Рішення № 137120116, 04.06.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/1945/26

Провадження № 2/204/2505/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

за участю секретаря Павлюк Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором № 216344275 від 18.07.2019 року в розмірі 27 758,88 грн. Окрім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правову допомогу в розмірі 7 000 грн.

В обґрунтування позову, позивач вказав на те, що 18.07.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №216344275. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора XT69F9V8. Саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений. Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 10 000 шляхом перерахування через банкпровайдер. Проте, в подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 10 750 грн. Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується Платіжними дорученнями. 28.11.2018 року між Первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 49 від 22.10.2019 року, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 11.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивачем укладено Договір факторингу №11/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 14.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 33 981,04 грн. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зі сторони Відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 33 981,04 грн, яка складається з: 10 749,12 грн - заборгованість по тілу кредиту; 17 009,76 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 6 222,16 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи), які позивач просить стягнути з відповідача на його користь.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 09 березня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, справа розглянута без повідомлення (виклику) сторін.

З урахуванням вимог ст.ст.19,274,276,277 ЦПК України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористалась, а тому суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.

Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 18.07.2019 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» із заявкою на отримання грошових коштів в кредит в якій зазначила свої анкетні та контакті дані, вказала суму кредиту яку бажає отримати - 10 000 грн. на строк 7 днів та вказала номер своєї картки на яку бажає отримати кошти № НОМЕР_1 хх-хххх-2428 (а.с.33а).

18.07.2019 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено договір №216344275 у формі електронного документу з використанням електронного підпису (а.с.33-34).

За цим Договором Товариство зобов`язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 10 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п.1.4. цього Договору.

Строк дії Договору починається з моменту його укладення та становить 7 (сім) днів (п.1.2 договору).

Згідно п. 1.3. договору, Кредит надається строком на 7 днів.

У п.1.4. договору визначено, що нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у розмірі 1,27 процентів від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми Кредиту до закінчення строку Кредиту, визначеного в п.1.3. цього Договору.

З врахуванням положень п.1.4 Договору Позичальник сплачує Товариству проценти за користування Кредитом за фактичний час користування Кредитом з розрахунку 463,55 (чотириста шістдесят три цілих п`ятдесят п`ять сотих) відсотків річних (п.1.5 договору).

Розрахунок сукупної вартості Кредиту та Термін платежу зазначені в Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору (п.1.6 договору).

Відповідно до п. 5.4. кредитного договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Товариством в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір та додатки до нього підписані відповідачем електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора «XT69F9V8» направленого на мобільний номер зазначений відповідачем у своїх анкетних даних 0634777382 Послідовність дій Клієнта у системі банкінгу щодо укладення кредитного договору відображена у довідці щодо дій позичальника в ІТС ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.14).

У якості додатку №1 до договору №216344275 від 18.07.2019 року сторонами погоджено наступний графік розрахунків: термін платежу - 25.07.2019 року; сума кредиту - 10 000 грн.; нарахований процент - 889,00 грн.; до сплати (разом) - 10 889,00 грн. (а.с. на звороті 34).

25.07.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору № 216344275 від 18.07.2019 року, в якій сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання Позичальником умов Договору та на підставі звернення Позичальника, продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором № 216344275 від 18.07.2019 р., на наступну кількість днів: шістнадцять. На дату укладання цієї Додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування Кредитом та пеню, у випадку її наявності. Починаючи з 25.07.2019, Позичальник сплачує за користування Кредитом 1,39 процентів в день від суми Кредиту згідно даної Додаткової угоди (а.с.35).

21.07.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору № 216344275 від 18.07.2019 року про наступне. Товариство зобов`язується збільшити суму Кредиту на суму 750 грн. 00 коп. з 21.07.2019 на строк дії Договору № 216344275 від 18.07.2019 р. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. Викласти Графік розрахунків в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди). Відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми Кредиту, збільшеної на суму, визначену п.1 Додаткової угоди. Всі інші умови Договору не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними і Сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання (а.с. на звороті 35).

З матеріалів справи вбачається, що сторони погодили наступний графік розрахунків: термін платежу - 25.07.2019 року; загальна сума кредиту - 10 750 грн.; нарахований процент - 927,12 грн.; до сплати (разом) - 11 677,12 грн. (а.с.36).

Судом встановлено, що первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу кредит у загальному розмірі 10 750 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 63f4dc47-d7f5-4edb-b217-63abfd258bb3 від 18.07.2019 року на суму 10 000 грн (а.с.11) та платіжним дорученням № 39f59f89-9063-4da4-b3cd-c92841e94413 від 21.07.2019 року на суму 750 грн. (а.с. на звороті 11).

На виконання ухвали суду з АТ КБ «Приватбанк» надійшла інформація, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , Банком була емітовано банківську картку № НОМЕР_3 . Номер телефону НОМЕР_4 знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 . Також Банк повідомив, що на рахунок ОСОБА_1 18.07.2019 року відбулось зарахування грошових коштів в розмірі 10 000 грн., 21.07.2019 року в розмірі 750 грн. (а.с.115).

