Ухвала суду № 137114154, 04.06.2026, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Окнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/274/25

Провадження № 6/506/36/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2026 року селище Окни

Окнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Бурдинюк О.С.,

секретаря Тинкован Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у у залі суду у селищі Окни подання Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі старшого державного виконавця Сітарчук Оксани Олексіївни щодо оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 , стягувач - Окнянська селищна рада Подільського району Одеської області, -

встановив:

28.05.2026 року Подільський ВДВС у Подільському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі старшого державного виконавця Сітарчук О. О. звернулося до суду з поданням про оголошення в розшук боржника ОСОБА_1 , так як, на примусовому виконанні знаходиться виконавчий лист № 506/274/25, виданий Окнянським районним судом Одеської області 19 серпня 2025 року, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , (остання відома адреса боржника згідно виконавчого листа: АДРЕСА_1 , телефон боржника: у матеріалах виконавчого провадження відсутній; електронна адреса боржника у матеріалах виконавчого провадження відсутня; боржник не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС) на користь Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області, грошових коштів у розмірі 509881 грн. Боржником добровільно рішення суду не виконується грошові кошти на користь стягувача не сплачується. Факт несплати боргу підтверджується матеріалами виконавчого провадження. Згідно відповіді на запит боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але за місцем реєстрації не проживає. Згідно акта державного виконавця від 26.03.2026 року боржник за адресою, зазначеною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 , зареєстрований, але фактично не проживає. Місцезнаходження його на теперішній час невідоме. У зв`язку з чим державний виконавець була змушена звернутися до суду з відповідним поданням.

У судове засідання державний виконавець, стягувач та боржник не прибули, про дату час та місце розгляду справи були належним чином повідомленими, від представника стягувача надійшла заява про розгляд подання в його відсутності, їх неприбуття не перешкоджає розгляду подання.

Суд вивчивши матеріали подання, вважає, що у його задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.08.2025 року Окнянським районним судом Одеської області було видано виконавчий лист по справі 506/274/25 про стягнення з ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 солідарно на користь Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області шкоди, заподіяної державі незаконним виловом водних живих біоресурсів у розмірі 509881 грн.

Згідно довідки характеристики та довідки Гавиноського старостинського округу ОСОБА_1 , він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але за адресою реєстрації не проживає.

Крім того, до складу сім`ї ОСОБА_1 входить дружина та троє неповнолітніх дітей.

Згідно актом державного виконавця від 26.03.2026 року під час проведення виконавчих дій встановлено, що боржник за адресою реєстраціє не проживає, місцезнаходження невідомо.

Крім того, державним виконавцем до матеріалів подання долучено поштовий конверт з відміткою «адресат відсутній».

У поданні зазначено, що на письмові виклики державного виконавця боржник не з`являється, хоча належним чином повідомлений, оскільки дані документи скеровувалися за адресою реєстрації боржника, вказаній у виконавчому документі, рекомендованим повідомленням з повідомленням про вручення.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік заходів щодо примусового виконання рішення суду одним із яких є розшук боржника.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника.

Відповідно до ч.1 ст.438 ЦПК України, розшук боржника або дитини оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Аналіз наведеної норми прямої дії свідчить про те, що перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення. Отже, у разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07.05.2018 року № 916/1605/15-г та від 31.07.2019 року № 554/13475/15-ц.

Суд зазначає, що в процесі примусового виконання рішень, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому, виконавець під час здійснення виконавчого провадження наділений досить широким колом повноважень, які визначені ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», в тому числі правом на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

Тобто, перш ніж звертатися до суду з поданням про оголошення розшуку боржника, виконавець самостійно вживає заходів щодо встановлення місця проживання боржника.

Разом з цим, необхідність такого заходу, як розшук боржника має бути обумовлена певними обставинами, на підтвердження яких держаним виконавцем має бути надано відповідні докази такої необхідності.

Однак, суд звертає увагу державного виконавця, що з даним поданням виконавець, вже звертався до суду (14.05.2026 року), так, в матеріалах справи 506/274/25 (провадження 6/506/34/26) міститься електронний лист відповідача віл 21.04.2026 року, підписаний за допомогою КЕП через «Дія. Підпис», зі змісту якого вбачається, що відповідач ОСОБА_1 , на теперішній час дійсно не проживає за адресою реєстрації, а перебуває за кордоном, в Норвегії, де проходить курс лікування та щомісячно сплачує борг незважаючи на коштовне лікування. На підтвердження своїх слів боржник надав квитанції про оплату заборгованості за грудень 2025 квітень 2026 року. Також, боржник по вищевказаній справі надав примірник заяви щодо бажання врегулювання спору та укладання мирової угоди в порядку виконання рішення суду.

Крім того, суд звертає увагу державного виконавця, що єдиним документом що свідчить про відкриття виконавчого провадження є відповідна постанова виконавця, а документом про наявність заборгованості є відповідна довідка чи розрахунок заборгованості, які суду виконавцем так і не були надані.

Окрім того, суд звертає увагу, що Закон України «Про виконавче провадження» не містить такої підстави для оголошення розшуку боржника, як ігнорування викликів державного виконавця та неявка за вказаною адресою.

Суд зазначає, що відмовляючи у задоволенні подання, суд виходить також з того, що розшук боржника є суттєвим втручанням у приватне життя особи у розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, і тому має бути легітимним, виправданим та пропорційним цілям, які мали бути досягнуті. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), висловлену у п. 33 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України», за яким будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося «згідно із законом», не переслідувало легітимну ціль та було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.

Разом з цим, суд звертає увагу, що відмова у задоволенні подання про оголошення у розшук боржника не перешкоджає повторному зверненню державного виконавця до суду з аналогічним поданням у випадку доведеності ним необхідності оголошення останнього у розшук.

Керуючись ст. 438 ЦПК України, ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», -

постановив:

У задоволенні подання Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі старшого державного виконавця Сітарчук Оксани Олексіївни щодо оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 , стягувач - Окнянська селищна рада Подільського району Одеської області - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя О. С. Бурдинюк