Ухвала суду № 13710704, 28.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-6759/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" січня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Межевича М.В., суддів Беспалова А.А та Борисюк Л.П. при секретарі Бурді Л.М., за участю представника апелянта Кучеренко О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каміа»до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про скасування податкових повідомлень рішень та визнання дій незаконними,-

В С Т А Н О В И ЛА:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та з урахуванням уточнень просив: визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.02.2008року № 0001512301/1264, від 20.05.2008року № 0001412301/2/2152 та від 12.08.2008року № 0001412301/3/ЗІ39 в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 127 393,00гривень, у тому числі за основним платежем -105 788,00гривень та застосованих штрафних (фінансових) санкцій 21 605,00гривень; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 25.02.2008року № 0001552301/1/1263, від 20.05.2008року № 00011282301/2/2151 та від 12.08.2008року № 00011282301/3/3137 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 22 125,0грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 4 425,0грн. у повному обсязі; визнати протиправними дії посадових осіб Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області в частині зменшення валових витрат по податковій декларації з податку на прибуток за І півріччя 2007року з урахуванням уточнюючих розрахунків на суму здійсненої позивачем у червні 2007року попередньої оплати в адресу ВАТ «Концерн «Стирол»за товарно - матеріальні цінності згідно умов договору від 31.05.2007р. № 260 та додаткових угод до нього на загальну суму 12 200 000,00гривень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2010 року позовні вимоги задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, пояснення апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони :1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ДПІ в Обухівському районі була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «Каміа»вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.06.2007 року та валютного законодавства за період з 01.01.2006 року по 30.06.2007 року відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено акт від 07.12.2007р. за № 2103/231/31605151.

На підставі складеного акту Відповідачем було винесені податкові повідомлення-рішення від 19.12.2007 року № 0001412301/0/2912 (визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 1 591 281,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 243 040,00 грн.), № 0001422301/0/2914 (визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 786 429,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 781 802,00 грн.) та № 0011282301/0/2913 (зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за липень 2007 року у розмірі 839 886,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 167 977,00 грн.).

Крім цього, Відповідачем було зменшено суму валових витрат по декларації з податку на прибуток Позивача за І півріччя 2007 року у розмірі 12200000,00 грн., що також знайшло своє відображення в акті перевірки.

Позивач, не погоджуючись з винесеними на підставі акту перевірки податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до Відповідача з первинною скаргою від 28.12.2007 року № 1007 про часткове скасування вищенаведених податкових повідомлень-рішень.

Рішенням ДПІ в Обухівському районі Київської області від 25.02.2008 року № 478/10/25-2/018 про результати розгляду первинної скарги її задоволено частково та скасовано податкові повідомлення-рішення, що оскаржувалися.

На виконання вищенаведеного рішення Відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення за результатами розгляду первинної скарги від 25.02.2008 року № 0001542301/1/1262 про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 6662,50 грн., від 25.02.2008 року № 0001552301/1/1263 про обовязок сплатити податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 26550,00 грн. (сума зменшеного бюджетного відшкодування у розмірі 22125,00 грн. та фінансові санкції 4425,00 грн.) та від 25.02.2008 року № 0001512301/1/1264 про обовязок сплатити податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 130 768,00 грн.

За наслідками розгляду повторних скарг Державною податковою адміністрацією в Київській області та Державною податковою адміністрацією при адміністративному оскарженні вищенаведені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а відповідні скарги без задоволення, про що винесено податкові повідомлення-рішення з дробом 2 та 3.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 25.02.2008року № 0001512301/1264 щодо порушення позивачем приписів п.п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4, п. р. 5.3.1. п.п. 5.3.9. п. 5.3 , п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що мішки поліпропіленові було реалізовано в адресу ВАТ «Концерн «Стирол»у червні 2007 року, фактичне відвантаження яких підтверджується видатковою накладною (до складу якої, крім мішків у кількості 75000 штук увійшли інші товари, що пояснює розбіжність сум, вказаних в накладних) від 26.06.2007 року № 1003812 на загальну суму 201795,00 грн., у тому числі ПДВ 33 632,50 грн.

При цьому позивачем обгрунтовано дана сума включена до складу валового доходу у червні 2007 року. При відвантаженні товару було сформовано та надано контрагенту відповідну податкову накладну від 26.06.2007 року № 11199.

Крім того, оплата за даною операцією здійснена шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача у повному обсязі відповідно до платіжних виписок з відміткою банку від 11.07.2007 року № 6218 на загальну суму 73380,00 грн., в тому числі ПДВ 12230,00 грн. та від 27.06.2007 року № 5715 на загальну суму 100000,00 грн., в тому числі ПДВ 16666,67 грн., які наявні у матеріалах справи.

В свою чергу відповідач, згідно приписів ч. 2 ст. 71 КАС України, не надав суду належних доказів здійснення такої операції у квітні 2007 року.

Відповідно до п. 4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доходзагальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Валовий доход включає, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи.

Дата виникнення валового доходу визначена у п.п.11.3.1 п. 11.3 ст. 11 вищенаведеного Закону, яким передбачено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкудата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такоїдата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг)дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

У даному випадку первинні документи мають всі необхідні реквізити та складені у відповідності із вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності законних підстав для винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень з додатковим нарахуванням сум податку на прибуток, ніж ті, що відображені у податкових деклараціях з податку на прибуток наданих позивачем.

