Рішення № 137108927, 27.05.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2026м. ДніпроСправа № 904/7516/25

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., при секретарі судового засідання Козуниці К.Е., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "УКРНАФТА", 04053, м.Київ, пров.Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОМЕТИЗ ТАС", 49000, м.Дніпро, пр. Слобожанський, буд.20, код ЄДРПОУ 05393145

про стягнення пені у розмірі 382 603,42грн.

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОМЕТИЗ ТАС", 49000, м.Дніпро, пр. Слобожанський, буд.20, код ЄДРПОУ 05393145

до Акціонерного товариства "УКРНАФТА", 04053, м.Київ, пров.Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390

про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 4 236 128,85грн.

Представники сторін:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Дубчак Сергій Євгенович, довіреність №01/01/07-644/д від 26.11.2025р.

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Володько Ольга Олександрівна, ордер №1475763 від 17.02.2026р.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "УКРНАФТА" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОМЕТИЗ ТАС" про стягнення пені у розмірі 382 603,42грн., а також судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором про закупівлю товару №13/2873-МТР/25 від 06.06.2025р. в частині своєчасної поставки.

Ухвалою суду від 30.01.2026р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.02.2026р. о 10:30год.

11.02.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що остаточне узгодження Сторонами всіх умов поставки решти партій товару, в тому числі умови щодо кількості товару за кожною номенклатурною позицією, що має бути поставлена вантажоотримувачам, відбулося лише після підписання Сторонами додаткової угоди № 1 до Договору, на підтвердження чого Покупець надав Постачальнику нову (змінену і остаточну) заявку про готовність прийняття товару (Заявку-2). При цьому поставка всіх спірних партій товару Постачальником була здійснена до 30.10.2025 (включно), а їх отримання вантажоотримувачами відбулося до 31.10.2025 (включно), тобто без порушення встановленого Договором (Технічною специфікацією до нього) граничного строку поставки. Відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначає, що розрахунок пені за спірними партіями товару має здійснюватися за період з 12.10.2025 по день, що передує даті фактичної поставки товару таких спірних партій. Відтак, надано контррозрахунок суми пені.

11.02.2026р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОМЕТИЗ ТАС" разом з відзивом надійшла зустрічна позовна заява, в якій просить стягнути з Акціонерного товариства "УКРНАФТА" суму пені у розмірі 2 746 793,59грн., 3 % річних у розмірі 531 637,15грн. та інфляційні втрати у розмірі 957 698,11грн. Судові витрати позивач за зустрічним позовом просить покласти на відповідача за зустрічним позовом. Позовні вимоги за зустрічною позовною заявою обґрунтовані тим, що оплата поставлених партій товару була здійснена Покупцем із порушенням встановлених Договором про закупівлю товару №13/2873-МТР/25 від 06.06.2025р. строків.

У судовому засідання 18.02.2026р. з`явились представники всіх сторін, оголошено перерву до 23.03.2026р. о 10:30год.

Ухвалою суду від 04.03.2026р. прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОМЕТИЗ ТАС" для сумісного розгляду із первісним позовом. Об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом по справі № 904/7516/25. Розгляд зустрічного позову призначено разом з первісним позовом у підготовчому засіданні, призначеному на 23.03.2026р. об 10 год. 30 хв.

20.03.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшли додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву.

У судове засідання з`явились представники всіх сторін.

Ухвалою суду від 23.03.2026р. відкладено підготовче засідання по справі на 30.03.2026р. о 09:00год.

26.03.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшли додаткові пояснення.

27.03.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, де вказує, що АТ «Укрнафта» в повному обсязі розрахувалось за поставлений Товар, тому вважає зазначений розмір штрафних санкцій надмірним та таким, що не відповідає принципам справедливості, розумності та співмірності відповідальності. Крім того звертає увагу, що згідно з пунктом 8.6 Договору, у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань Покупцем, Постачальник має право нарахувати пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, але не більше розміру облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, яку Покупець зобов`язаний сплатити. Проте, стягнення з АТ «Укрнафта» неустойки є мірою відповідальності останнього за порушення, а не способом збагачення іншої сторони, а стягнений розмір неустойки є справедливим у відношенні до обох сторін договору та є стимулом для відповідача не здійснювати в подальшому порушень договірних зобов`язань (превентивна функція неустойки), а для Позивача за зустрічним позовом достатнім для компенсування його очікувань від належного виконання АТ «Укрнафта» своїх договірних зобов`язань (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 15.02.2023 у справі № 920/437/22).