Згідно розрахунку заборгованості складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість ОСОБА_1 станом на 22.10.2019 року складає 27 563,34 грн. (а.с.43-44).

Матеріалами справи встановлено, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 (а.с.70-73).

Також, 28.11.2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19 в якій сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2020 року (а.с. на звороті 75).

31 грудня 2020 року між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, в якій сторони дійшли згоди викласти текст договору в новій редакції (а.с.76-79).

31 грудня 20201року між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 27 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2022 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28 листопада 2018 року та № 28/1118-01 (а.с.81).

31 грудня 2022 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №31, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін (а.с. на звороті 81).

31 грудня 2023 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №32, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2024 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін (а.с.82).

Згідно витягу з реєстру прав вимоги №49 від 22.10.2019 року, ТОВ «Таліон Плюс» набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №216344275 від 18.07.2019 року на загальну суму 27 746,08 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10 749,12 грн.; заборгованість за відсотками - 16 669,96 грн. (а.с.68-69).

05 серпня 2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01 (а.с.61-65).

03.08.2021 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено додаткову угоду №2 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року в якому сторони домовилися продовжити строк дії договору до 31.12.2022 року включно (а.с. на звороті 65).

30 грудня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено додаткову угоду №3 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року в якому сторони домовилися продовжити строк дії договору до 31.12.2024 року включно (а.с. на звороті 66).

Згідно витягу з реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023 року, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №216344275 від 18.07.2019 року на загальну суму 27 746,08 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10 749,12 грн.; заборгованість за відсотками - 16 669,96 грн. (а.с.59-60).

Платіжна інструкція від 30.05.2023 року №4097 підтверджує факт оплати за договором факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року (а.с. на звороті 58).

За розрахунком складеним ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №216344275 від 18.07.2019 року складає 33 981,04 грн, з яких: 10 749,12 грн - заборгованість по тілу кредиту; 23 231,92 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а.с.42).

11 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач ТОВ «ФК «Ейс» уклали Договір факторингу № 11/07/25-Е (а.с.52-57).

Платіжні інструкції №360 від 24.09.2025 року, №357 від 19.09.2025 року, №358 від 19.09.2025 року,№355 від 18.09.2025 року, №356 від 19.09.2025 року, №317 від 12.08.2025 року, №344 від 04.09.2025 року підтверджують факт оплати за договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 року (а.с.45-48).

Згідно реєстру боржників від 14 липня 2025 року (а.с.50-51) та акту прийому-передачі реєстру боржників (а.с.49), позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №216344275 від 18.07.2019 року на загальну суму 33 981,04 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10 749,12 грн.; заборгованість за відсотками - 17 009,76 грн. , заборгованість за штрафами - 6 222,16 грн.

За випискою позивача ТОВ «ФК «Ейс» за період з 14.07.2025 року по 26.12.2025 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №216344275 від 18.07.2019 року складає 33 981,04 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10 749,12 грн.; заборгованість за відсотками - 17 009,76 грн. , заборгованість за штрафами - 6 222,16 грн. (а.с.41).

Згідно ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст. 1078 ЦК України).

В ході передачі прав вимоги за договорами факторингу, право вимоги за кредитним договором № 216344275 від 18.07.2019 року перейшло до позивача.

Встановлено, що ОСОБА_1 отримані кошти у визначений договором строк не повернула, тому вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу, які доведені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та договорі, в межах заявлених позовних вимог підлягають задоволенню, відтак з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 10 749,12 грн за договором № 216344275 від 18.07.2019 року.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач не подала суду відзив з відповідними доказами чи запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача.

Однак, суд має право прийняти посилання та твердження сторони лише у випадку їх належного доведення в ході розгляду справи, за виключенням випадків, коли такі обставини не потребують окремого доведення. При цьому, сам лише факт відсутності заперечень іншої сторони проти таких посилань та тверджень не може вважатися їх визнанням.

Щодо розміру заборгованості за відсотками, то суд вважає, що позивачем не обґрунтований розрахунок, зокрема, недоведений розмір боргу за відсотками, а також, позивач не довів підстави збільшення строку кредитування. Розмір відсотків, які обрахував первісний кредитор, починаючи з 26.07.2019 року та наступний кредитор ТОВ «Таліон Плюс» - є необґрунтованим.

У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду також у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.02.2020 у справі №912/1120/16.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Так, пунктом 1.2 договору №216344275 від 18.07.2019 року встановлено, що строк дії Договору починається з моменту його укладення та становить 7 (сім) днів. Сторони також погодили термін платежу - 25.07.2019 року, який відображено у графіку розрахунків, із врахуванням додаткових угод.

Матеріалами справи підтверджено факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у день укладення Договору та в день погодження додаткової угоди.