Також колегія суддів погоджується з тим, що відповідачем не доведено двократну реалізацію товару позивачем у квітні та червні 2007 року, у звязку з чим висновок ДПІ про заниження податкового зобовязання з ПДВ у червні 2007 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування є помилковим.

Щодо валових витрат по податковій декларації з податку на прибуток за І півріччя 2007 року, судом першої інстанції встановлено наступне.

Позивач був власником та орендарем земельних ділянок та, в звязку з цим, платником земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно розрахунків, поданих до органів державної податкової служби, було нараховано плату за землю за 2007 рік в сумі 22 682,27 грн. позивачем платіжним дорученням від 31.05.2007 року № 1208 на загальну суму 50 696,80 грн. перераховано до місцевого бюджету суму земельного податку авансом, з призначенням платежу «земельний податок за березень-червень 2007 року перераховано повністю», наявним у матеріалах справи. Позивачем у відповідності до вимог законодавства було прийняте рішення щодо перерахування плати за землю до місцевого бюджету за місцем розташування земельних ділянок з погашенням нарахованої суми в розмірі 22 682,27 грн. та авансу в розмірі 28 014,53 грн.

Суму авансу у розмірі 28 014,53 грн. відповідачем виключено зі складу валових витрат внаслідок відсутності первинних документів підтверджуючих факт понесених витрат.

Однак, якв вірно вказав суд першої інстанції в матеріалах справи наявна банківська виписка, яка підтверджує факт сплати позивачем сум земельного податку у розмірі 50 696,80 грн. з відміткою банку про здійснення платежу. Банківська виписка має всі передбачені законодавством реквізити, що дає змогу вважати її первинним документом для обліку та підтвердженням факту понесених витрат повязаних із веденням господарською діяльністю позивача.

Також судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов укладеного договору від 31.05.2007 року № 260 з ВАТ «Концерн «Стирол», позивачем у червні 2007 року здійснено в адресу останнього попередню оплату за селітру аміачну, відповідно до наступних банківських виписок на загальну суму з ПДВ 16200000,00 грн., а саме:

- від 18.06.2007 року № 1571 на загальну суму 1 134 000,00 грн.;

- від 13.06.2007 року № 1450 на загальну суму 3 726 000,00 грн.;

- від 15.06.2007 року № 1468 на загальну суму 4 374 000,00 грн.;

- від 15.06.2007 року № 1469 на загальну суму 6 966 000,00 грн.

Частину понесених витрат Позивачем включено до складу валових у звітну податкову декларацію з податку на прибуток за І півріччя 2007 року у розмірі 1300000,00 грн. без ПДВ, що підтверджено відповідними документами.

У звязку з не включенням повної суми витрат до складу валових податкових декларацій за І півріччя 2007 року позивачем було подано до ДПІ в Обухівському районі уточнюючі розрахунки податкових зобовязань у звязку із виправленням самостійно виявлених помилок, відповідно до яких позивачем збільшено валові витрати згідно уточнюючих розрахунків від 26.10.2007 року № 37664 на суму 284512,00 грн. та від 29.10.2007 року № 37678 на суму 11915488,00 грн.

При цьому у матеріалах справи наявні банківські виписки на суму здійсненої попередньої оплати на загальну суму 16200000,00 грн. з відміткою банку про проведення розрахунків, які мають всі передбачені законодавством реквізити, що дає змогу вважати їх первинними документами для обліку та підтвердженням факту понесених витрат повязаних із господарською діяльністю позивача.

Водночас, відповідно до п.п.5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат також включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обовязкових платежів), установлених Законом України «Про систему оподаткування» (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обовязкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію.

В той же час, згідно з приписами п.п.11.2.1 п. 11.2 ст. 11 зазначеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівкудень їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг)дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Таким чином, як вірно вказав суд першої інстанції позивачем понесені витрати були включені до складу валових за подією списання коштів з банківських рахунків на підставі наявних первинних документів, що мають у своєму складі необхідні обовязкові реквізити.

Також суд першої інстанції вірно зазначив, що у відповідності до пункту 1.7 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, яким затверджено «Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», факти виявлених порушень законодавства мають бути викладені в акті перевірки чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні документи або документи, які підтверджують наявність зазначених фактів. Проте, як встановлено судом, факт виявленого підприємством порушення податкового законодавства в Акті перевірки відповідача викладено не обєктивно та без посилання на досліджені первинні документи, у звязку з чим останній прийшов до помилкового висновку щодо наявності в діях позивача порушень.

Отже, відповідач в супереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомленнь-рішеннь від 25.02.2008 року № 0001512301/1/1264, від 20.05.2008 року № 0001412301/2/2152 та від 12.08.2008 року № 0001412301/3/3139 в частині донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 127393,00 грн., у тому числі за основним платежем 105788,00 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій 21605,00 грн., від 25.02.2008 року № 0001552301/1/1263, від 20.05.2008 року № 00011282301/2/2151 та від 12.08.2008 року № 00011282301/3/3137 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 22125,00 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 4425,00 грн., які не відповідають вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 2 КАС України.

На підставі вищенаведеного колегія суддів вважає, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2010 року ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

У задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області відмовити, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:М.В Межевич

судді:Л.П. Борисюк

О.О. Беспалов