Ухвала суду № 13711106, 07.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6179/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Денісов А.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" лютого 2011 р. м. Київ

2а-6179/10/2670

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіДенісова А.О.

Суддів: Бистрик Г.М. та Кучми А.Ю.

при секретарі Вовчок О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ «Кайманс»на постанову окружного адміністративного суду м. Києва по справі за позовом ТОВ «Кайманс»до ДПІ у Оболонському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 18.05.2010 року в задоволені позовних вимог відмовлено повністю. Суд прийшов до висновку про порушення позивачем вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до безпідставного заниження податку на додану вартість у відповідних періодах.

На вказану постанову товариством подана апеляційна скарга, в якій воно просить її скасувати та прийняти нову про задоволення позовних вимог. На думку апелянта державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків не уповноважений надавати висновки щодо цін на придбаний товариством товар.

У своїх запереченнях на апеляційну скаргу ДПІ у Оболонському районі м. Києва зазначає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, оскільки позивачем безпідставно завищений податковий кредит в сумі 8661 706,00 грн.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ДПІ у Оболонському районі міста Києва проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Кайманс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16.07.2007 року по 31.03.2009 рік, за результатами якої 21.08.2009 року складений акт № 479/23/4-35275513. Згідно акту ТОВ припустило порушення вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 8661706,00 грн. На підставі висновків акту перевірки ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000772304/0 від 03.09.2009р., в якому товариству визначена суму податкового зобовязання в розмірі 12992559,00грн. Позивач, не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його у адміністративному порядку до ДПІ у Оболонському районі м. Києва, ДПА у м. Києві та ДПА України. За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення та винесені податкові повідомлення-рішення № 0000772304/1 від 11.11.2009 року, № 0000772304/2 від 18.01.2010 року та № 0000772304/3 від 30.03.2010 року.

Як вбачається з м матеріалів справи, 01.09.2008 року між позивачем та ТОВ «Торгово-інвестиційна компанія «Ресурси України»укладений договір № 01/09/08 на постачання товару відповідно до сертифікації (шкури ВРХ мокросолені контуровані). Під час перевірки було встановлено, що ціни за товар згідно цього договору в два та більше разів більші ніж рівень звичайних цін, які склалися на ринку України. Аналогічна ситуація м Ала місце і з договором №20/01/09 від 20.01.2009 року, укладеним між позивачем та ТОВ «Фіком». Детальний розрахунок завищення податкового кредиту ТОВ «Кайманс»при придбанні товару (шкур ВРХ, мокросолених, контурованих) визначений у додатках до акту перевірки № 6 та №7 (а.с. 74-81 том 1).

Відповідно до вищевказаних договорів вартість 1 кг. напівфабрикату «Вет-Блу»1-2 ґатунку менше 10 кг. становить 50,43 грн., в той час коли звичайна ціна на такі товари відповідно до інформації Держзовнішінформ становила 14,55 грн. за 1 кг.

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд прийшов до висновку, що товариством перевищений рівень звичайних цін на аналогічні товари більше ніж на 20%, а тому при визначені бази оподаткування податком на додану вартість для обрахування сум ПДВ з метою формування податкового кредиту мав застосовувати звичайні ціни, в даному випадку за 1 кг. напівфабрикату «Вет-Блу»1-2 ґатунку менше 10 кг. 14,55 грн.

Згідно п.1.18. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними п.1.20. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у відповідності до приписів якого, якщо не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг. Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватись.

Визначення звичайної ціни передбачено пп.1.20.2. п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».При визначенні рівня звичайних цін слід враховувати висновки установ, організацій, що спеціалізуються у відповідній сфері діяльності, щодо рівня звичайних, ринкових цін на вказані ідентичні послуги у відповідний період та інформацію про укладені на момент надання послуг договори з ідентичними послугами у співставних умовах.

Відповідно до пп.1.20.8. ст.1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»обовязок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1. цього пункту. Однак, в даному випадку платник податків не виконав вимоги вищезазначеної норми права.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що податковим органом правомірно використовувалась інформація, викладена в листі Державного інформаційно-аналітичного центру України Міністерства економіки України, в звязку з чим суд не вбачає підстав для визнання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень недійсними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, та зазначає, що оскільки ціни при виході на експорт не можуть бути нижчі від цін на аналогічні товари на внутрішньому ринку України податковим органом правомірно використав інформацію Державного інформаційно-аналітичного центру України

На підставі викладеного, та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАСУ, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 18.05.2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАСУ.

Головуючий суддя: Судді:

В повному обсязі ухвала виготовлена 08.021.2011 р.