Рішення № 137120114, 04.06.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/16947/25

Провадження № 2/204/2588/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

за участю секретаря Павлюк Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду міста Дніпра з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість в сумі 113 638,94 грн, з яких: 66 286,72 грн прострочене тіло кредиту, 47 352,22 грн відсотки за користування кредитом. Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із 2 422,40 грн. сплаченого судового збору та 9 520, 66 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову, позивач вказав на те, що 08.04.2016 року ОСОБА_1 (далі Позичальник, Відповідач) шляхом підписання оферти запропонував АТ «Альфа-Банк» (далі Банк, Позивач) укласти угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії (далі Угода), яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (архівна версія Договору, яка була чинною на дату укладення сторонами Угоди, розміщена за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi та є публічно доступною), укладеного між ним та Банком. Банк прийняв пропозицію Відповідача та підписав акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Акцепт пропозиції на укладення Угоди отримано Відповідачем, про що свідчить його власноручний підпис. Таким чином, 08.04.2016 року між Банком та Відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії із наступними основними умовами: тип кредиту кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменування продукту «Максимум», мета кредиту для особистих потреб; ліміт кредитної лінії у розмірі 200000,00 грн; процентна ставка 40 % річних; тип процентної ставки фіксована; тип картки DMC Gold; порядок повернення кредиту щомісячно, не менше ніж сума обов`язкового мінімального платежу 7 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн. Для ідентифікації в обліковій системі Банку Угоді було присвоєно № 630394548. Банк взяті відповідно до Угоди на себе зобов`язання виконав у повному обсязі, надавши Відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Відповідач кредитну картку активував та активно користувався кредитними коштами, що підтверджується випискою по рахунку. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 113 638,94 грн, з яких: 66 286,72 грн прострочене тіло кредиту, 47 352,22 грн відсотки за користування кредитом. Банк вживав заходів досудового врегулювання спору направив Позичальнику вимогу про усунення порушень та погашення заборгованості. Відповіді на зазначену вимогу не надходило, порушення умов Угоди Позичальником не усунуті, тому позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 12 грудня 2025 року цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за підсудністю до Чечелівського районного суду міста Дніпра.

10 березня 2026 року з Шевченківського районного суду міста Дніпра до Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшла вищевказана цивільна справа.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 11 березня 2026 року цивільну справу прийнято до свого провадження; відкрито спрощене позовне провадження; ухвалено проводити розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін.

З урахуванням вимог ст.ст.19,274,276,277 ЦПК України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; особи, які беруть участь у справі, не викликались.

З урахуванням вимог ст.ст.19,274,276,277 ЦПК України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Відповідач у встановлений судом строк не надала суду відзив на позовну заяву, у зв`язку з чим, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв`язку з наступним.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що відповідно до підписаних відповідачем анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» від 08.04.2016 року, оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 08.04.2016 року №631262459 та акцепту пропозиції, між сторонами укладено кредитний договір № 630394548 від 08.04.2016 року, за умовами якого відповідачу було відкрито банківський рахунок № НОМЕР_1 та видано платіжну картку зі встановленим кредитним лімітом 200 000,00 грн та фіксованою процентною ставкою за користування кредитною лінією у розмірі 40% річних.

Окрім того, позивачем було ознайомлено ОСОБА_1 із суттєвими умовами кредитування про що свідчить власноруч підписана 08.04.2016 року останньою довідка про умови кредитування з використанням картки « ОСОБА_2 ».

12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.

Згідно виписки з особового рахунку за період з 08.04.2016 року по 23.06.2025 року, відповідач користувалась кредитними коштами, здійснюючи перекази, розраховуючись карткою в магазинах, автозаправних станціях, тощо.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором № 630394548 від 08.04.2016 року, станом на 23.06.2025 року утворилась заборгованість в загальному розмірі 113 638,94 грн, з яких: 66 286,72 грн прострочене тіло кредиту, 47 352,22 грн відсотки за користування кредитом.

10.07.2025 року АТ «Сенс Банк» направило на адресу відповідача досудову вимогу, в якій банк вимагав протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість у загальному розмірі 114 522,62 грн., проте, заборгованість була не погашена.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши укладення між сторонами кредитного договору від 08.04.2016 року №630394548 та отримання за його умовами відповідачем кредитних коштів; приймаючи до уваги неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань з повернення кредитних кошті, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» за вказаним кредитним договором заборгованості 113 638,94 грн, з яких: 66 286,72 грн прострочене тіло кредиту, 47 352,22 грн відсотки за користування кредитом.

Зазначена вище заборгованість підтверджується представленим позивачем розрахунком заборгованості, який є арифметично правильними та не спростований відповідачем, а також випискою з особового рахунку.

Суд звертає увагу, що згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, позичальник тривалий час у період з дати укладення договору по червень 2025 року систематично здійснювала погашення кредитної заборгованості за відсотками та за тілом кредиту, тобто вчиняла дії, що свідчать про визнання нею умов укладеного договору та обов`язку по сплаті боргу.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц (провадження №61-3689св21).

Таким чином, надана банком виписка по рахунку за кредитною карткою за період з 08.04.2016 року по 23.06.2025 року, якій надано належну оцінку у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру.

Факт користування відповідачем кредитними коштами з використання платіжного засобу не спростовано відповідачем належними доказами. Матеріали справи не містять даних, щодо незаконного зняття коштів з використанням кредитної картки та незаконну видачу кредитної карти на ім`я ОСОБА_1 третім особам.

Власного контррозрахунку відповідачем не представлено, клопотання про призначення відповідної судової експертизи - не заявлено.

За положеннями частини другої статті 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Акцепт є прийняттям банком пропозиції клієнта укласти договір, а тому не потребує обов`язкового підпису позичальника. Натомість волевиявлення відповідача на укладення кредитного договору підтверджується поданням ним відповідної оферти (пропозиції укласти договір), а також подальшим користуванням кредитними коштами та виконанням умов договору, що у сукупності свідчить про виникнення між сторонами договірних правовідносин.

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконує, суд вважає, що позовні вимоги АТ «Сенс Банк» про стягнення боргу за кредитним договором підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Конституцією України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59).

Згідно з статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

З огляду на статтю 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц).

Водночас, аналіз частини 2 статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 124 ГПК України, яка є тотожною за змістом частині 2 статті 134 ЦПК України містяться у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 922/1897/18, від 24 грудня 2019 року у справі № 909/359/19, від 13 лютого 2020 року у справі № 911/2686/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 910/16223/18, від 21 травня 2020 року у справі № 922/2167/19, від 10 грудня 2020 року у справі № 922/3812/19.

У цій справі позивачем суду надано лише договір про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 року, витяг, свідоцтво адвоката Дворської А.Р. на представництво інтересів довірителя, статут АТ «Сенс Банк» та свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю, однак доказів того, що договір про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 року складено в рамках цивільної справи про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 суду не надано, що позбавляє суд можливості оцінити розмір відшкодування.

З огляду на викладене, на підставі частини 2 статті 134 ЦПК України, якою передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про відшкодування відповідних судових витрат.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 10 лютого 2026 року у справі № 336/10861/25 (провадження № 61-829ск26).

Відтак, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору, понесені банком при поданні позовної заяви, у розмірі 2 422,40 грн.

На підставі ст.ст. 526, 634, 638, 640, 641, 1049, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 630394548 від 08.04.2016 року в розмірі 113 638 (сто тринадцять тисяч шістсот тридцять вісім) грн. 94 (дев`яносто чотири) коп., з яких: 66 286 (шістдесят шість тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 72 (сімдесят дві) коп. прострочене тіло кредиту; 47 352 (сорок сім тисяч триста п`ятдесят дві) грн. 22 (двадцять дві) коп. відсотки за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 (сорок) коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк» (ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: вул.Велика Васильківська, буд.100, м.Київ, 01000),

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

Суддя Н.В. Токар