Постанова № 13710703, 28.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-3635/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Сорочко Є.О. Суддя-доповідач: Межевич М.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Межевича М.В., суддів Беспалова А.А та Борисюк Л.П. при секретарі Бурді Л.М., за участю представника апелянта Дзюби М.І., представника позивача Заболотної Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бахмацька житлово-експлуатаційна контора на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2010 року у справі за позовом прокурора Бахмацького району Чернігівської області в інтересах держави в особі Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції в Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Бахмацька житлово-експлуатаційна контора про стягнення заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Бахмацька житлово-експлуатаційна контора заборгованість по сплаті податку з доходів фізичних осіб у розмірі 44706, 62 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2010 року позовні вимоги задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову суду, посилаючись на неповне зясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони :1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, судом першої інстанції встановлено, що TOB Бахмацька ЖЕК (ідентифікаційний код 05523642) зареєстровано Бахмацькою районною державною адміністрацією Чернігівської області та взято на податковий облік до Бахмацької МДПІ 18.04.1997 року за № 392, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та довідкою Бахмацької МДПІ про взяття на облік платника податків.

Проведеною Бахмацькою МДПІ 08.06.2010 року звіркою наявності не перерахованих до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб (прибуткового податку із заробітної плати та інших виплат громадянам) встановлено, що відповідачем в порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»станом на 01.05.2010 року залишок не перерахованого до бюджету податку з доходів фізичних осіб становить 44706,62 грн. Нарахування податку проводилось вчасно, але прибутковий податок із виплаченої заробітної плати перераховувався не в повному, хоча заборгованість по заробітній платі станом на 01.05.2010 року у TOB Бахмацька ЖЕК відсутня.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що зобов'язання по сплаті відповідачем прибуткового податку з громадян не є податковим боргом в розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки платником податків зобов'язання самостійно шляхом подання до органів державної податкової служби податкової декларації не узгоджується та його не визначає контролюючий орган. А тому стосовно суми заборгованості, яка є предметом даного спору, не застосовуються положення вищевказаного Закону, що регламентують порядок досудового погашення податкового боргу шляхом надсилання боржнику податкових вимог, передачі його активів в податкову заставу та послідуючий їх продаж в порядку ст. 10 Закону.

Проте, колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», платниками податку з доходів фізичних осіб є фізичні особи резиденти, зокрема працівники, які отримують як доходи з джерелом їх походження з території України, так i іноземні доходи, та нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження з території України.

Обовязки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 цього Закону покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваних дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок.

Податковий агент юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобовязані нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність до податкових органів відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм Закону.

У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобовязання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій i який є узгодженим податковим зобовязанням, покладається на такого податкового агента.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх підрозділів, а підрозділ, якому в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання i сплати (перерахування) до бюджету податку (далі уповноважений підрозділ), за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті в територіальних управліннях Держказначейства України.

Утримання нарахованої суми податку з виплачуваних платнику доходів здійснюється при їх фактичній виплаті.

Утримання у платника нарахованої суми податку здійснюється податковими агентами за рахунок будь-яких коштів, які виплачуються податковим агентом платнику, при фактичній виплаті таких коштів платнику або за його дорученням третім особам.

Перерахування утриманого з доходів платника податку здійснюється не пізніше дня фактичного отримання готівкових коштів на виплату доходу, а також дня перерахування доходу з рахунків податкових агентів у банківській установі на рахунки платника або за його дорученням на рахунки третіх осіб.

Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 5 вищевказаного Закону України передбачена процедура самостійного та адміністративного узгодження податкового боргу платника податків. Що є необхідною умовою для визначення суми податкового зобовязання, як суми податкового боргу.

У відповідності до п. 1.3 ст. 1 Закону України України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Таким чином, для набуття статусу податкового боргу, сума податкового зобовязання платника податків має бути самостійно узгодженою або узгодженою адміністративному чи судовому порядку.

Відповідно до п. 10 "Про затвердження Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби" факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті. Такий акт підписується посадовими особами контролюючого органу та підприємства.

У відповідності до п. 6.1 ч. 6 Наказу Державна податкова адміністрація, від 17.03.2001, № 110 «Про затвердження Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби», згідно з чинним законодавством органам державної податкової служби надано право застосовувати до платників податків штрафні та фінансові санкції у порядку та розмірах, установлених законодавством.

Так, п.п. 6.1.9 п. 6.1 ч. 6 вказаного Наказу, передбачено, що органам державної податкової служби надано право застосовувати до платників податків штрафні та фінансові санкції до платників податків - податкових агентів, на яких згідно із законами з питань оподаткування покладено обов'язок нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб (прибутковий податок з громадян) від імені та за рахунок таких фізичних осіб, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до законодавства, дія цього підпункту застосовується в усіх випадках ненарахування (неповного нарахування) сум цього податку.

Згідно п. 11 вищевказаної інструкції податкове повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за розглядом матеріалів перевірки приймає керівник органу державної податкової служби або його заступник за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за № 567/5758 (із змінами та доповненнями), протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта перевірки або вручення його поштою платнику податків (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків щодо акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Отже, за відсутності рішення Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції в Чернігівській області про застосування до позивача штрафних фінансових санкцій за порушення ним приписів п.п. 8.1.2 пункту 8.1. статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»вимоги прокурора Бахмацького району Чернігівської області в інтересах держави в особі Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції в Чернігівській області безпідставні та необґрунтовані.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що слід вийти за межі доводів апеляційної скарги відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, так як під час апеляційного провадження встановлено порушення, допущені судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи, апеляційну скаргу задовольнити, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2010 року скасувати, прийняти нову постанову, у звязку з неповним зясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И ЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бахмацька житлово-експлуатаційна контора задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2010 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову прокурора Бахмацького району Чернігівської області в інтересах держави в особі Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції в Чернігівській області відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя О.О. Беспалов

Суддя Л.П. Борисюк