Ухвала суду № 137116357, 04.06.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

04 червня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/3004/26

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.

розглянула матеріали адміністративного позову

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ ВП 43995486)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_2 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми "Ф":

- №21691-2408-1128-UA35040190000012514 від 03.04.2025 року, яким визначене податкове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2025 рік у розмірі 24655, 11 грн.;

- №21690-2408-1128-UA35040190000012514 від 03.04.2025 року, яким визначене податкове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2025 рік у розмірі 24997, 94 грн.

Ухвалою судді від 15.05.2026 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з тим, що вона подана без додержання вимог, установлених частиною 6 статті 161 КАС України, та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

На виконання вимог цієї ухвали представник позивача 01.06.2026 року подав до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Стверджував, що позивач не пропустив строк звернення до адміністративного суду, оскільки не отримував податкову вимогу. Про порушення своїх прав та наявність податкових повідомлень-рішень позивач дізнався у березні 2026 року, після звернення відповідача до суду з позовом про стягнення податкового боргу у справі №340/1248/26.

Оцінюючи наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду з точки зору їх поважності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27.01.2022 року у справі №160/11673/20 сформулював правовий висновок про те, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною 2 статті 122 КАС України становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поважними причинами для поновлення строку на подання адміністративного позову визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Незнання особи про порушення прав через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про дійсний стан свого права (інтересу) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Предметом спору у даній справі є законність податкових повідомлень-рішень від 03.04.2025 року про нарахування позивачу орендної плати за землю за 2025 рік. Позивач обґрунтовує незаконність цих рішень тим, що він не є платником орендної плати, оскільки земельні ділянки використовує створене ним фермерське господарство, яке сплачує за них орендну плату. У позові вказує, що не отримував ці податкові повідомлення-рішення.

Пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення 30.04.2025 року направлені ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручені йому 17.05.2025 року. Той не оскаржував їх в адміністративному порядку, а також не звертався до контролюючого органу для проведення звірки даних щодо плати за землю. Оскільки позивач не сплатив нараховані податкові зобов`язання у встановлений пунктом 287.5 статті 287 ПК України 60-денний строк, тож вони набули статусу узгоджених.

У березні 2026 року ГУ ДПС у Кіровоградській області звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу, нарахованими за цими податковими повідомленнями-рішеннями.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 року у справі №340/1248/26 позов ГУ ДПС у Кіровоградській області задоволено. У цій справі ОСОБА_1 не скористався правом на подання зустрічного позову.

Натомість він звернувся до суду з цим позовом 07.05.2026 року, пропустивши шестимісячний строк, установлений частиною 2 статті 122 КАС України, який розпочався 17.05.2025 року та закінчився 18.11.2025 року.

Суд відхиляє доводи позивача про неотримання ним спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки вони спростовуються наявним у матеріалах справи №340/1248/26 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке підтверджує їх отримання позивачем 17.05.2025 року. Крім того, у відзиві на позов, поданому у справі №340/1248/26, ОСОБА_1 не заперечував факт отримання ним податкових повідомлень-рішень, а тому його твердження про необізнаність щодо їх існування є непослідовними та суперечать його попередній процесуальній позиції.

Посилання позивача на те, що він не отримував податкову вимогу, а про порушення своїх прав дізнався лише після звернення контролюючого органу до суду з позовом про стягнення податкового боргу, є безпідставними. Оскільки спірні податкові повідомлення-рішення були вручені позивачу 17.05.2025 року, саме з цього моменту він був обізнаний про рішення контролюючого органу та мав можливість оскаржити їх у встановленому законом порядку.

Право на звернення до суду з позовом виникає, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Позивач та його представник не навели поважних причин і не довели існування об`єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та були пов`язані з дійсними істотними перешкодами/труднощами для своєчасного звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Суд прийшов до висновку, що оскільки позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду з позовом, а у заяві про поновлення цього строку його представник не навів поважних підстав для його поновлення, тому позовну заяву слід повернути.

Для повернення судового збору, сплаченого за подання цього позову, позивачу слід звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