Ухвала суду № 13710855, 27.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-10579/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Тимкович І.О. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В. У Х В А Л А Іменем України

"27" січня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого Бєлової Л.В.,

суддів: Твердохліб В.А.,

Кучми А.Ю.

при секретарі Комісаренко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу позивача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2010 року по справі за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «РК-Спектор»про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, припинення юридичної особи ,-

В С Т А Н О В И В :

У липні 2010 року позивач - Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РК-Спектор», в якому просила:

- визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації ТОВ «РК-Спектор»від 21.08.2008 року А01 261910 через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи які не можна усунути;

- припинити юридичну особу ТОВ «РК-Спектор»(код 35760438).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і закрити провадження у справі.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови виходив з того, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РК-Спектор»про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, припинення юридичної особи на підставі ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», ст. 110 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги мотивовано тим, що при створенні ТОВ «РК-Спектор»були допущені порушення, які неможливо усунути, а саме: відсутність волевиявлення засновника створювати та реєструвати юридичну особу, відсутність наміру засновника та керівника юридичної особи здійснювати підприємницьку діяльність.

Статтями 2-3 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", встановлюється, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб -підприємців.

З викладеного вбачається, що розглядуваний закон є спеціальним нормативно-правовим актом, що прийнятий з метою регулювання правовідносин, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у тому числі й порядку та підстав припинення державної реєстрації підприємницької діяльності суб'єкта господарювання.

Відтак, можливість звернення у відповідних випадках з позовами про припинення суб'єктів господарювання повинна визначатися, насамперед, з урахуванням вимог зазначеного Закону.

Підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, визначені частиною другою статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". Такими підставами є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

В той же час, згідно з пунктом 3 частини 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів. Вказана норма кореспондує з нормами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", якими визначені підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця внаслідок неподання податкової звітності. В свою чергу, державні органи згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Компетенція органів державної податкової служби поширюється саме на відносини в сфері оподаткування.

Враховуючи наведене, органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення суб'єктів господарювання не в усіх випадках, визначених ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а лише в тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції. Тому органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення суб'єктів господарювання лише в разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством.

Як передбачено пунктом 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби мають право звертатися, у передбачених законом випадках, до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Такі вимоги є різновидом звернення з позовом про припинення юридичної особи. При цьому як і у випадку звернення з позовами про припинення юридичної особи, вимога про скасування державної реєстрації повинна ґрунтуватися виключно на тому, що суб'єктом господарювання не подаються протягом рокуподаткові декларації та інша фінансова звітність, або здійснюється діяльність, безпосередньо спрямована на ухилення від оподаткування.

Що стосується припинення юридичної особи з інших підстав, то відповідні позовні вимоги можуть пред'являтися не органами державної податкової служби, а іншими державними органами, уповноваженими здійснювати контроль за відповідними видами господарської діяльності.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулась до суду з позовом про припинення ТОВ «РК-Спектор»не з підстав неподання податкової звітності та здійснення діяльності, що суперечить установчим документам та законодавству України, тому вона позбавлена права на звернення до суду з даними позовними вимогами.

Відповідно до статті 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених статтями 155 і 157 КАС України.

Статтею 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2010 року підлягає скасуванню, а провадження по даній справі - закриттю.

Керуючись ст.ст. 157, 160,198,203, 205, 206 КАС України, суд , -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу позивача - Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2010 року -задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2010 року -скасувати.

Провадження по справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді