Рішення № 137130628, 04.06.2026, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/444/26

Провадження № 2/529/497/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Кириченко О.С.,

за участі секретаря судового засідання - Негляд Д.Р.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в селищі Диканька Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Диканської селищної ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Шимки Олександра Івановича, про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування. В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина, до складу якої входить будинковолодіння, розташоване по АДРЕСА_1 . Вона є єдиним спадкоємцем вказаного нерухомого майна за заповітом, у встановлений законом строк звернулася із заявою про прийняття спадщини. Інших спадкоємців за заповітом чи законом немає, однак нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказане нерухоме майно у зв`язку із неможливістю встановлення розміру цього спадкового майна, адже у правовстановлюючому документі на спірне будинковолодіння вказано, що воно є колгоспним двором і не визначено розмір часток кожного члена цього колгоспного двору. Посилаючись на вказане, позивачка просить визнати за нею право власності на зазначене вище будинковолодіння в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з`явилася, надала суду заяву про підтримання позовних вимог в повному обсязі та розгляд справи за її відсутності /а.с. 32/.

Представник відповідача Диканської селищної ради в підготовче засідання не з`явився, на адресу суду надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі та просить задовольнити позов і розглянути справу без участі його представника /а.с. 28-29/.

Третя особа приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Шимка О.І. в підготовче засідання не з`явився. ОСОБА_3 надав суду пояснення щодо позову, в якому вказав, що при ухваленні рішення покладається на розсуд суду та просив провести розгляд справи за його відсутності /а.с. 31/.

Враховуючи те, що позивач позовні вимоги підтримала, відповідачем було визнано позов у повному обсязі, визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, керуючись ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення рішення у підготовчому засіданні.

З огляду на подані учасниками справи письмові заяви, суд провів розгляд справи у підготовчому засіданні за відсутності учасників справи, на підставі наявних матеріалів у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази у справі у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

З наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Диканської селищної ради, вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 6/.

З наявних у матеріалах справи копій свідоцтва про народження та свідоцтва про укладення шлюбу позивачки вбачається, що позивачка ОСОБА_1 є дочкою нині покійного ОСОБА_2 /а.с. 9/.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить будинковолодіння, розташоване по АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений 23.03.2012 приватним нотаріусом Диканського районного нотаріального округу Полтавської області Хіцан Т.В. та зареєстрований в реєстрі за № 345, згідно з яким заповів своїй дочці ОСОБА_1 усе своє майно, що буде належати йому на день його смерті, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося, а також все те, на що він за законом буде мати право /а.с. 8/.

З наявної у матеріалах справи копії повідомлення приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Шимки О.І. від 29.04.2025 за вих. № 01-16/67 вбачається, що позивачці ОСОБА_1 було відмовлено в оформленні у нотаріальному порядку спадкових прав на спірне будинковолодіння за заповітом у зв`язку із неможливістю встановлення розміру спадкового майна, адже у правовстановлюючому документі на спірне будинковолодіння вказано, що воно є колгоспним двором і не визначено розмір часток кожного члена цього колгоспного двору /а.с. 21/.

Із копії свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 10.06.1988, виданого Виконавчим комітетом Диканської селищної Ради народних депутатів, вбачається, що житловий будинок з прилеглими до нього будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , належав до колгоспного двору, головою якого являвся ОСОБА_2 /а.с. 10/.

З копії довідки ЦНАП Диканської селищної ради від 24.10.2025 вбачається, що станом на 01.07.1990 будинковолодіння, розташоване по АДРЕСА_1 , належало до колгоспного двору. Членами цього колгоспного двору станом на 01.07.1990 були: ОСОБА_2 , 1940 року народження, ОСОБА_4 , 1941 року народження та ОСОБА_5 , 1913 року народження /а.с. 11/.

З повідомлення Приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" від 27.04.2026 вбачається, що згідно з матеріалами цього бюро станом на 31.12.2012 в реєстровій книзі № 14 за реєстровим № 2035 зареєстровано право власності на спірне будинковолодіння за головою колгоспного двору ОСОБА_2 на підставі свідоцтва на право особистої власності, виданого Виконавчим комітетом Диканської селищної Ради народних депутатів від 10.06.1988 /а.с. 19/.

Згідно з ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ст. 121 ЦК Української РСР 1963 року володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до підпунктів "а", "б" пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Отже, згідно діючого на той час законодавства, всі члени вказаного вище колгоспного двору, тобто спірного будинковолодіння, мали право на спільну власність у колгоспному дворі, а саме кожному по 1/3 частині зазначеного нерухомого майна.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Диканською селищною радою, вбачається, що ОСОБА_5 , яка була одним із членів колгоспного двору, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 13/.

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Диканською селищною радою Полтавської області, вбачається, що один із членів колгоспного двору ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с. 12/.

Таким чином, після смерті ОСОБА_2 , голови колгоспного двору та останнього члена цього двору, відкрилася спадщина на все спірне будинковолодіння.

З копії технічного паспорта, виготовленого 21.04.2026 Приватним підприємством Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", вбачається, що будинковолодіння, яке розташоване по АДРЕСА_1 , в цілому складається з житлового будинку (літ. А-1), сараю (літ. Б), погріба (літ. б), сараю (літ. б1), сараю (літ. б2), вбиральні (літ. В), огорожі (№ 1), воріт огорожі (№ 2) /а.с. 14-18/.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , як спадкоємець спірного будинковолодіння за заповітом, подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини у передбачений законом строк, інших спадкоємців за законом та за заповітом немає, що підтверджується повідомленням приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Шимки О.І. від 29.04.2025 /а.с. 21/.

Відповідач Диканська селищна рада надала суду відзив на позов, згідно якого визнає позов у повному обсязі та просить його задовольнити /а.с. 28-29/.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Враховуючи, що хоча спірне будинковолодіння належало до колгоспного двору і розмір часток його членів не було визначено, однак наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності свідчать, що це будинковолодіння дійсно за життя належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , це нерухоме майно є спадковим, беручи до уваги, що власник цього майна вже помер і оформлення права власності на нього у позасудовому порядку неможливе, при цьому відповідач Диканська селищна рада не заперечувала проти задоволення позову, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню та вважає за необхідне визнати за позивачкою ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 право власності на спірне будинковолодіння.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 17, 81, 89, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Диканської селищної ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Шимки Олександра Івановича, про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на будинковолодіння, розташоване по АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку (літ. А-1), сараю (літ. Б), погріба (літ. б), сараю (літ. б1), сараю (літ. б2), вбиральні (літ. В), огорожі (№ 1), воріт огорожі (№ 2).

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: Диканська селищна рада, юридична адреса: Полтавська область, Полтавський район, селище Диканька, вул. Незалежності, 133, код ЄДРПОУ 21046503.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:

Приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Шимка Олександр Іванович, місцезнаходження: Полтавська область, Полтавський район, селище Диканька, вул. Гоголя, 2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Головуючий О.С. Кириченко