Рішення № 137111731, 01.06.2026, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 478/599/26 Провадження № 2/478/435/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року. смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Іщенко Х.В., за участі секретаря Крюкової О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Казанка в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування позову зазначили, що 26.05.2021 між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1895692, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 1500,00 грн строком на 29 днів, дата повернення кредиту 26.05.2021, із відсотковою ставкою 1,9 % на добу.

Відповідно до довідки ТОВ « САНРАЙЗ ФІНАНС « від 19.03.2026, судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 ТОВ «ФК «ВЕРОНА» переведені кошти за кредитним договором 26.05.2021 у розміпі 1500 грн. на його картковий рахунок НОМЕР_1 .

Судом також встановлено, що 01.12.2023 ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» був укладений договір відступлення права вимоги № 1-01/12/2023, відповідно до якого ТОВ «ФК «ВЕРОНА» передав (відступив) ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн»» за плату, а ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн»» прийняв належні ТОВ «ФК «ВЕРОНА» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників до цього договору.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 1895692 від 26.05.2021, станом на 20.02.2026 загальний розмір заборгованості становить 6067,50 грн, яка складається: з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі - 1500,00 грн та простроченої заборгованості за відсотками в розмірі - 4567,50 грн.

Відповідач вказану заборгованість до теперешнього часу не погасив.

Позикодавець свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач кредит та відсотки за кредитом не сплачує, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом, тому просять стягнути суму заборгованості за кредитним догововором та понесені судові витрати.

Ухвалою судді відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Представник позивача ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника позивача та підтримує позовні вимоги в повному обсязі, проти винесення рішення на підставі наявних доказів в матеріалах справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився за невідомими суду причинами, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України. Подав до суду про розгляд справи за його відсутності, а також подав до суду відзив на позов в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог позивача з підстав зазначених в відзиві.

Представник позивача надав до суду заперечення на відзив, в якому просив суд залишити відзив на позов відповідача без розгляду та задоволення позовних вимог позивача з підстав зазначених в ньому.

Враховуючи, що в справі є достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, надав до суду відзив на позов, представник позивача не заперечує проти ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів та надав до суду заперечення на відзив, суд ухвалив розглядати справу у відсутність сторін по справі за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи та долучені до матеріалів справи сторонами по справі документами приходить до наступного висновку.

Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

26.05.2021 між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1895692, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 1500,00 грн строком на 29 днів, дата повернення кредиту 26.05.2021, із відсотковою ставкою 1,9 % на добу.

ТОВ «ФК «ВЕРОНА» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну суму. Відповідач зі свого боку не виконав умови кредитного договору, в результаті чого у нього виникла заборгованість перед ТОВ «ФК «ВЕРОНА».

01.12.2023 ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» був укладений договір відступлення права вимоги № 1-01/12/2023, відповідно до якого ТОВ «ФК «ВЕРОНА» передав (відступив) ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн»» за плату, а ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн»» прийняв належні ТОВ «ФК «ВЕРОНА» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників до цього договору.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 1895692, станом на 20.02.2026 загальний розмір заборгованості становить 6067,50 грн, яка складається: з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі - 1500,00 грн та простроченої заборгованості за відсотками в розмірі - 4567,50 грн.

Відповідач вказану заборгованість не погасив, тому у зв`язку із порушенням відповідачем умов кредитного договору, а також відповідно до статей 509, 526, 1054 ЦК України, ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн»» звернулось до суду із вказаним позовом.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, встановлені судом

Дослідивши докази по справі судом встановлені такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 26.05.2021 між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1895692, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 1500,00 грн строком на 29 днів, дата повернення кредиту 26.05.2021, із відсотковою ставкою 1,9 % на добу.

Пунктом 1.4. Договору визначено, що процентна ставка за Кредитом становить 1,90% в день. Тип процентної ставки фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму Кредиту, а уразі часткового погашення на непогашену частку.

Відповідно до п. 2.1. Договору, Кредитодавець надає Позичальнику кредит у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок банківської платіжної картки позичальника протягом (3) трьох банківських днів з дати підписання договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору, Позичальник зобов`язався повернути суму отриманого кредиту (грошові кошти, які Кредитодавець надав у кредит, а Позичальник отримав за цим договором), сплатити суму нарахованих процентів за користування кредитом у строки, визначені в Графіку платежів.

Відповідно до п. 9.4.1. Договору, строк автопролонгації Договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту і до спливу 10 (десяти) календарних днів включно.

Відповідно до п. 9.4.3.2. Договору, в період автопролонгації діє підвищена процентна ставка, у розмірі 2,9 % від суми Кредиту в день. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії Договору може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 50 календарних днів в сукупності такої пролонгації.

Вказаний договір був підписаний з боку Товариства директором за допомогою кваліфікованого електронного підпису, а з боку Позичальника за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором G9231.

