Рішення № 137111730, 01.06.2026, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 478/558/26 Провадження № 2/478/416/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року. смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Іщенко Х.В.,

за участю секретаря судових засідань Крюкової О.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в смт. Казанка, Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал») звернулось суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.09.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» (далі ТОВ «Аванс Кредит») та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів фінансового кредиту № 24289-09/2023 за умовами якого ТОВ «Аванс Кредит» надало відповідачу грошові кошти у сумі 3000,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. ТОВ «Аванс Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору. 29 березня 2024 року ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «КредитКапітал» уклали договір факторингу № 29032024, за умовами якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Аванс Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №24289-09/2023 від 19.09.2023. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 30000,00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту 3000,00 грн; заборгованості за процентами 27000,00 грн. Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана позовна заява передана судді Іщенко Х.В.

Ухвалою суду прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судові засідання представник позивача не прибув, подавши клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», наголосивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти винесення рішення не заперечує на підставі наявних доказів.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причину своєї неявки суд не повідомив, відзив на позов або зузтрічного позову до суду не подав.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, судом, зі згоди представника позивача, вирішено розгляд справи проводити на підставі наявних доказів.

При цьому, оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення законодавства, що регулює спірні правовідносини приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 19.09.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» (далі ТОВ «Аванс Кредит») та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів фінансового кредиту № 24289-09/2023 за умовами якого ТОВ «Аванс Кредит» надало відповідачу грошові кошти у сумі 3000,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

Укладаючи кредитний договір ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 вчинили дії передбачені статтями 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Вказаний договір згідно із довідкою про ідентифікацію підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором W998.

19.09.2023 року відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено основні умови кредитування, інформацію щодо процентної ставки, порядок повернення кредиту.

За умовами договору кредит надається на власні потреби клієнта строком на 360 днів. Дата надання кредиту 19.09.2023 року. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 12 вересня 2024 року (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 1.4.1 договору процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в пункті 1.2 цього договору.

Пунктом 1.6 договору визначено, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4731 - 21xx xxxx - 9854 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Також відповідачем підписано додаток № 1 до договору про надання споживчого кредиту №24289-09/2023 від 19.09.2023, яким визначено графік платежів за вказаним договором.

ТОВ «Аванс Кредит» зобов`язання за договором №24289-09/2023 від 19.09.2023 виконало, перерахувавши ОСОБА_1 на карту № НОМЕР_1 - 21xx xxxx - 9854 , вказану у договорі, 3000,00 грн, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 30 червня 2025 року у якому вказано, що між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Аванс Кредит» укладено договір на переказ коштів ФК-П-2022/01-1, відповідно до умов якого успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта «19.03.2023 05:55:00 на суму 3000,00 грн, маска картки 4731 - 21xx xxxx - 9854 , номер транзакції в системі іPay.ua - 286206387, призначення платежу: Зачислення 3000 грн на карту 4731 - 21xx xxxx - 9854 ».

29 березня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 29032024, за умовами якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Аванс Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №24289-09/2023 від 19.09.2023 на загальну суму 30000,00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту 3000,00 грн; заборгованості за процентами 27000,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників та витягом з реєстру боржників до вказаного договору.

Згідно з платіжною інструкцією від 1 квітня 2024 року № 775 ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» здійснило плату за відступлення права вимоги за договором відступлення прав вимоги від 29 березня 2024 року № 29032024 в сумі 5158898,63 грн.

10.04.2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» надіслано відповідачу досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості в сумі 30000,00 грн.

Станом на дату подання позову заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №24289-09/2023 від 19.09.2023 складає на загальну суму 30000,00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту 3000,00 грн.; заборгованості за процентами 27000,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників та витягом з реєстру боржників до вказаного договору.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина 1 стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 3 вказаного Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно із статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 статті 513 ЦК України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 ЦК України).

Відповідно частин 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи, що на час розгляду справи відповідачем не надано доказів виконання обов`язку по сплаті заборгованості за кредитним договором договором №24289-09/2023 від 19.09.2023, яка складає на загальну суму 30000,00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту 3000,00 грн.; заборгованості за процентами 27000,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників та витягом з реєстру боржників до вказаного договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до статті 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2662,40 грн судового збору.

Щодо вимог позивача у частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин 1-3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Верховний Суд у постанові 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначив, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги від 1 липня 2025 року № 0107, укладений ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», копію акта наданих послуг від 10.04.2026 року № 1252 та детальний опис наданих послуг до вказаного акта.

За результатами розгляду питання про розподіл судових витрат та дослідження поданих на їх підтвердження доказів, суд враховує, що дана справа є типовою та нескладною за своєю суттю.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» заява № 58442/00, зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн не є цілком співмірним із складністю справи, обсягом виконаних адвокатським об`єднанням робіт (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Таким чином, з врахуванням обсягу виконаної адвокатськими об`єднанням роботи, враховуючи категорію справи, а також беручи до уваги принципи пропорційності, співмірності та розумності судових витрат, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 5, 10-13, 19, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

Ухвалив:

Позові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» , юридична адреса: 79029, Львівська обл., м. Львів,вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх ,ЄДРПОУ: 35234236, заборгованість за кредитним договором №24289-09/2023 від 19.09.2023 у загальному розмірі 30000 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» , юридична адреса: 79029, Львівська обл., м. Львів,вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх ,ЄДРПОУ: 35234236, 2662,40 гривень сплаченого судового збору та 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 01.06.2026.

Суддя Х.В.Іщенко