Ухвала суду № 13711143, 01.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4276/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

"01" лютого 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Умнової О.В.,

при секретарі Ковризі М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.09.2010 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмач-Нафтосервіс»до Бахмацької МДПІ Чернігівської області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

03.08.2010 ТОВ «Бахмач-Нафтосервіс»звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом визнання дій Бахмацької МДПІ протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000162310/0 від 20.04.2010, № 0000162310/1 від 13.05.2010, № 0000162310/2 від 22.07.2010; № 0000172310/0 від 20.04.2010, № 0000172310/1 від 13.05.2010, № 0000172310/2 від 22.07.2010.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.09.2010 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши в засіданні суду апеляційної інстанції суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем та приватним виробничо-комерційним підприємством «Сталекс»укладено договори про надання маркетингових послуг від 01.12.2009 (а. с. 31-32) та від 04.01.2010 (а. с. 34-35).

На підтвердження оплати маркетингових послуг за договорами від 01.12.2009 та 04.01.2010 в матеріалах справи наявні платіжні доручення № 16 від 12.01.2010 на суму 81790,00 грн. (а. с. 85) та № 52 від 09.02.2010 на суму 120340,00 грн. (а. с. 86) з призначенням платежу: «за маркетингові послуги».

20.01.2010 позивачем подана до Бахмацької МДПІ податкова декларація з ПДВ за грудень 2009 року (а. с. 75-76) та 19.02.2010 - податкова декларація з ПДВ за січень 2010 року.

Працівником Бахмацької МДПІ на підставі направлення № 35 від 26.03.2010 (а. с. 103), та п. 3 ч. 6 ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», проведено виїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань достовірності відображення даних у поданих податкових деклараціях з ПДВ за грудень 2009 року та січень 2010 року. Направлення на проведення виїзної документальної перевірки вручено 29.03.2010 під розписку головному бухгалтеру позивача.

За результатами перевірки складено акт від 15.04.2010 № 434/23/34721650 (а. с. 9-18), в якому відображено встановлені перевіркою порушення, а саме: п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за грудень 2009 року на суму 13632 грн., занижено позитивне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за січень 2010 року на суму 20057,00 грн. та завищено залишок відємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду на суму 26126 грн. Наслідком неправомірного завищення відємного значення попереднього звітного періоду (грудень 2009 року) та заниження позитивного значення звітного періоду (січень 2010 року) є заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за січень 2010 року в сумі 7563 грн.

Також встановлено порушення пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.п. 5.12.2-5.12.4 п. 5.12 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166, в результаті чого завищено розмір бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за січень 2010 року на 26126 грн.

За наслідками розгляду даного акта перевірки Бахмацькою МДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 20.04.2010 № 0000162310/0, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість: за основним платежем 7563,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2268,90 грн. (а. с. 98) та податкове повідомлення - рішення від 20.04.2010 № 0000172310/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 26126,00 грн. (а. с. 100).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем направлено Бахмацькій МДПІ первинну скаргу від 29.04.2010 № 32 про перегляд податкового повідомлення-рішення від 20.04.2010 № 0000162310/0 та податкового повідомлення-рішення від 20.04.2010 № 0000172310/0 (а. с.22-23).

Однак рішенням Бахмацької МДПІ про результати розгляду первинної скарги від 13.05.2010 № 678/10/10-011 (а. с. 24-25), залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 20.04.2010 № 0000162310/0 та податкове повідомлення - рішення від 20.04.2010 № 0000172310/0.

За результатами розгляду первинної скарги позивача Бахмацькою МДПІ винесені податкове повідомлення-рішення від 13.05.2010 № 0000162310/1 та податкове повідомлення-рішення від 13.05.2010 № 0000172310/1.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Бахмацької МДПІ, позивачем направлено на адресу Державної податкової адміністрації в Чернігівській області повторну скаргу від 27.05.2010 № 40 (а. с.26-27) про перегляд рішення про результати розгляду первинної скарги від 13.05.2010 № 678/10/10-011 та перегляд податкового повідомлення-рішення від 13.05.2010 № 0000162310/1 (а. с. 99) (від 20.04.2010 № 0000162310/0) та податкового повідомлення-рішення від 13.05.2010 № 0000172310/1 (а. с. 101) (від 20.04.2010 № 0000172310/0).

Рішенням ДПА в Чернігівській області від 22.07.2010 № 1277/10/25-020 про результати розгляду скарги, залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 20.04.2010 № 0000162310/0, податкове повідомлення-рішення від 20.04.2010 № 0000172310/0, рішення Бахмацької МДПІ про результати розгляду первинної скарги від 13.05.2010 № 678/10/10-011 (від 13.05.2010 № 0000162310/1 та № 0000172310/1), а скаргу позивача - без задоволення. (а. с. 28-30).

За результатами розгляду повторної скарги позивача Бахмацькою МДПІ винесені податкове повідомлення-рішення від 22.07.2010 № 0000162310/2 та податкове повідомлення-рішення від 22.07.2010 № 0000172310/2.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності висновків акту перевірки.

Частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до положень п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. Отже, отримавши податкову накладну, покупець товару (робіт, послуг) набув права на включення суми податку, вказаній у цій накладній, до податкового кредиту.

В свою чергу, в матеріалах справи наявні всі розрахункові документи по виконанню умов зазначених договорів, що відповідачем не заперечується, а також податкова накладна від 30.12.2009 № 55 на суму 81790,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 13631,67 грн. (а. с. 96) та податкова накладна від 29.01.2010 № 9 на суму 120340,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 20056,67 грн. (а. с. 97), що підтверджує право на включення суми податку до податкового кредиту.

Із змісту умов вищезазначених договорів та наявного в матеріалах справи статуту приватного виробничо-комерційного підприємства «Сталекс»(а. с. 87-95) вбачається наявність звязку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбання послуг. Отже, є всі підстави для зменшення бази оподаткування за рахунок податкового кредиту, а доводи апелянта про зворотнє є безпідставними.

До того ж, перевіркою ПВКП «Сталекс»не встановлено розбіжності з відомостями, отриманими від ТОВ «Бахмач Нафтосервіс», який мав правові відносини з платником податків. Перевіркою ПВКП «Сталекс»встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ТОВ «Бахмач Нафтосервіс», який мав правові відносини з платником податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, відповідачем у апеляційній скарзі не вказано обставин та не надано доказів, які б свідчили про протиправність позовних вимог, задоволених рішенням суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.09.2010 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 07.02.2011.