27.03.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшли заперечення на відповідь на відзив на первісний позов.

У судове засідання з`явились представники всіх сторін.

Ухвалою суду від 30.03.2026р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, до 30.04.2026 року та відкладено підготовче засідання по справі на 15.04.2026р. о 10:30год.

13.04.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшла відповідь на зустрічну позовну заяву, в якій зазначає, що жодних аргументів та доказів поважності причин неналежного виконання ним своїх зобов`язань, якої-небудь винятковості даного випадку, надмірності розміру пені та його невідповідності принципам розумності, добросовісності, справедливості та співмірності відповідальності Відповідач не наводить. Втім, зауважуємо, що Позивачем (за зустрічним позовом) при нарахуванні пені ніяким чином не було порушено наведені вище принципи, заявлений до стягнення розмір пені є справедливим, а які-небудь підстави для його зменшення відсутні. Зауважив, що несвоєчасне здійснення розрахунків за поставлений товар, нажаль, є нормою ділової поведінки Відповідача і має системний характер у відношенні до багатьох його контрагентів, про що свідчать численні судові справи з подібних правовідносин, у яких АТ «УКРНАФТА» виступає Відповідачем при стягненні заборгованостей та договірних штрафних санкцій. Редакція проекту Договору (із встановленим у його п. 8.6 саме таким розміром пені) була частиною тендерної документації, обов`язковою до прийняття Постачальником. Тобто розмір пені за порушення Покупцем своїх грошових зобов`язань було встановлено у Договорі саме Відповідачем, Позивач лише погодився із таким розміром пені при укладанні Договору.

В судове засідання з`явилися представники всіх сторін.

Ухвалою суду від 15.04.2026р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.05.2026 о 12:45год.

В судове засідання з`явилися представники всіх сторін. В засіданні оголошено перерву до 27.05.26р. о 11:00 год.

В судове засідання 27.05.2026р. з`явилися представники всіх сторін. Оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та зустрічна позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.06.2025р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОМЕТИЗ ТАС» та Акціонерним товариством «УКРНАФТА» був укладений договір №13/2873-МТР/25 (а.с.8-15, Т.1).

Відповідно до п.1.1. Предмет закупівлі: Модульний фортифікаційний розбірний габіон (надалі за текстом - «Товар»). На умовах цього Договору Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця у погоджені Сторонами строки Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий Товар на умовах цього Договору.

Згідно з п.1.3. обсяги закупівлі Товару за цим Договором можуть бути зменшені Покупцем, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Покупця, шляхом укладання додаткової угоди до цього Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору номенклатура, кількість, ціна товару визначені у Специфікації до Договору, що є Додатком до цього Договору та є його невід`ємною частиною.

Ціна Товару в Договорі визначається в національній валюті України, та вказується у Специфікації (п.3.1.).

Згідно з п.3.3 Договору загальна ціна Договору становить - 86 941 918,20 грн (вісімдесят шість мільйонів дев`ятсот сорок одна тисяча дев`ятсот вісімнадцять гривень 20 копійок), ПДВ (20%) - 17 388 383,64 грн (сімнадцять мільйонів триста вісімдесят вісім тисяч триста вісімдесят три гривні 64 копійки), разом з ПДВ - 104 330 301,84 грн (сто чотири мільйони триста тридцять тисяч триста одна гривня 84 копійки).

Пунктом 4.2. визначено, що розрахунок за Товар (кожну окрему партію Товару) здійснюється після здійснення процесу приймання за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень) у строки, зазначені в Специфікації, які відраховуються з дати підписання уповноваженими представниками Сторін відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) (у випадку, якщо Постачальником Товару є резидент України) або акту (-ів) приймання-передачі Товару (у випадку, якщо Постачальником Товару є нерезидент України). Визначення партії Товару (у випадку здійснення поставки партіями) визначається в Специфікації.

Відповідно до п.5.1 Договору строк поставки, умови поставки (у тому числі які встановлюються відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «ІНКОТЕРМС-2020»), місце поставки, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів визначаються в Технічній специфікації. Про точне місце поставки Товару Покупець письмово повідомляє Постачальника не пізніше ніж за 5 (п`ять) робочих днів до строку поставки, визначеного Договором.

Відповідно до п.5.4 Договору датою поставки Товару вважається дата підписання Сторонами відповідної видаткової накладної (у випадку, якщо Постачальником Товару є резидент України) або акту приймання-передачі Товару (у випадку, якщо Постачальником Товару є нерезидент України). Підписання видаткової накладної або акту приймання-передачі здійснюється Покупцем після приймання за кількістю та якістю (у тому числі після зняття усіх зауважень) та здійснення вхідного контролю (якщо такий передбачено умовами Технічної специфікації).

Згідно з п.5.5 Договору право власності на Товар переходять від Постачальника до Покупця з моменту підписання Сторонами відповідної видаткової накладної (у випадку, якщо Постачальником Товару є резидент України) або акту прийманняпередачі Товару (у випадку, якщо Постачальником Товару є нерезидент України) згідно з умовами даного Договору. При цьому, товарно-транспортні накладні та інші товаро-супровідні документи не є документами, що свідчать про прийом Товару за кількістю та якістю.

У пункті 12.1. сторони дійшли згоди, що Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін (шляхом проставлення власноручного підпису або накладання електронних підписів, у залежності від форми складання Договору: паперовій чи у формі електронного документу відповідно) та діє до 31.12.2025р., але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами зобов`язань за Договором.

Закінчення строку дії цього Договору не звільняє жодну зі Сторін Договору від виконання своїх зобов`язань за Договором та від відповідальності за його порушення (невиконання та/або неналежне виконання), яке мало місце під час дії цього Договору (п.12.2.).

Відповідно до Додатку №1 до Договору (Специфікації) загальна вартість товару складає 86 941 918,20 грн, також ПДВ (20%) 17 388 383,64грн., разом з ПДВ 104 330 301,84грн. Партією товару є обсяг товару, визначений відповідною видатковою накладною. Строки оплати товару (партії товару) 30 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін відповідної(-их) видаткової(-их) накладної(их).

Позивач за первісним позовом зазначив, що Заявка про готовність прийняття Товару №01/01/13/10/28/02-02/01/8732 була надана АТ «Укрнафта» Постачальнику 13.06.2025р. (а.с.24-25, Т.1).

22.07.2025р. сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору про закупівлю №13/2873-МТР/25 від 06.06.2025р. (а.с.20-23, Т.1). Відповідно до даної Додаткові угоди сторони дійшли взаємної згоди викласти таблицю специфікації Додатку №1 до Договору у новій редакції, а також викласти таблицю №1 Додатку №2 до Договору у новій редакції.

У зв`язку з укладенням вищезазначеної додаткової угоди, позивач за первісним позовом листом №01/01/13/10/28/02-02/01/11417 від 25.07.2025р. уточнив Заявку про готовність прийняття Товару №01/01/13/10/28/02-02/01/8732 (а.с.26-27, Т.1).

Позивач за первісним позовом стверджує, що таким чином поставка Товару повинна була відбутись до 11.10.2025 включно. Поставка Товару розпочалась у другій половині липня 2025 року та закінчилась наприкінці жовтня 2025 року.

Частина Товару на загальну суму 74 271 241,20грн. була поставлена вчасно, що підтверджується наступними видатковими накладними: від 21.07.2025 №№6328, 6333, від 22.07.2025 №6339, від 23.07.2025 №6402, від 06.08.2025 №6804, від 08.08.2025 №6901, від 11.08.2025 №6954, від 13.08.2025 №7030, від 13.08.2025 №7044, від 14.08.2025 №7052, від 08.09.2025 №7792, від 08.09.2025 №7820, від 10.09.2025 №7869, від 15.09.2025 №7977, 16.09.2025 №№8007, 8009, від 17.09.2025 №№8018, 8033, 8036, від 18.09.2025 №8038, 24.09.2025 №№8190, 8196, від 24.09.2025 №8208, від 29.09.2025 №8277, від 30.09.2025 №№8324, 8325, 8346, 8357, 8382, від 03.10.2025 №№8462, 8472.

Утім, інша частина товару на суму 30 059 060,64грн. була поставлене з простроченням, що підтверджується наступним.

- за видатковою накладною №8695 від 10.10.2025 товар на суму 2 213 947,80грн. був поставлений 17.10.2025р. (6 днів прострочення) (а.с.59, Т.1);

- за видатковою накладною №8704 від 10.10.2025 товар на суму 2 117 689,20грн. був поставлений 17.10.2025р. (6 днів прострочення) (а.с.60, Т.1);

- за видатковою накладною №8763 від 15.10.2025 товар на суму 1 581 870,72грн. був поставлений 21.10.2025р. (10 днів прострочення) (а.с.62, Т.1);

- за видатковою накладною №8799 від 16.10.2025 товар на суму 2 213 947,80грн. був поставлений 21.10.2025р. (10 днів прострочення) (а.с.64, Т.1);

- за видатковою накладною №8728 від 14.10.2025 товар на суму 2 310 206,40грн. був поставлений 21.10.2025р. (10 днів прострочення) (а.с.61, Т.1);

- за видатковою накладною №8764 від 15.10.2025 товар на суму 558 299,88грн. був поставлений 23.10.2025р. (12 днів прострочення) (а.с.63, Т.1);

- за видатковою накладною №8883 від 21.10.2025 товар на суму 2 887 758,00грн. був поставлений 23.10.2025р. (12 днів прострочення) (а.с.67, Т.1);

- за видатковою накладною №8860 від 20.10.2025 товар на суму 2 887 758,00грн. був поставлений 23.10.2025р. (12 днів прострочення) (а.с.66, Т.1);

- за видатковою накладною №8859 від 21.10.2025 товар на суму 2 887 758,00грн. був поставлений 23.10.2025р. (12 днів прострочення) (а.с.65, Т.1);

- за видатковою накладною №8903 від 21.10.2025 товар на суму 2 887 758,00грн. був поставлений 23.10.2025р. (12 днів прострочення) (а.с.68, Т.1);

- за видатковою накладною №9100 від 28.10.2025 товар на суму 2 887 758,00грн. був поставлений 31.10.2025р. (20 днів прострочення) (а.с.69, Т.1);

- за видатковою накладною №9169 від 29.10.2025 товар на суму 2 887 758,00грн. був поставлений 31.10.2025р. (20 днів прострочення) (а.с.70, Т.1);

- за видатковою накладною №9219 від 30.10.2025 товар на суму 1 736 550,84грн. був поставлений 31.10.2025р. (20 днів прострочення) (а.с.71, Т.1).

У зв`язку з тим, що відповідачем за первісним позовом прострочено виконання щодо поставки товару, позивач за первісним позовом на підставі п.8.2. договору нарахував до стягнення пеню у розмірі 382 603,42 грн., що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Матеріалами справи встановлено, що 04.11.2025р. позивачем за первісним позовом направлено відповідачу за первісним позовом вимогу щодо сплати штрафних санкцій за Договором № 13/2873-МТР/25 від 06.06.2025р., в якій просив оплатити штрафу в сумі 265 179,17 грн. (двісті шістдесят п`ять тисяч сто сімдесят дев`ять гривень 17 копійок) протягом семи днів з дня отримання даного повідомлення (а.с.1-2, Т.2).

05.11.2025р. за первісним позовом надав відповідь на таку вимогу за вих. № 40/26-1, в якій просив позивача за первісним позовом переглянути свою позицію щодо нарахування штрафних санкцій за порушення строків поставки з огляду на наявність у останнього заборгованості з оплати поставленого за Договором товару (а.с.3-5, Т.2).

В подальшому у відповідь на лист №40/26-1 від 04.11.2025р. щодо заборгованості за укладеним Договором позивач за первісним позовом повідомив, що він «усвідомлює, що строк оплати, передбачений умовами Договору, сплинув, і приносить свої вибачення за затримку в проведенні розрахунків», водночас «закликає виконати вимогу, викладену у вих. листі № 01/01/13/10/28/02-02/01/18172 від 04.11.2025 р., щодо сплати штрафних санкцій за порушення строків поставки товару» (а.с.6, Т.2).

Позивач за зустрічним позовом вказує, що 22.07.2025р. Сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Договору, якою було змінено умови поставки партій товару із новим їх розподілом між вантажоотримувачами та, відповідно, викладено у новій редакції таблицю Специфікації та таблицю № 1 Технічної специфікації (додатки 1 і 2 до Договору). Всі інші умови Договору, зокрема щодо строків оплати товару, залишилися без змін.

На виконання умов Договору Постачальником було поставлено, а Покупцем прийнято 46 партій товару відповідно до видаткових накладних (а.с. 201 246, Т.1).

Проте, як зазначає позивач за зустрічним позовом оплата поставлених партій товару була здійснена відповідачем із порушенням встановлених Договором строків.

Такі здійснені оплати за кожною партією товару (відповідно до призначень платежів у платіжних інструкціях) наведено у п. 1 розрахунку ціни позову та підтверджено випискою АТ «ТАСКОМБАНК» від 02.02.2026 по особовому рахунку Постачальника.

З метою досудового врегулювання спору, позивач за зустрічним позовом направив відповідачу за зустрічним позовом досудову вимогу № 40/26-2 від 30.12.2025р. про сплату заборгованості за Договором, пені, 3% річних та інфляційних втрат, яка залишилася без відповіді і задоволення зі сторони Відповідача (а.с.7-10, Т.2).

На підставі пункту 8.6. Договору позивач за зустрічним позовом нарахував та заявив до стягнення пеню за період з 30.08.2025 до 29.01.2026 включно у розмірі 2 746 793,59грн.

На підставі ст.625 ЦКУ позивач за зустрічним позовом нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 30.08.2025 до 29.01.2026 включно у розмірі 531 637,15грн. та інфляційні втрати у розмірі 957 698,11 грн за період з вересня 2025 по січень 2026 включно.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає первісні позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, зустрічні позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов`язковим до виконання.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки. До правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

За правилами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 ЦК України.

Так, згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. (ст.. 663 ЦК України).

За приписами ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Щодо первісного позову суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось раніше, на виконання умов Покупець засобами електронного зв`язку направив Постачальнику заявку за вих. № 01/01/13/10/28/02- 02/01/8732 від 13.06.2025 про готовність до приймання товару за Договором, згодом паперова копія цієї електронної заявки надійшла на поштову адресу Постачальника.

Відповідно до Додатку №1 до Договору та заявки від 13.06.2025 №01/01/13/10/28/02-02/01/8732 поставки повинні були здійснюватися з м.Дніпро.

Відповідач розпочав здійснювати виконання свого зобов`язання з поставки товару з липня 2025 року та поставив товар загалом по 44 видаткових накладних, з них по 31 видатковій накладній від 21.07.2025 №№6328, 6333, від 22.07.2025 №6339, від 23.07.2025 №6402, від 06.08.2025 №6804, від 08.08.2025 №6901, від 11.08.2025 №6954, від 13.08.2025 №7030, від 13.08.2025 №7044, від 14.08.2025 №7052, від 08.09.2025 №7792, від 08.09.2025 №7820, від 10.09.2025 №7869, від 15.09.2025 №7977, 16.09.2025 №№8007, 8009, від 17.09.2025 №№8018, 8033, 8036, від 18.09.2025 №8038, 24.09.2025 №№8190, 8196, від 24.09.2025 №8208, від 29.09.2025 №8277, від 30.09.2025 №№8324, 8325, 8346, 8357, 8382, від 03.10.2025 №№8462, 8472, на загальну суму 74 271 241,20 грн поставка відбулась вчасно.

Утім, вищезгадана заявка була уточнена відповідно до додаткової угоди №1, листом АТ «Укрнафта» від 25.07.2025 №01/01/13/10/28/02-02/01/11417.

Відповідно до п.5.1 Договору та п.3 Додатку №2 строк поставки: не більше 120 календарних днів з дня отримання від Покупця Заявки про готовність прийняття Товару.

Як вбачається з матеріалів справи, уточнена відповідно до додаткової угоди №1 заявка від 13.06.2025 була здійснена на той же обсяг за тими ж маршрутами, однак, загальний кілометраж доставки був зменшений.

Сторони не змінювали предмет Договору, адже ні асортимент, ні загальну кількість, ні ціну, ні місця доставки сторони, а тому істотні умови Договору не змінювались.

Суд не погоджується з доводами відповідача за первісним позовом щодо того, що твердження про уточнення заяви є хибними, оскільки з листа позивач за первісним позовом від 25.07.2025р. чітко вбачається, що це є уточненням до заявки про готовність прийняття товару за Договором № 13/2873-МТР/25 від 06.06.2025р.

При укладенні Додаткової угоди №1 Відповідач мав право висловити свої зауваження та пропозиції щодо умов такої угоди, зокрема запропонувати інший, прийнятний для нього строк поставки товару. Водночас жодних письмових чи усних пропозицій щодо зміни запропонованого строку поставки від Відповідача за первісним позовом матеріали справи не містять. Під час погодження та підписання Додаткової угоди № 1 Відповідач не заявляв про неможливість виконання поставки у визначені строки та не ініціював внесення відповідних змін до проєкту угоди. Отже, підписуючи Додаткову угоду № 1 без зауважень і заперечень щодо строків поставки, Відповідач підтвердив свою згоду з установленими умовами та прийняв на себе зобов`язання виконати поставку товару саме у погоджений сторонами строк.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

За змістом ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Водночас, статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. п.8.2. Договору у разі прострочення Постачальником виконання зобов`язань з поставки Товару Покупець має право нарахувати Постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять календарних днів додатково нарахувати штраф у розмірі 7% від вказаної вартості, які Постачальник зобов`язаний сплатити. Сторони домовились, що нарахування пені здійснюється до моменту належного виконання Постачальником порушеного зобов`язання. Ненадання разом з Товаром супровідних документів, передбачених Технічною специфікацією, є порушенням строків поставки Товару.

Позивач за первісним позовом нарахував та просить стягнути з відповідача за первісним позовом пеню в розмірі 382 603,42грн. за загальний період прострочення з 11.10.2025 по 31.10.2025.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при здійснені розрахунку річних та пені, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені та річних. (Близька за змістом правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 910/13064/17, від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16, від 27.05.2019 у справі № 910/20107/17, від 25.02.2020 у справі № 910/2615/18).

Проте, з розрахунку здійсненого позивачем за первісним позовом дійсно вбачається, що останнім включено у періоди часу, за який він просив суд стягнути пеню, й дні фактичної сплати суми заборгованості, що не відповідає усталеній судовій практиці.

Окрім того, згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Здійснивши перерахунок пені, перевіривши розрахунок позивач за первісним позовом та відповідача за первісним позовом, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, зі стягненням з Відповідача за первісним позовом на користь Позивача за первісним позовом 352 544,25грн. В решті вимог про стягнення пені слід відмовити.

Щодо зустрічного позову суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що Постачальником було поставлено, а Покупцем прийнято 46 партій товару на загальну суму 104 330 301,84грн. відповідно до наступних видаткових накладних:

- №6328 від 21.07.2025р. у сумі 2 991 027,60грн. (а.с.201, Т.1),

- № 6333 від 21.07.2025 у сумі 2602727,64 грн (а.с.202, Т.1),

- № 6339 від 22.07.2025 у сумі 2310206,40 грн (а.с.203, Т.1),

- № 6402 від 23.07.2025 у сумі 2310206,40 грн (а.с.204, Т.1),

- № 6804 від 06.08.2025 у сумі 1941710,40 грн(а.с.205, Т.1),

- № 6901 від 08.08.2025 у сумі 1891024,32 грн(а.с.206, Т.1),

- № 6954 від 11.08.2025 у сумі 1732654,80 грн(а.с.207, Т.1),

- № 7030 від 13.08.2025 у сумі 1193606,64 грн(а.с.208, Т.1),

- № 7044 від 13.08.2025 у сумі 1732654,80 грн(а.с.209, Т.1),

- № 7052 від 14.08.2025 у сумі 1732654,80 грн(а.с.210, Т.1),

- № 7792 від 08.09.2025 у сумі 2887758,00 грн(а.с.211, Т.1),

- № 7820 від 08.09.2025 у сумі 2887758,00 грн(а.с.212, Т.1),

- № 7869 від 10.09.2025 у сумі 1636396,20 грн(а.с.213, Т.1),

- № 7977 від 15.09.2025 у сумі 1786996,80 грн(а.с.214, Т.1),

- № 8007 від 16.09.2025 у сумі 1786996,80 грн(а.с.215, Т.1),

- № 8009 від 16.09.2025 у сумі 1786996,80 грн(а.с.216, Т.1),

- № 8018 від 17.09.2025 у сумі 2920763,64 грн(а.с.217, Т.1),

- № 8033 від 17.09.2025 у сумі 2887758,00 грн(а.с.218, Т.1),

- № 8036 від 17.09.2025 у сумі 2887758,00 грн(а.с.219, Т.1),

- № 8038 від 18.09.2025 у сумі 1732654,80 грн(а.с.220, Т.1),

- № 8190 від 24.09.2025 у сумі 2887758,00 грн(а.с.221, Т.1),

- № 8196 від 24.09.2025 у сумі 2887758,00 грн(а.с.222, Т.1),

- № 8208 від 24.09.2025 у сумі 2887758,00 грн(а.с.223, Т.1),

- № 8277 від 29.09.2025 у сумі 2887758,00 грн(а.с.224, Т.1),

- № 8324 від 30.09.2025 у сумі 2194696,08 грн (а.с.225, Т.1),

- № 8325 від 30.09.2025 у сумі 2117689,20 грн (а.с.226, Т.1),

- № 8346 від 30.09.2025 у сумі 2887758,00 грн (а.с.227, Т.1),

- № 8357 від 30.09.2025 у сумі 2733744,24 грн (а.с.228, Т.1),

- № 8382 від 30.09.2025 у сумі 2117689,20 грн (а.с.229, Т.1),

- № 8462 від 03.10.2025 у сумі 866327,40 грн (а.с.230, Т.1),

- № 8472 від 03.10.2025 у сумі 2099265,72 грн (а.с.231, Т.1),

- № 8477 від 03.10.2025 у сумі 1927827,72 грн (а.с.232, Т.1),

- № 8479 від 03.10.2025 у сумі 2134900,80 грн (а.с.233, Т.1),

- № 8695 від 10.10.2025 у сумі 2213947,80 грн (а.с.234, Т.1),

- № 8704 від 10.10.2025 у сумі 2117689,20 грн (а.с.235, Т.1),

- № 8728 від 14.10.2025 у сумі 2310206,40 грн (а.с.236, Т.1),

- № 8763 від 15.10.2025 у сумі 1581870,72 грн (а.с.237, Т.1),

- № 8764 від 15.10.2025 у сумі 558299,88 грн (а.с.238, Т.1),

- № 8799 від 16.10.2025 у сумі 2213947,80 грн (а.с.239, Т.1),

- № 8860 від 20.10.2025 у сумі 2887758,00 грн (а.с.240, Т.1),

- № 8859 від 21.10.2025 у сумі 2887758,00 грн (а.с.241, Т.1),

- № 8883 від 21.10.2025 у сумі 2887758,00 грн (а.с.242, Т.1),

- № 8903 від 21.10.2025 у сумі 2887758,00 грн (а.с.243, Т.1),

- № 9100 від 28.10.2025 у сумі 2887758,00 грн (а.с.244, Т.1),

- № 9169 від 29.10.2025 у сумі 2887758,00 грн (а.с.245, Т.1),

- № 9219 від 30.10.2025 у сумі 1736550,84 грн (а.с.246, Т.1).

Утім, відповідачем за зустрічним позовом оплата поставлених партій товару була здійснена із порушенням встановлених Договором строків, що підтверджується випискою АТ «ТАСКОМБАНК» від 02.02.2026р. (а.с.247-251, Т.1). Даний факт сторонами не заперечується.

Відповідно до п. 8.6 Договору, у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань Покупцем, Постачальника має право нарахувати пеню в розмірі 01,% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше розміру але не більше розміру облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня, яку покупець зобов`язаний сплатити.

На підставі вищезазначеного пункту, позивачем за зустрічним позовом нараховано пеню розмірі 2 746 793,59грн. за період з 30.08.2025 до 29.01.2026р.

Господарським судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку пені та встановлено, що розрахунок є вірним, пеня розрахована відповідно до умов п. 8.6 договору, не суперечить вимогам наведених вище положень чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 531 637,15грн. за загальний період з 30.08.2025 по 29.01.2026, та інфляційні втрати у розмірі 957 698,11грн. за загальний період з вересня 2025 року по січень 2026 року.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, зробленого позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем були вірно визначені суми заборгованості та періоди прострочення, арифметично розрахунок проведено вірно.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача за зустрічним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо клопотання відповідача за зустрічним позовом про зменшення розміру пені.