Відповідно до довідки ТОВ « САНРАЙЗ ФІНАНС « від 19.03.2026, судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 ТОВ «ФК «ВЕРОНА» переведені кошти за кредитним договором 26.05.2021 у розміпі 1500 грн. на його картковий рахунок НОМЕР_1 .

Судом також встановлено, що 01.12.2023 ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» був укладений договір відступлення права вимоги № 1-01/12/2023, відповідно до якого ТОВ «ФК «ВЕРОНА» передав (відступив) ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн»» за плату, а ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн»» прийняв належні ТОВ «ФК «ВЕРОНА» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників до цього договору.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 1895692, станом на 20.02.2026 загальний розмір заборгованості становить 6067,50 грн, яка складається: з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі - 1500,00 грн та простроченої заборгованості за відсотками в розмірі - 4567,50 грн.

Відповідач вказану заборгованість до теперешнього часу не погасив.

З урахуванням наведеного судом встановлено, що предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по отриманому та неповернутому кредиту, а також процентам за користування отриманими коштами.

Релевантні джерела права й акти, їх застосування та позиція суду

Щодо визнання договору укладеним

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частина друга статті 639 ЦК України визначає, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що Кредитний договір, який є предметом даного позову, та по якому позичальником є ОСОБА_1 укладений в електронній формі шляхом підписання його відповідачем одноразовим ідентифікатором G9231.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вказаний кредитний договір вважається такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі, та укладення такого договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідачки.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19; від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 і від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

Щодо стягнення суми заборгованості за кредитним договором.

У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

Судом встановлено, що відповідно до умов укладеного 26.05.2021 між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1895692, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 1500,00 грн строком на 29 днів, дата повернення кредиту 26.05.2021, із відсотковою ставкою 1,9 % на добу. Відповідно до довідки ТОВ « САНРАЙЗ ФІНАНС « від 19.03.2026, судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 ТОВ «ФК «ВЕРОНА» переведені кошти за кредитним договором 26.05.2021 у розміпі 1500 грн. на його картковий рахунок НОМЕР_1 .

Натомість відповідач не надав суду докази, які б спростовували, як факт надання кредиту в розмірі, визначеному договором.

Доказів погашення заборгованості по отриманому кредиту та нарахованим процентам в повному обсязі відповідачем також надано не було.

Щодо правомірності стягнення заборгованості на користь ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн»» суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 514 ЦК України визначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Судом встановлено, що 01.12.2023 ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» був укладений договір відступлення права вимоги № 1-01/12/2023, відповідно до якого ТОВ «ФК «ВЕРОНА» передав (відступив) ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн»» за плату, а ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн»» прийняв належні ТОВ «ФК «ВЕРОНА» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників до цього договору.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 1895692, станом на 20.02.2026 загальний розмір заборгованості становить 6067,50 грн, яка складається: з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі - 1500,00 грн та простроченої заборгованості за відсотками в розмірі - 4567,50 грн.

Відповідач вказану заборгованість до теперешнього часу не погасив.

З урахуванням наведеного вище відповідач має непогашену заборгованість по Кредитному договору, який є предметом даного позову, перед ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн»».

Висновки суду за результатами розгляду справи

Щодо суті позовних вимог.

Відповідно до Постанови Верховної Ради та Прикінцевих положень ЦК України, перебіг позовної давності в країні було офіційно зупинено (поставлено на паузу) на період дії воєнного стану. Оскільки строк «заморозився» у лютому 2022 року, банк фактично не пропустив відведені йому 3 роки.

Отже, позовна давність до вимог позивача про стягнення заборгованості з відповідача за кредитним договором не спливла.

Щодо законності нарахування позивачем відсотків відповідачу за користування кредитом, суд зазначає наступне , що судом встановлено, що відповідно до умов укладеного 26.05.2021 між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1895692, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 1500,00 грн строком на 29 днів, дата повернення кредиту 26.05.2021, із відсотковою ставкою 1,9 % на добу. Відповідно до довідки ТОВ « САНРАЙЗ ФІНАНС « від 19.03.2026, судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 ТОВ «ФК «ВЕРОНА» переведені кошти за кредитним договором 26.05.2021 у розміпі 1500 грн. на його картковий рахунок НОМЕР_1 .

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України та частини першоїстатті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюютьсядоговором. Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Пунктом 1.2. Кредитного договору №1895692 від 26.05.2021 року визначено,що загальний розмір наданого Кредиту (сума коштів, які Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові за цим Договором) складає 1500,00 гривень.

Пунктом 1.3. Кредитного договору №1895692 від 26.05.2021 року передбачено, що Строк, на який надається, складає 29 календарних днів з моменту підписання цього Договору та перерахування (видачі) коштів Позичальнику, а саме: з 26.05.2021 року по 23.06.2021 року включно.

Враховуючи, що Позивачем не надано доказів пролонгації кредитного договору, відсотки за договором можуть бути нараховані лише протягом строку договору - 29 днів.

