Рішення № 13712926, 03.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.11                                                                                           Справа№ 5015/274/11

Господарський суд Львівської області в складі судді Матвіїва Р.І.

Секретар судового засідання Боржієвська Л.А.

у справі за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Тернопільської філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м. Тернопіль

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Загальні мережі», м. Львів

про стягнення 4250 грн. 20 коп.

За участю представників:

від позивача: Кузьма Г.Р. - юрисконсульт, представник на підставі довіреності;

від відповідача: Овсянніков Р.О. - директор;

Представникам сторін, що брали участь в судових засіданнях, роз’яснено зміст ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обов’язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Ухвалою суду від 21.01.2011 року було порушено провадження у справі, витребувано від сторін докази підставності позовних вимог, оплати чи несплати боргу, зобов’язано провести звірку розрахунків. Вимоги ухвали сторонами виконано.

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Тернопільської філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(далі по тексту рішення - позивач) звернулось з позовом до суду про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Загальні мережі» (далі по тексту рішення - відповідач) заборгованості в розмірі 4099 грн. 42 коп. згідно договору оренди нерухомого майна товариства від 03.12.2007 року № 38/02-297/11, 53 грн. 97 коп. пені, 86 грн. 36 коп. втрат від інфляції та 10 грн. 45 коп. 3 % річних за користування грошовими коштами.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.02.2011 року усно позовні вимоги визнав, на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі подав суду оригінал акту звіряння розрахунків станом на 31.01.2011 року, зазначив що на момент розгляду справи борг не погашений.

Спір виник через несплату відповідачем орендної плати в розмірі 4099 грн. 42 коп. за користування орендованим майном позивача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами було укладено договір оренди нерухомого майна товариства від 03.12.2007 року № 38/02-297/11, відповідно умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування майно позивача - частину спеціалізованого технологічного приміщення, розташованого в м. Тернополі на першому поверсі 5 - поверхового будинку № 4 по вул. Чорновола загальною площею 1,18 м. кв. ( далі по тесту рішення –майно позивача ). Розмір орендної плати визначався даним договором, а також додатковою угодою № 1від 01.03.2008 року. Внаслідок несплати у встановленому розмірі орендної плати у відповідача виник борг перед позивачем у розмірі 4099 грн. 42 коп. Розмір боргу підтверджується п. 3.2 договору оренди нерухомого майна товариства від 03.12.2007 року № 38/02-297/11, додатковою угодою № 1від 01.03.2008 року, розрахунком заборгованості станом на 21.12.2010 року, актом звіряння взаєморозрахунків станом на 31.01.2011 року.

Відповідач актом звіряння розрахунків станом на 31.01.2011 року наявність боргу у розмірі 4099 грн. 42 коп. підтвердив, представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги усно визнав.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Враховуючи наведене, а також встановлений вище судом факт порушення відповідачем виконання грошового зобов’язання перед позивачем у розмірі 4099 грн. 42 коп., та факт несплати боргу у вказаному розмірі станом на 03.02.2011 року, суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право та задовільнити позовну вимогу про стягнення 4099 грн. 42 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Поданий позивачем розрахунок втрат від інфляції та трьох процентів річних відповідачем не заперечувався та не спростовувався, математично розрахований правильно.

Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Згідно із ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошових зобов’язань не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням.

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 8.2 договору оренди нерухомого майна товариства від 03.12.2007 року № 38/02-297/11, за несвоєчасне перерахування орендної плати, відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, наступного за розрахунковим. Поданий позивачем розрахунок пені в розмірі 53 грн. 97 коп., 3 % річних в розмірі 10 грн. 45 коп. та втрат від інфляції в розмірі 86 грн.36 коп. відповідачем не заперечувався та не спростовувався, математично розрахований правильно.

Враховуючи наведене та встановлений вище судом факт порушення відповідачем виконання грошового зобов’язання перед позивачем у розмірі 4099 грн. 42 коп., суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право та задовільнити позовну вимогу про стягнення 53 грн. 97 коп. пені, 86 грн. 36 коп. втрат від інфляції та 10 грн. 45 коп. 3 % річних за користування грошовими коштами.

Таким чином, суд прийшов до висновку про під ставність та обгругнтованість позовних вимог, та необхідність задоволення позову повністю.

Суд вважає за необхідне судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 611, 624 Цивільного кодексу України, ст. 231 Господарського кодексу України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Загальні мережі»(код ЄДРПОУ 31290920) м. Львів, проспект Червоної Калини, буд 117 кв. 39 на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Тернопільської філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 01188052), м. Тернопіль, вул. Чорновола, 1 грошові кошти у розмірі 4099 грн. 42 коп. боргу, 53 грн. 97 коп. пені, 86 грн. 36 коп. втрат від інфляції, 10 грн. 45 коп. трьох процентів річних за користування грошовими коштами, 102 грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя