Ухвала суду № 13711113, 01.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2862/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко Л.В.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" лютого 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіМацедонської В.Е.,

суддівГрищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретаріСесемко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2009 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспецресурси»до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2009 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспецресурси»до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень задоволено, визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ в м.Житомирі від 17 квітня 2009 року № 0002522301/3 та №2532301/3.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДПІ в м.Житомирі подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та винести нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що в орендованому приміщенні у м.Києві знаходиться відокремлений підрозділ ТОВ «Агроспецресурси», який на думку апелянта, необхідно було зареєструвати як платника податків у м.Києві. Оскільки інформація про реєстрацію відокремленого підрозділу позивача в органах ДПІ м.Києва відсутня, витрати на оренду приміщення, на думку відповідача, не повязані з господарською діяльністю підприємства позивача. Для підтвердження своєї позиції, відповідач посилається на вимоги, встановлені нормами Порядку обліку платників податків, зборів (обовязкових платежів), затвердженого наказом ДПА України від 19 лютого 1998 року №80, відповідно до розділу 9 якого, платники, які сплачують податки за іншим місцем справляння таких податків, зараховуються до категорії платників окремих податків у відповідному органі ДПС, з метою повноти охоплення обліком платників податків відповідних податків.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 26 серпня 2008 року по 29 вересня 2008 року ДПІ у м.Житомирі проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Агроспецресурси»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 30 червня 2008 року, за результатами якої складено акт № 5613/23-1/30266593/0110 від 06 жовтня 2008 року. Як встановлено в акті перевірки, позивачем до валових витрат віднесені витрати на оренду приміщень, розташованих за адресою: м.Київ, вул.Шота Руставелі, 39-41, та до складу податкового кредиту включені суми податку на додану вартість, сплачені у складі орендної плати. На думку ДПІ у м.Житомирі, ці приміщення не використовуються у господарській діяльності позивача, у звязку з чим позивачем порушено п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та занижено податок на прибуток за період 2-4 квартал 2007 року на загальну суму 203241 грн., а також пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та занижено податок на додану вартість за період квітень-грудень 2007 року на загальну суму 162590 грн.

На підставі акту перевірки № 5613/23-1/30266593/0110 від 06 жовтня 2008 року ДПІ у м.Житомирі винесено податкові повідомлення-рішення № 0002522301/0 від 20 жовтня 2008 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 304862 грн., в тому числі 203241 грн. за основним платежем та 101621 грн. штрафних (фінансових) санкцій, №0002532301/0 від 20 жовтня 2008 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 243885 грн., в тому числі 162590 грн. за основним платежем та 81295 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до ДПІ у м.Житомирі, ДПА в Житомирській області та ДПА України. За наслідками розгляду скарги позивача залишені без розгляду та винесені податкові повідомлення-рішення №0002522301/1 від 15 грудня 2008 року, № 0002522301/2 від 13 лютого 2009 року, № 0002522301/3 від 17 квітня 2009 року, якими позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 304248 грн., в тому числі 203241 грн. за основним платежем та 101007 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а також № 0002532301/1 від 15 грудня 2008 року, № 0002532301/2 від 13 лютого 2009 року, № 0002532301/3 від 17 квітня 2009 року, якими позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 243885 грн., в тому числі 162590 грн. за основним платежем та 81295 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Виходячи із змісту ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона має довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що офісне приміщення за адресою: м.Київ, вул.Шота Руставелі, 39-41, загальною площею 577,5 кв.м, а також складське приміщення площею 9,4 кв.м, яке знаходиться за цією ж адресою, позивач впродовж чотирьох років використовує для розміщення офісу свого представницько-аналітичного відділу; підприємство формувало валові витрати, повязані з орендою приміщень, виключно на підставі первинних документів, передбачених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що безпосередньо підтверджують здійснення господарських операцій. Податковому органу під час перевірки були надані договір оренди, акти прийому-передачі приміщення та акти виконаних робіт.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вищенаведеного Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

У відповідності до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач формував валові витрати, повязані з орендою приміщень, виключно на підставі первинних документів, передбачених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджується договором оренди № 3 від 27 лютого 2007 року, актом прийому-передачі приміщення від 27 лютого 2007 року, виписками з банківського рахунку ТОВ «Агроспецресурси»про перерахування орендної плати, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Визначення терміну «господарська діяльність»міститься в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств». Так згідно п.1.32 ст.1 вищезазначеного Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Як встановлено судом першої інстанції, оренда приміщень в м.Києві повязана з господарською діяльністю позивача, оскільки в цих приміщеннях розміщується представницько-аналітичний відділ ТОВ «Агроспецресурси», який був створений згідно наказу від 24 грудня 2004 року та діє на підставі Положення, затвердженого генеральним директором позивача 24 грудня 2004 року, проводить діяльність, яка повязана із здійсненням представницьких та аналітичних завдань позивача, про що було відомо і відповідачу з огляду на зазначення наявності даного представницько-аналітичного відділу в акті перевірки від 13 жовтня 2006 року.

Доводи апелянта щодо відсутності факту постановки на облік цього відділу як платника податків за його фактичним місцезнаходженням не спростовують факту використання орендованих приміщень у м.Києві в господарській діяльності позивача. Крім того, відсутній прямий причинний звязок між необхідністю постановки на облік підрозділу підприємства в органах ДПС та неможливістю формувати валові витрати підприємства за рахунок витрат на оренду приміщення для розміщення такого підрозділу.

У відповідності до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що за умови використання приміщень у господарській діяльності позивачем правомірно включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені в складі орендної плати, які підтверджуються податковими накладними, що оформлені належним чином.

Доводи апелянта щодо справляння позивачем податку з фізичних осіб в м.Житомирі, а відтак необхідності щоденних відряджень великої кількості працівників до м.Києва судом не приймаються до уваги, оскільки останні базуються на припущеннях, які не можуть бути покладені в основу рішення субєкта владних повноважень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що витрати по орендній платі безпосередньо повязані з господарською діяльністю позивача, а тому правомірно віднесені до валових витрат ТОВ «Агроспецресурси», а податок на додану вартість, сплачений в складі орендної плати, включений до податкового кредиту.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2009 року залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 07 лютого 2011 року.

Головуючий суддяВ.Е.Мацедонська

СуддіТ.М.Грищенко

І.О.Лічевецький