Відповідно до п. 1.4. Договору, проценти за користування кредитом нараховуються на суму Кредиту, а у разі часткового погашення на непогашену частину, та встановлюються в розмірі 1,9 % від суми Кредиту в день, що становить 693,5 % річних від суми наданого Кредиту.

Враховуючи зазначене, розрахунок має бути здійснений у наступному розмірі:

1 500 грн. х 1.9% х 29 днів = 826,50грн.,у якому 1 500 - загальна сума кредиту, 1.9% - ставка за кожен день користування кредитом, 29 - строк кредиту.

Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки за кредитним договором за період з 26.05.2021 року по 23.06.2021 року у розмірі 826 грн. 50 коп., що передбачене умовами договору.

Враховуючи те, що зобов`язання не виконуються з вини відповідача та з урахуванням наведеного в мотивувальній частині обґрунтування позиції суду, з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн»» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №1895692 від 26.05.2021, станом на 20.02.2026 в загальному розмірі становить 2326,50 грн., яка складається: з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі - 1500,00 грн та простроченої заборгованості за відсотками в розмірі - 826,50 грн.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, позивач ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» 09.07.2025 року уклав договір №09/07/2025 про надання правової допомоги адвокатом Пархомчуком Сергієм Валерійовичем.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката, пов`язаних з цією справою, позивач надав також Додаткову угоду №1 від 20.01.2026 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Пархомчука С.В.; довіреність адвоката Пархомчука С.В. від 09.07.2025 року; платіжну інструкція №1172 від 30.12.2025 року на суму 13000,00 грн; Акт про отримання правової допомоги , відповідно до якого адвокат Пархомчук С.В. надав клієнтові ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» такі послуги пов`язані з представництвом інтересів за позовом клієнта до відповідача про стягнення заборгованості:

- зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» та відповідачем в рамках кредитного договору № 1895692 від 26.05.2021 року;

- складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики;

- інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи;

- канцелярські витрати на виготовленнякопій документів, відправка поштової кореспонденції.

Адвокатом витрачено 5 годин на виконання зазначених послуг. Вартість послуг становить за підсумком 13000,00 грн.

Тобто, позивач надав докази понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України відшкодуванню підлягає не будь-яка допомога, а та, що пов`язана зі справою (представництво в суді, підготовка до її розгляду, збір доказів тощо). Відповідно до частини четвертої цієї ж статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Відповідно до п. 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

В свою чергу при встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

У цьому контексті слід зазначити, що факт погодження між адвокатським об`єднанням та клієнтом значного розміру гонорару сам по собі не є підставою для автоматичного стягнення цієї суми з іншої сторони спору. Домовленості між адвокатом і клієнтом не можуть визначати розмір компенсації судових витрат, якщо такий розмір є неспівмірним, невиправданим та суперечить принципу розумної необхідності. Верховний Суд неодноразово підкреслював, що суд зобов`язаний здійснювати контроль за співмірністю таких витрат, забезпечуючи баланс прав сторін і запобігаючи будь-яким проявам непропорційного фінансового навантаження (див. постанови ВС у справах №907/357/16, №910/4881/18, №826/841/17).

Отже, згідно зі ст. 137 ЦПК України, суд вважає, що заявлена представником позивача сума витрат на професійну правничу допомогу 13000,00 грн не відповідає критерію розумності, неминучості та співмірності, встановленому ст. 141 ЦПК України. Такий розмір витрат не відповідає характеру та складності спору, оскільки справа належить до категорії незначної складності, судова практика у цій категорії справ є усталеною,обсягу фактично виконаних у суді процесуальних дій, а також загальній практиці визначення гонорарів у подібних справах. Крім того, розмір витрат на професійну правничу допомогу 13000,00 грн є не спів мірним з ціною позову .

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що справедливим, обґрунтованим і таким, що відповідає реальній необхідності, є зменшення суми витрат на правничу допомогу до 2000,00 грн, що забезпечує належний баланс між правами та інтересами сторін, унеможливлює надмірне покладення фінансового тягаря на відповідача та відповідає стандартам, сформованим Верховним Судом.

Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279, 351-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн», юридична адреса : 01042, Україна, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок, 12, інше, нежитлове приміщення 1008( НОМЕР_3 у АТ «ПУМБ», МФО 334851) ЄДРПОУ 44002941, заборгованість за Кредитним договором № 1895692 від 26.05.2021 в загальному розмірі 2326 грн. 50 коп.

Стягнути з з ОСОБА_1 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн», юридична адреса : 01042, Україна, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок, 12, інше, нежитлове приміщення 1008( НОМЕР_3 у АТ «ПУМБ», МФО 334851) ЄДРПОУ 44002941, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1020,86 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення або складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне судове рішення складено 01.06.2026 року.

Суддя Х.В. Іщенко