Ухвала суду № 137129233, 13.05.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5541/26

2/296/3722/26

У Х В А Л А

Іменем України

13 травня 2026 рокум. Житомир

Суддя Корольовського районного суду міста Житомира Рожкова О.С., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

У С Т А Н О В И В :

1. 06.05.2026 представник позивача ОСОБА_1 (далі також позивач) адвокат Маслякова Т.О. через підсистему «Електронний Суд» надіслала до Корольовського районного суду міста Житомира позовну заяву до ОСОБА_2 , в якій просила розірвати шлюб між позивачем та відповідачем, зареєстрований «17» травня 2003 року відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції, актовий запис № 536.

2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 07.05.2026, справа №296/5541/26 передана на розгляд головуючого судді Рожкової О.С. - 08.05.2026.

3. Позовна заява підлягає залишенню без руху у зв"язку з невідповідність вимогам статей 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

4. Так, згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

5. Порядок розірвання шлюбу, укладеного між громадянином України та іноземцем, має ряд особливостей. Основним у цьому питанні є визначення Закону, відповідно до якого буде проводитися розірвання шлюбу.

6. Питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право».

7. Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.

8. У разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими Цивільним процесуальним Кодексом України.

9. Згідно зі ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

10. Відповідно до ч. 2 ст. 28 чинного ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

11. Відповідно до системного аналізу положень ст.27, 28 ЦПК України, Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» місце проживання або перебування особи в Україні повинно бути зареєстроване в установленому законом порядку.

12. Звертаючись до суду з цим позовом, представник позивача зазначає, що 17 травня 2003 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстровано Житомирським міським управлінням юстиції, про що складено актовий запис про шлюб №536

13. Представник позивача у позовній заяві вказує, що останнє відоме місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 .

14. Разом з тим, позов не містить жодного доказу того, що відповідач будь-коли був зареєстрований та проживав в Україні, зокрема, в Корольовському районі міста Житомира. Отже, представник позивача документально не підтвердила відомості про останнє відоме місце проживання відповідача.

15. Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу слід обґрунтувати та документально підтвердити наявність підстав для розгляду цієї справи саме Корольовським районним судом міста Житомира.

16. У позовній заяві не зазначено чи володіє відповідач українською мовою та яка мова для нього є рідною.

17. Крім того, слід зазначити, що питання з`ясування місця проживання відповідача впливає не лише на визначення підсудності спору, але й на можливість судом належного виконання вимог процесуального закону щодо повідомлення відповідача про розгляд цієї справи, надіслання йому копії позовної заяви з додатками, судової повістки з повідомленням про розгляд справи.

18. Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

19. Положення Цивільного процесуального кодексу України передбачають необхідність вручення відповідачу позовної заяви із доданими до неї документами, надання можливості відповідачу подати відзив на позов, докази по справі, скористатись іншими процесуальними правами, визначеними законом.

20. Наведене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, відповідно до якого позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

21. Відповідно до ч. 1 ст. 498 ЦПК України у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

22. Відповідно до пункту 2.1 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації від 27.06.2008 року № 1092/5/54, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 02.07.2008 року № 573/15264, у разі, якщо при розгляді цивільної справи у суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.

23. Відповідно до п. 2.3 розділу ІІ Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України 27.06.2008 року №1092/5/54 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2008 року за № 573/15264, доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.

24. В такому разі саме на позивача покладається обов`язок забезпечити подання до суду належно оформлених, перекладених, нотаріально посвідчених документів, після чого вони направляються судом до Міністерства юстиції України.

25. Окрім того, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру. На підтвердження сплати судового збору до поданої позовної заяви позивачем додано квитанцію про сплату №3797-7342-3576-0730 від 18 березня 2026 року на суму 1 331, 20 грн.

26. Судом встановлено, що додана до поданої заяви квитанцію про сплату №3797-7342-3576-0730 від 18 березня 2026 року не є належним доказом оплати судового збору позовної заяви у цій справі, оскільки згідно відомостей з автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» та виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, судовий збір за платіжним документом - квитанція про сплату №3797-7342-3576-0730 від 18 березня 2026 року був сплачений в цивільній справі №296/3221/26, за результатами розгляду якої ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 21.04.2026 позовну заяву повернуто позивачу.

27. Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп`ютерної програми документообігу загальних судів «Д-3». Дані щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до «Д-3», при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в обліково-статистичній картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.

28. Як вказувалося вище, згідно з інформацією автоматизованої системи документообігу суду, при перевірці фактичного зарахування сплаченого позивачем судового збору на казначейський рахунок встановлено, що сума судового збору, сплачена позивачем в іншій справі та не підтверджена в ході формування виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України у справі №296/5541/26.

29. Враховуючи, що при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), то позивачу в цій справі належить сплатити судовий збір в сумі 1 064,96 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Жит.обл/Корольов. р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37976485; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA978999980313101206000006832; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *;101;_____ (код ЄДРПОУ для юридичних осіб/РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України для фізичних осіб); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Корольовський районний суд м. Житомира.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви. Ураховуючи зміст цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, позивачу належить подати нову редакцію позовної заяви з відповідними обґрунтуваннями та письмовими доказами та подати докази сплати судового збору.

Керуючись статтями 175, 185, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків заяви протягом п`яти днів з дня отримання представником позивача копії ухвали в електронному вигляді.

2. Роз`яснити, що у разі неусунення представником позивача недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі, у встановлений судом строк, позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена РОЖКОВА