Рішення № 13712927, 07.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.11                                                                                           Справа№ 20/161 (10)

За позовом: Державного проектного інституту проектування комунального будівництва «Львівдіпромкомунбуд», м.Львів

до відповідача: Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», м. Львів

про стягнення 113 930,42 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Іваночко В.

Представники:

від позивача: Самардак І.С.- представник;

від відповідача: Ткаченко А.С.–представник;

Зміст ст.22 ГПК України представникам сторін роз’яснено.

Суть позову:

Розглядається справа за позовом Державного проектного інституту проектування комунального будівництва «Львівдіпромкомунбуд»до Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал»про стягнення 113 930,42 грн.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду, в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві та уточненнях позовних вимог.

Представник відповідача в судових засідання подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги заперечив.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Державний проектний інститут проектування комунального будівництва «Львівдіпромкомунбуд» (надалі - позивач) звернулося із позовом до Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал»(надалі - відповідач) (із врахуванням уточнення позовних вимог) про стягнення суми в розмірі 113 930,42 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 27.02.2007 р. між Державним проектним інститутом проектування комунального будівництва «Львівдіпромкомунбуд»та Львівським міським комунальним підприємством «Львівводоканал» укладено договір № 4573 на виконання проектних робіт на суму 55428,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 9238,00 грн. В процесі проектування виникли нові обсяги робіт, на підставі цього була укладена Додаткова угода від 12.05.2008 р. до Договору від 27.02.2007 р. № 4573 на суму проектно-вишукувальних робіт 95384,40 грн., в т.ч. ПДВ 20% 15897,40 грн.

Позивач, відповідно до умов договору, виконав роботи на загальну суму 95384, 40 грн, що підтверджується актом здачі-приймання проектно-кошторисної документації за вересень 2008 року, підписаним уповноваженими особами сторін.

Відповідач свої зобов‘язання перед позивачем в повному обсязі не виконав, оплату за виконані роботи здійснив лише частково.

На час розгляду справи, сума основного боргу відповідача становить 66733, 39 грн.

Крім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача відповідно до умов договору пеню в розмірі 14267,88 грн. та відповідно до ст.625 ЦК України інфляційні в розмірі 26877,81 грн., 3% річних – 6051,34 грн..

У представленому відзиві та в усних поясненнях відповідач позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій (пені, 3% річних та інфляційних) заперечив, покликаючись на те, що згідно п.3.3. договору підряду на виконання проектних робіт підрядник зобов‘язується виконати проектні роботи в термін згідно календарного плану робіт при умові оплати 30% авансу терміном на 1 місяць. Однак відповідачем зобов‘язання щодо оплати авансу виконано не було. Проте, позивач продовжував виконання робіт. В зв‘язку з цим, оскільки позивач виконав проектні роботи без сплати відповідачем авансу, то, відповідно, і не має права нараховувати інфляційній втрати та 3 % річних.

Щодо позовних вимог про стягнення пені вважає їх безпідставними, оскільки нарахування пені проведено позивачем за рік, хоча відповідно до ст. 232 ГК України нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Крім того, відповідно до п.3.1 договору відповідач зобов‘язаний був здійснити оплату не пізніше наступного дня після підписання акту здачі приймання проектної продукції, тобто 31.07.2008 р., однак позовна заява датована лише 23.12.2010 р. Таким чином, позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення пені, про застосування якого відповідачем подано заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов‘язку в натурі.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов‘язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов‘язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як встановлено судом, відповідно до додаткової угоди від 12.05.2008 р. по договору від 27.02.2007 р. № 4573 позивач виконав для відповідача проектні роботи по об»єкту «Реконструкція КНС «Зубра в м.Львові»на загальну суму 95384,40 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 15897,40 грн.), що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт за вересень 2008 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

За умовами ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3.1. додаткової угоди замовник взяв на себе зобов‘язання здійснити оплату не пізніше наступного дня після підписання акту здачі-приймання проектної продукції.

Відповідач свої зобов»язання в повному обсязі не виконав, оплату за виконані роботи здійснив лише частково, а саме шляхом проведення взаємозаліку з позивачем у лютому 2010 р. на суму 14478,92 грн., у серпні на суму 10278,30 грн., листопаді 3893,79 грн. Загальна сума заборгованості становить 66733,39 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов»язання у строк, встановлений договором.

Представник відповідача в судове засідання з»явився, позовні вимоги в частині основного боргу визнав, доказів погашення основного боргу не подав, тому до стягнення підлягає сума в розмірі 66733,39 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо стягнення інфляційних в розмірі 26877,81 грн., суд задовольняючи позовні вимоги в цій частині частково, виходить з того, що позивачем при їх розрахунку допущено арифметичні помилки, тому до стягнення підлягає сума інфляційних в розмірі 25067, 29 грн.

В частині стягнення 3% річних в розмірі 6 051,34 грн., суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст.625 ЦК України, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення пені, суд зауважує наступне.

Відповідно до п.5.3. додаткової угоди до договору, за невиконання умов договору, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Заперечуючи позовні вимоги в частині стягнення пені, відповідач покликається на те, що позивач пропустив строк позовної давності.

Як вбачається із матеріалів справи, позов до господарського суду про стягнення заборгованості в розмірі 113 930,42 грн., з них зокрема пені в розмірі 14267,88 грн., позивачем подано 30.12.2010 року

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання має бути виконано.

Відповідно до п.3.1. договору, відповідач зобов‘язаний був здійснити оплату не пізніше наступного дня після підписання акту здачі-приймання проектної продукції, тобто не пізніше 01.10.2008 року.

Стаття 258 ЦК України встановлює позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу).

Таким чином, термін позовної давності за позовом про стягнення пені сплив.

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено сторони у спорі, є підставою для відмови у позові.

Представником відповідача подано клопотання про застосування позовної давності.

Відповідно до ч.5 ст.267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Посилання представника позивача на те, що між сторонами були проведені взаємозаліки і тим самим було перервано перебіг строку позовної давності, суд не бере до уваги, оскільки відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов‘язку. В той же час судом встановлено, що взаємозаліки між позивачем та відповідачем почали проводитись лише починаючи з лютого 2010 року, а заяви про проведення вказаних взаємозаліків (зарахування однорідних вимог) були подані позивачем (кредитором), а не відповідачем (боржником).

За таких обставин суд вважає, що в задоволенні позовних вимог в частині пені в розмірі 14267,88 грн. необхідно відмовити у зв‘язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 16, 22, 258, 267, 526, 530, 610, 611, 612, 623, 625, 837 ЦК України, ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 43, 47-1, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

1.          Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал»(79017, м.Львів, вул.Зелена, 64, код ЄДРПОУ 03348471) на користь Державного проектного інституту проектування комунального будівництва «Львівдіпромкомунбуд»(79005, м. Львів, вул. Ак. Богомольця, 9, код ЄДРПОУ 03329054) суму у розмірі 99033,23 грн., з них :

- 66733,39 грн. основного боргу;

-          6 051,34 грн. 3 % річних;

- 25067,29 грн. інфляційних втрат;

- 978, 52 грн. державного мита;

-          202,69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України

Суддя