В обґрунтування даного клопотання відповідач за зустрічним позовом зазначає, що якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Стягнення з АТ «Укрнафта» неустойки є мірою відповідальності останнього за порушення, а не способом збагачення іншої сторони, а стягнений розмір неустойки є справедливим у відношенні до обох сторін договору та є стимулом для відповідача не здійснювати в подальшому порушень договірних зобов`язань (превентивна функція неустойки), а для Позивача за зустрічним позовом достатнім для компенсування його очікувань від належного виконання АТ «Укрнафта» своїх договірних зобов`язань (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 15.02.2023 у справі № 920/437/22). Вважає, що загальний розмір штрафних санкцій (неустойки) за недотримання АТ «Укрнафта» строку розрахунків по Договору, відповідатиме принципу розумності, добросовісності, справедливості та співмірності відповідальності у випадку її зменшення.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Норма частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає дві умови для зменшення розміру неустойки, а саме: 1) якщо він значно перевищує розмір збитків; 2) наявність інших обставин, які мають істотне значення.

Тлумачення частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них (Постанова Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №367/7401/14-ц).

Разом з тим, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі №911/952/22 зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, свідчать про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (пункт 88 Постанови Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №905/1409/21).

Водночас суд зазначає, що норми права, закріплені у статті 551 Цивільного кодексу України, не пов`язують можливість зменшення розміру штрафних санкцій із одночасним існуванням у часі моменту, у який боржником допущено порушення зобов`язання, та обставин, якими боржник обґрунтовує застосування зазначених норм права.

Відповідно до правової позиції, наведеній у рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 та правової позиції Верховного Суду, що міститься у постановах від 06.11.2018 у справі №913/89/18, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18 наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Щодо твердження відповідача за зустрічним позовом про те, що позивачем за зустрічним позовом не понесено збитків у зв`язку з невиконанням відповідачем за зустрічним позовом свого обов`язку оплатити поставлений йому товар необхідно зазначити, що сам по собі факт відсутності збитків не є підставою для зменшення розміру пені.

Також необхідно зазначити, що попри неодноразові звернення позивача за зустрічним позовом із вимогами про сплату боргу, відповідач за зустрічним позовом на них не відреагував.

Тобто така поведінка свідчить про тривале ігнорування ним свого договірного зобов`язання щодо оплати поставленого товару та не може бути підставою для зменшення розміру пені в даному випадку.

Крім того, заявляючи клопотання про зменшення розміру пені на, відповідачем за зустрічним позовом не подано доказів того, що його фінансове становище є складним та, відповідно, таким, що потребує зменшення розміру штрафних санкцій.

Отже, розглянувши клопотання про зменшення розміру пені, суд дійшов висновку, що відповідачем за зустрічним позовом в даному випадку не доведено наявність обставин, які мають істотне значення та які могли б слугувати для зменшення розміру пені.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

Європейський суд з прав людини у справі "Мантованеллі" проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за первісним позовом покладається на відповідача за первісним позовом у розмірі 4 230,53грн.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за зустрічним позовом покладається відповідача за зустрічним позовом у розмірі 50 833,55грн.

Також, суд відзначає, що відповідно до частини 11 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

За змістом частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 11 статті 129 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Враховуючи вказане, приймаючи до уваги часткове задоволення первісного позову та задоволення у повному обсязі зустрічного позовів, суд вважає за необхідне в порядку частини 11 статті 238 та частини 11 статті 129 Господарського процесуального кодексу України провести зустрічне зарахування.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОМЕТИЗ ТАС", 49000, м.Дніпро, пр. Слобожанський, буд.20, код ЄДРПОУ 05393145 на користь Акціонерного товариства "УКРНАФТА", 04053, м.Київ, пров.Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390 пеню у розмірі 352 544,25грн., судовий збір у розмірі 4 230,53грн.

В інший частині позовних вимог - відмовити.

Зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Акціонерного товариства "УКРНАФТА", 04053, м.Київ, пров.Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОМЕТИЗ ТАС", 49000, м.Дніпро, пр. Слобожанський, буд.20, код ЄДРПОУ 05393145 пеню у розмірі 2 746 793,59грн., 3 % річних у розмірі 531 637,15грн., інфляційні втрати у розмірі 957 698,11грн., а також судовий збір у розмірі 50 833,55грн.

Провести зустрічне зарахування грошових сум та судових витрат, що підлягають стягненню за первісним і зустрічним позовами.

Стягнути з Акціонерного товариства "УКРНАФТА", 04053, м.Київ, пров.Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОМЕТИЗ ТАС", 49000, м.Дніпро, пр. Слобожанський, буд.20, код ЄДРПОУ 05393145 заборгованість у розмірі 3 883 584,60грн., а також судовий збір у розмірі 46 603,02грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04.06.2026

Суддя С.П. Панна