При цьому, як вбачається з наданого суду розрахунку заборгованості за кредитним договором № 216344275 від 18.07.2019 ОСОБА_1 в період Дисконтного періоду не була сплачена заборгованість за тілом кредиту та за відсотками.

Із довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» також вбачається, що ОСОБА_1 не здійснювала дій щодо продовження дисконтного періоду.

Крім того, положення п. 1.12 Договору щодо продовження строку виконання зобов`язання щодо повернення кредиту на кожен наступний день після спливу такого строку, але не більше 90 днів, не є продовженням строку кредитування, адже строк зобов`язання щодо повернення кредиту був визначений до 25.07.2019 року і настав саме в цей день.

Доказів, які б свідчили про вчинення дій і продовження позичальником строку дії договору, матеріали справи не містять.

Відтак, суд доходить висновку, що кредитор, набувши право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №216344275 від 18.07.2019 року, строк якого сплинув станом на 25.07.2019 року, не мав права продовжувати нараховувати відсотки відповідно до умов договору.

Крім того, споживачу не доведено графік платежів і відсоткову ставку за умови продовження строків, не визначено загальну вартість кредиту на умовах такої пролонгації.

Частиною 8 ст.18 Закон України «Про захист прав споживачів» передбачено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Таким чином, розмір процентів за користування кредитом, в межах строку кредитування, який має сплатити відповідач за користування кредитом складає 927,12 грн.

Одночасно із цим, судом встановлено, що за розрахунком заборгованості складеного первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ОСОБА_1 25.07.2019 року було сплачено 0,88 грн. в рахунок оплати заборгованості за тілом кредиту та 927,12 грн. в рахунок оплати процентів за користування кредитів, що разом складає 928 грн. (а.с.43-44).

Таким чином, суд провівши власний розрахунок встановив, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №216344275 від 18.07.2019 року складає 10 749,12 грн., а саме.

Нараховано тіло - 10 750 грн, сплачено тіло - 0,88 грн.= 10 749,12 грн. заборгованості за тілом.

Нараховано відсотків за період кредитування з 18.07.2019 рок по 25.07.2019 року - 927,12 грн, сплачено відсотків - 927,12 грн.=0 грн. заборгованості за відсотками.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача неустойки (штрафу, пені), суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, з 05:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія продовжувалася і триває на цей час.

Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, а позивачем нарахована неустойка за невиконання грошових зобов`язань за кредитним договором в цей період, підстави для стягнення з відповідача неустойки (штрафу, пені) відсутні.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн., суд зазначає наступне.

За частинами 1-3 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно частин 2, 3, ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Нормами ЦПК України передбачено співмірність гонорару адвоката, тобто заявлена адвокатом ціна своїх послуг повинна відповідати складності спору та об`єму робіт, часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт. Гонорар адвоката має бути розумним з урахуванням витраченого адвокатом часу. Витрати мають бути обґрунтованими, документи, що підтверджують витрати, мають бути складені належним чином.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Данілов проти України», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у сумі 7 000,00 грн.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ФК «Ейс» та адвокатським бюро «Соломко та партнери» 20 серпня 2025 укладено договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 (а.с.38-39).

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «Ейс» та адвокатським бюро «Соломко та партнери» укладено додаткову угоду №25770907423 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 (а.с.37) в якій погодили, що ТОВ «ФК «Ейс» замовило, а адвокатське бюро «Соломко та партнери» виконало послуги професійної правничої допомоги по справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №216344275 від 18.07.2019 року.

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг №20/08/25-01 від 20.08.2025 року (а.с.29), ТОВ «ФК «Ейс» замовило, а адвокатське бюро «Соломко та партнери» виконало послуги професійної правничої допомоги на загальну суму 7 000 грн., загальний витрачений час склав 6 год.

Згідно пункту 25 постанови Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 зауважено про те, що КАС України (та відповідно, ЦПК України) у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд, враховуючи об`єм та характер наданих послуг, їх складність, вважає, що розмір вказаних витрат є завищеним, та підлягає зменшенню до 2 000 грн, що буде співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом враховано, що позивач ТОВ «ФЕ «Ейс» звернувся до суду з позовом майнового характеру, за який ним було сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. (а.с.101).

З огляду на викладене, враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно задоволених вимог в розмірі 1 030,96 грн., які були сплачені позивачем при подачі ним позову до суду та підтверджені належним письмовим доказом по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.207,509,526,549,551,626,628,633,634,1047-1050,1054,1055 ЦК України, ст.ст. 12,13,15,16,19,141,274,276,277 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 216344275 від 18.07.2019 року в розмірі 10 749 (десять тисяч сімсот сорок дев`ять) грн. 12 (дванадцять) коп., що є тілом кредиту

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір у розмірі 1 030 (одна тисяча тридцять) грн. 96 (дев`яносто шість) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (ЄДРПОУ - 42986956, місцезнаходження: 02094, м.Київ, вул.Юрія Поправки, буд.6, каб.13),

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

Суддя Н.В. Токар