення про відступлення права вимоги.

Враховуючи те, що відповідачем не надано суду доказів того, що він повністю погасив заборгованість за кредитним договором первісному кредитору, то відповідно позивач, як новий кредитор, має право вимагати від відповідача виконання зобов`язання за кредитним договором.

Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників до вказаного вище договору факторингу, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором від 26.11.2022 № 500898 у загальному розмірі 41 300,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 36 300,00 - заборгованість за відсотками за користування кредитом (кількість днів прострочення виконання зобов`язання 351) /а.с. 52/.

Вказані суми заборгованості підтверджуються також наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості, наданим первісним кредитором ТОВ "Селфі Кредит" /а.с. 30-36/. З цього розрахунку заборгованості вбачається, що 26.12.2022 відповідачем ОСОБА_1 було сплачено 15,00 грн на погашення відсотків за користування кредитом, що в свою чергу також підтверджує укладення ним кредитного договору від 26.11.2022.

Додаткових нарахувань з моменту відступлення права вимоги по кредитному договору, позивачем, як новим кредитором, не було здійснено. Всі суми заборгованості за тілом кредиту, відсотками були нараховані первісним кредитором - ТОВ "Селфі Кредит".

Відповідно до статтей 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Суд зауважує, що сторона відповідача у відзиві на позов додані позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості та витяг з реєстру боржників із даними про заборгованість відповідача за кредитним договором належними та допустимими доказами не спростувала, не надала власний розрахунок наявної заборгованості, в цілому просто заперечивши позовні вимоги. Клопотання про проведення експертизи з метою визначення механізму і розміру нарахованих сум, що склали заборгованість, відповідач суду не заявив. Доказів про повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеними кредитним договором, ані перед первісним, ані перед новим кредитором відповідач також суду не надав.

Враховуючи те, що позивачем підтверджено факт укладення відповідачем ОСОБА_1 із ТОВ "Селфі Кредит" кредитного договору від 26.11.2022 № 500898, отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 5 000,00 грн, факт переходу до ТОВ "Свеа Фінанс" від первісного кредитора ТОВ "Селфі Кредит" права вимоги заборгованості до відповідача за договором факторингу, порядок і розмір нарахування заборгованості за тілом кредиту та за відсотками за користування кредитом, яку нараховано у межах строку кредитування та яку не сплачено боржником в обумовлені строки, в свою чергу відповідачем не спростовано розмір використаних кредитних коштів та заявленого позивачем розміру заборгованості за тілом кредиту та за відсотками за користування кредитом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі та вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "Свеа Фінанс" заборгованість за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 41 300,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 36 300,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Враховуючи, що позов задоволено в повному обсязі, у матеріалах справи наявні докази, які підтверджують понесення позивачем судових витрат у справі у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 2 422,40 грн /а.с. 72/, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "Свеа Фінанс" підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 2 422,40 грн.

Враховуючи те, позов задоволено у повному обсязі, то виходячи з положень ст. 141 ЦПК України, відсутні підстави для стягнення з позивача на користь відповідача понесених ним судових витрат у справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. cт. 10, 12, 13, 17, 81, 89, 141, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту по продукту "NewShort" від 26 листопада 2022 року № 500898 у загальному розмірі 41 300 (сорок одна тисяча триста) грн 00 коп, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 36 300,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" понесені судові витрати у справі у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс", місцезнаходження: м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Головуючий О.С. Кириченко